Поведінка учнів дедалі більше турбує педагогів у Німеччині. Саме дисциплінарні порушення, зниження мотивації до навчання, негативний вплив соціальних мереж та психологічні труднощі школярів сьогодні називають найбільшими викликами для сучасної освіти.
Такі висновки містить репрезентативне дослідження «Німецький шкільний барометр – 2026» (Deutsches Schulbarometer 2026), оприлюднене Фондом імені Роберта Боша (Robert Bosch Stiftung). В опитуванні взяли участь 1547 педагогів загальноосвітніх і професійних шкіл Німеччини.
Поведінка учнів очолила перелік проблем німецьких шкіл
За результатами дослідження, 46% педагогів назвали саме поведінку учнів головною проблемою своєї щоденної професійної діяльності. Порівняно з попередніми роками цей показник продовжує стабільно зростати: у 2024 році так вважали 35% опитаних, а у 2025 році — вже 42%.
Під проблемною поведінкою педагоги насамперед розуміють порушення дисципліни, труднощі соціальної взаємодії, низьку мотивацію до навчання, психологічні проблеми дітей, нездатність тривалий час концентрувати увагу, випадки агресії, мобінгу, а також негативний вплив смартфонів і соціальних мереж на навчальний процес.
Особливо гостро ці виклики відчувають учителі загальноосвітніх та професійних шкіл. Водночас педагоги початкових шкіл і гімназій повідомляють про такі проблеми значно рідше.
Неоднорідність класів та перевантаження залишаються серйозними викликами
Другою за масштабністю проблемою педагоги назвали значну неоднорідність учнівських колективів. 34% респондентів зазначили, що різний рівень підготовки дітей та їхні індивідуальні освітні потреби суттєво ускладнюють організацію навчального процесу.
Ще 27% учителів повідомили про надмірне професійне навантаження, нестачу часу та постійне збільшення кількості робочих обов’язків.
Водночас дослідження демонструє цікаву тенденцію: проблема дефіциту педагогічних кадрів поступово втратила статус одного з головних викликів німецької освіти. Якщо у 2024 році нестачу персоналу називали серйозною проблемою 26% опитаних, то у 2026 році цей показник зменшився до 18%.
Половина педагогів сумнівається в ефективності інклюзивного навчання
Окрему увагу дослідники приділили оцінці інклюзивної освіти.
Близько 52% учителів вважають, що спільне навчання дітей із різними освітніми потребами приносить користь не всім учасникам освітнього процесу.
Автори дослідження наголошують, що головною причиною таких оцінок є недостатнє забезпечення шкіл ресурсами, фахівцями та необхідною підтримкою.
Водночас педагоги, які відчувають достатню професійну підготовку для роботи в інклюзивних класах, значно рідше повідомляють про симптоми професійного вигорання та частіше позитивно оцінюють результати інклюзивної освіти.
Більшість учителів задоволені професією, але проблема вигорання посилюється
Попри складні умови праці, рівень задоволеності професією серед німецьких педагогів залишається високим. 83% опитаних зазначили, що загалом задоволені своєю роботою.
Разом із тим дослідження виявило тривожні тенденції.
28% учителів повідомили, що змінили б професію, якби мали таку можливість.
Ще 24% педагогів кілька разів на тиждень відчувають емоційне виснаження, а 12% стикаються з професійним вигоранням майже щодня.
Найвищі показники емоційного виснаження дослідники зафіксували серед учителів віком до 40 років.
Політична освіта залишається предметом дискусій
Важливим напрямом дослідження стало питання демократичного виховання та політичної освіти.
Майже 48% учителів переконані, що школам необхідно приділяти більше уваги формуванню демократичних цінностей та громадянської компетентності. Особливо актуальною ця проблема є для закладів освіти, де навчається значна кількість дітей із малозабезпечених сімей.
Водночас дослідження показало, що частина педагогів не впевнена у межах політичної нейтральності. 18% респондентів зазначили, що саме питання нейтральності викликає у них труднощі. У східних федеральних землях цей показник досягає 27%.
Крім того, майже чверть опитаних переконані, що вчитель не повинен висловлювати власну позицію щодо політичних питань, а 23% вважають, що дотримання нейтралітету означає однакове визнання всіх поглядів учнів.
Автори дослідження наголошують на ролі школи у формуванні демократичних цінностей
Науковці підкреслюють, що подібне трактування політичної нейтральності є помилковим.
На їхню думку, сучасна школа має створювати умови для формування в учнів власної аргументованої позиції, знайомити їх із різними поглядами та сприяти розвитку критичного мислення. Водночас педагоги мають право відкрито відстоювати фундаментальні демократичні цінності, права людини та людську гідність.
Згідно з результатами опитування, таку позицію підтримують 96% учителів, що свідчить про високий рівень усвідомлення важливості демократичної освіти в сучасній німецькій школі.