Війна, соціальні мережі, законодавчі прогалини та низькі зарплати педагогів — все це створює серйозні виклики для української освіти. Освітня омбудсменка Надія Лещик в інтерв’ю РБК-Україна поділилася найгострішими проблемами, з якими звертаються громадяни, та окреслила напрями, де зміни вже на часі.
Найпоширеніші звернення
З листопада 2024 року до червня 2025 року освітній омбудсмен отримав понад 1400 звернень. Серед найчастіших:
- Вибір форми здобуття освіти
- Ліквідація чи реорганізація шкіл
- Булінг і жорстоке поводження з дітьми
- Порушення безпеки освітнього процесу
- Перевантаження вчителів
Педагоги скаржаться на низькі зарплати, мобінг, роботу без мінімальних умов і навіть необхідність купувати витратні матеріали за власні кошти.
Чому зростає булінг?
Кількість випадків булінгу зростає, і нерідко його ініціаторами стають не лише діти, а й учителі. Причини — у психологічному стані суспільства, домашньому насильстві, байдужості батьків, агресивному контенті соцмереж. Часто справи закриваються через сплив строків адмінвідповідальності або не доходять до суду взагалі. Водночас штрафи за булінг мізерні — від 850 грн.
Омбудсменка пропонує:
- Розширити законодавче визначення булінгу
- Забезпечити захист і повнолітнім студентам
- Запровадити тимчасове відсторонення вчителів, винних у булінгу
Смартфони, фотозвіти та права дітей
Лещик критикує надмірну звітність у школах і вимоги до вчителів надавати фотозвіти з кожного заходу: «Маємо відійти від культури звітів “для галочки”. Вчитель має навчати, а не фотографувати».
Також вона наголошує: зйомка дітей без дозволу батьків — незаконна, а вимога до батьків дати згоду на зйомку «на рік» — юридично сумнівна. Щодо смартфонів у школі — омбудсменка закликає до компромісу: зберігати телефони у рюкзаках із вимкненим звуком, а не передавати їх учителям.
Мовне питання та академічна свобода
Освітній процес має здійснюватися українською мовою — це вимога закону. Водночас, для нацменшин, мова може вивчатися як окремий предмет. Лещик нагадує: «Учитель навіть на перерві має спілкуватися державною мовою».
Вербування підлітків та роль батьків
Зростає кількість спроб ворожої вербовки українських дітей. У грудні 2024 року СБУ і поліція створили чат-бот для повідомлень про такі випадки — лише за перший місяць було понад 1300 звернень. Ключовими є довірливі стосунки в родині: «Саме батьки — перший бар’єр для вербувальника».
Зарплати вчителів і відтік кадрів
Ситуація із заробітними платами критична. Ставка вчителя нижча за мінімалку, а доплати громади зменшують: «У результаті зарплата залишається майже незмінною, попри надбавки».
Через виїзд дітей за кордон скорочується кількість класів, що спричиняє масовий відтік педагогів. За словами Лещик, потрібно спростити повернення дітей до української освіти та створити умови, аби вчителі залишалися працювати.
Виїзд 17-річних: тривожна динаміка
Ситуація з виїздом юнаків на межі повноліття поки не має чіткої статистики, але омбудсменка попереджає: «Кількість тих, хто починає навчання в 10 класі, і тих, хто його закінчує — різна». Це вимагає термінової стратегії держави, бо без молоді країна не має майбутнього.
Освіта в Україні стоїть перед серйозними викликами, і лише системні, чесні зміни можуть гарантувати її якість і безпеку. Освітній омбудсмен закликає до діалогу, поваги до прав дитини та гідних умов для вчителів.