Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів (7 клас. Історія України)

Презентація та конспект уроку на тему: Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів.

Формат: Урок засвоєння нових знань та формування компетентностей

Мета та очікувані результати

Мета уроку: Сформувати в учнів розуміння причин і наслідків політичної роздробленості Русі-України; охарактеризувати особливості правління Ярославичів, проаналізувавши спроби зберегти єдність та подолати зовнішні загрози; визначити історичне значення Любецького з’їзду 1097 року.

Очікувані результати (Після цього уроку учень/учениця зможе):

1. Аналізувати причини та наслідки політичної роздробленості Русі-України.
2. Характеризувати правління Ярославичів та їхні спроби зберегти єдність.
3. Пояснювати історичне значення Любецького з’їзду князів 1097 року.
4. Оцінювати зовнішні загрози, зокрема напади половців.
5. Робити власні висновки на основі історичних джерел (зокрема, щодо “Правди Ярославичів” та Любецького з’їзду).

Ключові компетентності НУШ

У процесі уроку будуть реалізовані такі ключові компетентності:

1. Вільне володіння державною мовою:
   • Приклад: Складання коротких промов під час рольової гри “Швидкий сценарій: Рада в Любечі” (“Виступ Яструба” та “Виступ Голуба”), формулювання аргументів і висновків у рефлексії.
2. Інформаційно-комунікаційна компетентність:
   • Приклад: Робота з історичною картою для визначення п’яти уділів, на які Ярослав поділив Русь. Використання схем (порівняння “Звичай” vs “Правда Ярославичів”; “Плюси/Мінуси” Любецького з’їзду) для структурування інформації.
3. Навчання впродовж життя:
   • Приклад: Самооцінка та підведення підсумків у форматі рефлексії “3 факти, 2 питання, 1 ідея”. Здатність шукати відповіді на питання, що залишилися.
4. Громадянські та соціальні компетентності:
   • Приклад: Обговорення наслідків внутрішніх конфліктів (роздробленості) для держави, яка стає вразливою до зовнішніх ворогів (половців). Оцінка компромісу, досягнутого на Любецькому з’їзді, як політичного рішення.
5. Культурна компетентність:
   • Приклад: Аналіз еволюції права на Русі-Україні: перехід від кровної помсти до системи штрафів (вири) згідно з “Правдою Ярославичів” (1072 р.).
6. Підприємливість і фінансова грамотність:
   • Приклад: Аналіз фінансової системи покарань, закріплених “Правдою Ярославичів”, включаючи розміри штрафів (80 гривень за вбивство тіуна, 5 гривень за рядовича) та куди стягуються ці кошти (до державної скарбниці).

Хід уроку

І. Організаційний момент (1-3 хвилини)

• Привітання, перевірка готовності учнів до уроку.
• Створення робочої атмосфери.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація (8-10 хвилин)

1. Перевірка та корекція знань:
   • Фронтальне опитування: Пригадайте останні роки правління Ярослава Мудрого. Які загрози існували для Русі на той час?
2. Мотивація учнів до навчальної діяльності:
   • Вступне слово вчителя: Ми завершили період єдності і піднесення, і сьогодні починаємо вивчати епоху, позначену словами “Єдність та розбрат: Уроки Ярославичів“. Чи може сім’я, в якій постійні сварки, ефективно захищатися від зовнішніх ворогів?
3. Повідомлення теми, мети та завдань уроку:
   • Оголошення теми: “Політична роздробленість Русі-України. Русь-Україна за правління Ярославичів”.
   • Ознайомлення з очікуваними результатами (щодо аналізу причин, характеристики правління, пояснення Любецького з’їзду та оцінки загроз).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (20-25 хвилин)

1. Спадщина Ярослава: одна держава, п’ять уділів.

• Пояснення матеріалу: Ярослав Мудрий розділив землі між своїми синами, сподіваючись уникнути боротьби за владу.
• Робота з картою: Визначення п’яти уділів та їхніх власників (Ізяслав – Київ, Новгород, Туров; Святослав – Чернігів; Всеволод – Переяслав; Ігор – Володимир; В’ячеслав – Смоленськ).
• Визначення терміна: Що таке Уділ? (Окреме князівство, спадкове володіння члена князівського роду).

2. Еволюція закону: “Правда Ярославичів” (1072 р.).

• Аналіз історичного документа: “Правда Ярославичів” – нові статті, що відображали розвиток суспільства та посилення ролі держави.
• Порівняння: Обговорення заміни кровної помсти на систему штрафів (вира).
• Дискусія: Обговорення питання: Чому заміна кровної помсти штрафами є кроком уперед для розвитку держави?.
• Конкретні факти: Захист княжих слуг: штраф за вбивство тіуна – 80 гривень, за рядовича – 5 гривень. Посилення ролі держави: штрафи стягуються до державної скарбниці.

3. Фатальний удар: Половці та битва на річці Альта (1068 р.).

• Зовнішня загроза: Поява нового ворога – кочових племен половців.
• Катастрофа: Спроба тріумвірату (Ярославичів) зупинити їхній наступ закінчилася поразкою на річці Альта.
• Наслідки поразки: Підрив авторитету Ярославичів, Народне повстання в Києві, Поглиблення суперечностей між братами.

4. Шлях до компромісу: Любецький з’їзд (1097 р.).

• Мета: Об’єднання для спільної боротьби проти половців.
• Аналіз наслідків: Застосування методу “Терези історії”.
  • Плюси (+) / Короткостроковий ефект: Тимчасове припинення усобиць, можливість об’єднати сили проти половців (успішний похід 1103 р.).
  • Мінуси (-) / Довгостроковий ефект: Юридичне закріплення політичної роздробленості, Русь-Україна перетворюється на конфедерацію князівств.
• Головний принцип: Закріплення принципу “Кожен хай держить отчину свою” (спадкові землі).
• Міні-дискусія: Зваж і виріши: Чи було рішення Любецького з’їзду єдиним можливим виходом із ситуації? Аргументуй свою думку.

IV. Закріплення та застосування знань (10-12 хвилин)

1. Практикум: Причина та наслідок (встановлення логічних зв’язків).
   • Учні з’єднують події з їхніми прямими наслідками:
     • Розподіл Русі на уділи → Створення передумов для майбутніх міжусобних воєн.
     • Поразка на річці Альта → Повстання в Києві та підрив авторитету князів.
     • Рішення Любецького з’їзду → Закріплення принципу “кожен хай держить отчину свою”.
2. Рольова гра “Рада в Любечі”.
   • Ситуація: Учні – учасники з’їзду 1097 року. Володимир Мономах висловив промову про необхідність миру.
   • Завдання: Учні діляться на дві групи та готують короткі промови (2-3 речення):
     • Виступ “Яструба”: Необхідно відновити єдину владу Києва, оскільки ділення послаблює державу.
     • Виступ “Голуба”: Підтримка принципу “отчини” як єдиного реального шляху до миру та спільної боротьби з половцями.

V. Підбиття підсумків уроку (5-7 хвилин)

1. Швидкий тест (Фронтальна перевірка): Виконання завдань на перевірку засвоєння ключових фактів (“Правда Ярославичів”, Любецький з’їзд, Битва на Альті) та тест “Вірю / Не вірю”.
   • Наприклад: Твердження: Любецький з’їзд остаточно припинив усі міжусобні війни на Русі. (Відповідь: Не вірю, лише тимчасово і змінив їх характер).
2. Формування висновків:
   • Узагальнення ключових ідей: Розбрат послаблює державу, роблячи її вразливою до зовнішніх ворогів. Компроміс (Любецький з’їзд) мав подвійні наслідки: тимчасовий мир ціною закріплення роздробленості. Політична роздробленість стала початком нового етапу існування князівств-держав.
3. Рефлексія “Моя рефлексія: 3-2-1”:
   • 3 факти, які я сьогодні дізнався/дізналася…
   • 2 питання, які в мене залишилися…
   • 1 ідея, яка мене найбільше вразила…

VІ. Домашнє завдання (1-2 хвилини)

• Опрацювати відповідний параграф підручника.
• Творче завдання (на вибір): Використовуючи знання про систему штрафів (вир), напишіть коротке есе “Ціна людського життя в ‘Правді Ярославичів'”.