Ф. І. Тютчев «Іще горить в душі бажання…», «Silentium»
Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з особистістю і творчістю російського поета Ф. І. Тютчева; розкрити невичерпне багатство тютчевської лірики; висвітлити суть теми трагічного кохання у ній; розвивати навички дослідницької роботи, виразного читання та аналізу ліричних творів; виховувати моральні якості, любов до художнього слова; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: формувати навички спілкування в колективі; інформаційної: формувати вміння знаходити потрібну інформацію та представляти її; загальнокультурної: прищеплювати прагнення до літературної освіти, естетичний смак; розширювати світогляд школярів.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань, формування умінь та навичок.
Обладнання: картки з матеріалами для дослідницької роботи, мультимедійна презентація до уроку, відеофільм «Ф. І. Тютчев», медіазасоби.
Хід уроку
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
- Слово вчителя
У російській літературі XIX століття значного поширення набули естетичні концепції «чистого мистецтва» або «мистецтва для мистецтва». Тенденція розвитку «чистого мистецтва» в Росії пояснюється намаганням його захисників протистояти популярності революційно-демократичного руху та «утилітарним» підходам до розуміння природи мистецтва. Особливо ці тенденції були поширеними у творчості послідовників романтизму, а саме: А. Григор’єва, А. Майкова, Я. Полонського, А. Фета, Ф. Тютчева та ін. Ці поети у своїх творах намагалися уникати соціальних та політичних питань, виявляли особливий інтерес до художньої форми.
- Робота з підручником (в малих групах)
- Опрацюйте статтю підручника «Поезія “чистого мистецтва”», складіть тези.
Особливості поезії «чистого мистецтва»
- Поезія натяків, здогадок і замовчувань.
- Вірші не мають сюжету: ліричні мініатюри передають не думки і почуття, а «летючий» настрій поета.
- Мистецтво не повинно бути пов’язане з життям.
- Поетові не слід втручатися у справи тлінного світу.
- Це поезія для обраних.
Основні теми поезії «чистого мистецтва»
- Кохання (лірику вирізняє багатство відтінків: ніжність і душевна теплота).
- Природа (образність, нетрадиційність порівнянь, епітетів; олюднення природи, знаходження відгомону своїм настроям і почуттям).
- Мистецтво (співучість і музикальність).
Особливості пейзажної лірики
- Прагнення до фіксування змін у природі.
- Точність і чіткість пейзажу.
- Виступ учня (учениці) за темою «Особливості поетичного світу Ф. І. Тютчева»
Особливості поетичного світу Ф. І. Тютчева (запис у зошити):
- Буття сприймає як катастрофу.
- Поет-філософ, поет-психолог.
- Останній російський романтик.
- Природа — живий, одухотворений, багатоликий світ.
- Людина часто самотня і безсила у порівнянні з могутністю природи.
- Для віршів характерна багата метафоричність.
- У жанровому плані — тяжіння до філософської мініатюри, до поетичної фрагментарності.
- Слово вчителя
— До шедеврів філософської лірики Ф. Тютчева належить вірш «Silentium». У перекладі з латини ця назва означає «Мовчання».
- Виразне читання вірша «Silentium»
- Аналіз вірша
- Якою є тема вірша? У чому полягає особливість її втілення? (У вірші ніби схрестилися два мотиви: традиційна для літератури тема поета й поезії і тема кохання.)
- Яку проблему вирішує автор у своєму вірші? (Це проблема, що турбувала ще поетів-романтиків: чи все підвладне мовному оформленню і вираженню, чи, може, є речі, які залишаються невисловленими?)
- Чи можна судити про ставлення автора до свого ліричного героя?
- Яке значення має звертання до природи? (Автор використовує прийом психологічного паралелізму. Людина і природа живуть за однаковими законами. Як не можуть зрозуміти зорі того, чому вони мають блищати і згасати у височині, так і людина не може і не повинна намагатися зрозуміти, чому почуття раптово виникають і так само раптово зникають: «Нехай в безодні глибини / І сходять, і зайдуть вони, / Мов зорі ясні уночі: / Любуйся ними і мовчи».)
- Яка строфа, на вашу думку, є провідною у структурі вірша? (Чільне місце у структурі вірша посідає друга строфа, зокрема рядок, який в оригіналі звучить як афоризм: «Мысль изречённая есть ложь».)
- Яким у поезії постає світ людської душі? (Світ людської душі — живий і опредмечений, він існує ніби поза людиною («любуйся ними» — тобто своїми чуттями — «і мовчи».)
- Самостійна робота
- Проаналізуйте вірш Ф. І. Тютчева «Іще горить в душі бажання…» за планом.
План аналізу ліричного твору
- Творча історія вірша.
- Тема й ідея.
- Композиція і внутрішній сюжет.
- Ліричний герой і система образів.
- Жанрова специфіка.
- Емоційне забарвлення.
- Які думки і почуття викликає твір?
- Основні особливості поетичної мови (фонетика, лексика, морфологія, синтаксис).
- Особливості ритміки, розміру, рими.
V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Проаналізувати один із віршів Ф. І. Тютчева.
Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життя та творчість А. А. Фета.