Ф. М. Достоєвський «Злочин і кара». Символічне значення образу Соні Мармеладової. Поліфонізм роману Достоєвського (10 клас. Зарубіжна література)

Ф. М. Достоєвський «Злочин і кара». Символічне значення образу Соні Мармеладової. Поліфонізм роману Достоєвського

Мета: формування предметних компетентностей: показати, у чому письменник вбачає джерело оновлення життя, як вирішує питання «Що робити, щоб змінити наявний лад?»; розглянути сцени, у яких звучить протест письменника проти нелюдяності суспільства; осмислити останні сторінки роману, відповісти на запитання «Як відбувається відкриття Раскольниковим християнських цінностей через любов до Соні?»; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів оточуючих; інформаційної: формувати вміння визначати роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою; загальнокультурної: прищеплювати естетичний смак та бажання читати літературні твори інтереси учнів; розширювати світогляд школярів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування умінь та навичок.

Обладнання: підручник, текст роману, ілюстрації до роману, таблиця.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

  1. Аналітична бесіда
  1. Творча робота (у парах) з текстом роману
  1. Колективна робота порівняльного характеру над складанням таблиці

(Запис на дошці і в зошитах.)

Дві правди в романі «Злочин і кара»

Соня Раскольников
Лагідна, добра Гордий характер, ображене, принижене самолюбство
Рятуючи інших, бере на себе тяжкості гріха Намагаючись довести свою теорію, скоює злочин
У духовному плані — мучениця У духовному плані — злочинець, хоча бере на себе гріх усього людства. Спаситель? Наполеон?
Розповідь про її вчинок у шинку, у найбільш розгнузданій обстановці Знамення для Раскольникова. Жити, жертвуючи собою,- це виправдання його передчуттів
Живе, виходячи з вимог життя, поза теоріями Теорія розроблена бездоганно, але людина не може переступити через кров, рятуючи людей. Результат — глухий кут. Теорія не може врахувати всі мінливості життя
Напівписемна, неправильно розмовляє, читає тільки Євангеліє Освічений, правильна вимова. Світло розуму заводить у глухий кут
Божественна правда — у ній. Вона вища духовно. Не свідомість робить людину людиною, а душа У ньому правда помилкова. Потрапити в рай ціною чужої крові не можна
У неї є сенс життя: любов, віра У нього немає сенсу життя: вбивство — це бунт для себе, індивідуалістичний бунт
Висновок. Героїв рятує віра, співчуття; їм допомагає сила душі і характеру. Кожен з героїв зрештою усвідомлює цінність людського життя
  1. Постановка і розв’язання проблемної ситуації (робота в групах)

1-ша група. Доведіть, що письменник стверджує в романі «правду» Соні. Як відповідає Достоєвський на питання: як знищити на землі зло?

2-га група. У чому мав рацію і в чому помилявся Достоєвський, протиставляючи «правді» Раскольникова «правду» Сонечки Мармеладової?

3-тя група. Звернувшись до епілога, простежте, як завдяки любові до Соні відбувається відродження людини в Раскольникові.

4-та група. Яке значення надавав своїм словам Раскольников, кажучи: «Вічна Сонечка! Поки світ стоїть!»? Чи змінюється зміст цих слів протягом усього роману?

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Написати твір-роздум за романом Ф. М. Достоєвського «Злочин і кара» за однією із запропонованих тем: «Страждалець за людство чи невдалий наполеон?» («Суперечливість характеру Раскольникова»); «Мої улюблені сторінки в романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”»; «Роль образів Лужина і Свидригайлова в розкритті характеру Раскольникова»; «Жіночі характери в романі “Злочин і кара”».

Exit mobile version