Ексміністр освіти і науки України Оксен Лісовий заявив, що реформа Нової української школи (НУШ) у значній частині закладів освіти впроваджувалася переважно формально. За його словами, у багатьох школах зміни залишалися лише на папері, тоді як реальні підходи до навчання дітей продовжували базуватися на традиційній моделі.
Про це Оксен Лісовий розповів в інтерв’ю Forbes Ukraine. За словами колишнього очільника МОН, його команда прийшла до роботи в умовах, коли реформа НУШ уже мала суттєві проблеми з практичним упровадженням.
«Ми прийшли на провалену реформу. Побачили імітацію змін. Вони впроваджувалися лише там, де було відповідальне ставлення шкіл, їхніх директорів або департаментів освіти», — зазначив Оксен Лісовий.
Чому НУШ у школах часто залишалася лише на папері
Однією з основних проблем реформи НУШ Оксен Лісовий назвав відсутність реальних змін у підходах до організації освітнього процесу. За його словами, навіть за наявності нових нормативних документів, рекомендацій та обладнання частина шкіл продовжувала працювати за звичними принципами.
Йдеться, зокрема, про модель навчання, за якої вчитель залишається головним джерелом інформації, повідомляє правильні відповіді, а учні мають їх запам’ятати та відтворити.
На думку ексміністра, така модель суперечить ключовим завданням сучасної освіти. Нова українська школа має не просто передавати дітям готові знання, а формувати здатність аналізувати інформацію, мислити критично, робити висновки та самостійно знаходити рішення.
«У багатьох освітян немає розуміння, що таке, приміром, шкільна лабораторія, окрема від класу. Ми взяли типові проєкти радянських шкіл і розробили гайдлайни, як реконструювати, облаштувати ті ж лабораторії», — розповів Лісовий.
Для НУШ недостатньо лише закупити нове обладнання
Окремо Оксен Лісовий звернув увагу на розвиток природничої та математичної освіти. Він наголосив, що сама закупівля сучасного обладнання не гарантує якісних змін у навчанні.
За його словами, для повноцінного розвитку природничо-математичної освіти необхідне комплексне оновлення: сучасні лабораторії, відповідна підготовка педагогів, зміна організації навчального простору та переосмислення самого підходу до викладання.
Ексміністр зазначив, що проблема полягає не лише у фінансуванні. Важливим фактором залишається готовність закладів освіти використовувати наявні можливості та відмовлятися від усталених підходів.
«Найбільший виклик — небажання користуватися вже готовими гайдлайнами: беруть кошти й витрачають їх, як звикли. Залишаються незмінними світоглядні рамки», — сказав Лісовий.
За його словами, показовою є ситуація, коли сучасне обладнання дістають лише під час візиту представників міністерства або інших посадовців, але у повсякденному навчальному процесі продовжують використовувати старі методи.
«Приміром, коробочки з обладнанням ставляться на парти лише коли приїжджає міністр або ще хтось. Принцип освіти не змінився: є фронтальне розташування вчителя, є правильні відповіді, і діти повинні їх дати», — зазначив колишній міністр.
Оксен Лісовий: дітей потрібно навчати мислити, а не лише давати відповіді
На думку Оксена Лісового, традиційна модель освіти дедалі менше відповідає реаліям сучасного світу. Він звернув увагу на те, що сьогодні дитина може за кілька секунд отримати готову відповідь за допомогою пошукових систем або штучного інтелекту.
У таких умовах, за словами ексміністра, головним завданням школи має стати не механічне передавання інформації, а формування в учнів уміння працювати з нею.
«У сучасному світі Google або ШІ можуть дати відповіді дітям. Їх потрібно навчити мислити, сформувати світогляд. Важливі бажання вчителя й амбіція», — наголосив Лісовий.
Таким чином, проблема формального впровадження НУШ, за його оцінкою, полягає не лише у виконанні окремих вимог реформи. Йдеться про необхідність зміни самої культури навчання, ролі вчителя та учня, організації освітнього середовища й підходів до використання сучасних технологій.
Оптимізація мережі шкіл: Оксен Лісовий пояснив позицію щодо сільських закладів
Оксен Лісовий також прокоментував питання оптимізації мережі закладів загальної середньої освіти. Зокрема, він пояснив необхідність створення опорних шкіл та пов’язану з цим проблему підвезення учнів.
За словами ексміністра, укрупнення мережі шкіл неможливо проводити без створення належних умов для доступу дітей до якісної освіти. Одним із ключових питань у цьому процесі залишається наявність шкільних автобусів та стан доріг.
Лісовий зазначив, що за час його роботи на посаді міністра держава закупила всі шкільні автобуси, які могли виготовити українські виробники. Крім того, було передбачено 3,5 млрд грн на ремонт доріг до шкіл.
Водночас він наголосив, що дорожня інфраструктура не належить безпосередньо до повноважень Міністерства освіти і науки. Проте стан доріг, за його словами, фактично впливав на можливість проводити оптимізацію шкільної мережі.
Чому, за словами Лісового, не всі сільські школи можна зберігати
Колишній міністр також відреагував на критику щодо закриття або реорганізації невеликих сільських шкіл.
«Я чув від народних депутатів нарікання, що ми закриваємо школи в селах. Це популізм, пов’язаний з прагненням переобратися на округах», — заявив Лісовий.
Він пов’язав проблему малокомплектних шкіл із ширшими соціально-економічними процесами. За його словами, у багатьох селах зменшується кількість населення через нестачу робочих місць, проблеми з дорогами та недостатній розвиток інфраструктури.
«Людей у селах стає менше, бо немає доріг, роботи, інфраструктури. У сільську школу на 32 дитини, яка не може сформувати навіть футбольну команду, інвестиції дійдуть в останню чергу», — наголосив Оксен Лісовий.
Водночас оптимізація мережі шкіл передбачає не лише зміну кількості закладів освіти, а й створення умов, за яких учні зможуть отримувати якісну освіту в укрупнених та краще оснащених школах.
Профільна освіта у ліцеях має стати наступним етапом реформи НУШ
Оксен Лісовий також розповів про подальший етап реформи Нової української школи, пов’язаний із переходом до профільної середньої освіти.
За його словами, команда Міністерства освіти і науки підготувала фінальний етап реформи НУШ. Його ключовою складовою має стати перехід старшої школи до профільного навчання.
З вересня 2027 року майже 2000 ліцеїв мають перейти на профільну модель навчання. Це означатиме подальшу зміну структури старшої школи та створення умов для того, щоб учні могли обирати освітні напрями відповідно до своїх інтересів, здібностей і подальших планів.
Для підготовки до цієї трансформації у 2025 році було розпочато передпілотування реформи за участю 30 ліцеїв. У 2026 році до пілотного проєкту мають долучитися ще 120 закладів освіти.
За словами Лісового, ці заклади отримають по 10 млн грн на модернізацію освітнього середовища.
Перехід до профільної школи потребує не лише фінансування
Підготовка до профільної старшої школи передбачає не тільки фінансові інвестиції в приміщення та обладнання. Для повноцінного переходу необхідні зміни в організації освітнього процесу, підготовці педагогів, формуванні освітніх програм та створенні можливостей для вибору учнями профілів навчання.
Саме тому перехід до профільної освіти розглядається як один із ключових етапів реформи НУШ. Водночас слова Оксена Лісового про формальне впровадження попередніх змін свідчать про те, що результат реформи залежатиме не лише від нормативних рішень та виділеного фінансування, а й від готовності шкіл реально змінювати підходи до навчання.
Таким чином, головним викликом для Нової української школи залишається перехід від формального виконання вимог до реальної зміни освітнього процесу. За оцінкою Оксена Лісового, сучасна школа має формувати в учнів уміння мислити, працювати з інформацією та самостійно знаходити рішення, а не обмежуватися передаванням готових відповідей.
Наступним масштабним етапом цієї трансформації має стати перехід майже 2000 ліцеїв до профільної середньої освіти у вересні 2027 року. Пілотування у 2025–2026 роках має дати можливість підготувати заклади освіти до нової моделі та визначити, які умови необхідні для її повноцінного впровадження.