13 березня, світ відзначає Міжнародний день шкільного харчування – подію, яка покликана привернути увагу до важливості здорового та збалансованого харчування дітей у навчальних закладах. У багатьох країнах світу діють спеціальні програми, спрямовані на забезпечення якісного харчування для школярів. В Україні цей процес активно реформується, що стало можливим завдяки ініціативі першої леді Олени Зеленської, яка у 2020 році започаткувала масштабне оновлення системи шкільного харчування.
Чотири роки реформи: що змінилося
З моменту старту реформи було зроблено значні кроки для покращення якості харчування у школах. Важливу роль у цьому процесі відіграє Держпродспоживслужба, яка стала надійним партнером у впровадженні змін.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук наголошує: «З кожним роком ми наближаємось на один крок до мети – забезпечити рівний доступ кожної дитини до здорової їжі незалежно від місця проживання. Від Київщини до Львівщини, від великих міст до маленьких сіл – для кожного регіону формується оптимальна модель організації харчування. Це результат кропіткої чотирирічної роботи багатьох державних органів, місцевої влади та партнерів, яка не зупиняється навіть в умовах повномасштабної війни».
Серед ключових досягнень реформи:
- оновлення нормативної бази щодо організації харчування у школах;
- модернізація застарілих харчоблоків, будівництво першої в Україні фабрики-кухні;
- системне підвищення кваліфікації кухарів та управлінців освітніх закладів;
- впровадження механізмів, що дозволяють забезпечити гарячим харчуванням учнів, які роками його не мали.
Одним із важливих завдань реформи є створення умов для безкоштовного гарячого харчування у школах, що поступово втілюється у життя.
Нові моделі шкільного харчування
У 2024-2025 навчальному році у закладах освіти України спостерігається тенденція до зменшення використання традиційної базової кухні. Їй на зміну приходять інші ефективні моделі, серед яких:
- опорна кухня – централізоване приготування страв для кількох шкіл в одному регіоні;
- фабрика-кухня – спеціалізоване виробництво страв, що постачаються у навчальні заклади;
- кейтеринг – використання потужностей окремих підприємств для приготування та доставки їжі у школи.
Ці моделі дозволяють оптимізувати процеси харчування та підвищити якість продуктів, що отримують школярі.
Виклики та рішення
Незважаючи на позитивні зміни, реформа шкільного харчування стикається з низкою труднощів, які потребують комплексного вирішення. Серед основних проблем, що виявила Держпродспоживслужба під час перевірок:
- ускладнена логістика постачання харчових продуктів через пошкодження автомобільних шляхів унаслідок воєнних дій;
- перебої з енергопостачанням та повітряні тривоги, що впливають на процес приготування їжі;
- нестача кухарів, медичних сестер з дієтичного харчування та інших фахівців через вимушене переміщення населення.
Для подолання цих викликів проводиться комплексна робота, що включає:
- розширення мережі фабрик-кухонь та опорних кухонь для оптимізації логістики харчування;
- модернізацію харчоблоків з урахуванням енергоефективності та автономного електроживлення;
- стимулювання навчання та перекваліфікації персоналу, залучення фахівців до освітньої сфери.
Реформа триває
Попри складні умови, реформа шкільного харчування не зупиняється. Держпродспоживслужба у співпраці з освітніми закладами, органами влади та партнерами продовжує модернізувати харчові блоки, впроваджувати сучасні технології приготування страв та підвищувати кваліфікацію персоналу.
Завдяки спільним зусиллям вдалося суттєво покращити якість харчування у багатьох школах, модернізувати інфраструктуру та забезпечити дітей здоровою їжею. Робота триває, і вже найближчими роками можна очікувати ще більших позитивних змін у системі шкільного харчування України.