Пропозиції щодо вирішення проблем учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану

Шкільне життя

19.08.2022

Матеріал підготовлено Офісом освітнього омбудсмена

Освіта в умовах воєнного стану потребує чітких, швидких та вчасних рішень, доступних роз’яснень, розробки нових нормативно-правових і законодавчих актів та внесення змін в наявні.

Не менш важлива чесна, вчасна й зрозуміла комунікація з учасниками освітнього процесу, виокремлення проблем та пропонування рішень для їх розв’язання. На підставі результатів опитувань учасників освітнього процесу, звернень до освітнього омбудсмена, моніторингу ЗМІ, ми виокремили ті проблеми, які потребують рішень на рівні органів центральної влади, органів місцевого самоврядування та органів управління освітою, закладів освіти.

Для розв’язання проблем у сфері освіти та для організації безпечного і якісного освітнього процесу в новому навчальному році, забезпечення прав учасників освітнього процесу, які знаходяться, як в Україні, так і за кордоном, Служба освітнього омбудсмена пропонує певне бачення ситуацій, проблем та пропозиції щодо їх вирішення. Щиро дякую працівникам відділу медіа та аналітики за ініціативу та проведення опитування, підготовку аналітичних дописів та цих пропозицій.

Пропозиції не є всеохопними та повними, але враховують основні проблеми у сфері освіти. Якщо у вас є свої пропозиції, можете зазначити їх у коментарях під цим дописом чи у месенджері.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ОСВІТИ

Державна політика щодо організації освітнього процесу в новому навчальному році

продовжити реформу Нової української школи та розробити необхідні документи, рекомендації, курси для педагогів для реалізації НУШ в 5 класах закладів загальної середньої освіти. Цей процес вже розпочато, але поки що є лише курс “НУШ: базова середня освіта”, розроблений Освіторією. (1705 осіб (21,1%) опитаних вчителів та керівників закладів освіти зазначили про потребу продовження реформи та відсутність необхідних матеріалів).
розробити стратегію компенсації освітніх втрат здобувачів освіти на рівні держави, окремої громади, закладу освіти та класу (батьки, педагоги, здобувачі освіти зазначали про освітні втрати під час карантину (більше 100 звернень до освітнього омбудсмена про погану якість дистанційного навчання), про перерви у навчанні під час воєнних дій, про неможливість здійснювати навчання під час повітряних тривог та перебування в укритті повідомляли – 2306 (9,1%) опитаних батьків, 30 (0,4%) опитаних педагогів, 569 (10,1%) опитаних здобувачів освіти; про неможливість здійснювати навчання через переїзди – 851 (2,6%) опитаних батьків, 19(0,2%) опитаних педагогів, 78(1,4%) опитаних здобувачів освіти; про неможливість під’єднатися до онлайн уроків чи платформ через слабкий інтернет – 9177 (27,7%) опитаних батьків, 1927 (23,6%) педагогів, 2619 (46,5%) здобувачів освіти; про неможливість навчатися та навчати через відсутність гаджетів – 1288 (15,9%) опитаних педагогів, 3823 (11,5%) батьків, 492 (8,7%) здобувачів), 5713 (22,6%) опитаних батьків та 701 (12,4%) опитаний здобувач вважають, що дистанційне навчання надає погану якість освіти.
розробити орієнтовні механізми одночасного функціонування різних форм здобуття освіти в одному класі, паралелі класів, закладі освіти, громаді (наразі є незрозумілою процедура організації освітнього процесу, оплати праці та інші питання щодо організації навчання в різних формах (офлайн і онлайн), про це повідомляли керівники, працівники закладів освіти та батьки);
дозволити використання електронного журналу у 5-11 класах; наразі така можливість є лише у 1-4 класах – внести відповідні зміни до законодавства (ця проблема була наявна ще у березні цього року, педагогів змушували повертатися в зони бойових дій та на окуповані території для заповнення класних журналів. У частині закладів освіти педагоги спалили класні журнали та іншу документацію з персональними даними учнів та батьків, щоб вона не дісталася ворогу. У частини переміщених учнів відсутні дані про вивчені предмети та оцінки. Освітній омбудсмен надіслав лист 26.06.2022 до МОН з ініціативою запровадження класних журналів, який поки залишився без відповіді); 1643 (20,3%) педагогів та керівників закладів освіти, які взяли участь в опитуванні, заявили про необхідність запровадження електронних журналів та щоденників;
розробити алгоритм евакуації закладу освіти (про таку потребу наполегливо повідомляли директори закладів освіти, які знаходяться на окупованій території);
розробити рекомендації щодо оцифрування документів закладів освіти та формування електронного архіву (про таку потребу заявили директори закладів освіти, які знаходяться на окупованій території);
розробити рекомендації щодо доступу та захисту інформації у закладах освіти, організаційні заходи із недопущення небажаного доступу до освітніх реєстрів і баз даних (про таку потребу заявили директори закладів освіти, які знаходяться або знаходилися на окупованій території);
розробити алгоритми дій керівників закладів освіти та педагогічних працівників у разі руйнування та пошкодження закладу освіти (про таку потребу заявили директори закладів освіти, що були зруйновані);
розробити зрозумілий та прозорий механізм розподілу та використання залишків освітньої субвенції в умовах воєнного стану на рівні області, міста, громади з можливістю контролю громадськості за процесами та діями. Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак сьогодні повідомив, що 17 серпня на засіданні Комітету народні депутати домовилися з Міністерством фінансів України розблокувати постанову Кабінету Міністрів України № 590 від 09.06.2021, щоб мати можливість місцевим громадам закупити шкільні автобуси. (Про непрозорість та можливу певну корупційну складову у розподілі освітньої субвенції давно йде мова, ця проблема загострилася під час війни, є певне нерозуміння серед педагогічних працівників, яких примушують до написання заяв за свій рахунок, через начебто брак коштів освітньої субвенції, водночас на рахунках частини областей та місцевих громад накопичуються значні суми коштів. Про зменшення заробітної плати заявили 3991 (49,4%) педагогічних працівників, які взяли участь в опитуванні, а освітній омбудсмен отримав 320 звернень про цю проблему від педагогічних працівників).
зараховувати на дистанційну форму навчання дітей з тимчасово окупованих територій за спрощеною процедурою, зокрема – видати наказ або внести зміни до законодавства щодо доступу до дистанційної форми навчання здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном та на тимчасово окупованих територіях, без довідки про стан здоров’я та наявності щеплень (про проблеми з доступом до освіти через відсутність таких довідок заявили 224 (2,8%) батьків, які взяли участь в опитуванні, чиї діти знаходяться за кордоном;
запровадити електронний реєстр вакцинації громадян та змінити процедуру відновлення довідок про щеплення (велика кількість внутрішньо переміщених осіб та біженців повідомили про проблеми з відновленням довідки про щеплення та проблеми із зарахуванням дітей до закладів освіти через втрату довідок про щеплення. Наразі процедура відновлення даних про вакцинацію передбачає звернення лише до лікаря, із яким укладена декларація, або з відповідальним представником медичного закладу, де працює лікар, тобто якщо зв’язок з медичним закладом втрачено, відновити щеплення неможливо). 391 (4,8%) педагогічних працівників, які взяли участь в опитуванні, заявили про незрозумілий механізм дій, якщо у здобувача освіти відсутні щеплення;
продовжити дебюрократизацію освітнього процесу (про збільшення кількості документів, які повинен мати заклад освіти та необхідність їх зменшення заявили 2349 (29%) педагогічних працівників, які взяли участь в опитуванні;
розробити та впровадити єдиний національний реєстр(и) здобувачів освіти, що дозволить розробити процедуру контролю за здобуттям освіти дітей, які знаходяться в складних життєвих обставинах на території України та за її межами, зокрема через воєнні дії (про збільшення кількості дітей, які не здобувають освіту з незрозумілих причин, заявили батьки та педагоги, контроль за здобуттям освіти з боку соціальних органів ускладнений через масове переселення всередині країни та за кордон, воєнні дії та окупацію);
зняти обмеження для роботи психолога з дітьми у закладі освіти – внести зміни до законодавства, наразі робота психолога з учнем можлива лише за згоди батьків (26 % батьків заявили про складний емоційний стан та психологічні проблеми їхніх дітей, а 18,5% опитаних батьків повідомили, що в дитини немає бажання вчитися.)
внести зміни до наказу МОН №1205 від 06.12.2010 щодо кількості ставок психолога у закладі освіти: зараз одна ставка психолога виділяється на школу, де є більше 300 учнів і не має значення, скільки у школі учнів: 300 чи 1300 – це все одна ставка психолога, що робить неможливим ефективну роботу психолога у цей важкий часа. Потрібно, щоб кількість ставок визначалася пропорційно кількості учнів, наприклад, одна ставка на кожні 300-500 учнів.

Державна політика щодо цифровізації освіти та забезпечення якості дистанційної освіти

запровадити електронне діловодство та звітність у закладах освіти та органах управління освітою і сприяти розвитку та підключенню закладів освіти до Автоматизованого інформаційного комплексу освітнього менеджменту (про це зазначали керівники закладів освіти та педагоги);
сприяти розширенню безоплатного державного електронного журналу і щоденників та приватних сервісів (освітній омбудсмен отримує скарги від батьків про збір коштів за оплату послуг користування електронним щоденником, що в умовах фінансової скрути батьків є проблемним та недопустимим).
продовжити розробку відеоуроків Всеукраїнської школи онлайн, розробити уроки для 1-4 класів та продовжити роботу над розробкою всіх тем та предметів для 5-11 класів (про відсутність усього комплекту уроків та побажання наявності уроків усіх класів, предметів та тем заявляли батьки, педагоги та здобувачі освіти, адже це полегшить здобуття дистанційної освіти та компенсацію освітніх втрат);
забезпечити доступ учасників освітнього процесу до підручників для 5-х класів Нової української школи у форматі pdf (про відсутність нових підручників для 5 класу НУШ повідомляли батьки та педагоги як в опитуваннях, так і у зверненнях до освітнього омбудсмена).
сприяти створенню безоплатних українських дистанційних шкіл для внутрішньо-переміщених дітей, здобувачів освіти з ТОТ та здобувачів, які знаходяться за кордоном. Наприклад, така Українська дистанційна школа вже створена за ініціативи Департаменту освіти і науки Львівської ОВА спільно з Центром інноваційних освітніх технологій ІППО НУ ЛП.

Державна політика щодо оплати праці педагогічних працівників та наповнення класів

розробити порядок оплати роботи вчителів, які здійснюють дистанційне навчання, змішане та очно-дистанційне навчання;
розробити мінімальні та максимальні нормативи наповнення дистанційних класів;

Про необхідність та незрозумілість формування дистанційних класів, їх наповнення та оплату праці зазначали педагоги та керівники закладів освіти.

Державна політика у сфері освіти на тимчасово окупованих територіях

розробити рекомендації щодо здобуття освіти на тимчасово окупованих територіях;
розробити орієнтовний алгоритм щодо дій закладів освіти, працівників закладів освіти, органів управління освітою, які опинилися у тимчасовій окупації;
здійснювати постійну комунікацію та інформаційну підтримку громадян України, які залишилися на тимчасово окупованих територіях
постійно комунікувати ключові тези про те, що українська держава не забула про наших громадян, які не з власної волі опинилися на тимчасово окупованих територіях, постійно транслювати меседжі, що це – наші громадяни, ми про них пам’ятаємо, підтримуємо і закликаємо їх не йти на добровільну співпрацю з окупантами.

Про необхідність таких рекомендацій, алгоритму дій та підтримку буквально благали та продовжують благати працівники управлінь і закладів освіти, керівники закладів освіти, батьки, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Державна політика для забезпечення освітніх прав здобувачів освіти та педагогічних працівників, які знаходяться за кордоном

Задля забезпечення права на здобуття української освіти дітей, які знаходяться за кордоном, необхідне долучення українських дітей до освітнього процесу за українськими програмами. Це не лише сприятиме реалізації їхнього права на освіту, а й продемонструє підтримку нашим юним громадянам та їхнім батькам, які ще не визначилися щодо того, чи варто повертатися в Україну. Серед 7921 опитаних батьків здобувачів освіти, які перебувають за кордоном:

-3137 (39,6%) – планують повернутися в Україну після завершення війни;

-3004 (37,9%) – планують, але коли, не знають;

-553 (7%) – не визначилися;

-400 (5%) – вагаються;

-308 (3,9%) – не планують повертатися, хочуть залишитись за кордоном;

-209(2,6%) – планують повернутися протягом півроку;

-187(2,4%) – планують повернутися до 1 вересня 2022 року, інші 123(1,6%) – не знають, коли повернуться або коли буде безпечно.

Ці пропозиції надавалися батьками та педагогічними працівниками, які знаходяться за кордоном, керівниками закладів українських закордонних суботніх та недільних шкіл:

розробити стратегію повернення українських громадян до України через підтримку освіти наших дітей;
провести перемовини з країнами, де перебувають українські біженці, щодо лояльного до українців освітнього процесу, щоб наші діти могли зберігати зв’язок з українською освітою, навчатися за українськими програмами та за можливості викладання кількох предметів за українськими програми: українська мова та література; історія України;
забезпечити права на здобуття української освіти для дітей, які знаходяться за кордоном, шляхом розробки відповідних механізмів та процедур (врахувати у документах зарахування предметів, які вивчають за кордоном, оптимізувати розклад уроків через зайнятість учнів у першій половині дня в закордонних школах та подвійне навантаження, надати можливість запису уроків тощо);
розробити освітні програми для закордонних українців задля збереження національної ідентичності та культурних зв’язків;
запровадити статистику українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном;
визначити окремі школи дистанційного навчання для дітей за кордоном із спеціально оптимізованим розкладом;
посилити спроможність Міжнародної української школи, можливо – створити ще кілька аналогічних закладів освіти для забезпечення доступу до освіти українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном;
здійснювати розвиток та підтримку, зокрема фінансову, українських шкіл за кордоном, створити їх реєстр, розглянути можливість видачі ними українських документів про освіту;
розробити порядок зарахування навчальних досягнень із предметів, які здобувач освіти вивчав у закордонних школах, в українських закладах освіти;
забезпечити підтримку українських освітян, які працюють у закладах освіти за кордоном та/або суботніх чи недільних українських школах, розробити порядок зарахування стажу роботи за кордоном до педагогічного стажу;
провести аналітику щодо переведення українських здобувачів освіти, які знаходяться за кордоном, на сімейну форму навчання;
розробити механізми компенсації освітніх втрат закордонних українців.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Залишається актуальною проблема психологічного стану дитини в умовах війни.

Органами управління освітою, керівникам закладів освіти, педагогічним працівникам:

Забезпечити психологічну допомогу здобувачам освіти незалежно від форми здобуття ними форми освіти (83 % опитаних здобувачів освіти заявили про поганий психологічний стан та психологічні проблеми; 26 % батьків заявили про складний емоційний стан та психологічні проблеми їхніх дітей, а 18,5% опитаних батьків повідомили, що в дитини немає бажання вчитися);
Залучати здобувачів освіти до позашкільної освіти. (52,3 % (2829) опитаних здобувачів освіти вказали, що не відвідували жоден гурток чи секцію до війни, з них 49,4 % (1397) повідомили, що покинули займатися у гуртках та секціях);

Батькам:

забезпечити для дитини обов’язкове продовження здобуття освіти;
не ігнорувати психологічний стан та зміни в поведінці дитини (втрату мотивації до навчання, погіршення апетиту, проблеми зі сном, підвищену тривожність) та надавати згоду для роботи шкільного психолога з дитиною (інформацію про те, де отримати психологічну допомогу, та корисну інформацію щодо цього можна знайти, зокрема на нашому сайті тут, а також тут).

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ФІЗИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ, ЗОКРЕМА ПІД ЧАС ДОРОГИ ДО ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Пропозиції засновникам закладів освіти, органам управління освітою та керівникам закладів освіти

забезпечити охорону закладу освіти, який буде працювати очно; з метою безпеки дітей заборонити доступ до будівлі стороннім особам. Допуск батьків до закладу освіти здійснювати за погодженням із адміністрацією закладу за умови підтвердження особи. Здійснювати письмовий облік відвідувачів із предявленням документів, які посвідчують особу.
якщо укриття у закладі освіти не спроможне за нормативами приймати велику кількість осіб, інформувати мешканців прилеглих будинків та інших споруд щодо інших укриттів біля їхнього місця проживання та неспроможності забезпечити їм укриття у закладі освіти;
працівникам закладів освіти встановити на свої смартфони український застосунок “Повітряна тривога”, який попереджає про повітряну тривогу, хімічну, техногенну та ядерну катастрофу на окремій місцевості, яку вкаже користувач (застосунок можна завантажити Google Play Market та AppStore, реєстрація не потрібна, програма не збирає персональні дані користувачів і геолокацію. Мобільні оператори не знімають мегабайти, а відповідно кошти за використання застосунку. Для роботи застосунку смартфон повинен мати доступ до мобільного інтернету);
здійснювати періодичні тренування щодо дій працівників закладів освіти та здобувачів освіти у разі отримання повідомлення про повітряну тривогу, надзвичайних ситуацій різного характеру за розробленими алгоритмами.

Розробити та затвердити у закладі освіти лаконічні, чіткі та зрозумілі документи, здійснювати періодичні тренування з працівниками закладів освіти та здобувачами освіти :

алгоритм дій у разі надзвичайних ситуацій для оцінки ситуації та обрання правильного порядку дій (докладно)
алгоритми дій у закладі освіти та поряд з його межами в разі ядерної катастрофи, застосування хімічної, біологічної зброї; техногенних катастроф із викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин;
алгоритми дій у разі повідомлення про природні катастрофи (докладно);
алгоритм дій учнів, батьків та працівників закладу освіти у разі повітряної тривоги, коли вони знаходяться за межами закладу;
алгоритм дій у разі виявлення невідомих предметів, підозрілих об’єктів або вибухонебезпечних предметів у закладі освіти, на його території або біля території; (докладно);
алгоритми дій під час підвезення дітей до закладів освіти в умовах воєнного стану в шкільних автобусах;
розробити маршрут підвезення дітей до закладу освіти таким чином, щоб у разі повітряної тривоги діти та супроводжуючі особи могли швидко сховатися в укриття та ознайомити з маршрутом і картою укриттів водія та супроводжуючу особу;
розробити інструкції для особи, яка супроводжує дітей під час підвезення, до яких внести обов’язок слідкувати за картами повітряних тривог, організувати переміщення дітей до укриття, супроводжувати та перебувати разом із дітьми в укритті, надавати за потреби потрібну допомогу.

Батькам здобувачів освіти

Батькам здобувачів освіти радимо:

ознайомитися з картою укриттів між місцем проживання та закладом освіти, перевірити наявність, доступність та стан укриттів;
спланувати шлях дитини до школи так, щоб у разі повітряної тривоги батьки та дитина або сама дитина могла сховатися в укритті;
розробити алгоритми дій дитини у разі повітряної тривоги по дорозі до школи та зі школи до місця проживання;
звернутися до закладу освіти щодо огляду укриття;
підтримувати зв’язок із класним керівником та педагогами

ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

Кожна громада разом із закладами освіти має визначити форми навчання для кожного закладу, з’ясувати,які заклади освіти мають укриття, і чи можливо там запровадити очне й змішане навчання, а також визначити заклади освіти, які будуть здійснювати дистанційне навчання.

Пропозиції щодо організації освітнього процесу в закладі освіти та громаді

дистанційне навчання і переведення дітей, які обрали очне навчання, до закладу освіти, який буде здійснювати очне навчання;
очне навчання та організація дистанційних класів у закладі освіти на паралелі, переведення до них тих дітей, які обрали дистанційне навчання;
очне навчання закладів освіти у громаді, визначення окремої(их) школи(іл) у громаді, які будуть здійснювати дистанційне навчання, переведення до неї/них тих дітей, які обрали дистанційне навчання;
змішане навчання: всі класи навчаються декілька днів на тиждень очно, а декілька дистанційно, з урахуванням попередніх пропозицій;
очно – дистанційна форма роботи закладу освіти: початкова школа та окремі паралелі (класи) навчаються очно, інші класи дистанційно, з урахуванням попередніх пропозицій.

Пропозиції керівникам закладів освіти та органам управління освітою

засновникам закладів освіти зробити все від них залежне для матеріально-технічного забезпечення укриттів до початку навчального року, забезпечення медичними аптечками та іншими необхідними засобами для безпеки учасників освітнього процесу;
забезпечити права здобувачів освіти та батьків щодо вибору форми навчання для дітей та рівний доступ до освіти усіх здобувачів, незалежно від місця їхнього перебування;
сприяти комунікації з батьками, зокрема – організувати огляд батьками укриттів у закладах освіти;
розробити алгоритми дій під час повітряної тривоги для працівників закладів освіти, здобувачів освіти та батьків, які навчаються і працюють очно та дистанційно;
ознайомити з алгоритмами дій учасників освітнього процесу та провести відповідні тренування;
налагодити комунікацію щодо організації навчального процесу з усіма учасниками освітнього процесу;
з повагою ставитися до права батьків обирати форму здобуття освіти їхніми дітьми, не чинити тис та примус щодо вибору форми навчання для дитини, який не збігається із формою навчання закладу освіти, зокрема примус до сімейної чи екстернатної форми здобуття освіти (За результатами нашого опитування та звернень до освітнього омбудсмена, частина батьків, чиї діти знаходяться в Україні 145 (1,24%) та 752 (9,5%) батьків, чиї діти знаходяться за кордоном, заявили про тиск та примус з боку закладів освіти до певної форми здобуття освіти, яку вони не обирали).
забезпечити права на українську освіту дітей, які знаходяться за кордоном, не примушувати їх до сімейної, екстернатної форми здобуття освіти та до відрахування; 313 (4%) опитаних батьків повідомили про примус забрати документи із закладу, а 665 (8,4%) опитаних заявили, що заклад освіти пропонує повернутися в Україну і навчатися очно, а 87(1,1%) опитаних батьків зазначили, що заклад пропонує перевестися до іншого закладу освіти, який здійснює дистанційне навчання;
продовжити реформу Нової української школи, зокрема у 5-х класах;
розробити стратегію компенсації освітніх втрат здобувачів освіти на рівні закладу освіти та класу, можливо за рахунок факультативів чи варіативної складової складової;
забезпечити психологічну підтримку учасників освітнього процесу, не навантажувати психологів не властивими їм функціями;
запровадити у закладі освіти електронний журнал та щоденник;
оцифрувати усі важливі документи закладу освіти та сформувати електронний архів закладу, забезпечити їхнє надійде збереження та захист;
у разі потреби здійснити організаційні заходи із недопущення небажаного доступу до освітніх реєстрів і баз даних, докладно;
органам управління освітою спільно з керівниками закладів освіти розробити алгоритм оплати праці педагогічних працівників, які будуть працювати за дистанційною, очно-дистанційною, змішаною формою.

Пропозиції щодо освітнього процесу на тимчасово окупованих територіях

На тимчасово окупованих територіях маємо надскладну ситуацію. Багато проукраїнських педагогів готові продовжувати навчати за українськими програмами, але водночас педагоги отримують погрози від окупантів та колаборантів щодо заборони здійснювати навчання за українською програмою, українською мовою.

Колективи частини закладів розділилися. На жаль, частина педагогів перейшла на сторону окупантів Можливо, це було здійснено під примусом та тиском, і ці педагоги планують здійснювати навчання за програмами окупантів. А частина колективу залишилася вірними Україні та готові продовжувати навчання за українськими програмами.

Найголовніше:

Зберегти життя та здоров’я!
Ми з вами, тримайтеся, спільно чекаємо на звільнення українських територій!
Якщо викладання за українськими програмами пов’язане з ризиком для життя та здоров’я, то не варто це робити. Знання дітей ми ще можемо надолужити!
Якщо є можливість здійснювати дистанційне навчання у закладах освіти за українськими програмами на тимчасово окупованих територіях, і це безпечно, то можна запровадити дистанційне навчання, але забезпечити таємність та непублічність такого навчання;
Якщо вас примушують працювати за програмами окупантів, і є можливість зафіксувати цей примус різними способами, то фіксуйте факти примусу, документуйте тиск та погрози окупантів.

Пропозиції щодо організації якісного дистанційного навчання

За результатами нашого опитування, 5713 (22,6%) опитаних батьків вважають, що дистанційне навчання надає погану якість освіти. Про кроки на державному рівні щодо якості дистанційного навчання ми вже зазначали у розділі “Пропозиції щодо реалізації державної політики у сфері освіти”.

Просимо керівників та працівників закладів освіти:

переглянути підходи до організації дистанційного навчання з урахуванням досвіду інших закладів освіти;
провести заходи (педагогічні ради, тренінги тощо) з підвищення кваліфікації щодо організації дистанційного навчання;
керівникам закладів освіти здійснювати тактовний контроль щодо належного здійснення педагогами дистанційного навчання зі складовою онлайн-уроків, своєчасної здачі та перевірки робіт, роботи над помилками тощо;
педагогічним працівникам пропонувати здобувачам освіти оригінальні завдання та перевіряти їхнє виконання на доброчесність і плагіат.

Забезпечення освітніх прав внутрішньо переміщених осіб та осіб з особливими освітніми потребами

органам управління освітою сприяти керівникам закладів освіти у створенні додаткових класів, за потреби;
керівникам закладів освіти не відмовляти батькам у зарахуванні дітей-переселенців до закладів освіти;
сприяти отриманню документів внутрішньо переміщених осіб;
керівникам закладів освіти не відмовляти батькам, які надали висновок інклюзивно-ресурсного центру про особливі освітні потреби дитини, у створенні інклюзивного класу на період дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або до моменту виїзду особи з ООП до іншого місця проживання;
сприяти в отриманні нового висновку інклюзивно-ресурсного центру в разі завершення його терміну.

ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ (ОСВІТНЯ, ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ТОЩО)

Функціонування закладів освіти у разі нестачі чи відсутності опалення, газо- та електропостачання

Я знаю, що засновники закладів освіти, органи управління освітою і так дбають про перелічене нижче, але узгальнимо:

оцінити можливість забезпечення альтернативним опаленням, газо- та електропостачанням, які необхідні для функціонування закладів освіти, які зараз планують працювати очно, зокрема і для приготування їжі в шкільній їдальні;
за можливості, забезпечити заклади освіти, які планують працювати очно, альтернативним опаленням, газо- та електропостачанням;
за неможливості забезпечення альтернативним опаленням, газо- та електропостачанням, розглянути питання організації навчання у дистанційному форматі;
у разі створення пункту обігріву у закладі освіти, оцінити можливість проведення там очного навчання та забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, коли у закладі освіти будуть знаходитися сторонні особи.

Харчування у закладах освіти

У частині громад харчування учнів 1-4 класів та харчування дітей пільгових категорій здійснюється коштом місцевих бюджетів, що в умовах фінансової скрути, є досить важким тягарем для місцевих бюджетів. Водночас перекладати цей тягар на батьків теж неправильно, оскільки добробут сімей також знизився. Через війну та руйнування підприємств частина батьків залишилася без роботи, внутрішньо переміщені особи втратили майно та дім, і частина з них також не працевлаштована.

Водночас засновникам закладів освіти, управлінням освіти та керівникам закладів освіти важливо враховувати, що якщо заклад освіти розпочне очне навчання, є великий ризик того, що він у будь-який момент може перейти на дистанційне навчання з початком опалювального сезону через можливі проблеми з опаленням, газо- та електропостачанням.

Тому варто врахувати цей момент під час закупівлі продуктів харчування, щоб не допускати зайвих витрат місцевих бюджетів.

Пропозиції щодо технічного забезпечення

Забезпечити Інтернет-зв’язок гарної потужності у закладі освіти, зокрема в укритті. Рекомендуємо ознайомитися з проєктом Мінцифри “Wi-fi в укритті” та подати заявку на участь у цьому проєкті

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Так само, впевнений, що керівники органів управління освітою та закладів освіти роблять усе можливе для вирішення цих проблем, але також узагальнимо:

зберегти освітній потенціал громади та фахових педагогічних працівників;
створити безпечні умови для учасників освітнього процесу, зокрема працівників закладів освіти;
не здійснювати примус педагогічних працівників до відпустки за власний рахунок;
здійснювати оплату проходження медичного огляду працівників закладів освіти за рахунок роботодавця, тобто за рахунок закладу освіти чи управління освітою;
не змінювати педагогічне навантаження педагогічного керівника без погодження з ним;
надати можливість педагогічним працівникам працювати дистанційно;
припинити сегрегацію працівників на тих, хто знаходиться у населеному пункті, де розташовується заклад освіти, та на тих, хто перебуває за кордоном чи змінив місце проживання;
припинити примус до повернення педагогічних працівників та до очної роботи у зонах бойових дій та на тимчасово окуповану територію.