Міністерство освіти і науки України оголошує старт громадського обговорення проєкту Типової освітньої програми (ТОП) для 10–12 класів академічних ліцеїв. Запрошуємо до участі вчителів, керівників закладів освіти, освітніх експертів і всіх, хто зацікавлений у розвитку якісної профільної освіти в Україні.
Реформа профільної школи: нові можливості для учнів
Реформа профільної середньої освіти — це не просто зміна структури навчального процесу, а перехід до нової освітньої філософії, у центрі якої — учнівство, його інтереси, здібності та майбутнє. Типова освітня програма є ключовим інструментом реалізації цієї філософії в академічних ліцеях.
ТОП побудована відповідно до Концептуальних засад реформування профільної середньої освіти та нового Державного стандарту. Вона орієнтована на створення гнучкої освітньої траєкторії, яку кожен учень або учениця формує самостійно, обираючи:
- Профіль навчання, що передбачає базовий набір предметів для поглибленого вивчення. Наприклад, математичний профіль включає математику як основний предмет і додаткові обов’язкові дисципліни STEM-напряму.
- Профільні курси, які розширюють або поглиблюють знання в межах обраного профілю (наприклад, курс із комбінаторного аналізу).
- Позапрофільні дисципліни, що дозволяють реалізовувати власні інтереси — скажімо, учень математичного профілю може відвідувати курс з театрального мистецтва.
Щоб забезпечити реальну можливість вибору, ліцеї отримають право формувати змінні навчальні групи, об’єднуючи учнів із різних класів і профілів для спільного вивчення окремих предметів. Це дозволяє створити персоналізоване навчальне середовище.
Водночас усі учні зобов’язані опанувати перелік обов’язкових предметів, необхідних для проходження державної підсумкової атестації (у форматі ЗНО / НМТ) після 12 класу.
Менше обов’язкових предметів — більше глибини
Серед важливих змін — скорочення кількості обов’язкових предметів. Якщо раніше одинадцятикласники вивчали щонайменше 14 предметів одночасно, то в 12 класі цей перелік може бути зменшено до 5–8 — залежно від обраного профілю та навчального плану. Це дає змогу зосередити зусилля на ключових дисциплінах і зменшити навчальне навантаження.
Заклади освіти, що впроваджують інтегроване навчання, зможуть ще ефективніше організовувати навчальний процес — наприклад, гуманітарні профілі можуть вивчати інтегрований курс із природничих наук, а STEM-профілі — мовно-літературний курс, що поєднує українську мову та літературу.
Нові підходи до формування змісту освіти
Проєкт ТОП передбачає можливість для закладів освіти самостійно розробляти навчальні програми предметів і курсів за вибором. Вони можуть ґрунтуватися на модельних програмах, затверджених МОН, або створюватися індивідуально — відповідно до потреб конкретного ліцею та його учнів.
Структура програми за роками навчання
10 клас — профільно-адаптаційний цикл.
У першому семестрі всі учні мають однаковий перелік обов’язкових предметів, що дає змогу адаптуватися до нової структури навчання й остаточно визначитися з профілем. Уже з другого семестру починається поглиблене вивчення обраного профілю.
11–12 класи — профільний цикл.
У цей період кількість годин на профільні предмети та курси вибору поступово зростає, тоді як кількість обов’язкових предметів скорочується. Такий підхід дозволяє будувати індивідуальну освітню траєкторію відповідно до потреб і планів кожного учня.
Кластерна структура та профілі навчання
ТОП містить типові навчальні плани для трьох кластерів:
- Мовно-літературний:
- профілі з поглибленим вивченням української мови та літератури;
- профілі з вивченням мов і літератур корінних народів і національних меншин (зокрема кримськотатарської, польської тощо);
- профілі з поглибленим вивченням іноземних мов (англійська, німецька тощо).
- Соціально-гуманітарний:
- історико-філософські та правові профілі;
- економічний, туристичний напрямки з акцентом на географію та іноземну мову.
- STEM-кластер:
- профілі з поглибленим вивченням хімії, біології (медичний, біологічний профілі);
- інженерні, технологічні профілі з вивченням математики, фізики, інформатики.
Профілі можуть бути:
- моногалузевими — орієнтованими на одну предметну сферу (наприклад, лише математика);
- багатогалузевими — поєднувати предмети з різних, але споріднених сфер (наприклад, біологія + технології у біотехнологічному профілі).
Кожен ліцей зможе самостійно визначити, до якого кластеру належатиме його навчальна пропозиція, та сформувати відповідний перелік обов’язкових і вибіркових курсів.
Запрошуємо до обговорення
Усіх небайдужих до майбутнього української освіти запрошуємо долучитися до громадського обговорення проєкту Типової освітньої програми. Якщо у вас є ідеї, як зробити програму більш ефективною, гнучкою або зрозумілою — обов’язково надішліть свої пропозиції.
Подати пропозиції можна до 30 квітня 2025 року через платформу eDEM або на електронну пошту: roman.hladkovskyi@mon.gov.ua