Історична та художня правда у баладі «Ой на горі вогонь горить» (9 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Історична та художня правда у баладі «Ой на горі вогонь горить»

Мета: закріпити знання учнів про народну баладу, її драматизм та специфіку закінчення, поєднання історичної та художньої правди у ній; проаналізувати історичну баладу «Ой на горі вогонь горить», з’ясувати ступінь вірогідності зображених подій, героїв; встановити за допомогою яких художніх прийомів та засобів відображається історична дійсність у творі; розкрити роль образів-символів; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення,  увагу, пам’ять, вміння аргументовано висловлювати власну думку; виховувати почуття поваги до народної творчості, культурної спадщини рідного краю.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Перевірка домашнього завдання
  1. Актуалізація опорних знань у вигляді тестового опитування

На минулому уроці ми з вами познайомились із таким жанром народної творчості як балада, давайте пригадаємо, що нам відомо:

  1. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми з вами продовжимо роботу над баладою як жанром літератури. І ви познайомитесь зі зразком історичної балади, твором «Ой на горі вогонь горить». Під кутом зору проблеми історичної та художньої правди ви проаналізуєте цей твір, з’ясуєте ступінь вірогідності зображених подій, героїв; встановите за допомогою яких художніх прийомів та засобів відображається історична дійсність у ньому.

  1. Слово вчителя

Коли говорити про історичні балади, то, безумовно, неможливо не згадати часи козаччини – одного з найцікавіших періодів нашої історії. Козацький фольклор становить цілісну жанрово – тематичну систему, яка виникла, розвивалася та ефективно функціонувала на території українських земель упродовж XV-XVІІІ ст. Це був найпродуктивніший період для ліричних (козацькі пісні), епічних (героїчні легенди, перекази, оповіді-спогади, казки, анекдоти), ліро-епічних (думи, балади, історичні пісні, пісні-хроніки) творів. І хоча ці фольклорні жанри неоднорідні за характером художнього відображення реальних подій, все ж вони чи не найбільшою мірою зафіксували весь обсяг періоду козацької доби, а саме: безперервну боротьбу запорозького козацтва із загарбниками українських земель у XV-XVIII ст.; визначили ставлення самого народу до історичних подій, осіб і обставин періоду виникнення Запорозької Січі, її учасників та очевидців.

Історична основа козацьких балад проявилася в тому, що в них представлені драматичні події часів козаччини. Козаків переповнювали пристрасті і переживання, в найтрагічніші моменти для історії України. У баладах більше психологічно напружених моментів із життя козаків, які обумовлюють їх риси характеру та вчинки.

Тематика ж балад пов’язана з історичними реаліями того часу, в них піднімаються проблеми загарбницьких війн і їх наслідків. Найпоширеніші баладні мотиви — проводи козака на війну з магічним провіщенням його загибелі; смерть козака внаслідок драматичного збігу обставин, незвичайних подій; рабство як наслідок турецьких набігів і драматичні долі козаків в полоні. У козацьких баладах більш пізнього періоду вже немає нічого містичного, надприродного чи магічного, їх напруженість і драматизм витікає із незвичайної, але реальної соціально-побутової ситуації, в яку потрапляє козак і єдиним виходом з якої часто є смерть.

Смерть козака описана й у баладі «Ой на горі вогонь горить», яку ми з вами розглянемо.

  1. Робота над змістом твору «Ой на горі вогонь горить»

6.1. Прослуховування аудіозапису балади «Ой на горі вогонь горить»

6.2. Словникова робота

Китайка – густа шовкова тканина, яку завозили з Китаю, звідки й назва. Китайку широко використовували у поховальній обрядовості. При похованні воїна-козака йому накривали очі червоною китайкою. У зв´язку з цим існує думка, що такий обряд пішов з  язичницьких часів, коли покійників одягали у все червоне, накриваючи їм обличчя хусткою червоного кольору, який у слов’ян вважався кольором смерті.

Осока – висока трава із гострими стеблами та листками. Вважається символом занепаду та смерті.

6.3. Бесіда за питаннями

Важкою і небезпечною була служба козака, особливо сторожового. Він повинен був день і ніч вартувати, чи не збираються вороги напасти зненацька на його рідну землю. У разі небезпеки — запалювати сигнальний вогонь. Козак устиг повідомити про нападників, а сам лежить «порубаний, постріляний».

Кінь – символ вірності, дружби. Цей образ можна часто зустріти у козацькому фольклорі. Адже кінь був вірним товаришем для козака. Якому він виливав душу.

Образ коня часто використовується в історичних баладах, зокрема Олексій  Дей наголошував: «У багатьох варіантах балад про смерть воїна на полі бою трагічна доля героя передається через образ його коня, якого ведуть без вершника, зброї, яку несуть інші і т.д. Формула протиставлення наявних предметів уже неіснуючому (загиблому) їх власникові посилює експресію малюнка, мимовільно викликаючи спогад про нещасливого героя і співчуття до нього»

Ворон – символ зла, нещастя, смерті, війни.

6.4. Літературний аналіз твору

Тема: оспівування трагічної долі козака, який після бою в долині лежав «порубаний, постріляний».

Ідея: висловлення співчуття загиблому козакові.

Рід: ліро-епос

Жанр: історична балада

Художні засоби:

Епітети: кінь вороненький; товариш вірненький; син молоденький;

Метафори: накрив очі осокою; коник плаче; кінь б’є землю; вдаришся об частокіл;

Порівняння:
Та вже ж твiй син оженився.

Та взяв собi паняночку,

В чистiм полi земляночку.

Пестливі слова: ніженьки, рученьки, вороненький, вірненький, молоденький, паняночку, земляночку.

  1. Підсумки уроку
  1. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять народну пісню або баладу (на вибір)

Exit mobile version