Тема: Наростання кризових явищ тоталітарного режиму в суспільно-політичному житті УРСР (1964—1989)
Тип уроку: Комбінований (формування нових знань та вмінь)..
Мета уроку:
- Навчальна мета: Охарактеризувати особливості суспільно-політичного життя УРСР за часів керівництва П. Шелеста та В. Щербицького.
- Розвивальна мета: Розкрити та проаналізувати суперечливий характер діяльності П. Шелеста та особливості діяльності В. Щербицького на посаді Першого секретаря ЦК КПУ.
- Виховна мета: Сформулювати судження про прояви системної кризи комуністичного тоталітарного режиму в суспільно-політичному житті УРСР.
Очікувані результати:
Після уроку учні зможуть:
- Визначати та пояснювати зміст ключових термінів періоду 1965–1985 рр., таких як «застій», «неосталінізм» та «розвинений соціалізм».
- Називати основні ознаки періоду «застою» (відмова від реформ, курс на стабільність, придушення інакодумства, дефіцит товарів).
- Пояснити, як Конституція УРСР 1978 р. легалізувала комуністичний тоталітаризм, закріпивши панівну роль КПРС (Стаття 6).
- Аналізувати суперечливість політики П. Шелеста (поєднання вірності ідеології з поміркованим українофільством та опором російщенню).
- Оцінювати політику В. Щербицького, зокрема посилення русифікації під приводом ідеї про «злиття націй» та ідеологічну «чистку» апарату.
- Доводити закономірність системної кризи СРСР як тоталітарної імперії.
Ключові компетентності НУШ:
- Вільне володіння державною мовою:
- Приклад: Аналіз позиції П. Шелеста щодо захисту української мови, його заяви про необхідність «дбайливо, із повагою ставитися до нашої рідної чудової української мови». Обговорення політики російщення, коли інтерес до української мови був підставою для звинувачень у націоналізмі.
- Інформаційно-комунікаційна компетентність:
- Приклад: Робота з джерелами для формулювання визначень термінів «системна криза», «застій», «неосталінізм» та «розвинений соціалізм». Складання переліку подій у західних країнах (постіндустріальне суспільство) для порівняння зі станом кризи в СРСР.
- Навчання впродовж життя:
- Приклад: Використання попередніх знань про десталінізацію для розуміння того, що керівництво СРСР, сформоване з противників десталінізації, заперечувало необхідність лібералізації режиму.
- Громадянські та соціальні компетентності:
- Приклад: Аналіз того, як жорстоко придушувалися будь-які прояви інакодумства. Обговорення наслідків репресій проти дисидентів (І. Світличний, В. Чорновіл, В. Стус), а також негативного ставлення П. Шелеста до питання повернення кримських татар.
- Культурна компетентність:
- Приклад: Аналіз долі книги П. Шелеста «Україно наша радянська», у якій він ідеалізував Запорозьких козаків та писав про забуті сторінки української історії, що призвело до звинувачень у пропаганді націоналізму.
План уроку
Організаційний момент (1–3 хв)
Створення робочої атмосфери, налаштування учнів на продуктивну діяльність.
Актуалізація опорних знань та мотивація (5–7 хв)
- Перевірка та корекція знань учнів:
- Фронтальне опитування: Пригадайте, що таке десталінізація, які реформи та зміни вона принесла, та які її наслідки залишилися в пам’яті українського народу.
- Мотивація учнів до навчальної діяльності:
- Введення в тему через проблемне питання: Керівництво СРСР очолював Леонід Брежнєв у 1964—1982 рр.. Цей період офіційно назвали «розвинений соціалізм». Чи погоджуєтесь ви з тим, що тоталітарний режим, вводячи цей термін, намагався замаскувати безперспективність розвитку суспільства? Поясніть свою думку, використовуючи поняття «системна криза».
- Повідомлення теми, мети та завдань уроку:
- Оголошення теми та навчальної мети: охарактеризувати особливості суспільно-політичного життя УРСР за часів П. Шелеста та В. Щербицького.
Вивчення нового матеріалу (20–25 хв)
1. Ідеологічні орієнтири тоталітарного режиму та ознаки «Застою»
- Поняття «Застій» та «Неосталінізм»: Пояснення, що період 1965—1985 рр. дістав назву «застій», за якого поглиблювалися кризові явища. Офіційно цей період називали «розвинений соціалізм» — невизначений у часі період переходу до комунізму.
- Ознаки «Застою»: Наголошення на ключових рисах: відмова влади від будь-яких реформ, курс на збереження стабільності, жорстоке придушення проявів інакодумства, а також товарний дефіцит.
- Методи керівництва: Ознайомлення з терміном «неосталінізм» — методи керівництва, що включали адміністративно-командну систему, ідеологічний тиск, репресії та придушення опозиції (дисидентства).
- Конституція УРСР 1978 р.: У 1978 р. (після Конституції СРСР 1977 р.) була затверджена Конституція УРСР. Звернення уваги на те, що вона вперше закріпила панівну роль Комуністичної партії (КПРС) у політичній системі СРСР (Стаття 6), що фактично легалізувало комуністичний тоталітаризм.
2. Вплив діяльності П. Шелеста на суспільно-політичне життя УРСР (1963—1972 рр.)
- Суперечливий характер: Обговорення того, що П. Шелест поєднував вірність компартійній ідеології з поміркованим українофільством.
- Репресивна політика: Наголошення на тому, що Шелест придушував дисидентський рух, ініціювавши дві великі хвилі арештів (1965 та 1972 рр.), коли були затримані В. Стус, В. Чорновіл та інші. Він також негативно ставився до питання повернення кримських татар до Криму та сприяв введенню військ Варшавського договору для придушення «Празької весни» 1968 р..
- Автономістські тенденції: Розгляд його кроків на захист української ідентичності: він опирався політиці російщення, намагався захищати економічні інтереси УРСР, а також сприяв збільшенню українськомовних газет, телевізійних програм, дозволу дублювати фільми та видавати наукову літературу українською.
- Відставка: Пояснення, що П. Шелест та його керівництво зазнали критики за «примиренське ставлення до проявів націоналізму». Його книга «Україно наша радянська», де він ідеалізував Запорозьких козаків, була піддана нищівній критиці, а самого Шелеста звинуватили в пропаганді націоналізму.
3. Вплив діяльності В. Щербицького на суспільно-політичне життя Республіки (1972—1989 рр.)
- Курс на центр: В. Щербицький повністю підтримував думку союзного центру про УРСР як «другу серед рівних», що дозволило йому обіймати посаду найдовше.
- Посилення російщення: Його діяльність була пов’язана з посиленням російщення під приводом реалізації ідеї про «злиття націй». Діяльність партійно-державного апарату УРСР здійснювалася тільки російською мовою.
- Ідеологічна «чистка» та репресії: Він розпочав ідеологічну «чистку» апарату від прибічників Шелеста та переслідування українського дисидентства, що фактично знищило його. Навіть інтерес до історії України та української мови став підставою для звинувачень у націоналізмі.
Закріплення та застосування знань (10–12 хв)
- Завдання на порівняльний аналіз:
- Доведіть, що діяльність П. Шелеста як провідника союзної влади в УРСР мала суперечливий характер. Наведіть мінімум три приклади його автономістських тенденцій та три приклади вірності тоталітарному режиму.
- Застосування понятійного апарату:
- Поясніть, використовуючи джерела, чому в умовах «застою», коли влада заперечувала необхідність лібералізації режиму, в суспільстві швидко накопичувалися проблеми, і УРСР «продовжувала рухатися до нереальної мети — побудови комуністичного суспільства».
- Хронологічна вправа:
- Назвіть ключові політичні події, пов’язані з легалізацією тоталітаризму та зміною керівництва: рік прийняття Конституції УРСР, роки керівництва П. Шелеста та В. Щербицького.
Підбиття підсумків уроку (3–5 хв)
- Формування висновків:
- Учні формулюють судження про прояви системної кризи комуністичного тоталітарного режиму в суспільно-політичному житті УРСР. Криза проявлялася у застосуванні методів неосталінізму та посиленні російщення.
- Оцінка результатів уроку (Рефлексія):
- «Я зрозумів(-ла), що…»
- «Мене здивувало, що керівника компартійної організації (Шелеста) звинуватили в націоналізмі за ідеалізацію…».
- «Я дізнався(-лась) про…»
Домашнє завдання (1–2 хв)
- Опрацювати матеріал підручника
- Творче завдання (На вибір):
- Проаналізуйте діяльність В. Щербицького та розкрийте її особливості, зокрема кроки, які він робив для посилення російщення.
- Доведіть закономірність системної кризи СРСР як тоталітарної імперії.