Дослідження, проведене МОН в листопаді 2023 — січні 2024 року, охопило 5576 учнів 5–9 класів (віком 10–14 років) з усіх регіонів України, крім тимчасово окупованих територій.
Мета — виявити рівень поширеності булінгу серед школярів, його видів і причин, а також змін після початку повномасштабного вторгнення росії.
Ключові результати:
1. Поширеність булінгу:
- 51,3% опитаних учнів зазначили, що коли-небудь стикалися з булінгом: 55,9%, дівчат і 46,2% хлопців.
- 24,7% учнів стали мішенями булінгу з початку повномасштабного вторгнення.
- Найчастіше булінг траплявся в Києві (33,7% учнів). Загалом це більш поширене явище для міст, зокрема обласних центрів (34,4%).
- У сільській місцевості 25,3% учнів заявили про булінг. У містах районного значення та інших містах — відповідно 25,8% і 24,1%).
- Найрідше про випадки булінгу повідомляли учні східних (18%) та південних (22%) областей.
2. Різновиди булінгу:
- заклики товаришувати з певними друзями (25,9%);
- поширення неправдивих чуток (24,0%);
- отримування образливих онлайн-повідомлень (21,4%)
- зверхні та принизливі відгуки про зовнішність (21,8%);
- жарти або розповіді анекдотів так, щоб було зрозуміло, що це буцімто про мішень булінгу (18,3%).
3. Основні приводи для булінгу:
- зовнішність (28,7%). Дівчата частіше, ніж хлопці заявляли про булінг на цій підставі: 35,2% проти 26,9%;
- особливості поведінки — надто активна, сором’язлива чи нерішуча, надто несхожа на інших тощо (22,6%);
- світогляд, відмінний від думки інших (21,5%);
- уподобання чи хобі (18,7%);
- мовна ознака: 8,3% для російської мови та 6,9% для української мови.
4. Звернення по допомогу:
- 59,4% постраждалих від булінгу зверталися по допомогу.
- Найчастіше зверталися до батьків і вчителів.
- Дівчата частіше зверталися по допомогу, ніж хлопці: 62,4% проти 55,8%.
- Зі збільшенням віку опитаних зменшується частота звернень по допомогу. Серед учнів 5 класів по допомогу зверталися 68,1%, серед 9 класів цей показник скорочується до 47,9%.
5. Реакція школи на булінг:
- 12,4% випадків — до школи викликали батьків і кривдника, і постраждалого.
- 14,7% випадків — викликали або батьків кривдника, або батьків постраждалого.
- Найефективнішим методом виявилося залучення психолога (68,4% випадків припинення або послаблення булінгу). Водночас поєднання різних методів одночасно дало найліпші результати під час роботи з булінгом.
6. Залученість дорослих до булінгу:
- 19,6% опитаних зазначили, що вчителі або інші дорослі зі школи, які були свідками цькування, не зробили нічого.
- 14,7% респондентів стикалися з ситуаціями, коли до булінгу були залучені батьки однокласників (наприклад, хтось з батьків публічно висловлюється образливо про дитину або закликав її бойкотувати).
Дослідження виявило низку проблем, зокрема недостатню реакцію вчителів на випадки булінгу та потребу учнів у психологічній підтримці.
Результати дослідження буде використано для вдосконалення політики протидії булінгу в українських школах, розроблення ефективних механізмів реагування на такі випадки та створення безпечного освітнього середовища для всіх учнів.