Князь Володимир Великий. Впровадження християнства як державної релігії (7 клас. Історія України)

Тема: Князь Володимир Великий. Впровадження християнства як державної релігії.

Тривалість: 45 хвилин.

Мета уроку:

• Освітня: Сформувати в учнів уявлення про діяльність князя Володимира Святославича (980–1015 рр.), з’ясувати зміст його внутрішніх реформ (адміністративної, військової, фінансової, судової) та охарактеризувати зовнішню політику. Розкрити причини, передумови та історичне значення хрещення Русі-України у 988 р..
• Розвивальна: Розвивати вміння працювати з історичними джерелами (літописними свідченнями, монетами), аналізувати історичну карту для визначення територіальних змін та формувати навички критичного мислення при оцінці історичної діяльності особистості.
• Виховна: Виховувати повагу до державотворчої діяльності князя Володимира, а також розуміння Тризуба як давнього родового знака Володимира Великого та сучасного державного символу України.

Очікувані результати:

Після цього уроку учні зможуть:

• Називати час правління Володимира Святославича (980–1015 рр.) та дату хрещення Русі-України (988 р.).
• Визначати та пояснювати зміст основних реформ Володимира (зокрема, адміністративної, військової, фінансової, судової).
• Називати причини і передумови прийняття християнства та його основні наслідки (зміцнення влади, розвиток культури, міжнародне визнання).
• Показувати на карті територіальні надбання Русі-України за Володимира та напрямки його зовнішньої політики.
• Пояснювати значення Тризуба як символу князівської влади.
• Оцінювати роль Володимира Великого в історії Русі-України.

Ключові компетентності Нової української школи (НУШ):

1. Вільне володіння державною мовою:
   • Приклад: Учні беруть участь у дискусії, формулюючи висновки щодо заходів внутрішньої та зовнішньої політики Володимира. Аналіз та інтерпретація цитат із літопису руського про будівництво фортець та хрещення киян.
2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами:
   • Приклад: З’ясування походження хрещеного імені князя Володимира — Василій (із грец. «базілей» — імператор). Обговорення його імені Вальдимар у скандинавських сагах.
3. Математична компетентність:
   • Приклад: Робота з історичними датами (980–1015 рр.; 988 р.). Обговорення фінансової реформи, включаючи вагу златника (4,2 грама) та його еквівалентність візантійській номізмі.
4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій:
   • Приклад: Опис процесу будівництва Змієвих валів (захисних валів із землі та дерева) та фортець, зведених на річках (Десна, Остер, Трубіж, Сула, Стугна), для захисту від печенігів.
5. Інноваційність:
   • Приклад: Аналіз Володимирових реформ (зокрема, адміністративної, що ліквідувала племінні княжіння, та військової, що замінила племінну організацію війська на найману із землеволодінням) як прогресивних змін для централізації держави.
6. Екологічна компетентність:
   • Приклад: Обговорення впливу масштабного будівництва оборонних укріплень, як-от Змієві вали, на господарську діяльність та зміни у заселенні прикордонних територій (переселення «ліпших мужів»).
7. Інформаційно-комунікаційна компетентність (ІКК):
   • Приклад: Використання QR-кодів для доступу до додаткових матеріалів («Внутрішня політика Володимира Святославича» або «Причини і наслідки хрещення Русі-України»). Підготовка презентації «Сучасність княжого знака Володимира Великого».
8. Навчання впродовж життя:
   • Приклад: Самооцінювання своїх успіхів у розумінні теми, використовуючи надані критерії (наприклад, чи можу назвати заходи політики, пояснити наслідки хрещення). Усвідомлення, що Тризуб досі спонукає дослідників до пошуків його таємниць.
9. Громадянські та соціальні компетентності:
   • Приклад: Усвідомлення ролі Тризуба як елементу малого герба України та його зв’язку з Руссю-Україною. Обговорення зміцнення великокняжої влади внаслідок хрещення та його впливу на формування єдиного світогляду на основі християнських цінностей.
10. Культурна компетентність:
    • Приклад: Аналіз наслідків хрещення, що дало поштовх до розвитку культури (храмового будівництва — Десятинна церква, іконопису, писемності, літописання). З’ясування, чому князь став прообразом епічних пісень — Володимира «Красне Сонечко».
11. Підприємливість і фінансова грамотність:
    • Приклад: Обговорення запровадження фінансової реформи — карбування власних монет, златників та срібників, із зображенням князя та Тризуба. Аналіз ролі Русі-України як великого торговельного посередника між Сходом, Заходом, Півднем і Північчю Європи.

Хід уроку:

І. Організаційний момент (1-3 хвилини)

• Створення робочої атмосфери, привітання, перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація (5-7 хвилин)

• Перевірка та корекція знань учнів, здобутих на попередніх уроках:
  • Фронтальне опитування на основі вступних питань параграфа:
    1. Пригадайте, коли зародилося християнство. Які його особливості як релігії?
    2. Хто з перших правителів Русі приймав хрещення? (Аскольд, Ольга).
    3. Яку роль відігравало християнство у створенні середньовічних держав Європи?.
• Мотивація учнів до навчальної діяльності:
  • Вчитель наголошує, що діяльність князя Володимира пов’язана з піднесенням політичної та економічної могутності Русі-України. Його образ міцно зберігся в історичній пам’яті як Володимира «Красне Сонечко», а сам він канонізований як рівноапостольний святий.
• Повідомлення теми, мети та завдань уроку:
  • Оголошення теми: Князь Володимир Великий. Упровадження християнства (980–1015 рр.).

ІІІ. Вивчення нового матеріалу (розширено) (18-20 хвилин)

1. Прихід до влади та централізація.

• Пояснення, що після смерті Святослава розгорнулася боротьба за одноосібне правління між його синами — Ярополком, Олегом та Володимиром. У 980 р. Володимир захопив Київ.
• Володимир захопив Полоцьке князівство та насильно одружився з Рогнедою, яку раніше сватав Ярополк, таким чином «узаконивши» приєднання Полоцька.
• Мета князя — посилення князівської влади та розширення кордонів.

2. Реформи Володимира Святославича — внутрішня політика.

• Адміністративна реформа: Усунення від влади князів слов’янських племінних союзів, ліквідація племінних княжінь. Поділ держави на землі (округи), де правили його сини.
• Військова реформа: Заміна племінної організації війська на найману. Дружинники отримували земельні наділи в умовне землеволодіння за службу князю.
• Оборонна діяльність: Активна розбудова фортець і міст (Чернігів, Володимир на Волині, Переяслав, Василів). Будівництво оборонних споруд — Змієвих валів.
  • Цікавий факт: На Змієві вали Володимир переселяв «мужів ліпших» із підкорених племен, щоб укріпити кордони та позбавити упокорені племена власних керманичів.
• Фінансова реформа: Карбування власних монет — срібників та златників. На монетах зображувався князь за образом ромейського імператора та його особистий знак — тризуб.
• Судова реформа: Після хрещення розмежував єпископський і міський суди.

3. Упровадження християнства (релігійна реформа).

• Передумови та причини:
  • Потреба духовно об’єднати народи Русі. Перша спроба через язичництво (пантеон ідолів) не вдалася, оскільки кожне плем’я шанувало своїх богів.
  • Прагнення зміцнити міжнародний авторитет Русі-України.
  • Поширення християнства в Русі в попередні часи (Ольга, частина війська).
  • Тісні контакти з сусідніми християнськими державами (зокрема, Імперією ромеїв, Болгарією, Польщею).
  • Прагнення зміцнити авторитет великокняжої влади.
• Процес хрещення:
  • Легенда про вибір віри (християнство, мусульманство, юдаїзм).
  • Приводом до хрещення був похід на візантійський Херсонес (Корсунь). Володимир підтримав імператора Василія II в обмін на його сестру — принцесу Анну.
  • Володимир охрестився в Корсуні під іменем Василій (базілей).
  • У 988 р. після повернення до Києва було здійснено хрещення киян, а християнство проголошено державною релігією.
  • Язичницьких ідолів, зокрема Перуна, скинули та порубали або віддали вогню.
  • Кияни, почувши наказ князя, з радістю йшли до Дніпра, говорячи: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли».
  • На честь хрещення у Києві була побудована перша кам’яна церква — Десятинна церква, на яку князь виділив десяту частину свого майна.

4. Зовнішня політика та Тризуб.

• Володимир приєднав Волинь та Червенські міста.
• Встановив мир з Волзькою Булгарією, що відкрило шлях купцям по Волзі. Підкорив залишки Хозарського каганату, під владу Києва потрапив Таманський півострів з Тмутороканем.
• Боротьба з кочовиками — печенігами. Для захисту будувалися Змієві вали.
• Шлюбна дипломатія — укладення шлюбів між представниками держав для підтримки добросусідських відносин. Діти Володимира були одружені з представниками польських князів, шведських королів, угорських герцогів.
• Тризуб — родовий знак Володимира Великого, що став елементом малого герба України. Його зображення зустрічається на монетах, печатках, посуді, цеглі.

IV. Закріплення та застосування знань (10-12 хвилин)

• Застосування здобутих знань та навичок на практиці:
  1. Робота з наслідками: Визначте основні наслідки хрещення Русі-України. (Очікувані відповіді: зміцнення влади князя, міжнародне визнання, долучення до європейської цивілізації, розвиток культури, формування єдиного світогляду).
  2. Практичне завдання (Картографія): Опрацюйте історичну карту: покажіть територію Русі-України та приєднані Володимиром землі. Назвіть сусідні держави, з якими Володимир підтримував зв’язки (Польща, Візантія, Угорщина, Священна Римська імперія).
  3. Творче мислення: Розгляньте зображення златника/срібника Володимира Великого. Поміркуйте, чому на монетах князь зображувався подібно до імператора Візантії.

V. Підбиття підсумків уроку (3-4 хвилини)

• Оцінка результатів уроку:
  • Проведення самооцінювання знань учнів, використовуючи таблицю з критеріями (Наприклад: Можу назвати заходи внутрішньої політики? Можу пояснити причини та наслідки хрещення?).
• Формування висновків:
  • Завдяки діяльності Володимира, Русь стала однією з найбільших країн Європи. Його реформи та, особливо, впровадження християнства мали вирішальний вплив на політичний, культурний та духовний розвиток держави.

VI. Домашнє завдання (1-2 хвилини)

• Повідомлення та пояснення домашнього завдання:
  1. Опрацювати текст параграфа «Князь Володимир Великий. Упровадження християнства».
  2. Продовжити заповнення таблиці «Діяльність руських князів наприкінці X — у першій половині XI ст.» (Князь, Роки правління, Внутрішня політика, Зовнішня політика).
  3. Творче завдання (за вибором): Створити свій дизайн монети або поштової марки, присвяченої правлінню Володимира Великого, та представити проєкт у класі або підготувати презентацію на тему «Сучасність княжого знака Володимира Великого».