Міністерство освіти і науки України затвердило концептуальні засади реформування історичної освіти в системі загальної середньої освіти.
Про це йдеться в наказі МОН №1072 від 30 липня 2024 року, повідомляє НУШ.
Концептуальні засади складаються зі вступу й 3-х розділів:
- “Мета й завдання історичної освіти в системі загальної середньої освіти”;
- “Організація та структура курсу історії в системі загальної середньої освіти”;
- “Зміст історичної освіти в закладах загальної середньої освіти”.
У документі, зокрема, йдеться, що потреба реформування історичної освіти в школах зумовлена широкомасштабним вторгненням росії в Україну, яке розпочало новий етап глобальної історії та викликало разючі зміни в:
- українському суспільстві;
- геополітичній і культурній ситуації в Європі та всьому світі.
Адже історична освіта, що є базовим складником національної безпеки країни, відіграє ключову роль у формуванні світогляду українських школярів і школярок.
Зокрема, згідно з положеннями концепції, сучасна шкільна історична освіта має низку проблем:
- невідповідність між навчальним часом, обсягом навчального матеріалу та очікуваними результатами навчально-пізнавальної діяльності учнів і учениць;
- спроба поєднати анахронічну схему історичного процесу з низкою новацій: механічне додавання нового за умови домінування старих пояснювальних схем створює труднощі з адекватним логічним представленням минулого;
- недостатня інтеграція історичної та громадянської освіти. Громадянську освіту в базовій школі переважно сприймають як традиційний окремий курс суспільствознавства або позаурокової діяльності учнів. Водночас поєднання її з вивченням історії відкриває значні можливості для розуміння історичних джерел демократії, ідеї прогресу, соціальної справедливості, громадянської солідарності та національної єдності;
- потреба в осучасненні програм підготовки / перепідготовки вчителів.
Навчання / вивчення історії, згідно з документом, має відбуватися в межах 6 циклів:
- перший цикл початкової освіти (1–2 класи): адаптаційно-ігровий, з історії – інформаційно-ознайомлювальний: пропонує найзагальніші відомості про людину, родину, громаду, рідний край, Україну як державу;
- другий цикл початкової освіти (3-4 класи): основний, з історії – інформаційно-фрагментарний: пропонує найважливіші сюжети Історії України, про Україну в Європі та у світі;
- перший цикл базової середньої освіти (5-6 класи): адаптаційний, з історії – пропедевтичний сюжетний (по 2 год на тиждень для кожного класу): спирається на історичні відомості, здобуті в початкових класах, готує до вивчення систематичного курсу історії та представляє значущі сюжети історії України та світу від найдавніших часів до сьогодення;
- другий цикл базової середньої освіти (7-9 класи): базове предметне навчання (по 3 години на тиждень у 7 і 8 класах і по 4 години – у 9 класі), з історії – проблемно-тематичний (зі збереженням хронологічно-подієвої логіки): представляє основні події історії України та світу, відповідно до історично-культурних періодів;
- перший цикл профільної середньої освіти (10 клас, профільно-адаптаційний) і другий цикл профільної середньої освіти (11–12 класи, профільний): з історії – профільний проблемно-тематичний; по 3 години на тиждень для неісторичних профілів і по 6 годин – для 11–12 класів історичного профілю: представляє історію України та світу через основні явища і процеси від найдавніших часів до сьогодення і реалізується через взаємодію єдиного загальноосвітнього та спеціальних (відповідно до профілю) курсів.
Крім того, у МОН наголосили на потребі запровадження єдиного загальноосвітнього курсу історії. Адже історія України є невід’ємним складником європейської та загалом світової історії. Тому фахівці пропонують замість “Історії України” та “Всесвітньої історії” запровадити курс “Історія” (інші можливі назви: “Історія: Україна і світ”, “Історія України та світу”).
Ще одним важливим компонентом, для оновлення вивчення історії в школах, згідно з документом, є вивчення громадянознавчої тематики безпосередньо через історичний матеріал.
У концептуальних засадах також пропонують запровадити спеціальні історичні курси для профільної середньої освіти, наприклад:
- історичну географію;
- локальну / регіональну історію;
- інтелектуальну історію;
- історію культури;
- історію етнічних та/або релігійних громад;
- історію й досвід виживання / протистояння тоталітарним режимам, Імперіям під час війн тощо.
Для профілів інших спрямувань можливі спеціальні курси, пов’язані з історією:
- наукових відкриттів;
- технічних винаходів;
- фінансів та економіки;
- збереження довкілля тощо.
Водночас, на думку фахівців, на сучасному етапі й у найближчому майбутньому актуальними змістовими акцентами для вивчення в школі мають бути:
- “Територіальні та демографічні зміни”;
- “Історія українського націєтворення і державотворення”;
- “Європейські / світові контексти (зв’язки) української історії”;
- “Ідентичність на різних етапах історичного розвитку”;
- “Екологічна історія”;
- “Соціальні катастрофи (війни, епідемії, голоди, геноциди, техногенні аварії)”;
- “Опір тоталітарним та Імперським режимам, протистояння насильству та агресії (зокрема, у контексті російсько-українських відносин)”;
- “Історія повсякденна та мікроісторія”;
- “Жіноча історія”;
- “Історія України й українства у світі, роль і культурні надбання української діаспори”.
А структурні елементи предметної історичної компетентності (хронологічна, просторова, інформаційна, логічна, аксіологічна) мають формуватися шляхом внутрішньогалузевої та міжгалузевої інтеграції.