Автор: Дубініна Оксана Петрівна
Навчальний заклад: Снігурівська загальноосвітня школа I ступеня №2
Методи і прийоми розвитку творчих здібностей молодших школярів на уроках читання
Як відомо, прислів’я – це короткі влучні народні висловлювання повчального змісту. Порівнюючи прислів’я з приказкою, народ говорить: “Приказка – цвіт, а прислів’я – плід”. Хоч прислів’я та приказки і близькі між собою, але все-таки мають певні відмінності. Як вважає Н.Й.Волошина, “прислів’я мають закінчену думку з певним висновком, а приказка лише натякає на висновок або дає дотепну оцінку події чи людині, в ній висловлюється незакінчена думка”.
Щоб діти відчули різницю між прислів’ям і приказкою, можна порівняти їх:
Чужими руками жар загрібати легко (прислів’я) –
Чужими руками жар загрібати (приказка)
Створення прислів’їв є більш доступним для дітей, ніж створення приказок, бо прислів’я виражають закінчену думку й становлять собою речення (чи два речення). Тому школярам легко не тільки створювати прислів’я, але й використовувати їх у власному мовленні.
Як же навчити дітей створювати прислів’я?
Необхідно пояснити дітям, що прислів’я, як правило, поділяються на дві частини. В одній частині зображується те чи інше явище, розповідається про щось, а в іншій – робиться висновок. У підручниках для читання у 2. 3, 4 класах пропонується цілий ряд прислів’їв за темам й у зв’язку з вивченими текстами.
Можна проводити такі додаткові види робіт із прислів’ями:
- Створення прислів’їв за аналогією з іншими.
- Знаходження в текстах рядків, які можуть звучати, як прислів’я.
- Висловлення головної думки тексту прислів’ям.