МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 722 від 04 травня 2026 року
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 червня 2026 року за № 922/46316
Про затвердження системи
та загальних критеріїв оцінювання
результатів навчання учнів
Відповідно до частини восьмої статті 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту», пункту 8 Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630, та з метою забезпечення оцінювання результатів навчання учнів НАКАЗУЮ:
1. Затвердити систему та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, що додаються.
2. Установити, що система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів, які затверджені пунктом 1 цього наказу, вводяться в дію поетапно:
- у 1–9 класах закладів загальної середньої освіти — з 2026/2027 навчального року;
- у 1–10 класах закладів загальної середньої освіти — з 2027/2028 навчального року;
- у 1–12 класах закладів загальної середньої освіти — з 2028/2029 навчального року.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13 квітня 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304.
4. Директорату шкільної освіти (Кільдерова Інна) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.
5. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко Інна) зробити відмітку у справах архіву.
6. Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування, крім пункту 3 цього наказу, який набирає чинності з 01 липня 2028 року.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Кузьмичову Надію.
Міністр Оксен Лісовий
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Міністра
цифрової трансформації України
з питань європейської інтеграції Олександр Борняков
Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко
Перший заступник
Міністра оборони України Олексій Вискуб
Міністр соціальної політики,
сім’ї та єдності України Денис Улютін
Міністр молоді та спорту України Матвій Бідний
Віце-прем’єр-міністр
з гуманітарної політики України —
Міністр культури України Тетяна Бережна
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства освіти
і науки України
04 травня 2026 року № 722
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
24 червня 2026 року
за № 922/46316
Система та загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів
I. Загальні положення
1. Ці Система та критерії є сукупністю процесів оцінювання, які здійснюють для визначення ступеня відповідності результатів навчання учнів вимогам, визначеним у державних стандартах початкової, базової та профільної середньої освіти.
2. Ці Система та критерії визначають загальні підходи до оцінювання в закладах освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти (далі — заклади освіти), застосовуються до всіх форм здобуття повної загальної середньої освіти та включають принципи, види, форми, методи оцінювання, шкали, правила і процедури оцінювання.
3. У цих Системі та критеріях терміни вживаються в такому значенні:
- оцінка — результат оцінювання, що відображає рівень досягнення результатів навчання учнів відносно очікуваних результатів навчання, визначених відповідною модельною навчальною / навчальною програмою, який виражається вербально або кількісно (у балах чи рівнях);
- оцінювання — процес спостереження за навчальною та пізнавальною діяльністю учнів, а також процес опису, збору, фіксування та інтерпретації інформації про освітній процес і результати навчання учнів.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та «Про академічну доброчесність».
4. Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.
5. Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною для осіб, які провадять педагогічну діяльність та здійснюють відповідне оцінювання результатів навчання учнів (далі — педагогічні працівники), учня та його батьків або інших законних представників.
6. Інформування учня та його законних представників про результати навчання здійснюється шляхом проведення з ними індивідуальних зустрічей, комунікації за допомогою паперових / електронних носіїв, інформаційно-комунікаційних технологій, а також шляхом фіксування результатів навчання учнів у свідоцтві досягнень.
II. Принципи та функції оцінювання
1. Оцінювання результатів навчання учнів незалежно від виду та форми здобуття ними освіти має бути справедливим, неупередженим, об’єктивним, незалежним, недискримінаційним та доброчесним.
2. Справедливе оцінювання ґрунтується на чітких і зрозумілих критеріях, заздалегідь відомих усім учасникам освітнього процесу, та орієнтоване на підтримку розвитку учнів, що передбачає обов’язкову можливість для зворотного зв’язку, пояснення оцінки та оскарження результатів навчання у разі незгоди.
3. Неупередженість оцінювання означає, що оцінювання здійснюється на основі досягнутих учнями результатів навчання без впливу особистих ставлень чи вподобань педагогічного працівника.
4. Об’єктивність оцінювання забезпечується:
- використанням інструментів оцінювання з чіткими і зрозумілими критеріями, що мінімізують множинність тлумачень;
- застосуванням стандартизованих процедур оцінювання, однакових для всіх учнів;
- можливістю перевірки результатів іншими педагогічними працівниками;
- фокусуванням виключно на вимірюваних результатах навчання.
5. Недискримінаційність оцінювання передбачає адаптування методів оцінювання до особливостей освітнього процесу з метою забезпечення рівного доступу учнів до нього та недопущення їхньої дискримінації.
6. Доброчесність оцінювання вимагає дотримання академічної доброчесності, виключає академічний плагіат, фабрикацію, фальсифікацію, несамостійне виконання завдання, недозволену допомогу та інші порушення під час виконання навчальних завдань, а також базується на прозорості та відповідальності осіб, які здійснюють оцінювання.
7. Оцінювання в закладах освіти виконує такі функції:
- формувальна — забезпечення відстеження динаміки навчального поступу учнів та визначення їх особистих навчальних потреб;
- констатувальна — встановлення рівня досягнення результатів навчання;
- діагностувальна — виявлення стану набутого досвіду, з’ясування причин утруднень, відстеження динаміки процесу навчання;
- мотиваційна — активізація внутрішніх мотивів до навчання через конструктивне оцінювання, що викликає почуття задоволення від результату;
- коригувальна — спрямування зусиль на подолання виявлених труднощів шляхом індивідуалізації завдань та підходів;
- прогностична — визначення знань та вмінь, необхідних на наступних етапах навчання, формування реалістичних очікувань;
- розвивальна — мотивування до рефлексії, самовдосконалення, аналізу власних сильних і слабких сторін через якісний зворотний зв’язок;
- виховна — налаштування учнів на відповідальність за результати власного навчання та якісне виконання завдань;
- управлінська — забезпечення інформацією для ухвалення рішень щодо академічної успішності, необхідності підтримки, переведення до наступного класу та моніторингу якості навчання на рівні закладу освіти.
III. Підходи до оцінювання
1. Оцінювання результатів навчання здійснюється на засадах компетентнісного підходу.
2. Реалізація компетентнісного підходу вимагає від педагогічного працівника дотримання таких вимог:
- фокусування на здатності учнів застосовувати знання в практичних ситуаціях, а не на механічному відтворенні теоретичного матеріалу;
- застосування практико-орієнтованих завдань;
- акцентування уваги на ступені оволодіння вмінням, а не на кількості допущених помилок;
- підтримка позитивного ставлення до навчальних досягнень учнів незалежно від рівня таких досягнень;
- використання різноманітних методів для виявлення рівня сформованості знань, умінь, ставлень та цінностей;
- врахування індивідуального освітнього поступу під час формувального оцінювання;
- залучення учнів до самооцінювання та взаємооцінювання;
- здійснення оцінювання виключно на основі чітких і зрозумілих критеріїв;
- надання якісного зворотного зв’язку педагогічним працівником іншим учасникам освітнього процесу.
3. Процес оцінювання має враховувати рівень сформованості наскрізних умінь учнів (зокрема, читання з розумінням, критичного та системного мислення, здатності співпрацювати з іншими, розв’язувати проблеми тощо).
IV. Види оцінювання
1. Основними видами оцінювання в закладі освіти є формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) та державна підсумкова атестація.
2. Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів та визначення його навчальних потреб. Воно здійснюється педагогічним працівником, а також шляхом взаємооцінювання та самооцінювання учнями.
3. Поточне оцінювання здійснюється на визначених етапах освітнього процесу з метою перевірки відповідності досягнутих результатів очікуваним за допомогою спеціального інструментарію.
4. Підсумкове оцінювання здійснюється шляхом зіставлення досягнутих результатів навчання з очікуваними та поділяється на тематичне, семестрове та річне.
Тематичне оцінювання здійснюється на основі поточного оцінювання за структурною одиницею навчальної програми та/або результатів виконання підсумкової (діагностувальної) роботи.
Семестрове оцінювання є узагальненням результатів навчання наприкінці вивчення всіх структурних одиниць програми, передбачених для відповідного періоду навчання та/або підсумкових семестрових робіт.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових оцінок.
5. Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття певного рівня повної загальної середньої освіти, вимогам державних стандартів загальної середньої освіти на відповідному рівні. Проведення державної підсумкової атестації та звільнення від неї здійснюється відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979.
6. У разі вибуття учня із закладу освіти (зокрема через виїзд за кордон, надання соціальної відпустки, призов на військову службу тощо) оцінювання результатів його навчання може бути проведене достроково. Процедура такого оцінювання визначається закладом освіти.
V. Організація та форми оцінювання
1. Залежно від суб’єкта оцінювання є:
- оцінювання, що здійснюється педагогічним працівником та вимагає формулювання зрозумілих освітніх цілей, ознайомлення з критеріями оцінювання, розробленими закладами освіти (далі — критерії оцінювання), та надання своєчасного зворотного зв’язку;
- взаємооцінювання, що здійснюється учнями в парах / групах за критеріями оцінювання;
- самооцінювання, що здійснюється учнями шляхом самостійного співвіднесення власних результатів навчання з критеріями оцінювання.
2. Залежно від об’єкта оцінювання є:
- оцінювання процесу (формувальне оцінювання) — спостереження за ходом виконання завдань та рівнем залученості;
- оцінювання результату (поточне та підсумкове оцінювання) — аналіз кінцевого результату відповідно до критеріїв оцінювання.
3. Залежно від способу подання результатів формами оцінювання є усна, письмова та практична. Форми оцінювання можуть бути реалізовані в очному режимі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, у тому числі під час здобуття освіти за дистанційною формою.
4. Залежно від кількості залучених до оцінювання учнів його організація може бути індивідуальною, груповою та фронтальною.
VI. Методи, інструменти, шкали та загальні критерії оцінювання
1. Педагогічний працівник має право на академічну свободу щодо самостійного вибору методів та інструментів оцінювання з урахуванням специфіки навчального предмета / інтегрованого курсу та особливостей учнів.
2. До основних методів оцінювання належать:
- педагогічне спостереження, що фіксується за допомогою ситуативних нотаток, контрольних переліків у форматі «так / ні» тощо;
- аналіз продуктів освітньої діяльності шляхом оцінювання досліджень, проєктів, виробів, створених учнями, за критеріями оцінювання;
- словесні методи (опитування, анкетування, інтерв’ю, бесіда).
3. Інструментарієм оцінювання є сукупність спеціально розроблених завдань, релевантних до очікуваних результатів навчання.
4. Оцінювання результатів навчання здійснюється за такими шкалами:
- дихотомічна шкала («зараховано» / «незараховано») — застосовується за рішенням педагогічної ради для оцінювання окремих навчальних предметів / інтегрованих курсів, інших освітніх компонентів, а також для результатів навчання учнів, які перебувають за кордоном або проживають (проживали) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786;
- вербальна шкала — передбачає оцінювання за допомогою словесних формулювань;
- рівнева шкала — визначає чотири рівні: початковий (П), середній (С), достатній (Д), високий (В);
- бальна шкала — передбачає використання 12-бальної системи (від 1 до 12).
Співвідношення між зазначеними в цьому пункті шкалами:
| Вербальна шкала | Рівнева шкала | Бальна шкала |
| потребує істотної підтримки для досягнення результатів навчання | Початковий рівень (П) | 1–3 бали |
| потребує ситуативної підтримки для досягнення результатів навчання | Середній рівень (С) | 4–6 балів |
| має посутні успіхи в досягненні результатів навчання | Достатній рівень (Д) | 7–9 балів |
| має значні успіхи в досягненні результатів навчання | Високий рівень (В) | 10–12 балів |
5. Правила застосування шкал:
- для учнів 1–2 року навчання формувальне, поточне та підсумкове оцінювання здійснюється виключно за вербальною шкалою;
- для учнів 3–4 року навчання формувальне оцінювання здійснюється за вербальною шкалою, а поточне — за вербальною або рівневою; підсумкове — за рівневою шкалою;
- для учнів 5–12 року навчання формувальне оцінювання здійснюється за вербальною, рівневою або бальною шкалами (без урахування його результатів під час підсумкового оцінювання), а поточне та підсумкове оцінювання здійснюються за бальною шкалою.
У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до цих Системи та критеріїв.
6. Результати семестрового, річного оцінювання та державної підсумкової атестації (у разі проведення) відображаються у свідоцтві досягнень учня.
7. Загальні критерії оцінювання результатів навчання учнів (додаток до цих Системи та критеріїв), що визначають єдині підходи до встановлення рівня результатів навчання учнів, розроблено на засадах компетентісного підходу з урахуванням таких інтегрованих показників навчальної та пізнавальної діяльності учнів:
- когнітивні процеси;
- навчальна діяльність;
- рівень самостійності;
- рівень комунікації та взаємодії;
- частота вияву умінь.
8.Загальні критерії оцінювання є основою для розроблення закладами освіти критеріїв оцінювання за освітніми галузями (навчальними предметами / інтегрованими курсами.
9.Заклад освіти може розробляти, у тому числі із залученням всіх учасників освітнього процесу, критерії оцінювання, адаптовані для дистанційної форми та інших форм здобуття освіти. Критерії оцінювання підлягають оприлюдненню на вебсайті закладу освіти (у разі його відсутності — на вебсайті засновника) не пізніше ніж через десять робочих днів з дня їх затвердження.
VII. Процедури оцінювання та забезпечення академічної доброчесності
1. Обов’язковому оцінюванню підлягають обов’язкові освітні компоненти, визначені освітньою програмою закладу освіти. Вибіркові освітні компоненти оцінюються згідно з рішенням педагогічної ради закладу освіти.
2. Індивідуальні консультації підлягають винятково формувальному оцінюванню.
3. Оцінювання результатів навчання учнів з особливими освітніми потребами здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання, які можуть бути адаптовані відповідно до особливостей освітнього процесу, середовища, індивідуальних навчальних цілей (у разі модифікації змісту навчального предмета / інтегрованого курсу), та з урахуванням індивідуального навчального плану (за його наявності).
4. Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється з дотриманням принципів і правил академічної доброчесності. У разі виявлення факту порушення академічної доброчесності під час виконання навчальної роботи застосовуються заходи реагування та санкції відповідно до Законів України «Про повну загальну середню освіту» та «Про академічну доброчесність» та/або внутрішніх актів закладу освіти.
Генеральний директор
директорату шкільної освіти Інна Кільдерова