Міністерство освіти і науки України 20 серпня 2025 року затвердило Наказом № 1163 «Концептуальні засади освітніх галузей та Дорожню карту їх реалізації на 2025-2030 роки». Цей документ відкриває нову сторінку у реформуванні загальної середньої освіти за концепцією «Нова українська школа» (НУШ), забезпечуючи цілісний, компетентнісний та міжгалузевий підхід до освітнього процесу.
Наказ є відповіддю на завдання Оперативного плану Міністерства освіти і науки на 2025 рік, що підкреслює прагнення до всебічного розвитку учнів та впровадження ефективних освітніх стандартів. Заступниці Міністра Кузьмичовій Надії покладено контроль за виконанням цього наказу.
Освітні галузі: фундамент для компетентностей майбутнього
Документ деталізує концептуальні засади для ключових освітніх галузей, що відображають сучасні виклики та потреби суспільства. Кожна галузь спрямована на формування критично важливих компетентностей та цілісного розвитку особистості.
- Мовно-літературна освітня галузь (українська мова, українська та зарубіжна літератури)
- Ця галузь є багатокомпонентною та міждисциплінарною, охоплюючи вивчення української мови та літератури, а також зарубіжної літератури. Її мета — формування національної ідентичності, розвиток мовленнєвих, читацьких, комунікативних, емоційно-чуттєвих і творчих здібностей учнів.
- Важливою є інтеграція міжкультурного та міжлітературного діалогу. Досвід міжнародних досліджень PISA-2022 показав недостатній рівень розвитку мовленнєвої та читацької компетентності, що обумовлює необхідність перегляду підходів до викладання. Наказ пропонує шляхи подолання цієї проблеми, включаючи активне використання медіатекстів та розвиток критичного мислення.
- Галузь має на меті не лише засвоєння знань, а й розвиток ціннісних орієнтирів та ставлень, таких як повага до державної мови, толерантність до культурного розмаїття та громадянська свідомість.
- Мовно-літературна освітня галузь (іншомовна освіта)
- Ця галузь акцентує на багатомовності та міжкультурному діалозі, що є ключовим для інтеграції України до європейського та світового освітнього простору. Вона спрямована на розвиток комунікативної та міжкультурної компетентності, здатність ефективно спілкуватися іноземними мовами.
- Документ підкреслює необхідність формування готовності до глобальної конкуренції та розвитку міжкультурної взаємодії, що вимагає вдосконалення методик викладання та використання сучасних ресурсів. Зазначено, що вивчення іноземних мов починається з 5-го класу, що є значним кроком порівняно з минулим.
- Освітня галузь «Фізична культура»
- Ця галузь має на меті всебічний розвиток особистості через формування фізичної культури та її цінностей. Вона спрямована на гармонізацію фізичного та психічного розвитку, зміцнення здоров’я, формування навичок здорового способу життя.
- Серед викликів — зниження рівня фізичної активності учнівства, високі психоемоційні навантаження (особливо в умовах війни), а також недоступність інклюзивного середовища. Пропонуються рішення, такі як адаптація спортивних програм, індивідуальні підходи та створення безпечного середовища.
- Математична освітня галузь
- Математика є фундаментом для розвитку критичного мислення, логіки та розуміння світу. Вона має за мету формування здатності аналізувати, розв’язувати проблеми, застосовувати математичні методи у повсякденному житті.
- Документ вказує на значні освітні втрати, зокрема через пандемію COVID-19 та військову агресію, а також низький рівень математичної грамотності учнів, що підтверджується міжнародними дослідженнями PISA. Для подолання цих проблем планується оновлення підходів до викладання, зокрема впровадження інтерактивних методів, формування компетентностей та використання цифрових технологій.
- Природнича освітня галузь
- Галузь характеризується міждисциплінарним характером, об’єднуючи фізику, хімію, біологію, географію та астрономію. Вона спрямована на формування компетентностей для пізнання природи, застосування наукових знань у життєвих ситуаціях та формування екологічної грамотності.
- Акцентується на розвитку критичного мислення, дослідницьких навичок та впровадженні STEM-освіти. Визначено проблеми, такі як застарілий зміст освіти, недостатня матеріально-технічна база та відсутність інтегрованих курсів. Серед рішень – оновлення модельних навчальних програм, забезпечення цифровими ресурсами та вдосконалення професійної підготовки вчителів.
Дорожня карта реалізації: шлях до перетворень
Дорожня карта деталізує кроки для впровадження концептуальних засад освітніх галузей на період 2025-2030 років. Вона передбачає низку взаємопов’язаних процесів:
- Пілотування оновленого змісту та вибір закладів освіти: З вересня 2025 по травень 2026 року відбудеться пілотне впровадження оновлених підходів у мистецькій, технологічній та природничій освітніх галузях у пілотних закладах.
- Оновлення нормативно-правового забезпечення: Протягом 2025-2026 років буде проаналізовано та розроблено нові нормативні документи, що відповідатимуть Концептуальним засадам.
- Оновлення змісту освіти та навчальних ресурсів: Це включає аналіз поточного стану, розробку методичних рекомендацій, створення механізмів експертизи та апробації нових навчальних програм, підручників та цифрових ресурсів для 1-10 класів.
- Навчання вчителів та управлінців: З 2026 по 2030 рік передбачено розробку та впровадження програм підвищення кваліфікації вчителів, управлінців, а також створення єдиної платформи для їхнього професійного розвитку.
- Оновлення матеріально-технічної бази та освітніх просторів: З 2025 по 2027 рік планується аналіз стану та розробка концептуальних і практичних рішень для оновлення освітніх просторів, включаючи кабінети, лабораторії та цифрові інструменти.
- Моніторинг, оцінка потреб та підтримка розвитку: Протягом 2025-2030 років буде здійснюватися моніторинг, розробка критеріїв оцінювання та системна підтримка реалізації концептуальних засад.
- Комунікаційний супровід: Заплановано розробку плану комунікаційного супроводу та створення цифрової платформи «Освіта для життя» для масштабування отриманого пілотного досвіду.
Перспективи та виклики
Затвердження цих Концептуальних засад та Дорожньої карти є амбітним кроком у розвитку української освіти. Вони відображають усвідомлення необхідності модернізації освітнього процесу, адаптації до сучасних вимог та міжнародних стандартів.
Ключові аспекти, на яких зосереджено увагу:
- Компетентнісний підхід: Перехід від репродуктивного навчання до формування ключових компетентностей, необхідних для успіху в житті та професійній діяльності.
- Інтеграція та міждисциплінарність: Заохочення зв’язків між різними освітніми галузями для цілісного розуміння світу.
- Цифровізація: Активне впровадження цифрових технологій та ресурсів в освітній процес.
- Підвищення кваліфікації педагогів: Забезпечення неперервного професійного розвитку вчителів для ефективного впровадження реформ.
- Подолання освітніх втрат: Спрямованість на виправлення недоліків, виявлених міжнародними дослідженнями, та забезпечення високої якості освіти для всіх учнів.
Реалізація цих масштабних планів вимагатиме значних зусиль, системної координації та активної участі всіх стейкхолдерів освітнього процесу. Однак, успішне впровадження стане фундаментом для якісної, конкурентоспроможної та орієнтованої на майбутнє української освіти, здатної виховати відповідальних та успішних громадян.