Реалізм як напрям у світовій літературі. Розквіт реалістичної літератури, його зв’язок із розвитком природничих наук.
Мета: формування предметних компетентностей: розкрити особливості мистецтва XIX ст.; показати цілісність, безперервність літературного процесу; розвивати навички характеристики художнього напряму; пробуджувати інтерес до мистецтва XIX ст.; виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання: підручник, картки із завданнями, портрети письменників XIX ст., виставка їхніх творів; ілюстрації до найвидатніших наукових досягнень цієї доби.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Слово вчителя
Російський поет Йосип Мандельштам писав: «К девятнадцатому веку применимы слова Бодлера об альбатросе: «Шатром гигантских крыл он пригвождён к земле». Начало столетия ещё пробовало бороться с тягой земли, судорожными прыжками, мешковатыми и грузными полуполётами, конец столетия покоился уже неподвижно — прикрытый огромной палаткой непомерных крыл. Покой отчаянья. Крылья давят, противоречат своему естественному назначению. Гигантские крылья девятнадцатого века… — это его познавательные силы. Познавательные способности девятнадцатого века не стояли ни в каком соответствии с его волей, с его характером, с его нравственным ростом. Как огромный, циклопический глаз познавательная способность девятнадцатого века обращена в прошлое и будущее. ничего, кроме зрения, пустого и хищного, с одинаковой жадностью пожирающего любой предмет, любую эпоху».
ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
- Інтерактивна вправа «Броунівський рух» (робота в групах)
Використовуючи матеріали підручника, складіть розповідь за темою «Паспорт ХІХ століття» (робота в групах).
1-ша група. «XIX століття в історії».
2-га група. «XIX століття в науці й техніці».
3-тя група. «XIX століття в особистостях».
2.Колективна творча робота «Портрет XIX століття»
(Учні «ланцюжком» називають по 1 ключовому слову для характеристики XIX ст. Можливі варіанти: багате, цікаве, різнобарвне, визначне.)
- Бесіда
- Де, на вашу думку, відбувалися найвизначніші відкриття XІX ст. у науці й техніці чи в культурі?
- Чи залежить розвиток мистецтва від розвитку науки?
Коментар учителя
Дарвін увів у науку низку принципів, які запозичила література:
- принцип класифікації (літературний принцип універсалізм; класове суспільство в Бальзака);
- принцип еволюції (романісти зображають художній образ у розвитку, розкривають причини, які впливають на формування характеру персонажа);
- принцип детермінації (соціальна детермінація героя).
- Колективне опрацювання теми «Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст.; зв’язок із розвитком природничих наук»
Розквіт реалістичної літератури
та її роль у культурному й суспільному житті ХІХ ст.;
зв’язок із розвитком природничих наук
| Течії реалізму |
Умови, обставини дійсності, що зображують |
Герой і прийоми його зображання |
Проблема, конфлікт |
| Доба Відродження (XVI ст.) | Вільне царство природи, суспільство без забобонів | Краса тіла гармонійно поєднується з багатством душі й розуму. Самоцінність людини, її поетизація | Між гуманістичним та середньовічним ідеалами |
| Доба Просвітництва (XVIII ст.) | Природні обставини, умовно правдоподібні ситуації | Людина розумна, практична; піднесення сили розуму; критика нерозумних дій у сатиричних образах | Між раціональним та стихійним, негативним у людині й суспільстві |
| Критичний реалізм (XIX ст.) | Типові умови, типові обставини | Типовий представник певного суспільного прошарку, поведінка якого зумовлена соціальними обставинами | Між особистістю та суспільними суперечностями |
| Соціалістичний реалізм (ХХ ст.) | Дійсність із позицій партійного врядування | Ідеалізована людина соціалістичного суспільства; борець, будівник нового суспільства | Між буржуазними та соціалістичними ідеями |
Очікувана відповідь
- Література в усі часи свого розвитку не була відстороненою від дійсності, зображувала її й намагалася вплинути на неї.
- У центрі реалістичної літератури — людина.
- Самостійна робота з підручником
- Користуючись матеріалами підручника, заповніть таблицю «Письменники ХІХ століття». (Графи таблиці учні заповнюють самостійно.)
Письменники ХІХ століття
| Романтики ХІХ ст. | Письменники, які поєднували у своїй творчості риси романтизму та реалізму | Реалісти ХІХ ст. |
| Е. Т. А. Гофман, Г. Гейне, Дж. Ґ. Байрон, А. Міцкевич, В. Гюґо | О. Пушкін, М. Лермонтов, М. Гоголь, В. Вітмен | О. де Бальзак, Ф. Достоєвський, Л. Толстой, М. Некрасов, Е. Золя, Г. Ібсен, А. Чехов, Дж. Б. Шоу |
- Слово вчителя
Загальна характеристика літератури реалізму
Перелом в духовному житті Європи був пов’язаний з розвитком нового етапу буржуазно-капіталістичного устрою. Потреби промисловості, що бурхливо розвивалася, вимагали точних знань матеріального світу і, відповідно, розвитку природничих наук. Філософсько-естетичні шукання романтиків не могли сприяти виконанню цих завдань. Дух нової ідеологічної атмосфери починає визначати філософія позитивізму. У центрі уваги літератури реалізму — аналіз засобами художнього світосприймання соціальної суті, соціально — політичних суперечностей суспільства. Тому специфікою цього літературного напряму і творчого методу є художнє осмислення дійсності як чинника соціального, а отже, і розкриття соціальної детермінованості подій і характерів. Стосовно літератури XIX ст. реалістичним слід вважати тільки той твір, який відображає суть певного соціально-історичного явища, коли його персонажі мають типові, узагальнені риси того або іншого соціального прошарку або класу, а умови, за яких вони діють, є не випадковим плодом фантазії письменника, а віддзеркаленням закономірностей соціально-економічного і політичного життя епохи.
- Словникова робота
Позитивізм — напрям у науці й філософії. Позитивісти оперують лише даним, фактичним, безсумнівним і обмежують ним свої дослідження. Позитивізм — філософська основа реалізму. Оґюст Конт — автор ідеї трьох стадій розвитку людського знання:
- теологічне знання (людина пояснює світ через дію надприродних сил);
- метафізичне знання (філософія як джерело знання; все, що відбувається, бачиться як прояв діяльності якогось трансцендентного духу);
- позитивне знання (науково обґрунтоване знання; тільки наука дає корисне знання). Мета позитивістської філософії — виявити закономірності, які діють у соціальному світі, його розвитку. У людському світі, як і в природному, діють ті самі закони, тобто все соціальне можна пояснити через природне.
- Визначення типологічних ознак реалізму (запис у зошити)
- Тяжіння до достовірності, об’єктивності;
- звільнення від канонічності, переважання індивідуальних стилів над «спільними»;
- пізнавальне спрямування (зв’язки з природознавством, історією, соціологією, психологією);
- намагання відтворити світ як складну єдність;
- увага до проблем взаємодії людини і середовища, до типових характерів за типових обставин;
- перенесення центру уваги на соціальну сферу;
- поява синтетичних індивідуальних стилів, поєднання в них реалістичних та романтичних елементів.
ІV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Бесіда
- Що таке реалізм?
- Коли з’являється реалізм як напрям у світовій літературі?
- Які реалістичні твори ви вивчали на уроках світової та української літератур у 9-му класі?
- Чи пов’язаний, на вашу думку, розквіт реалістичної літератури із розвитком природничих наук?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати тему, розпочати читання новели Стендаля «Ваніна Ваніні».