Міністерство освіти і науки України надало рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах професійної освіти у 2026/2027 навчальному році. Відповідні положення викладено в листі МОН № 1/18086-26 від 24 серпня 2026 року.
Документ враховує умови воєнного стану, вимоги до безпеки учасників освітнього процесу, зміни у законодавстві про професійну освіту, особливості практичної підготовки здобувачів освіти, запровадження нового обов’язкового курсу «Основи національного спротиву», цифровізацію управління закладами та можливі енергетичні ризики в осінньо-зимовий період.
Безпека залишається головним пріоритетом
МОН рекомендує організовувати освітній процес переважно в очному форматі там, де це дозволяє безпекова ситуація та створені належні умови. Водночас залежно від ситуації навчання може проводитися очно, дистанційно або у змішаному форматі.
Вибір конкретної моделі має здійснюватися з урахуванням рішень уповноважених органів та наказів закладу освіти. В умовах воєнного стану саме безпека здобувачів освіти, педагогічних працівників та інших учасників освітнього процесу визначена безумовним пріоритетом.
Очна форма навчання можлива за умови забезпечення доступу всіх учасників освітнього процесу до об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту. При цьому необхідно враховувати місткість укриття, час, необхідний для переміщення до нього, та інші вимоги безпеки.
Якщо укриття не може одночасно вмістити всіх учасників освітнього процесу, МОН рекомендує розглядати позмінну організацію занять або інші моделі, які поєднують очне та дистанційне навчання.
Новий Закон «Про професійну освіту»: перехід до нової нормативної бази
Важливою особливістю 2026/2027 навчального року є продовження реалізації положень нового Закону України «Про професійну освіту» № 4574-IX.
Закон набрав чинності 12 вересня 2025 року, однак його положення впроваджуються поетапно з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень.
МОН повідомляє, що розроблено проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження стандарту професійної освіти». На момент підготовки рекомендацій документ проходить погодження з центральними органами виконавчої влади та іншими заінтересованими сторонами.
Для забезпечення безперервності освітнього процесу заклади професійної освіти мають організувати навчання здобувачів, які вступають у 2026 році, на основі освітніх програм та навчальних планів, затверджених в установленому порядку.
Освітні програми та навчальні плани можна коригувати
У разі потреби заклад професійної освіти може вносити зміни до освітньої програми та навчального плану. Йдеться, зокрема, про включення нових освітніх компонентів, зміну їхнього обсягу або послідовності вивчення, а також коригування графіка освітнього процесу.
Такі зміни мають оформлюватися відповідно до вимог законодавства та вводитися в дію відповідним наказом керівника закладу освіти.
Таким чином, заклади професійної освіти отримують можливість оперативно адаптувати організацію навчання до актуальних безпекових, освітніх та організаційних умов, не перериваючи освітній процес.
«Основи національного спротиву» стають обов’язковим компонентом
Окрему увагу МОН приділяє впровадженню курсу «Основи національного спротиву».
З 1 вересня 2026 року в закладах професійної освіти цей курс впроваджується як самостійна програма обов’язкового освітнього компонента загальним обсягом 45 годин.
Навчальну програму затверджено наказом МОН від 30 червня 2026 року № 1003.
Для здобувачів освіти, зарахованих на навчання з 2026/2027 навчального року, курс планується відповідно до рекомендацій МОН. Водночас для здобувачів освіти перехідних груп, які розпочали навчання до 2026/2027 навчального року, заклад професійної освіти самостійно визначає можливість та порядок його впровадження.
Особливості організації курсу визначені окремими рекомендаціями Міністерства освіти і науки України.
Практична підготовка має залишатися практичною
Одним із ключових завдань професійної освіти є забезпечення реального формування професійних умінь і навичок. Тому МОН рекомендує максимально використовувати для практичної підготовки навчальні майстерні, лабораторії та полігони закладів освіти.
За потреби можуть використовуватися матеріально-технічні ресурси інших закладів освіти, а також робочі місця на підприємствах, в установах та організаціях.
Практична підготовка повинна забезпечувати фактичне відпрацювання професійних умінь і навичок, передбачених освітньою програмою, у безпечних умовах.
Дистанційні технології при цьому доцільно використовувати для тієї частини підготовки, яка не потребує безпосередньої роботи з обладнанням або виконання професійних дій на робочому місці.
Зокрема, дистанційний формат може бути ефективним для опрацювання теоретичних матеріалів, проведення інструктажів і консультацій, демонстрацій, симуляцій та інших навчальних активностей.
Онлайн-навчання та платформа «Професійна освіта онлайн»
Для підтримки безперервності навчання МОН рекомендує використовувати онлайн-курси, розміщені на платформі дистанційного навчання «Професійна освіта онлайн».
Такий підхід дає змогу урізноманітнити освітній процес, забезпечити здобувачам доступ до навчальних матеріалів та частково компенсувати обмеження, які можуть виникати через безпекові або інфраструктурні обставини.
Водночас цифрові інструменти розглядаються насамперед як доповнення до практичної підготовки, а не як її повна заміна.
Заклади мають підготуватися до тривалих повітряних тривог і перебоїв зі зв’язком
МОН рекомендує ще до початку навчального року актуалізувати алгоритми дій на випадок тривалих повітряних тривог, перебоїв електропостачання та проблем зі зв’язком.
Закладам професійної освіти варто заздалегідь визначити резервні канали комунікації з учасниками освітнього процесу, забезпечити доступ до навчальних матеріалів в офлайн-режимі та передбачити можливість оперативного коригування розкладу.
За наявності відповідних ресурсів рекомендується також використовувати резервні джерела живлення для критично важливих систем закладу.
Фактично йдеться про створення системи безперервності освітнього процесу, яка має працювати не лише за штатних умов, а й у разі тривалих кризових ситуацій.
Прийом до закладів професійної освіти може тривати протягом року
Ще одна важлива норма стосується вступу.
Відповідно до частини десятої статті 9 Закону України «Про професійну освіту», прийом на навчання до закладу професійної освіти здійснюється протягом року, якщо інше не передбачено правилами прийому.
Правила прийому розробляються відповідно до законодавства та затверджуються керівником закладу професійної освіти.
Для здобувачів освіти, які будуть зараховані після 1 вересня 2026 року, МОН рекомендує визначати індивідуальний порядок опанування освітніх компонентів, які вже вивчалися групою.
Новоприйнятим здобувачам мають надаватися необхідні консультації, щоб вони могли досягти передбачених освітньою програмою результатів навчання.
Осінньо-зимовий період потребує окремого планування
Підготовка до холодного сезону є ще одним важливим напрямом організації роботи закладів професійної освіти.
МОН рекомендує вживати комплексних заходів з енергоефективності, перевіряти готовність систем опалення, резервних джерел живлення та оптимізувати використання енергоресурсів.
Закладам також рекомендується завчасно враховувати можливі тривалі періоди низьких температур, обмеження енергопостачання та інші несприятливі фактори.
Одним із можливих рішень може стати перенесення частини канікулярного періоду на найбільш холодні місяці з подальшим продовженням освітнього процесу та завершенням навчального року в пізніші строки.
Навчальний графік можуть адаптувати до безпекової та енергетичної ситуації
За потреби заклади можуть розглядати коригування графіка освітнього процесу з урахуванням конкретної ситуації в регіоні.
Зокрема, для здобувачів освіти другого і третього курсів МОН рекомендує за необхідності розглянути можливість початку занять ще до 1 вересня та використання суботніх днів у теплий період року.
Такі рішення не можуть прийматися довільно. Під час коригування графіка необхідно дотримуватися вимог освітнього і трудового законодавства, установленого обсягу навчального навантаження, тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Зміни до графіка освітнього процесу мають бути належним чином оформлені. За потреби також необхідно коригувати графіки відпусток працівників.
«Профі»: цифровізація управління закладами професійної освіти
МОН також звертає увагу на можливості цифровізації управління закладами професійної освіти.
Для закладів розроблено комплексне державне цифрове рішення — модуль програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту» «Профі».
Модуль має підтримувати повний цикл управління закладом професійної освіти, комунікацію між учасниками освітнього процесу, рівний доступ до освітніх ресурсів та аналітику результатів.
Одним із важливих завдань системи є дебюрократизація роботи закладів професійної освіти.
На підставі інформації, внесеної до модуля «Профі», формується електронна документація закладу. За змістом і реквізитами вона відповідає паперовим аналогам, тому не потребує паралельного ведення та дублювання в паперовому вигляді.
Для впровадження модуля «Профі» закладам рекомендується подати заявку через стандартизовану реєстраційну онлайн-форму.
Координація між закладами та співпраця з підприємствами
Окрему роль у забезпеченні стабільності професійної освіти МОН відводить органам управління освітою.
Їм рекомендується координувати спільне використання безпечних укриттів, навчальних майстерень, лабораторій та інших ресурсів.
Важливою залишається також взаємодія з підприємствами, установами та організаціями для організації якісної практичної підготовки здобувачів освіти.
У разі зміни безпекової ситуації органи управління освітою мають забезпечувати оперативне доведення відповідних рішень до закладів та узгоджену комунікацію з учасниками освітнього процесу.
Що потрібно врахувати закладам професійної освіти перед початком навчального року
Підготовка до 2026/2027 навчального року передбачає не лише формальне затвердження розкладу та навчальних планів. Закладам необхідно заздалегідь продумати організацію освітнього процесу за різних сценаріїв.
Серед ключових завдань:
- визначити безпечний формат навчання відповідно до ситуації;
- перевірити доступність та місткість захисних споруд;
- підготувати резервні моделі організації занять;
- актуалізувати освітні програми та навчальні плани за потреби;
- передбачити впровадження курсу «Основи національного спротиву» для нових здобувачів освіти;
- забезпечити умови для повноцінної практичної підготовки;
- визначити альтернативні канали комунікації;
- забезпечити доступ до навчальних матеріалів в офлайн-режимі;
- підготуватися до можливих перебоїв електропостачання та зв’язку;
- перевірити готовність систем опалення та резервного живлення;
- за потреби скоригувати графік освітнього процесу;
- визначити порядок роботи з особами, які вступатимуть після 1 вересня;
- розглянути можливість використання цифрового модуля «Профі».
2026/2027 навчальний рік: професійна освіта має бути безпечною, гнучкою та практичною
Рекомендації МОН на 2026/2027 навчальний рік демонструють, що сучасний заклад професійної освіти має бути готовим працювати за різних сценаріїв.
Очний формат залишається пріоритетним там, де він безпечний, однак заклади мають бути готовими оперативно переходити до дистанційного або змішаного навчання. При цьому особливе значення має збереження практичної складової професійної підготовки.
Новий навчальний рік також стане черговим етапом реалізації Закону України «Про професійну освіту», впровадження курсу «Основи національного спротиву», розвитку цифрового управління та адаптації навчальних графіків до безпекових і енергетичних викликів.
Головним завданням залишається забезпечення безперервності навчання та створення умов, за яких здобувачі професійної освіти зможуть не лише опановувати теоретичні знання, а й отримувати необхідні практичні професійні компетентності.
Лист МОН № 1/18086-26 від 24 серпня 2026 року фактично визначає основні орієнтири для організації роботи закладів професійної освіти у новому навчальному році: безпека, безперервність, практична підготовка, гнучкість організації навчання та цифровізація управління.