Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Cимволізм та фольклорні мотиви поезії Тараса Шевченка «Ой три шляхи широкії»
Мета: проаналізувати ідейно-художній зміст поезії Тараса Шевченка «Ой три шляхи широкії», з’ясувати мотиви, символіку та жанрову приналежність твору; нагадати в чому полягає прийом контрасту; дослідити контраст на прикладі поезії Шевченка; нагадати, який жанр літератури називається баладою, які її особливості; з’ясувати баладні мотиви у творі; формувати вміння виразно й вдумливо читати твір поета, визначати ідею, тему, художні засоби; висловлювати власні думки з приводу прочитаного; розвивати кругозір, світогляд, увагу, логічне мислення учнів; виховувати якості активного, свідомого громадянина, почуття пошани до творчості Тараса Шевченка.
Хід уроку
- Організаційний етап
- Перевірка домашнього завдання
- Актуалізація опорних знань
- Пригадайте, за що заарештувати Тараса Григоровича Шевченка?
- Коли це сталось?
- Скільки тривало слідство?
- Яким був вирок?
- Що створив Тарас Шевченко, перебуваючи під слідством?
- Пригадайте, що називається літературним циклом?
- Які поезії ввійшли до циклу «В казематі»
- Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні на уроці ви познайомитесь ще з однією поезією Тараса Шевченка циклу «В казематі», а саме – «Ой три шляхи широкії», з’ясуєте її особливості , символіку та зв’язок і фольклором.
- Асоціативне гроно
Дослідники творчості Тараса Шевченка дійшли висновку, що слово «шлях» – одне із найчастіше вживаних поетом. У «Кобзарі» воно зустрічається 54 разі, до того ж у різних інтерпретаціях та маючи різне значення. Це слово і зараз є в активному словнику української мови. Як ви розумієте це слово? Які слова з ним асоціюються?
- Опрацювання навчального матеріалу
В одинадцятитомному «Словнику української мови» зафіксовано такі значення слова шлях:
- Смуга землі, призначена для їзди та ходіння, дорога.
- Місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.
- Місце для проходу, проїзду кого-, чого-небудь.
- Напрям руху в який-небудь бік, до якогось відомого або наміченого місця.
- Процес їзди, ходьби; перебування в русі певний час.
- Засіб досягнення чого-небудь, характер дій.
Яке з цих значень вжите у творі Тараса Шевченка? Давайте дізнаємось, ознайомившись із текстом твору.
- Робота над змістом твору «Ой три шляхи широкії»
6.1. Виразне читання поезії учнями
6.2. Бесіда за питаннями
- Чому шляхи у творі названо широкими?
- Куди, на вашу думку, пішли брати?
- З чим пов’язано те, що брати вимушені були йти кожний своїм шляхом?
- Кого залишили брати у рідному краї?
- Що посадили рідні на згадку про своїх любих?
- Чи відомо вам значення цих рослин для українців?
6.3. Опрацювання навчального матеріалу. Рослинна символіка України
Український народ завжди був спостережливий до природи. Проникаючи в таємниці рослинного світу, наші предки почали одухотворювати життя дерев. Існувало навіть уявлення про дерево як втілення людської душі. Ось чому існували звичаї садити дерева у день весілля, день народження дитини, коли хтось вирушав у далеку дорога, а також – на могилах померлих.
Дерево у народному світосприйманні завжди уособлювало силу, стійкість, красу, міцність, а головне – вічність життя в тісному його єднанні корінням із землею. Не випадково родовідне дерево – це символ розгалуженого роду, сім’ї. Вважають, що дерева можуть давати людині енергію або відбирати її.
Які ж дерева посадили герої твору «Ой три шляхи широкії» та що нам відомо про них із сивої давнини?
Матір посадили «три ясени в полі». Ясень – символ молодого покоління, символ безперервності життя. Крім того, це суто чоловіче дерево, з його деревини робили озброєння воїнів ще за скіфської доби. За язичицьких часів яcень вважали деревом Перуна і робили з нього обереги, які б захищали воїнів.
- Чому, на вашу думку, матір посадила саме ясени?
«Три явори посадила сестра при долині». Явір – символ родини та родинного добробуту. До речі, наші пращури ніколи не використовували деревину явора як дрова, це було суворо заборонено. За давніми віруваннями, явір – душа людини.
- Чому сестра посадила саме явори?
«А невістка посадила високу тополю…» . Тополя – міфічний образ-тотем давніх
слов’ян, вважалася сакральним священним деревом, яке дозволялося рубати тільки для жертовних вогнищ. В українському фольклорі тополя була канонізованим символом засмученої, безталанної дівчини. Висаджували тополі, як правило, на узбіччі доріг. У народних повір’ях суха тополя віщувала горе дівчині.
- Чи просто так жінка саджає саме тополю?
«А дівчина заручена червону калину». Калина — символ життя, крові, вогню. Деякі дослідники пов’язують її назву із сонцем, жаром, паланням. Калина часто відіграє роль світового древа, на вершечку якого птахи їдять ягоди і приносять людям вісті, іноді з потойбіччя. Та й саме древо пов’язує світ мертвих зі світом живих. Калина символізує материнство: кущ — сама мати; цвіт, ягідки — діти. Найбільше цей давній фольклорний образ виступає словом-символом як домінанта в асоціативному зв’язку калина — дівчина. Також калина вважалась «весільним деревом» і була обов’язковою учасницею весільного обряду.
- Чому дівчина посадила саме калину?
- Про що це свідчить?
6.4. Бесіда за питаннями
- Про що свідчить, що дерева, калина поступово почали всихати?
- Як в родині сприймалося те, що брати не повертались?
- Як на ваш погляд, якою могла бути причина того, що рідні не дочекалися братів?
- На скільки частин можна поділити твір?
- Що їх вирізняє?
- Пригадайте, що називається контрастом?
- Чи спостерігається контраст у творі? Доведіть
- Чим цікавий цей твір за своєю будовою?
| Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А той сестру. А найменший Молоду дівчину. Посадила стара мати Три ясени в полі. А невістка посадила Високу тополю. Три явори посадила Сестра при долині… А дівчина заручена – Червону калину. | Не прийнялись три ясени, Тополя всихала, Повсихали три явори, Калина зов’яла. Не вертаються три брати. Плаче стара мати, Плаче жінка з діточками В нетопленій хаті. Сестра плаче, йде шукати Братів на чужину… А дівчину заручену Кладуть в домовину. Не вертаються три брати, По світу блукають, А три шляхи широкії Терном заростають. |
Матеріал для вчителя
«Ой три шляхи широкії докупи зійшлися» — так починається твір, «А три шляхи
широкії терном заростають» — так закінчується. Симетрія початку і кінця тут очевидна, виразна. Шляхами починається твір і шляхами кінчається. Загалом твір побудований дуже симетрично, а сама симетрія тут досягається завдяки великій компресії та конденсації художніх засобів − образів, слів, речень.
У першій частині три ясени і три явори розташовано симетрично − поставлено на початок рядків, у другій − також симетрично винесено на кінець рядків, а разом вони утворюють симетрію протилежних позицій. Подібну симетрію утворюють також тополя та калина: на кінці рядків і на початку.
Речення «А невістка посадила високу тополю» не слід розуміти буквально, начебто висока деревина була закопана в землю. Його треба розуміти: невістка посадила маленьке деревце, і воно виросло високе. Справді, доля спочатку усміхнулася жінці: вона знайшла чоловіка, діждалася діток і звила таким чином собі гніздечко. Але потім все це пішло марно: «плаче жінка з діточками в нетопленій хаті».
Також це стосується й зарученої дівчини. Дівчина посадила калину, що вона прийнялася, виросла, зацвіла і уквітчалася кетягами червоних ягід. Образ поетичний і, безперечно, гарний, але суть не в ньому: за яскравим образом пишної калини делікатно прихована інша краса − краса молодої дівчини, що стала на порі і збирається заміж.
Перша частина твору «Ой три шляхи широкії», як уже сказано, має життєстверджуючий характер. Друга частина виступає як повне, цілковите заперечення першої. Заперечення проведено як у формальному (три заперечних речення, оформлених часткою не: так і в семантичному плані.
Не прийнялись три ясени означає крах надій матері і її горе.
Повсихали три явори − горе сестри і руїну родини.
Тополя всихала − важке життя покинутої жінки з осиротілими дітками.
Калина зов’яла — замість сподіваного шлюбу і щасливого заміжжя заручену дівчину кладуть в домовину.
Друга частина твору виступає, таким чином, сумним і важким контрастом першої.
- Що мав на увазі Шевченко, зазначаючи: «А три шляхи широкії терном заростають»?
- Що симвлізує собою терен?
- Чи можна, на ваш погляд, цю поезію вважати за казку?
- Що характерне для казки?
- Чи використовуються магічні елементи у цьому творі?
Матеріал для вчителя:
Особливе місце в поезії належить слову і символу три: три шляхи — гри брати, три
ясени — три явори, три одиноких жінки, покинутих на руїнах господарства (образ
нетопленої хати), трикратний повтор присудків посадила у першій частині і плаче
у другій. Символ три також має своє коріння в народній творчості, наприклад, у казках виступають три брати, які, вирушаючи у світ, вибирають кожний одну з трьох доріг. Те ж саме ми бачимо у творі Шевченка.
- Але чи можна назвати «Ой три шляхи широкії» казкою?
- Чому?
- Який він є за жанром?
- Пригадайте, який жанр літератури називають баладою?
- Які його особливості?
Балада (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.
Головні ознаки балади:
- віршований, ліро-епічний твір;
- невелика кількість персонажів;
- зосередження уваги на моральних проблемах;
- напружений сюжет;
- легендність та фантастичність;
- драматична, часто несподівана розв’язка;
- присутність оповідача;
- використання діалогів і повторів;
- невеликий обсяг.
- Чи можна твір назвати баладою чи ні? Доведіть
- Пригадайте, коли Шевченко написав цей твір?
- Чи можна його зміст розуміти буквально?
- Кого уособлюють брати?
- Яким чином твір розкриває картини тогочасного життя?
6.5. Літературний аналіз твору
Тема: відтворення трагічного становища життя на Україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом.
Ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю.
Основна думка: немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі.
Жанр: громадянська лірика
Художні засоби:
Епітети: шляхи широкії; висока тополя; червона калина;
Метафори: «шляхи зійшлися», «калина зов’яла», «шляхи терном заростають»
- Підсумки уроку у вигляді тестового опитування
| 1. Три шляхи широкії у творі: а) переплелися між собою; б)розбіглися хто-куди; в) докупи зійшлися; г) символізують щасливу дорогу. 2. Вирушивши в дорогу, брати покинули а) жінок; б) стару матір; в) кохання; г) сестру. 3. Найменший брат розлучився з а) молодою дівчиною; б) рідною оселею; в) старим батьком; г) дитиною. 4. Три ясени в полі були посаджені а) матір`ю; б) коханою; в) братами; г) дітьми. | 5. Невістка посадила
а) калину; б) вербу; в) березу; г) тополю. 6. Три явори сестра посадила а) біля річки; б) навколо хати; в) при долині; г) вздовж шляху. 7. Червоною калиною можна милуватися завдяки а) доньці старшого брата; б) синам середнього брата; в) батькові; г) зарученій дівчині. 8. Які дерева не прийнялися після того, як брати пішли з України на чужину а) клени; б) ясени; в) дуби; г) яблуні. | 9. Шукати братів на чужину , плачучи йде
а) мати; б) сестра; в) батько; г) доля людська. 10. Наприкінці твору три шляхи широкії а) змиті дощами; б) терном заростають; в) тужать за братами; г) сльозами политі. 11. За братами плачуть їхні рідні а) стоячи біля широкого шляху; б) сидячи на лаві біля хати; в) припадаючи біля ікони; г) в нетопленій хаті. 12. Через страждання , викликані перебуванням братів на чужині, «кладуть у могилу»: а) діточок; б) матір; в) заручену дівчину; г) сестру. |
- Домашнє завдання
№ 5 ст.40 – письмово