Служба освітнього омбудсмена звернула увагу на випадки, коли педагогічних працівників змушують прибувати до закладу освіти під час повітряної тривоги. Йдеться, зокрема, про ситуації, коли від працівника вимагають перебувати на робочому місці на момент початку робочого дня незалежно від безпекової ситуації.
Обґрунтування таких вимог іноді зводиться до того, що після завершення повітряної тривоги працівник нібито має одразу приступити до виконання своїх посадових обов’язків. Однак Служба освітнього омбудсмена наголошує: подібна практика є неприпустимою, якщо для її виконання працівник має залишити безпечне місце та наражати на небезпеку своє життя і здоров’я.
Роботодавець не може вимагати від працівника залишати місце, де він перебуває відповідно до правил безпеки під час повітряної тривоги, лише для того, щоб своєчасно прибути до закладу освіти.
Чи є повітряна тривога поважною причиною для запізнення на роботу
Якщо працівник запізнюється на роботу через повітряну тривогу, така обставина не повинна автоматично розглядатися як порушення трудової дисципліни.
Служба освітнього омбудсмена зазначає, що загроза життю та здоров’ю є поважною причиною для відсутності працівника. Чинне законодавство не містить вичерпного переліку всіх поважних причин для відсутності на роботі. Їх оцінювання має враховувати істотність обставин, зокрема те, чи об’єктивно вони перешкоджали працівникові прибути на роботу та чи міг він самостійно усунути такі обставини.
Тому відсутність працівника на робочому місці під час повітряної тривоги може бути обґрунтованою, якщо вона припадає на період дії сигналу повітряної тривоги. До такого часу також належить період, необхідний для переміщення до укриття та повернення з нього.
За можливості працівникові рекомендується повідомити керівника про причину своєї відсутності.
Окремо зазначається, що така відсутність є обґрунтованою і в ситуації, коли на підприємстві або в установі немає обладнаного укриття, у якому працівник може безпечно перебувати та продовжувати виконання трудових обов’язків.
Що змінилося після ухвалення постанови Кабінету Міністрів № 1092
У Службі освітнього омбудсмена також звернули увагу на постанову Кабінету Міністрів України № 1092 «Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу», яку уряд ухвалив 4 вересня 2026 року.
Документ передбачає встановлення червоного та жовтого рівнів загрози залежно від засобів повітряного нападу.
Водночас для закладів освіти принципово нічого не змінюється: алгоритм дій працівників під час повітряної тривоги залишається тим самим. Працівники мають діяти відповідно до встановлених правил безпеки та передусім зважати на загрозу для життя і здоров’я.
Право педагогічних працівників на безпечні умови праці
Право працівників на здорові та безпечні умови праці є одним з основних трудових прав.
Відповідно до статті 2 Кодексу законів про працю України працівники мають право на здорові та безпечні умови праці. Конституція України також визначає життя і здоров’я людини, її честь, гідність, недоторканність і безпеку найвищою соціальною цінністю.
Стаття 153 Кодексу законів про працю України встановлює, що роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, яка становить явну небезпеку для його життя або здоров’я, а також роботи в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Отже, вимога залишатися на робочому місці під час повітряної тривоги без можливості перейти до укриття не відповідає вимогам безпеки.
Яка відповідальність передбачена для роботодавця
Роботодавець зобов’язаний забезпечувати належні умови безпеки для працівників та організовувати відповідні заходи реагування на надзвичайні ситуації.
Відповідно до статті 130 Кодексу цивільного захисту України суб’єкти господарювання мають розробляти та затверджувати план реагування на надзвичайні ситуації, а для суб’єктів господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше передбачено розроблення інструкції щодо дій персоналу у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.
Якщо роботодавець вимагає від працівника виконувати роботу в умовах, які становлять небезпеку для його життя чи здоров’я, можуть виникати підстави для відповідальності.
Зокрема, посадових осіб роботодавця можуть притягнути до адміністративної відповідальності за статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення — за порушення законодавства про охорону праці.
У певних випадках може йтися також про кримінальну відповідальність за статтею 271 Кримінального кодексу України — якщо порушення вимог законодавства про охорону праці та невжиття необхідних заходів безпеки призвели до шкоди життю чи здоров’ю працівників або інших осіб.
Що робити педагогічному працівнику у разі примусу вийти на роботу під час тривоги
Якщо працівник закладу освіти стикається з вимогами прибути на роботу або залишатися на робочому місці всупереч правилам безпеки під час повітряної тривоги, він може звернутися за захистом своїх трудових прав.
Служба освітнього омбудсмена рекомендує у таких випадках звертатися до профспілки відповідного підприємства або установи, а також до Державної служби України з питань праці.
Крім того, працівник може подати заяву до Національної поліції, якщо вбачає у діях посадових осіб відповідні порушення.
Водночас важливо, щоб працівники та роботодавці діяли відповідно до затверджених у закладі правил та алгоритмів реагування на повітряну тривогу.
Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці також роз’яснювало питання щодо поважності причин відсутності працівника під час оголошеної повітряної тривоги. Зокрема, роботодавець має визначити документом алгоритм дій або правила поведінки працівників у надзвичайних ситуаціях.
Якщо такого документа немає, працівники мають діяти за загальними правилами поведінки під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану.
Перебування працівника в укритті під час оголошеної повітряної тривоги є поважною причиною його відсутності на робочому місці та не повинно розцінюватися як прогул без поважних причин.
Хто відповідає за доступ до укриття в закладі освіти
Окрему увагу Служба освітнього омбудсмена звертає на роботу осіб, відповідальних за укриття в закладах освіти.
Поза межами освітнього процесу укриття закладу освіти може використовуватися не лише учасниками освітнього процесу, а й іншими людьми. Тому доступ до захисної споруди має бути забезпечений усім особам, які мають право скористатися нею.
Людина, відповідальна за укриття, повинна контролювати можливість доступу до нього.
Посадові особи, які не забезпечили доступ людей до захисних споруд, можуть бути притягнуті до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Які штрафи передбачені за порушення правил використання укриттів
За інформацією Служби освітнього омбудсмена, законодавство передбачає адміністративну відповідальність за окремі порушення, пов’язані із захисними спорудами.
Зокрема:
- за незабезпечення доступу до укриття передбачений штраф від 1700 до 3400 гривень;
- за порушення умов експлуатації укриттів — штраф від 2550 до 5100 гривень, а за повторне порушення протягом року — до 8500 гривень;
- за невиконання вимог Державної служби України з надзвичайних ситуацій — штраф від 3400 до 6800 гривень.
Повноваження щодо складення протоколів та розгляду справ про відповідні адміністративні правопорушення надані Державній службі України з надзвичайних ситуацій.
У разі якщо недопуск до укриття або його неналежний стан призвели до травмування чи загибелі людей під час повітряної тривоги, може наставати кримінальна відповідальність. У такому випадку передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Хто має забезпечувати обслуговування укриттів
Служба освітнього омбудсмена також наголошує на відповідальності громад та засновників закладів освіти за належну організацію цивільного захисту.
Для обслуговування та експлуатації фонду захисних споруд створюються об’єктові формування цивільного захисту з обслуговування захисних споруд або призначаються відповідальні особи.
Такі формування створює балансоутримувач — власник захисної споруди або юридична особа, на балансі якої вона перебуває. Для закладів освіти це, зокрема, питання відповідальності засновників. Відповідні положення визначені Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 липня 2018 року № 579.
Водночас заклади освіти не мають необхідних умов і спеціальної техніки для безпосереднього створення формувань цивільного захисту у передбаченому законодавством порядку.
Згідно з відповідним Порядком до формувань цивільного захисту працівники призначаються на добровільній основі. Йдеться про працівників, які досягли 18 років, мають повну цивільну дієздатність та за станом здоров’я здатні виконувати покладені на них обов’язки.
Призначення працівників здійснюється відповідно до укладеного трудового договору на підставі рішення про утворення формувань цивільного захисту. Умови виконання відповідних обов’язків та порядок заохочення визначаються колективними договорами та окремими наказами керівників.
Заходи цивільного захисту не можуть порушувати трудові права педагогів
Організація цивільного захисту в громаді та закладі освіти є важливою складовою безпеки освітнього процесу. Однак такі заходи не повинні перетворюватися на підставу для порушення трудових прав педагогічних працівників.
Служба освітнього омбудсмена наголошує, що заходи з цивільного захисту мають бути належним чином організовані. При цьому їх реалізація не може здійснюватися педагогами з порушенням трудових прав і гарантій.
Таким чином, під час повітряної тривоги пріоритетом має залишатися безпека людини. Вимога до педагогічного працівника залишити безпечне місце та прямувати до закладу освіти лише для того, щоб бути присутнім на робочому місці, не може виправдовуватися необхідністю негайно розпочати роботу після завершення тривоги.
Для закладів освіти важливо мати чіткі алгоритми дій під час повітряної тривоги, забезпечувати доступ до укриттів і належні умови для безпечного перебування працівників та учнів. Водночас педагоги мають право на безпечні умови праці та захист від вимог, які створюють загрозу їхньому життю і здоров’ю.
Інформація підготовлена на основі матеріалів Служби освітнього омбудсмена України, оприлюднених 10 вересня 2026 року.