Початок «перебудови» в СРСР. Політика «гласності» та її вплив на Україну (11 клас. Історія України)

Презентація та конспект уроку на тему: Початок «перебудови» в СРСР. Політика «гласності» та її вплив на Україну.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Обладнання: Підручник, візуальні матеріали (слайди презентації, ілюстрації).

Мета та очікувані результати

Мета уроку: Комплексно вивчити сутність, причини та суперечливі наслідки політики «перебудови» М. Горбачова, а також її вплив на прискорення національного відродження та шлях до незалежності України.

Очікувані результати (Після цього уроку ти зможеш…):

  1. Пояснювати причини, суть та наслідки політики «перебудови».
  2. Аналізувати, чому ключові реформи Горбачова виявилися суперечливими.
  3. Розуміти, як Чорнобильська катастрофа та політика «гласності» змінили Україну та пробудили національну свідомість.
  4. Оцінювати, як спроба реформувати СРСР створила передумови для відновлення незалежності України.

Ключові компетентності НУШ

Для досягнення мети на уроці формуються такі ключові компетентності (з конкретними прикладами, що ґрунтуються на матеріалах уроку):

  1. Вільне володіння державною мовою: Учні навчаться чітко формулювати висновки про суперечливість економічних реформ та оперувати історичними термінами, такими як «Гласність» (послаблення цензури, часткова свобода слова) та «тіньова економіка».
  2. Математична компетентність: Робота з хронологією, встановленням дат ключових подій (1987 р. — Закон про держпідприємство, 1988 р. — Закон про кооперацію, 1989 р. — виведення військ з Афганістану).
  3. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій: Аналіз ролі аварії на Чорнобильській АЕС як каталізатора незворотних змін та втрати довіри до влади.
  4. Інформаційно-комунікаційна компетентність: Аналіз візуальних джерел (зображення «Гласність», фото порожніх полиць) для осмислення історичних процесів.
  5. Навчання впродовж життя: Виконання самостійного аналітичного завдання «Закріплюємо: Мета vs Реальність» для розвитку навичок рефлексії та порівняння очікуваного з фактичним.
  6. Громадянські та соціальні компетентності: Обговорення гальмування перебудови в Україні Володимиром Щербицьким та оцінка ролі «Гласності» у пробудженні національної свідомості.
  7. Культурна компетентність: Осмислення важливості розкриття «білих плям» історії, зокрема, правда про Голодомор 1932–1933 рр. на основі досліджень Джеймса Мейса та Роберта Конквеста.
  8. Підприємливість і фінансова грамотність: Аналіз економічних наслідків Закону про кооперацію (1988 р.), які призвели до гіперінфляції, тотального дефіциту та розквіту «тіньової економіки».
  9. Інноваційність: Застосування критичного мислення для пояснення, чому спроба «вдосконалити» соціалізм призвела до руйнування системи (метафора «невдалого ремонту»).
  10. Екологічна компетентність: Оцінка екологічної катастрофи ЧАЕС та її суспільного впливу, а також наслідків Антиалкогольної кампанії (знищення виноградників).

Хід уроку

І. Організаційний момент (1–3 хвилини)

Створення робочої атмосфери, підготовка учнів до сприйняття матеріалу.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація

  1. Перевірка та корекція знань:
    • Фронтальне опитування: Назвіть лідерів СРСР, які очолювали державу після смерті Сталіна і до приходу Горбачова, та вкажіть їхні приблизні роки правління (Хрущов (1953–1964 рр.), Брежнєв (1964–1982 рр.)).
    • Обговорення: Яким був період «застою» (ера Брежнєва)?
  2. Повідомлення теми, мети та завдань уроку:
    • Оголошення теми: «Початок «перебудови».
    • Ознайомлення з очікуваними результатами уроку.
  3. Мотивація учнів до навчальної діяльності:
    • Застосування метафори: Запропонувати учням уявити, що вони намагаються «оновити застарілу програму на комп’ютері», де кожне оновлення викликає нові помилки, аж поки вся система не «зависне» назавжди. Це і є суть того, що сталося наприкінці XX століття з СРСР.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Передумови та задекларована мета перебудови (1985 р.)

2. «Гласність» — «Скринька Пандори» для СРСР

3. Економічний лабіринт: Від держплану до хаосу

IV. Закріплення та застосування знань

  1. Первинне закріплення: Встановлення причинно-наслідкових зв’язків.
    • Виконання завдання: «Встановлюємо зв’язки: Причина → Наслідок».
      • Економічне виснаження СРСР → Кінець Холодної війни.
      • Вибух на ЧАЕС і спроба влади його приховати → Масова втрата довіри до влади, сплеск екологічних та національних рухів.
      • Політика «гласності» → Поява публікацій про Голодомор та сталінські репресії.
      • Ухвалення Закону «Про кооперацію в СРСР» → Легалізація приватного бізнесу.
  2. Застосування знань: Аналіз суперечностей.
    • Обговорення: «Закріплюємо: Мета vs Реальність».
      • Антиалкогольна кампанія: Мета (підвищення дисципліни) проти Реальності (знищення виноградників і величезні втрати бюджету).
      • Гласність: Мета («вдосконалення соціалізму») проти Реальності (підрив ідеологічних основ СРСР).
      • Економічні реформи: Мета (подолання дефіциту) проти Реальності (поглиблення кризи, гіперінфляція, тіньова економіка).

V. Підбиття підсумків уроку

  1. Оцінка результатів уроку та формування висновків:
    • Колективне формулювання ключового висновку (згідно з): «Економічні реформи були половинчастими та суперечливими, що зруйнувало стару систему управління, але не створило нової, спричинивши економічний хаос».
    • Кінцевий висновок: Спроба реформувати імперію була «Невдалим ремонтом, що руйнував будівлю», що лише прискорило її неминучий розпад і відкрило прямий шлях до незалежності України.

VI. Домашнє завдання

  1. Повідомлення та пояснення домашнього завдання:
    • Опрацювати параграф підручника.
    • Виконати завдання для самоконтролю «Інтерактив: Вірю / Не вірю».
    • Аналітичне завдання: Зверніть увагу на очі чоловіків на зображенні до теми «Гласність», яким затуляють роти. Що в них читається — подив чи страх? Чому? (Обґрунтуйте свою відповідь, використовуючи поняття «Гласність» та «тоталітарний режим»).

Чому важливо виконувати це завдання:

Виконання аналітичного завдання (Страх чи подив?) розвиває вашу громадянську компетентність та критичне мислення, дозволяючи зрозуміти емоційний та психологічний тиск, у якому перебували люди в період, коли право говорити про репресії та Голодомор лише зароджувалося. Це допомагає усвідомити ціну свободи слова та історичної правди.

Exit mobile version