М. В. Гоголь. Поема «Мертві душі»: задум, історія створення, особливості жанру і композиції, сенс назви
Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів із задумом, історією створення, особливостями жанру і композиції, сенсом назви поеми М. В. Гоголя «Мертві душі»; формувати вміння будувати відповідь на запитання про художній твір з опорою на теоретико-літературні знання; удосконалювати навички аналітичної роботи з прозовим текстом, аналітичні здібності; сприяти естетичному й моральному вихованню учнів; виховувати культуру читацького сприйняття; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок — аналіз художнього твору.
Обладнання: підручник; роздавальний матеріал; таблиця; текст поеми «Мертві душі», портрети роботи Ф. А. Моллера (1840; 1841), О. А. Іванова (1841); ілюстративний матеріал за темою уроку.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда «Згадуючи вивчене…»
- Що ви можете сказати про творчість М. В. Гоголя за тими творами, з якими ви ознайомлені?
- Як називалися гімназичні літературні журнали, організатором і учасником яких був М. В. Гоголь? («Північна зоря», «Зірка», «Метеор літератури»)
- Яку жіночу роль грав М. В. Гоголь в учнівському спектаклі? (Роль Простакової в комедії Д. І. Фонвізіна «Недоросль»)
- Назвіть перший опублікований твір Гоголя і рік його публікації. Яким псевдонімом його було підписано? (1829 р, ідилія «Ганц Кюхельгартен» під псевдонімом В. Алов)
- Як звали пасічника, від імені якого ведеться розповідь у «Вечорах на хуторі біля Диканьки»? (Рудий Панько)
- У якому театрі вперше було поставлено комедію «Ревізор»? (У Петербурзі, 19 квітня 1836 р. в Александрійському театрі)
- Хто сказав після першої вистави «Ревізора»: «Ну і п’єска! Всім дісталося, а мені найбільше!»? (Імператор Микола I)
III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
- «Під покровом дружніх муз …»: практична робота з портретами М. В. Гоголя (розміщені на дошці)
- Зверніть увагу на портрети М. В. Гоголя. Що особливого помітили ви? Про які властивості душі людини можна сказати, дивлячись на ці портрети? Зіставте ваші враження зі спогадами сучасників про зовнішність М. В. Гоголя (роздавальний матеріал).
- «Його біляве волосся… від скронь падало прямо… від його похилого, гладкого, білого чола так і віяло розумом. У його невеликих карих очах проблискувала часом веселість — саме веселість, а не глузливість; але взагалі погляд їхній здавався втомленим. Яка ти розумна, і дивна, і хвора істота! — мимоволі думалося, дивлячись на нього» (І. С. Тургенєв).
- «Багатьом з читачів, котрі знали Гоголя особисто, може здатися дивним, що цей художник, що змушував всю Росію сміятися з власної волі, був людиною найсерйознішого характеру, найсуворішого настрою духу… Як на моральний подвиг, що вимагає чистого діяча, дивився він на свої літературні праці і невтомно працював над особистим моральним удосконаленням» (І. С. Аксаков).
- «Середнього зросту, опасистий і з абсолютно здоровим кольором обличчя, він був одягнений в темно-коричневе довге пальто… Його довге каштанове волосся прямими прядками спадало нижче вух, злегка загинаючись над ними. Тонкі губи, під якими була крихітна еспаньйолка. Невеликі карі очі дивилися лагідно, але обережно і не усміхаючись навіть тоді, коли він говорив що-небудь смішне. Довгий сухий ніс надавав цьому обличчю і цим обережним очам, що сиділи по його сторонах, щось пташиного, спостережливого і водночас добродушно-гордовитого.» (Г. П. Данилевський).
- Слухання повідомлень учнів про задум, історію створення, особливості жанру і композиції, значення назви поеми «Мертві душі»
(Учні складають тези.) - Задум, історія створення поеми «Мертві душі».
- Особливості жанру та композиції.
- Сенс назви поеми.
- Бесіда: виявлення первинного сприйняття прочитаного твору
- Які сторінки «Мертвих душ» викликали у вас сміх, а які — гіркоту?
- Що цікавіше було читати — «поміщицькі» або «міські» глави?
- Чи цікаво було читати ліричні відступи? Як змінюється їхній тон і зміст від початку до кінця поеми?
- Хто з героїв «Мертвих душ» здається вам найбільш нешкідливим і хто — найстрашнішим?
- Кому ви співчували, читаючи поему? Які питання виникли під час читання?
- Колективна робота над складанням таблиці «Композиція поеми М. В. Гоголя «Мертві душі»» (запис на дошці і в зошитах)
Композиція поеми м. В. Гоголя «Мертві душі»
| Глава перша | «Вступ» до поеми, начерк про все, що згодом розвине автор (приїзд Чичикова до губернського міста NN зустріч з чиновниками, підготовка ґрунту для авантюри) |
| Друга — шоста глави | Зображення життя російських поміщиків |
| Сьома — десята глави | Зображення губернського міста, в його межах завершується характеристика власників садиб, але центральне місце відведено зображенню світу чиновників |
| Одинадцята глава | Розповідь про життя героя поеми — Чичикова |
| Заключні рядки поеми | ліричний відступ. |
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Узагальнювальне слово вчителя
— Величезний художній досвід, набутий упродовж роботи над «Вечорами…», «Миргородом», «Петербурзькими повістями» і «Ревізором», дав можливість М. В. Гоголеві створити геніальну поему. У листі Пушкіну з-за кордону він писав про те, що «сюжет розтягнувся на довжелезний роман». Справді, «Мертві душі» утворили своєрідну жанрову структуру, невідому раніше ні у російській, ні у світовій літературі.
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Прочитати поему М. В. Гоголя «Мертві душі».
Підготувати цитатний матеріал до образів Манілова і Коробочки.