Міністерство освіти і науки України затвердило підходи до оцінювання учнів 5–9 класів. Відповідно до наказу № 1427 чинними залишаються компетентнісний підхід до оцінювання та академічна свобода вчительства у плануванні процедур оцінювання. Натомість спрощено механізм фіксації результатів навчання в журналі.
Що залишається
Залишається основа оцінювання: учитель оцінює досягнення учнями результатів навчання, визначених Державним стандартом і конкретизованих у модельних навчальних та навчальних програмах. Йдеться про очікувані результати, яких учні мають досягти під час опанування відповідних тем, розділів або модулів.
Очікувані результати навчання, визначені програмою на семестр або навчальний рік, є основою для планування освітнього процесу та оцінювання учнів, зокрема для виставлення семестрових і річної оцінок.
Учитель у межах своєї академічної свободи самостійно обирає інструменти для проведення оцінювання результатів навчання.
Що змінюється
- Поточні оцінки фіксуватимуть у класному журналі без обов’язкового зазначення груп результатів — ГР1, ГР2, ГР3 або ГР4. Водночас учитель може використовувати індексування як додатковий робочий інструмент.
- За підсумками семестру виставлятимуть одну оцінку з навчального предмета або інтегрованого курсу. Окремі семестрові оцінки за кожною групою результатів більше не обов’язкові.
- МОН розробить оновлену форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів з урахуванням компетентнісного підходу.
Формувальне оцінювання
Мета формувального оцінювання — надати учням зворотний зв’язок, виявити їхні навчальні потреби та за потреби скоригувати освітній процес. Його результати не враховують під час підсумкового оцінювання.
Учитель самостійно обирає шкалу формувального оцінювання — вербальну, рівневу або бальну. Результати можна фіксувати у зручний спосіб: у нотатках, щоденниках спостережень тощо. Це робочий інструмент учителя, який не потрібно оформлювати як окрему звітність.
Поточне оцінювання
Поточне оцінювання дає змогу визначити проміжний рівень досягнення учнями очікуваних результатів навчання в межах теми, модуля або розділу. Учитель самостійно визначає, скільки і коли ставити оцінок, а також добирає доцільні методи та інструменти.
Поточну оцінку виставляють у балах за виконану діяльність або навчальне завдання відповідно до визначених критеріїв. Вона впливає на підсумкову оцінку та фіксується в класному журналі без обов’язкових позначок чи індексів за групами результатів.
Поточні оцінки не потрібно виставляти на кожному уроці або за кожне виконане завдання.
Підсумкове оцінювання
Тематичне оцінювання проводять за потреби. Тематичну оцінку можна визначити одним із трьох способів:
- узагальнити поточні оцінки, отримані протягом вивчення теми, модуля або розділу;
- виставити оцінку за підсумкову тематичну роботу, яка охоплює ключові результати навчання, передбачені програмою;
- узагальнити поточні оцінки та оцінку за підсумкову тематичну роботу.
Проводити окрему підсумкову роботу після кожної теми, розділу чи модуля не обов’язково.
Семестрова оцінка
Семестрову оцінку визначають на основі тематичних оцінок, а за їх відсутності — поточних. За рішенням учителя також може бути проведена підсумкова семестрова робота. Вона має охоплювати результати навчання, передбачені програмою на відповідний період. Оцінку за таку роботу фіксують у журналі без уточнення груп результатів.
За підсумками семестру виставляють одну оцінку з навчального предмета або інтегрованого курсу.
Автономія шкіл та академічна свобода вчителя
Заклад освіти може запровадити власну шкалу оцінювання, а для окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів — дихотомічну шкалу «зараховано / не зараховано».
Учитель самостійно:
- обирає шкалу формувального оцінювання;
- визначає кількість і частотність різних видів оцінювання;
- добирає методи та інструменти відповідно до навчальних цілей;
- вирішує, чи використовувати індексування оцінок за групами результатів як додатковий робочий інструмент.
МОН також представить до 1 жовтня оновлену форму Свідоцтва досягнень учнів 5–9 класів з урахуванням компетентнісного підходу.