Автор: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: Історична та художня правда у баладі «Ой на горі вогонь горить»
Мета: закріпити знання учнів про народну баладу, її драматизм та специфіку закінчення, поєднання історичної та художньої правди у ній; проаналізувати історичну баладу «Ой на горі вогонь горить», з’ясувати ступінь вірогідності зображених подій, героїв; встановити за допомогою яких художніх прийомів та засобів відображається історична дійсність у творі; розкрити роль образів-символів; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, увагу, пам’ять, вміння аргументовано висловлювати власну думку; виховувати почуття поваги до народної творчості, культурної спадщини рідного краю.
Хід уроку
- Організаційний етап
- Перевірка домашнього завдання
- Актуалізація опорних знань у вигляді тестового опитування
На минулому уроці ми з вами познайомились із таким жанром народної творчості як балада, давайте пригадаємо, що нам відомо:
- Що називається баладою?
- Якими є риси балад?
- На які різновиди їх поділяють?
- До якого виду належить балада «Ой летіла стріла»? Аргументуйте
- Повідомлення теми та мети уроку
Сьогодні ми з вами продовжимо роботу над баладою як жанром літератури. І ви познайомитесь зі зразком історичної балади, твором «Ой на горі вогонь горить». Під кутом зору проблеми історичної та художньої правди ви проаналізуєте цей твір, з’ясуєте ступінь вірогідності зображених подій, героїв; встановите за допомогою яких художніх прийомів та засобів відображається історична дійсність у ньому.
- Слово вчителя
Коли говорити про історичні балади, то, безумовно, неможливо не згадати часи козаччини – одного з найцікавіших періодів нашої історії. Козацький фольклор становить цілісну жанрово – тематичну систему, яка виникла, розвивалася та ефективно функціонувала на території українських земель упродовж XV-XVІІІ ст. Це був найпродуктивніший період для ліричних (козацькі пісні), епічних (героїчні легенди, перекази, оповіді-спогади, казки, анекдоти), ліро-епічних (думи, балади, історичні пісні, пісні-хроніки) творів. І хоча ці фольклорні жанри неоднорідні за характером художнього відображення реальних подій, все ж вони чи не найбільшою мірою зафіксували весь обсяг періоду козацької доби, а саме: безперервну боротьбу запорозького козацтва із загарбниками українських земель у XV-XVIII ст.; визначили ставлення самого народу до історичних подій, осіб і обставин періоду виникнення Запорозької Січі, її учасників та очевидців.
Історична основа козацьких балад проявилася в тому, що в них представлені драматичні події часів козаччини. Козаків переповнювали пристрасті і переживання, в найтрагічніші моменти для історії України. У баладах більше психологічно напружених моментів із життя козаків, які обумовлюють їх риси характеру та вчинки.
Тематика ж балад пов’язана з історичними реаліями того часу, в них піднімаються проблеми загарбницьких війн і їх наслідків. Найпоширеніші баладні мотиви — проводи козака на війну з магічним провіщенням його загибелі; смерть козака внаслідок драматичного збігу обставин, незвичайних подій; рабство як наслідок турецьких набігів і драматичні долі козаків в полоні. У козацьких баладах більш пізнього періоду вже немає нічого містичного, надприродного чи магічного, їх напруженість і драматизм витікає із незвичайної, але реальної соціально-побутової ситуації, в яку потрапляє козак і єдиним виходом з якої часто є смерть.
Смерть козака описана й у баладі «Ой на горі вогонь горить», яку ми з вами розглянемо.
- Робота над змістом твору «Ой на горі вогонь горить»
6.1. Прослуховування аудіозапису балади «Ой на горі вогонь горить»
6.2. Словникова робота
Китайка – густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, звідки й назва. Китайку широко використовували у поховальній обрядовості. При похованні воїна-козака йому накривали очі червоною китайкою. У зв´язку з цим існує думка, що такий обряд пішов з язичницьких часів, коли покійників одягали у все червоне, накриваючи їм обличчя хусткою червоного кольору, який у слов’ян вважався кольором смерті.
Осока – висока трава із гострими стеблами та листками. Вважається символом занепаду та смерті.
6.3. Бесіда за питаннями
- Які враження у вас від цього твору?
- Як ви вважаєте, коли відбувалися події, описані в ньому?
- Чи могли вони бути насправді?
- Чи є цей твір баладою? Доведіть
- Яким є сюжет твору?
- Хто є його центральним персонажем?
- Як ви вважаєте, чому на горі горить вогонь? Що він означає?
Важкою і небезпечною була служба козака, особливо сторожового. Він повинен був день і ніч вартувати, чи не збираються вороги напасти зненацька на його рідну землю. У разі небезпеки — запалювати сигнальний вогонь. Козак устиг повідомити про нападників, а сам лежить «порубаний, постріляний».
- Чому, на вашу думку, поряд з козаком, що помирає, кінь?
- Як його названо в творі?
- Чи є цей образ символічним?
Кінь – символ вірності, дружби. Цей образ можна часто зустріти у козацькому фольклорі. Адже кінь був вірним товаришем для козака. Якому він виливав душу.
Образ коня часто використовується в історичних баладах, зокрема Олексій Дей наголошував: «У багатьох варіантах балад про смерть воїна на полі бою трагічна доля героя передається через образ його коня, якого ведуть без вершника, зброї, яку несуть інші і т.д. Формула протиставлення наявних предметів уже неіснуючому (загиблому) їх власникові посилює експресію малюнка, мимовільно викликаючи спогад про нещасливого героя і співчуття до нього»
- Як кінь сповістив про смерть козака?
- Чому він просить матір «не плакати, не журитись»?
- Які ще образи-символи наявні у цьому творі?
Ворон – символ зла, нещастя, смерті, війни.
- Як ви вважаєте, як у творі відображено історичну правду?
- В чому полягає художня?
6.4. Літературний аналіз твору
Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».
Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.
Рід: ліро-епос
Жанр: історична балада
Художні засоби:
Епітети: кінь вороненький; товариш вірненький; син молоденький;
Метафори: накрив очі осокою; коник плаче; кінь б’є землю; вдаришся об частокіл;
Порівняння:
Та вже ж твiй син оженився.
Та взяв собi паняночку,
В чистiм полi земляночку.
Пестливі слова: ніженьки, рученьки, вороненький, вірненький, молоденький, паняночку, земляночку.
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
Вивчити напам’ять народну пісню або баладу (на вибір)