13 березня 2024 року презентовано результати дослідження «”Нова українська школа” в 5–6-х класах: виклики впровадження», яке ГО «Смарт освіта» провела спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, а також Аналітичним центром «ОсвітАналітика» та ГС «Ре:Освіта» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» і сприяння Міністерства освіти і науки України.
У межах дослідження провели соціологічне опитування приблизно 600 педагогів і глибинні інтервʼю 30 вчителів, які працюють у 5–6 класах НУШ. Також дослідження містить висновки кабінетного аналізу викликів упровадження реформи НУШ.
Попри те, що реформа НУШ у середній школі стикнулася з низкою викликів, педагоги зазначили про такі позитивні зміни:
- вони почали більше взаємодіяти з дітьми;
- завдяки інтеграції предметів навантаження на учнів зменшилося;
- учителі відчули більшу академічну свободу;
- змінилося бачення вчительської ролі в житті учнів: з людей, які вкладають у них знання, перетворилися на тих, хто спрямовує дітей у самостійному здобутті знань, тобто вчителі стали фасилітаторами й модераторами освітнього процесу.
Дослідження охопило такі сфери реформи як підвищення кваліфікації вчителів, оцінювання учнівства, програми й підручники.
69% опитаних педагогів зазначили, що після впровадження НУШ їхні методи роботи змінилися (з них 12,5% помітили значні зміни). Так, одна з учительок історії на глибинному інтервʼю розповіла, що методи та прийоми, які застосовує на уроках із 5–6 класами (НУШ), несвідомо «перетягує» в старші класи.
96% опитаних учителів пройшли підвищення кваліфікації для роботи з 5–6 класами НУШ, переважно в інститутах післядипломної педагогічної освіти й академіях неперервної освіти. Однак, 21,7% учителів проходили курси від громадських організацій.
Більшість опитаних задоволена здобутими знаннями, а 86,3% вважають, що навичок, які опанували на курсах, їм достатньо. Найчастіше вони зазначали, що опанували:
- методи оцінювання;
- розвиток компетентностей;
- організацію групової роботи в класі;
- забезпечення комфортного середовища для учнів;
- діяльнісний підхід.
Дослідження показало напрями для поліпшення упровадження реформи:
- 45% учителів не можуть пояснити, у чому особливість НУШ у 5-6 класах і чим відрізняється від викладання, яке було до реформи. Отже, потрібно надати більшу увагу поясненням компетентнісного підходу, методів роботи й демонстрації практичних прикладів роботи в Новій українській школі.
- Тема оцінювання учнів потребує додаткового опрацювання в межах курсів підвищення кваліфікації та методичної підтримки вчителів. Респонденти зазначили, що опанували цю тему, але на запитання «Про що було б найкорисніше дізнатися на курсах підвищення кваліфікації?» майже половина педагогів зазначила оцінювання.
Про потребу додаткового навчання з цієї теми свідчить і те, що деякі з опитаних учителів доволі поверхово розуміють формувальне оцінювання. Зокрема, сприймають його як оцінювання за допомогою візуальних маркерів (стікерів, записів тощо) або як проміжний етап перед рівневим оцінюванням.
- Серед пропозицій щодо зміни програм лунали думки про їхнє розвантаження, зокрема зменшення кількості годин і обсягу матеріалу (наприклад, кількості літературних творів), а також скорочення кількості предметів.
- Приблизно 18% респондентів вважають, що підручники для 5-6 класів, які вони використовують, не потребують доопрацювань.
Проте 82% вважають, що їх потрібно поліпшити. Учителі зазначили такі зони зростання:
- зв’язок навчального матеріалу із запитами й життям учнів;
- завдання для учнів;
- зміст теоретичного матеріалу;
- послідовність викладу теоретичного матеріалу.
На окрему увагу заслуговує тема психологічного стану вчителів. 78% опитаних помітили в себе зростання тривоги, страху, суму або гніву після початку повномасштабного вторгнення. 40% відчувають дратівливість, 31% — низьку мотивацію до роботи. Ці чинники потенційно можуть негативно впливати як на взаємодію вчителя з учнями, так і на спроможність підвищувати свою кваліфікацію.
Водночас 84% учителів розповіли, що отримують належну підтримку від шкільних психологів щодо роботи з учнями. Утім, частина респондентів зазначила про відсутність таких фахівців у закладах освіти. Найбільше шкільних психологів бракує в селах і селищах та населених пунктах східних областей України (52% опитаних зі східних регіонів повідомили, що в їхніх школах немає психолога).
Ознайомитися з повним текстом дослідження, скороченою версією, а також прочитати більше про методологію його проведення, можна за покликанням.