Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій рекомендував повернути на доопрацювання законопроєкт №15105, який передбачає запровадження обмежень на використання мобільних телефонів, планшетів і смартгодинників під час освітнього процесу. Водночас народні депутати закликали Міністерство освіти і науки України спільно з профільними відомствами та експертним середовищем розробити комплексні правила використання цифрових пристроїв у закладах загальної середньої освіти, повідомляє НУШ.
Таке рішення було ухвалене під час засідання парламентського комітету після детального обговорення документа та його можливих наслідків для учнів, педагогів і адміністрацій шкіл.
Законопроєкт №15105: що пропонували змінити
Законопроєкт №15105 передбачає внесення змін до статті 53 Закону України «Про освіту». Документ пропонує встановити обов’язок для здобувачів освіти не користуватися мобільними телефонами, планшетами, смартгодинниками та іншими цифровими пристроями під час навчальних занять, за винятком випадків, коли їх застосування необхідне для освітніх або медичних потреб.
Автори ініціативи аргументують необхідність змін прагненням покращити концентрацію учнів під час навчання, зменшити рівень відволікання та підвищити ефективність освітнього процесу.
Комітет вважає, що проблему не можна вирішити лише законодавчою забороною
Під час представлення висновку профільного підкомітету заступник голови комітету Сергій Колебошин зазначив, що проблема надмірного використання гаджетів у школах є беззаперечно актуальною. Проте, на його думку, її не варто вирішувати виключно шляхом законодавчих обмежень.
За результатами обговорення представники Міністерства освіти і науки, Міністерства цифрової трансформації, Міністерства охорони здоров’я, Головного науково-експертного управління Верховної Ради та інших заінтересованих сторін дійшли спільної позиції: основою врегулювання повинні стати педагогічні підходи, цифрова культура та виховання відповідального користування технологіями, а не лише адміністративні заборони.
Безпека дітей під час війни залишається одним із ключових аргументів
Окрему увагу під час засідання приділили безпековим аспектам використання мобільних телефонів у школах.
Учасники дискусії наголосили, що в умовах воєнного стану мобільний зв’язок дозволяє дітям оперативно підтримувати контакт із батьками, а адміністраціям навчальних закладів — швидко організовувати комунікацію під час повітряних тривог, евакуацій чи інших надзвичайних ситуацій.
Саме тому повна або надмірно жорстка заборона використання гаджетів може створити додаткові ризики для безпеки учасників освітнього процесу.
На педагогів не варто покладати додаткові адміністративні функції
Під час обговорення також звернули увагу на практичні труднощі реалізації запропонованого законопроєкту.
Зокрема, у разі ухвалення документа саме вчителям довелося б визначати, коли використання смартфона є освітньою або медичною необхідністю, контролювати дотримання відповідних правил, а також відповідати за тимчасове зберігання гаджетів учнів.
Члени комітету висловили думку, що подібні функції не належать до професійних обов’язків педагогів і можуть створити додаткове адміністративне навантаження на працівників освіти.
У школах можуть запроваджувати власні правила використання телефонів
Секретарка комітету Наталія Піпа підтримала рішення про повернення законопроєкту на доопрацювання. Водночас вона наголосила, що проблему використання смартфонів під час навчання не можна залишати без системного вирішення.
За її словами, результати міжнародних досліджень свідчать про негативний вплив смартфонів на концентрацію уваги школярів під час уроків.
Також були наведені приклади Данії, Швеції, Австралії, Франції, Фінляндії, Великої Британії та Німеччини, де вже діють або впроваджуються різні моделі регулювання використання цифрових пристроїв у школах.
Одним із можливих рішень може стати надання кожному закладу освіти права самостійно визначати правила користування мобільними телефонами у власному статуті, враховуючи особливості організації освітнього процесу.
МОН рекомендують створити єдину цифрову політику для шкіл
У комітеті нагадали, що раніше вже рекомендували Міністерству освіти і науки України розробити комплексну цифрову рамку використання цифрових пристроїв у школах.
Йдеться не лише про правила використання смартфонів, а й про створення навчальних модулів із цифрової гігієни, методичних рекомендацій для педагогів, а також чітких алгоритмів застосування гаджетів для освітніх, медичних, безпекових та інших обґрунтованих потреб.
Такий підхід, на думку парламентарів, дозволить сформувати єдині стандарти цифрової культури без необхідності запровадження жорстких законодавчих заборон.
Освітній омбудсмен звернула увагу на негативний вплив надмірного користування смартфонами
Освітня омбудсменка Надія Лещик повідомила, що результати численних міжнародних досліджень демонструють зв’язок між надмірним використанням смартфонів та погіршенням академічної успішності учнів і студентів.
Крім цього, активне користування гаджетами пов’язують із підвищеним рівнем тривожності, почуттям самотності, депресивними проявами та загальним зниженням рівня задоволеності життям серед молоді.
Під час виступу вона також навела результати дослідження медіаспоживання українців, презентованого Міністерством культури та стратегічних комунікацій у квітні 2026 року. Відповідно до цих даних, молоді люди проводять перед екранами від 6 до 16 годин щодня, а майже 40% перевіряють телефон практично безперервно або кожні 5–10 хвилин, що може свідчити про формування цифрової залежності.
Смартфони допомагають фіксувати порушення прав і підтримувати зв’язок із батьками
Водночас Надія Лещик наголосила, що мобільні телефони виконують і важливі суспільні функції.
Завдяки гаджетам учні можуть фіксувати випадки булінгу, насильства чи інших порушень прав учасників освітнього процесу. Крім того, в умовах війни смартфони залишаються одним із головних інструментів зв’язку дітей із батьками та законними представниками.
Саме тому питання регулювання використання цифрових пристроїв потребує збалансованого підходу, який враховуватиме як освітні, так і безпекові аспекти.
Дослідження свідчать про зростання цифрової залежності серед дітей
Під час засідання також звернули увагу на результати всеукраїнського дослідження онлайн-безпеки дітей, проведеного громадською організацією Dignity Online спільно з дослідницькою агенцією Sense Research. У дослідженні взяли участь понад три тисячі респондентів.
Згідно з отриманими результатами, кожна четверта дитина отримує власний гаджет уже у трирічному віці, а близько 80% школярів активно користуються соціальними мережами у віці від 6 до 10 років.
Крім того:
- 54% підлітків протягом останнього року стикалися з кібербулінгом;
- 74% регулярно бачать у мережі жорстокий контент, пов’язаний із війною;
- 51% переглядають матеріали про екстремальне схуднення;
- 36% зустрічають контент, пов’язаний із самоушкодженням.
Під час панельної дискусії також повідомили, що через надмірне використання гаджетів 56% школярів стали менше часу приділяти навчанню, кожен третій проводить в онлайн-середовищі більше часу, ніж у реальному спілкуванні з друзями, а кожна друга дитина безуспішно намагалася самостійно скоротити час перебування в інтернеті.
Яке рішення ухвалив комітет
За результатами розгляду парламентський комітет одноголосно рекомендував Верховній Раді України включити законопроєкт №15105 до порядку денного сесії та після першого читання повернути його автору на доопрацювання.
Одночасно депутати рекомендували Міністерству освіти і науки України разом із профільними органами державної влади, освітянами, експертами та іншими заінтересованими сторонами розробити комплексні підходи до врегулювання використання цифрових пристроїв під час освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти.
Такий підхід має забезпечити баланс між якістю навчання, цифровою безпекою дітей, захистом їхніх прав та необхідністю підтримувати безперервний зв’язок із батьками в умовах воєнного стану.