У Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій відбулося напружене засідання, присвячене розгляду проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (реєстраційний номер 14000). Міністр освіти і науки Оксен Лісовий представив ключові позиції бюджету, який має значне зростання видатків порівняно з 2025 роком. Однак, незважаючи на загальний оптимізм, низка питань, особливо щодо підвищення заробітних плат та ефективності використання коштів, викликала гостру дискусію серед народних депутатів та представників Міністерства фінансів.
Загальні фінансові рамки та головні пріоритети
Загальний обсяг видатків на освіту і науку в проєкті бюджету на 2026 рік становить 257 мільярдів гривень. З цієї суми 73 мільярди гривень передбачено як державний бюджет, а 184 мільярди гривень — як субвенції. Загальний фонд видатків складає 230 мільярдів гривень, що свідчить про значне зростання порівняно з 2025 роком.
Міністр Оксен Лісовий окреслив три основні напрямки, на які орієнтується бюджет: на учня, на безпеку та на якість навчання. Окремий великий фокус уваги приділено розвитку наукової діяльності.
Виклики престижності праці: заробітні плати
Найбільш резонансним питанням стало анонсоване підвищення заробітної плати педагогам.
Заплановані Збільшення:
- 53,8 мільярда гривень закладено на підвищення престижності праці педагогів.
- Передбачається загальне зростання заробітної плати вчителів на 50 відсотків у кілька етапів, відповідно до позицій, задекларованих Прем’єр-міністеркою.
- З 1 вересня 2026 року планується подвоєння академічних стипендій, на що додатково виділено 1 мільярд 260 мільйонів гривень.
Головна суперечка: механізм фінансування
Депутати Комітету, зокрема Ростислав Павленко та Сергій Колебошин, висловили занепокоєння щодо того, що кошти на підвищення зарплат (майже 55 мільярдів) передбачені окремою бюджетною програмою, а не через освітню субвенцію. Це викликає побоювання, що нова програма може бути тимчасовою і розглядається лише як “декларація про наміри”.
Представник Міністерства фінансів Роман Єрмоличев пояснив, що відокремлення коштів в окрему програму було свідомим кроком Мінфіну, оскільки це дозволяє напрацювати нову модель оплати праці, що відмовляється від численних надбавок. Міністр Лісовий підтвердив, що остаточна механіка підвищення (можливо, з об’єднанням цієї програми з освітньою субвенцією) ще опрацьовується і буде представлена Прем’єр-міністру та Комітету після прийняття рішення.
Комітет також висловив сумніви щодо математики “50 відсотків”, оскільки попередня програма доплат у розмірі 2 тисяч гривень (програма 1370 на 11+ мільярдів) також, схоже, “зашита” в ці 53 мільярди. Депутат Колебошин зазначив, що 30% плюс 20% поетапно — це “не зовсім так математично” 50%.
Принцип пропорційності та борг перед освітянами
Народний депутат Юлія Гришина наголосила на необхідності дотримання принципу пропорційності підвищення заробітних плат, щоб уникнути ситуації, коли вчителі загальної середньої освіти отримуватимуть більшу зарплату, ніж науково-педагогічні працівники вищої школи. Міністр Лісовий визнав, що в урядових сценаріях розглядається підвищення або лише для працівників ЗЗСО, або спільно для ЗЗСО та закладів професійно-технічної та фахової передвищої освіти. Підвищення зарплат для вищої освіти також пораховано (6 мільярдів гривень), але його реалізація залежить від пошуку додаткових джерел.
І Оксен Лісовий, і Роман Єрмоличев погодилися, що заплановане підвищення є боргом, який держава давно заборгувала освітянам, а не перемогою.
Безпека та інфраструктурні інвестиції
На публічні інвестиційні проєкти в сфері безпеки передбачено 13 мільярдів гривень.
Ключові статті витрат:
- Облаштування безпечних умов у школах: 5 мільярдів гривень.
- Модернізація їдалень та харчоблоків за новими принципами: 1 мільярд гривень.
- Закупівля шкільних автобусів: 2 мільярди гривень.
- Протипожежний захист: пів мільярда гривень.
- Відновлення спроможності закладів вищої освіти (включно з укриттями на прифронтовій лінії): пів мільярда гривень.
- Розвиток академічних ліцеїв: 3 мільярди гривень.
- Майстерні та лабораторії для закладів професійної та фахової передвищої освіти: 1 мільярд гривень.
Суперечка про шкільні автобуси та харчоблоки
Міністерство освіти запропонувало перерозподілити 500 мільйонів гривень, зокрема, зменшивши на 250 мільйонів гривень субвенцію на закупівлю шкільних автобусів, і на 250 мільйонів – на протипожежний захист. Ці кошти пропонувалося спрямувати на оновлення кухонь і їдалень (реформа харчування).
Комітет категорично виступив проти зменшення фінансування автобусів, оскільки ця потреба є критично великою (прогнозовано до тисячі автобусів на наступний рік) через реорганізацію мережі та втрати під час війни. Голова Комітету Бабак С.В. заявив, що його “рука не підніметься підписати протокол… де забирається 250 мільйонів із закупівлі автобусів”.
Якість навчання та ресурси
Для забезпечення якості та рівності доступу до освіти передбачені наступні видатки:
- Підручники: 2,3 мільярда гривень на видання та доставку. Планується закрити потребу 9-х і 4-х класів.
- Державна підсумкова атестація (ДПА): 29,9 мільйона гривень на проведення ДПА у формі ЗНО для випускників початкової та базової школи.
- Стипендії та заохочення: 61 мільйон гривень на відзначення переможців олімпіад та найкращих результатів НМТ через Фонд Президента.
- ООП: Закладається 450 мільйонів на субвенцію для підтримки дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Однак, за даними Освітнього омбудсмена, субвенція покриває лише близько 20% потреби, що призводить до скасування або зменшення корекційно-розвиткових занять у громадах. Міністерство фінансів, незважаючи на додаткові 120 мільйонів, вимагає посилення контролю за якістю та фактом надання цих послуг.
Прорив у науці: інвестиції та нові проєкти
Фінансування науки, інновацій та наукової діяльності є одним з найбільших досягнень бюджету-2026. Порівняно з 2,6 мільярдами у 2025 році, на 2026 рік передбачено 7,3 мільярда гривень.
Пріоритети наукового фінансування:
- Формульне фінансування: Акцент ставиться на базовому формульному фінансуванні університетів та наукових установ.
- Центри Оборонного Спрямування: 1 мільярд гривень на створення та обладнання дослідницьких центрів оборонного спрямування, які мають дати до 30 спеціальних цільових проєктів щороку.
- Грантова Підтримка: 900 мільйонів гривень через Національний фонд досліджень (НФДУ).
- Державно-приватне партнерство (R&D): Запуск нової програми з бюджетом 500 мільйонів гривень.
- Антарктична Програма: Зберігається фінансування для станції “Академік Вернадський” (588 мільйонів гривень).
Критика ефективності використання субвенцій
На завершення засідання голова Комітету Сергій Бабак навів оперативні дані щодо використання субвенцій у поточному році (на кінець вересня). Цифри свідчать про критично низький рівень освоєння коштів, що викликало занепокоєння:
- Субвенція на модернізацію майстерень закладів професійної/фахової передвищої освіти: 6% використання.
- Укриття у школах: 25,4% використання.
- Харчоблоки: 6,7% використання.
- Протипожежний захист: 1,9% використання.
- Шкільні автобуси: 51% використання.
- Нова українська школа (НУШ): 9,2% використання.
Комітет, визнавши всі критичні потреби, прийняв проєкт рішення, що буде направлений до Бюджетного комітету, з наміром добитися врахування додаткових пропозицій та перегляду механізмів, які викликали сумніви. Окремими темами для майбутнього розгляду визначено модель роботи “Школи супергероїв”, питання інкорпорації структур до Малої академії наук та деталізацію експериментального конкурсу НФДУ.