ТЕМА. Перша допомога в разі ураження електричним струмом, попадання хімічних речовин на шкіру, отруєння
Мета уроку: учити надавати допомогу постраждалому у разі ураження електричним струмом, потрапляння на тіло людини хімічної речовини; ознайомити із ознаками отруєння та способами їх виявлення, прищеплювати бажання прийти на допомогу людям, коли вони її потребують; розвивати вміння чуйно, милосердно ставитися до хворих, підтримувати їх; виховувати відповідальність, рішучість, доброту.
Обладнання: підручники, плакати «Безпека в екстремальних ситуаціях» і картки з описом ситуацій.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
Струм електричний — чарівний він гном,
з ним ми стикаємось знову і знов.
Струм електричний на службі повсюди,
вдячні за це йому всі наші люди.
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
- Гра «Назви небезпеки»
(За змістом плакатів «Безпека в екстремальних ситуаціях», виконаних удома).
- Вправа «Мозковий штурм»
- Які асоціації викликає у вас поняття «перша допомога»?
Обговорення асоціацій
- Робота з терміном
Перша медична допомога — комплекс невідкладних медичних заходів, які проводять людині, що раптово захворіла чи постраждала, на місці пригоди та під час її транспортування до медичного закладу.
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
ІV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Взаємонавчання, взаємооцінювання
Об’єднання в групи, робота за підручником (с.___)
- група. Ураження електричним струмом.
- група. Перша допомога в разі хімічних опіків.
- група. Перша допомога в разі отруєнь. Презентації учнів та обговорення
V. ВАЛЕОЛОГІЧНА ПАУЗА. ОЗДОРОВЛЮВАЛЬНИЙ ПРИЙОМ
ЦИГУН «КРУТИТИ ЛЕБІДКУ»
Руки зігнути в ліктьових суглобах перед грудьми, кисті затиснути в кулаки. Зробити 12 обертальних рухів руками, ніби крутити лебідку. Рухи виконують із напругою.
Вправа сприяє розвитку м’язів та рухливості суглобів рук.
VI.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО
МАТЕРІАЛУ
Практична робота
- Моделювання допомоги в разі ураження електричним струмом.
- Моделювання допомоги в разі попадання на тіло хімічних речовин.
- Моделювання допомоги в разі отруєння хімічними речовинами.
- Моделювання ситуацій.
Завдання
1) Змоделюйте ситуації, коли внаслідок неуважності, несправності електроприладів чи невдалого ставлення до роботи люди можуть бути ураженні струмом:
- група —… у побуті;
- група —… у школі;
- група —… на вулиці.
- Складіть алгоритм виходу із такої ситуації.
- Визначте черговість надання першої допомоги людині, ураженій електричним струмом:
- дати понюхати нашатирний спирт;
- визначити стан потерпілого;
- усунути контакт з електричним струмом;
- зробити штучне дихання;
- викликати швидку допомогу;
- винести потерпілого на свіже повітря.
4) Розв’яжіть ситуацію
- На уроці хімії учень порушив правила техніки безпеки під час практичної роботи. Крапельки лугу потрапили на його шкіру.
- Після прання білизни пральним порошком у жінки почервоніли руки і почався свербіж. Ти хочеш надати допомогу.
- Твій знайомий розбирав акумулятор і вдарив його молотком. Частинки сірчаної кислоти потрапили на обличчя та руку.
Кожну ситуацію аналізує й обговорює весь клас, розглядаючи різні варіанти відповідей.
5) Назвіть речовини, що використовують у побуті і якими з різних причин можна отруїтися. Заповніть таблицю.
| Назва речовини чи харчового продукту | Причини отруєння | Допомога |
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ (РІЗНОРІВНЕВЕ)
- рівень — опрацювати матеріал підручника, с .
- рівень — доповнити таблицю (дивись вище).
III рівень — дібрати газетні, журнальні, телевізійні репортажі про випадки ураження електричним струмом, попадання хімічних речовин на шкіру, отруєння, ДТП; підготувати звіти по них.
VIII. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Устати в коло й по черзі продовжити фразу: «Я не розгублюсь у небезпечній ситуації, тому що…»
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ.
Перша допомога в разі опіків:
- обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше); будьте обережні, щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку;
- зніміть усі речі з обпеченої ділянки тіла (одяг, пасок, годинник, обручку тощо);
- не знімайте одяг чи інші речі, що прилипли до обпеченої ділянки;
- шкіру навколо опіків потрібно обробити розчином марганцівки або спиртом;
- обгорніть обпечену ділянку свіжою, чистою, гладкою тканиною;
- не змащуйте обпечені ділянки вершками, мазями, жирами;
- не проколюйте пухирі;
- якщо опік великий, покладіть потерпілого на землю, якщо це можливо, підніміть і потримайте його ноги;
- перевіряйте пульс і дихання кожні 10 хвилин до прибуття «швидкої».
Перша допомога в разі ураження електричним струмом
Ураження електричним струмом виникає під час безпосереднього контакту людини з побутовим, виробничим або природним (блискавка) джерелом електричного струму. Ступінь складності уражень у таких випадках залежить від індивідуальних особливостей організму, фізичного та психічного стану, опору шкіри, тривалості впливу електроструму, метеорологічних факторів тощо.
Характер ушкоджень залежно від напруженості електроструму є таким:
- Струм побутового напруження (до 380 V) — електричні мітки у вигляді маленьких кратерів на шкірі, іноді раптова зупинка серця.
- Струм із напруженням до 1000 V — судоми, спазм дихальних м’язів, раптова зупинка серця.
- Струм із напруженням вищим за 10 000 V — електричні опіки, обвуглювання тканин, перелами кісток, травматичний відрив кінцівок.
Найбільш вірогідні причини смерті в разі ураження електричним струмом: раптова зупинка серця, набряк головного мозку, спазм дихальних м’язів, ушкодження внутрішніх органів. Перш ніж надати першу допомогу постраждалому, ураженому електрострумом, слід знеструмити його. Вимкніть джерело електроживлення, якщо вимикач знаходиться поряд у межах досягнення, скиньте електродріт із постраждалого будь-яким предметом (обов’язково сухим!), який не проводить електричний струм (дерев’яна палиця, лінійка тощо). Якщо швидко вимкнути електрострум неможливо — переріжте електродроти на різних рівнях (щоб не виникло короткого замикання) ножем або плоскогубцями з ізольованими ручками. Відтягніть постраждалого за одяг від місця події, обмотавши руки сухим одягом (або використавши гумові рукавички). Але навіть перебуваючи в гумових рукавицях, не слід знімати з потерпілого електродріт без предметів, що не проводять електричний струм.
У разі ураження електрострумом високого напруження пам’ятайте про правили наближення до постраждалого. Якщо електродріт лежить на землі, людина, що поспішає на порятунок постраждалого, з перших кроків потрапляє під вплив електричного струму. Тому наближатися до постраждалого слід «гусячим кроком»: п’ятка однієї ноги повинна обов’язково торкатися носка другої. Починати надання першої допомоги можна лише після усунення небезпеки ураження електрострумом для оточуючих. Зніміть із постраждалого електродріт предметом, що не проводить електроструму, покладіть дріт на суху фанеру, дошку, гумовий килимок.
Під час ураження струмом високого напруження або блискавкою можуть з’явитися опіки, кровотечі, обвуглювання тканин. У постраждалих можуть бути такі симптоми: повторна зупинка серця, пригнічення дихання, порушення психіки.
Схема надання першої допомоги в разі ураження електрострумом:
- знеструмити постраждалого (не забуваючи при цьому про власну безпеку!);
- за раптової зупинки серця — нанесіть прекардіальний удар по грудині і почніть реанімацію;
- при кровотечі – накладіть кровоспинний джгут, стискувальну пов’язку;
- за електричних опіків і ран — накладіть стерильні повязки;
- за переломів кісток кінцівок — шини (можна використовувати будь – які підручні засоби);
- викличте « швидку допомогу».
Неприпустимо:
- торкатися до потерпілого без попереднього знеструмлення;
- витрачати час на пошуки вимикача електроструму, якщо можна перерубати або скинути електродріт предметом, що не проводить електрострум;
- припиняти реанімацію до появи ознак біологічної смерті (трупних плям);
- наближатися до електродроту, що лежить на землі, бігом або великими кроками;
- закопувати ураженого блискавкою в землю.
Перша допомога в разі хімічних опіків
Хімічні опіки виникають під час дії на шкіру агресивних хімічних речовин: кислот, лугів тощо. За хімічних опіків пухирі виникають рідко. Поглибленню та розповсюдженню опіку сприяє одяг, просякнутий речовинами, які викликали опік, тому важливо якнайшвидше зменшити концентрацію хімічної речовини та час її дії.
Якщо кислота або луг потрапили на шкіру через одяг, то спочатку треба змити їх водою з одягу, а потім обережно розрізати і зняти з потерпілого мокрий одяг, після чого слід промити шкіру великою кількістю проточної води протягом 20-25 хвилин. Намагайтеся, щоб відпрацьована вода не потрапляла на інші ділянки тіла або на самого рятувальника.
За попадання на тіло людини кислоти або лугу у вигляді твердої речовини необхідно видалити її сухою ватою, а потім промити водою. За хімічного опіку повністю змити хімічні речовини водою не вдається. Тому необхідно потім обпечену ділянку шкіри просушити і накласти стерильну пов’язку.
Схема надання першої допомоги в разі хімічного опіку:
- зняти одяг, просякнутий хімікатом;
- накласти стерильну пов’язку;
- якнайшвидше доставити постраждалого до лікарні.
Неприпустимо:
- торкатися обпеченого місця будь-чим, крім стерильних серветок;
- відривати одяг, що пристав до місця опіку;
- проколювати пухирі;
- намагатися самостійно нейтралізувати хімічні речовини, що викликали опік;
- залишити потерпілого на холоді;
- обробляти місця опіку жиром, спиртом, мазями.
Перша допомога в разі отруєння хімічними речовинами
Найчастіше в побуті люди отруюються кислотами (80% оцтової, карболової, щавлевої, соляної) та їдкими лугами (каустична сода, нашатирний спирт). Відразу ж за попадання в організм цих речовин виникає сильний біль у роті, горлі та дихальних шляхах. Опік слизової оболонки викликає набряк, сильне виділення слини, а різкий біль перешкоджає ковтанню. Дія хімічних речовин
призводить до порушення функцій нирок і печінки. Блювання і пронос часто бувають із домішками крові. Під час дихання є вірогідність затікання слини у дихальні шляхи, що призводить до задухи.
Схема надання першої допомоги:
- негайно викличте лікаря;
- до прибуття лікаря видаліть слину та слиз із рота потерпілого;
- чайною ложкою, обгорнутою серветкою, марлею, протріть ротову порожнину;
- дайте випити 2-3 склянки води (краще — із льодом).
Неприпустимо:
- викликати блювання (їдкі речовини можуть потрапити в дихальні шляхи або знову обпекти стравохід);
- давати нейтралізувальні розчини (за отруєння кислотами – лужні, за отруєння лугами — кислотні);
- не покласти постраждалого на живіт, повернувши голову набік, якщо він у стані непритомності.
Отрути, що діють переважно на кров
Усмоктуючись у кров, деякі отрути призводять до змін її властивостей і функцій. Інтерес учених до гемолітичних отрут зростає, оскільки останнім часом збільшилася кількість отруєнь грибами (сморжами і блідою поганкою), а також почастішали випадки укусів гадюками. Загальнохарактерним для цих отрут є масивний внутрішньосудинний гемоліз, що супроводжується жовтяницею, гемолітичною анемією, дистрофією печінки.
Окис вуглецю. Отруєння чадним газом має місце настільки часто, що за кількістю поступається хіба що отруєнню алкоголем. Утворюється оксид вуглецю за неповного згоряння органічних речовин, котрі містять вуглець. Найбільш часто люди отруюються чадним газом у холодний період року, коли користуються пічним опаленням або перебувають у зачиненому гаражі за увімкненого автомобіля. Газ не має кольору й запаху, до того ж отруєння настає повільно, ознаки інтоксикації з’являються, коли перетворюється на карбоксигемоглобін.
В отруєної людини дуже швидко наростає м’язова слабкість, і часто вона самостійно не може покинути загазоване приміщення. Шкіра і слизові оболонки стають рожевими. Смерть настає, коли у крові накопичується більш як 60% карбоксигемоглобіну. Бувають випадки блискавичної форми отруєння CO. Така швидка форма спостерігається, коли концентрація окису вуглецю у навколишньому повітрі перевищує 1%. Людина, що знаходиться в приміщенні з високою концентрацією чадного газу в повітрі, миттєво втрачає свідомість (подібно до інсульту), у неї починаються судоми й за кілька хвилин настає смерть від зупинки дихання. Коли людина, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, потрапляє в зону загазованості, дії алкоголю й чадного газу можуть сумуватися.
Низка речовин (бертолетова сіль, нітрогліцерин, анілін, нітробензол, нітрит натрію, гідрохінон, динітробензол), потрапляючи у кров, утворюють із гемоглобіном досить стійку сполуку метгемоглобін, через що кров нездатна транспортувати кисень до тканин організму, унаслідок чого настає гостре кисневе голодування. За перорального введення смертельна доза аніліну становить 10-20 г, нітриту натрію — 1-2 г, гідрохінону — 5-10 г, хлорату калію — 10-15 г. Крім властивості зв’язувати гемоглобін, окремі представники цієї групи ще мають вибірковий вплив на різні системи організму. Так, отруєння хлоратом калію викликає ураження нирок із розвитком нефриту, що супроводжується уремією, нітрит натрію пригнічує судинно-руховий центр, гідрохінон та анілін уражають дихальний центр головного мозку.
Перші ознаки інтоксикації, як і за отруєння CO, з’являються за концентрації метгемоглобіну 30%, а смерть настає, коли вона сягає 70-80%. У високій концентрації метгемоглобін знижує резистентність еритроцитів і веде до їх гемолізу. Надлишок речовин, що утворюють метгемоглобін, може накопичуватися в печінці й жировій клітковині. Тому, якщо людина після отруєння залишилася живою, через деякий час явища метгемоглобінутворення можуть повторитися внаслідок виходу речовин у кров із депо.
Перша допомога. Потерпілого винести на свіже повітря, забезпечити йому спокій, зігріти, дати вдихнути нашатирний спирт, розтерти тіло, напоїти міцним солодким чаєм.
Крім того, треба давати кисень.
За браку дихання — штучна вентиляція легень, госпіталізація.
Чадний газ легший за повітря, тому, перебуваючи в задимленому приміщенні під час пожежі, просуватися треба, зігнувшись до підлоги.