8 вересня 2026 року оприлюднено результати дев’ятого циклу міжнародного дослідження якості освіти PISA. Україна втретє взяла участь у цьому дослідженні — після PISA-2018 та PISA-2022. У 2025 році оцінювання проводили в умовах повномасштабної війни, а до нього долучилися учні із 17 регіонів України.
Результати PISA-2025 дають можливість оцінити не стільки обсяг засвоєних школярами знань, скільки їхню здатність застосовувати ці знання у реальних життєвих ситуаціях. Саме тому показники міжнародного дослідження є важливими для аналізу якості української освіти, визначення її сильних сторін і проблемних напрямів.
Що оцінювало дослідження PISA-2025
PISA — міжнародне дослідження, яке оцінює освітні результати 15-річних учнів. Основними галузями PISA-2025 були природничо-наукові дисципліни, математика та читання.
У циклі 2025 року провідною галуззю стали природничо-наукові дисципліни. Окремі учасники також виконували завдання з інноваційної галузі «Навчання у цифровому світі» та додаткової галузі, пов’язаної з оцінюванням знань англійської мови.
В Україні основний етап дослідження відбувся навесні 2025 року. У ньому взяли участь близько 9 тисяч 15-річних учнів і студентів із 298 закладів освіти 17 регіонів. За даними ОЕСР, у фінальній вибірці 7 105 учнів із 294 шкіл представляли приблизно 256 тисяч 15-річних учнів у відповідних регіонах.
Які результати показала Україна
Середній результат українського учнівства у 2025 році становив:
- 448 балів — із природничо-наукових дисциплін;
- 431 бал — із математики;
- 418 балів — із читання.
Найвищий результат Україна продемонструвала саме у природничо-науковій галузі, тоді як найнижчим виявився показник із читання. Водночас результати українського учнівства за всіма трьома основними напрямами залишаються нижчими за середні показники країн ОЕСР.
Природничі науки: найкращий результат серед трьох галузей
У природничо-науковій галузі Україна отримала 448 балів. Це найвищий середній показник країни у PISA-2025 серед трьох основних напрямів оцінювання.
Водночас 65% українських учнів досягли щонайменше другого рівня компетентності, який вважається базовим. Отже, 35% 15-річних учасників дослідження не досягли цього рівня.
За даними дослідження, українські учні краще виконують завдання, пов’язані з поясненням наукових явищ. Водночас складнішими для них є завдання, у яких потрібно оцінювати дизайн дослідження, критично інтерпретувати дані й докази та обґрунтовувати рішення.
На найвищих рівнях — 5–6 — перебуває лише близько 2% українських учнів у природничо-науковій галузі. Це значно менше за середній показник країн ОЕСР.
Математика: базового рівня досягли 54% учнів
Середній результат українських учнів із математики становить 431 бал.
Базового другого рівня або вище досягли 54% учнів. Це означає, що 46% учасників не продемонстрували мінімального рівня математичної компетентності, визначеного PISA.
Для порівняння, середній показник країн ОЕСР щодо досягнення другого рівня з математики становить 65%. Відповідно, розрив між Україною та середнім показником ОЕСР залишається помітним.
Водночас лише близько 3% українських учнів продемонстрували найвищі результати — 5-й або 6-й рівень математичної компетентності. Для таких рівнів характерна здатність моделювати складні ситуації, самостійно обирати стратегії розв’язання та оцінювати їхню ефективність.
Читання залишається найбільш проблемною галуззю
Найнижчим середнім результатом України у PISA-2025 став показник із читання — 418 балів.
Базового рівня або вище досягли 55% українських учнів. Відповідно, 45% 15-річних учасників не досягли другого рівня читацької компетентності.
Середній показник країн ОЕСР становить 69%, тому саме читання демонструє один із найбільших розривів між результатами українського учнівства та середніми результатами країн ОЕСР.
На найвищих рівнях читацької компетентності перебуває лише близько 1% українських учнів. Учні, які досягають 5-го або 6-го рівня, здатні працювати з великими й складними текстами, розуміти абстрактні поняття, а також розрізняти факти й думки на основі непрямих ознак у змісті або джерелі інформації.
Понад половина учнів має базові прогалини хоча б в одній галузі
Окремої уваги потребує комплексний показник результатів PISA-2025.
56,4% українських 15-річних учнів не досягають базового рівня хоча б в одній із трьох основних галузей — математиці, читанні або природничих науках.
Ще більш показовим є те, що 29,3% учнів одночасно не досягають базового рівня у всіх трьох галузях.
Таким чином, проблема базової грамотності не обмежується якимось одним навчальним предметом. Значна частина учнів має труднощі одразу з кількома ключовими компетентностями, необхідними для подальшого навчання та повсякденного життя.
Чи погіршилися результати України порівняно з PISA-2022
Порівняння результатів PISA-2025 із попереднім циклом показує важливу тенденцію: середні результати українського учнівства у 2025 році залишилися приблизно на тому самому рівні, що й у 2022 році.
За оцінкою ОЕСР, зміни між 2022 та 2025 роками з математики, читання та природничих наук не є статистично значущими. Також істотно не змінилися розрив між учнями з найвищими та найнижчими результатами і частка учнів, які не досягають другого рівня компетентності.
Цей результат має особливе значення з огляду на умови, у яких українська система освіти працювала у 2022–2025 роках. PISA-2025 стала другим циклом дослідження для України, проведеним під час повномасштабної війни.
Українська освіта продовжує працювати в умовах війни
Проведення PISA-2025 в Україні відбувалося в умовах безпекових і технічних обмежень. Через безпекову ситуацію до дослідження змогли долучитися учні лише 17 регіонів країни.
Водночас майже 9 тисяч учнів і студентів взяли участь в основному етапі дослідження, яке проводилося із використанням спеціального комп’ютерного середовища PISA.
Отримані дані дають змогу оцінювати не лише результати навчання, а й умови, у яких перебувають українські школярі. Саме тому результати PISA-2025 мають значення не тільки для освітньої статистики, а й для подальшого формування державної освітньої політики.
Що результати PISA-2025 означають для української школи
Результати міжнародного дослідження демонструють кілька ключових завдань для української системи освіти.
Першим залишається посилення читацької грамотності. Здатність розуміти, аналізувати, зіставляти та критично оцінювати інформацію необхідна не лише на уроках української мови та літератури. Вона безпосередньо впливає на успішність учня з математики, природничих наук, історії та інших дисциплін.
Другим напрямом є розвиток математичної компетентності. PISA перевіряє не механічне відтворення формул, а здатність застосовувати математичні знання у практичних ситуаціях, аналізувати інформацію та обирати відповідну стратегію розв’язання проблем.
Третій напрям — формування природничо-наукової грамотності. Попри найвищий серед трьох галузей результат України, 35% учнів не досягають базового рівня. Особливо важливо розвивати вміння працювати з доказами, даними, результатами досліджень та аргументовано формулювати висновки.
Чому результати PISA важливі для вчителів
PISA не є іспитом для окремого учня або школяра. Це інструмент міжнародного порівняння освітніх систем, який допомагає визначити, наскільки сформовані в учнів компетентності, необхідні для навчання, роботи та повсякденного життя.
Для української школи результати PISA-2025 можуть стати орієнтиром для подальшого оновлення змісту освіти, методик навчання та підходів до формування компетентностей.
Особливо важливо, що проблеми читацької, математичної та природничо-наукової грамотності потребують не ізольованої роботи окремих учителів, а системного підходу. Читання з розумінням, робота з інформацією, аналіз даних, аргументація та розв’язання практичних проблем мають поступово ставати складовою навчання в різних освітніх галузях.
Головний висновок PISA-2025 для України
Результати PISA-2025 не демонструють статистично значущого погіршення середніх результатів України порівняно з 2022 роком. Водночас вони чітко показують масштаб проблеми: значна частина 15-річних учнів не досягає базового рівня компетентності, а результати України залишаються нижчими за середні показники країн ОЕСР.
Найсильнішою з трьох основних галузей для України стали природничі науки — 448 балів, далі математика — 431 бал і читання — 418 балів. Водночас понад половина учнів має недостатній рівень щонайменше в одній галузі, а майже третина — одночасно у всіх трьох.
Отже, PISA-2025 дає українській освіті не лише міжнародне порівняння, а й чіткий орієнтир для подальшої роботи: забезпечити формування базових компетентностей, скоротити освітні розриви та допомогти учням навчитися не просто відтворювати отримані знання, а використовувати їх для розв’язання реальних проблем.