Викладено за різними творами.
Минуло десять років після походу сімох проти Фів. За цей час змужніли сини загиблих під Фівами героїв. Вирішили вони помститись на фіванцях за поразку батьків і пішли новим походом. У цьому поході взяли участь: Айгіалей, син Адраста, Алкмеон, син Амфіарая, Діомед, син Тідея, Ферсандр, син Полініка, Промах, син Партенопая, Сфенел, син Капанея, Полідор, син Гіппомедонта, і Евріал, син Менестея. В інших умовах відбувався цей похід. Боги сприяли епігонам (так названі були вожді, які розпочали новий похід проти Фів).
Дельфійський оракул провістив перемогу епігонам, якщо візьме участь у цьому поході Алкмеон, син Амфіарая.
Ферсандр, син Полініка, взявся уговорити Алкмеона не відмовлятися від участі в поході. Довго вагався Алкмеон. Він не зважувався йти проти Фів, перш ніж виконає останню волю батька свого і не відомстить своїй матері за те, що послала вона свого чоловіка на вірну загибель. Як і батько його Полінік, надумав Ферсандр добиватися сприяння Еріфіли, матері Алкмеона. Він підкупив її, подарувавши їй дорогоцінний одяг Кадмової дружини Гармонії, який виткала для неї сама Афіна-Паллада. Спокусилася Еріфіла одягом, як колись спокусилася намистом Гармонії, і наполягла, щоб Алкмеон і його брат Амфілох узяли участь у поході.
Виступило військо епігонів з Аргоса. Невелике було це військо, але мала супроводити його перемога. Вождем війська обраний був Діомед, син Тідея, рівний батькові своєю силою і хоробрістю. Радісні йшли в похід герої, палаючи бажанням помститися за своїх батьків.
У Потнії біля Фів запитали вони оракула Амфіарая про наслідки походу. Відповів їм оракул, що він бачить Алкмеона, спадкоємця слави Амфіарая, як він переможцем входить у браму Фів. Переможуть епігони. Один тільки Айгіалей, син Адраста, що врятувався під час першого походу, повинен загинути.
Нарешті досягло військо епігонів семибрамних Фів. Спустошивши всі околиці, обложили епігони місто. Вийшли в поле під проводом свого царя Лаодаманта, несамовитого сина Етеокла, фіванці, щоб відбити від мурів обложників. Зав’язався кривавий бій. У цьому бою загинув, уражений списом Лаодаманта, Айгіалей, але й Лаодамант був убитий Алкмеоном. Переможені були фіванці, сховалися вони за неприступними мурами Фів.
Розпочали переможені фіванці переговори з обложниками, а самі вночі, за порадою Тіресія, потай від обложників, виселились із Фів з усіма жінками і дітьми. Вони пішли на північ у Фессалію. В дорозі вмер біля джерела німфи Тельпузи віщий Тіресій, який так довго допомагав фіванцям і не раз врятовував їх від загибелі.
Після довгої подорожі досягли фіванці Гістіотіди в Фессалії і оселилися там.
Фіви ж, захоплені епігонами, були зруйновані. Багату здобич, що дісталася їм, поділили між собою епігони. Кращу частину здобичі і серед неї дочку Тіресія, провісницю Манто, вони подарували Дельфійському оракулу.
Щасливо повернулися епігони на батьківщину. А Ферсандр, син Полініка, став царювати у Фівах, відбудувавши їх.