Соціально-економічні зміни у світі: від «славного тридцятиліття» до неоконсервативних реформ (11 клас. Всесвітня історія)

Презентація+ конспект+ відео: Соціально-економічні зміни у світі: від «славного тридцятиліття» до неоконсервативних реформ

Мета уроку:

1. Навчальна: З’ясувати сутність та хронологічні рамки періоду «славного тридцятиліття» (1945–1975 рр.). Охарактеризувати економічні моделі післявоєнного світу: німецьке та італійське «економічне диво». Проаналізувати причини, зміст та наслідки неоконсервативних реформ («тетчеризму» у Великій Британії та «рейганоміки» у США). Розкрити особливості соціального ринкового господарства та шведської соціальної моделі.
2. Розвивальна: Розвивати навички порівняльного аналізу різних економічних систем (неоконсерватизм vs. соціально орієнтована економіка). Формувати вміння аргументувати власну точку зору щодо доцільності застосування історичного досвіду (наприклад, моделі соціального ринкового господарства) в сучасних умовах.
3. Виховна: Виховувати усвідомлення важливості соціальної справедливості та відповідального громадянства, ґрунтуючись на прикладах соціальної політики провідних країн світу.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

1. Пояснювати історичні поняття: «економічне диво», «неолібералізм», «неоконсерватизм», «тетчеризм», «рейганоміка», «соціальне ринкове господарство», «корпоративність».
2. Називати передумови та наслідки економічного піднесення ФРН та Італії у повоєнний період.
3. Визначати основні заходи та результати політики Маргарет Тетчер і Рональда Рейгана.
4. Порівнювати спільні та відмінні риси «тетчеризму» та «рейганоміки».
5. Характеризувати принципи функціонування соціально орієнтованого суспільства (на прикладі Швеції).

Ключові компетентності Нової української школи (НУШ) та приклади їх реалізації:

• Вільне володіння державною мовою: Учні використовують історичну термінологію для пояснення сутності економічних реформ. Обговорення висловлювання Маргарет Тетчер з обґрунтуванням власної позиції.
• Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами: Перегляд та обговорення навчальних відеосюжетів про реформи Л. Ергарда або про шахтарський страйк у Британії, які подані англійською мовою (з опорою на субтитри або попереднє пояснення).
• Математична компетентність: Аналіз економічних показників: скорочення рівня інфляції (наприклад, скорочення майже втричі внаслідок «рейганоміки»), співвідношення грошової реформи (рейхсмарка до дойчмарки 1:10), збільшення ВСП ФРН (майже втричі з 1949 по 1962 рр.).
• Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: Обговорення впливу впровадження досягнень науки й техніки на економічне зростання (наприклад, в автомобільній промисловості, машинобудуванні, електроніці Італії).
• Інноваційність: Оцінка радикальних реформ, як-от «тетчеризм», що передбачали денаціоналізацію та призвели до модернізації традиційних галузей промисловості.
• Екологічна компетентність: Згадка про розвиток альтернативної енергетики в США за часів Барака Обами.
• Інформаційно-комунікаційна компетентність: Використання QR-кодів для доступу до відеоматеріалів та інтеграція інформації з тексту та візуальних джерел.
• Навчання впродовж життя: Самостійна робота учнів із визначенням «секретів» німецького економіста Людвіга Ергарда на основі перегляду відео та подальший самоаналіз засвоєного матеріалу.
• Громадянські та соціальні компетентності: Обговорення політики, спрямованої на зменшення соціальної нерівності, аналіз методів врегулювання соціальних конфліктів, зокрема шахтарського страйку у Великій Британії. Дискусія щодо застосування моделі соціального ринкового господарства в післявоєнній Україні.
• Культурна компетентність: Обговорення політики багатокультурності, яку проводив уряд П’єра Трюдо в Канаді, та зрівняння в правах англо- і франкоканадців.
• Підприємливість і фінансова грамотність: Аналіз монетаризму та фінансової політики, спрямованої на підтримку приватного підприємництва, зниження податків та скорочення соціальних програм.

Структура уроку

I. Організаційний момент (1–3 хвилини)

Створення робочої атмосфери, привітання, перевірка готовності учнів до уроку.

II. Актуалізація опорних знань та мотивація (7–10 хвилин)

• Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках: Фронтальна бесіда. Учитель пропонує пригадати, які важелі застосовували держави для забезпечення економічної стабільності після світової економічної кризи 1929–1933 рр.. Яка теорія державного регулювання Джона Кейнса була провідною урядовою стратегією до 1970-х років?.
• Мотивація учнів до навчальної діяльності: Учитель акцентує увагу на тому, що період 1945–1975 рр. отримав назву «славне тридцятиліття» — це був час, коли США та провідні європейські країни значно поліпшили добробут своїх громадян. Однак мрії про повне зникнення соціальної нерівності зруйнувала нафтова й фінансова криза середини 1970-х років, яка змусила західні держави шукати нові, іноді радикальні, економічні шляхи.
• Повідомлення теми, мети та завдань уроку: Оголошення теми та ключових питань, які будуть розглянуті (порівняння «див», неоконсерватизму та соціальних моделей).

III. Вивчення нового матеріалу (25–30 хвилин)

• Засвоєння нового навчального матеріалу (розширено):
  • 1. Політика зменшення соціальної нерівності та «славне тридцятиліття».
    • Обговорення соціальної політики (високий рівень соціального забезпечення, безкоштовна освіта, медична допомога). Згадка про приклади соціальної політики у Франції (Ф. Міттеран), Великій Британії (Е. Блер) та США (Б. Обама), де реалізовувались програми захисту середнього класу та соціального страхування.
    • Ознайомлення зі Словником: Неолібералізм.
  • 2. Німецьке «економічне диво» та економічне зростання в Італії.
    • Аналіз ролі грошової реформи 1948 р. у ФРН.
    • Особистості: Роль Конрада Аденауера та Людвіга Ергарда як «батька» німецького «економічного дива».
    • Перегляд відеосюжету про Л. Ергарда та обговорення «секретів» німецького економіста.
    • Італійське «економічне диво»: Чинники зростання (приплив іноземного капіталу, державні субсидії прибутковим галузям, пільгове оподаткування).
    • Ознайомлення зі Словником: «Економічне диво».
  • 3. Неоконсерватизм: «Тетчеризм» та «Рейганоміка».
    • Особистість: Маргарет Тетчер («залізна леді»).
    • Ознайомлення зі Словником: Неоконсерватизм, «Тетчеризм».
    • Аналіз основних заходів «тетчеризму» (приватизація, монетаризм, обмеження прав на страйки) та його результатів (позитивних і негативних, зокрема зростання вартості комунальних послуг та зменшення фінансування охорони здоров’я).
    • Особистість: Рональд Рейган.
    • Ознайомлення зі Словником: «Рейганоміка».
    • Аналіз основних ідей та результатів «рейганоміки» (скорочення інфляції, зниження податків для бізнесменів, скорочення програм підтримки незаможних).
  • 4. Соціальне ринкове господарство та шведська модель.
    • Ознайомлення зі Словником: Соціальне ринкове господарство.
    • Обговорення механізму функціонування (високі податки для заможних для фінансування соціального захисту).
    • Характеристика шведської соціальної моделі (високі податки, загальний добробут, корпоративність — добровільний процес переговорів).

IV. Закріплення та застосування знань (5–7 хвилин)

• Порівняльний аналіз. Завдання: Зробіть порівняльний аналіз «тетчеризму» та «рейганоміки». Що об’єднує ці неоконсервативні реформи, а чим вони відрізняються? (Спільне: обмеження державного втручання в економіку, підтримка приватної ініціативи, монетаризм; Відмінне: вплив на соціальні програми, військове фінансування).
• Дискусійне питання. Завдання: Дайте власну узагальнену оцінку діяльності Конрада Аденауера, Маргарет Тетчер, Рональда Рейгана. Наскільки, на вашу думку, до цих історичних постатей підходить теза, що запорука успіху — опинитися в потрібному місці в потрібний час?

V. Підбиття підсумків уроку (3 хвилини)

• Оцінка результатів уроку: Учитель оцінює активність учнів та їхню роботу.
• Формування висновків: Узагальнення ключових ідей: повоєнний розвиток Заходу характеризувався циклічністю, де періоди соціальної орієнтованості («славне тридцятиліття») змінювалися періодами неоконсервативних реформ (1980-ті роки).

VI. Домашнє завдання (1–2 хвилини)

• Повідомлення та пояснення домашнього завдання:
  1. Опрацювати відповідний параграф підручника. «Соціально-економічні зміни у світі».
  2. За бажанням: Переглянути відеосюжет про обмін рейхсмарок на нові дойчмарки 1948 р. та підготувати відповідь на питання, яку роль грошова реформа відіграла в німецькому «економічному диві».