Авторка: Дележа Альбіна Ярославівна
Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва
Тема: «Чорна рада» Пантелеймона Куліша – перший український історичний роман-хроніка. Жанрові особливості. Композиція твору
Мета: познайомити учнів зі змістом роману «Чорна рада»; закріпити вивчене про жанр роману; спираючись на текст твору, з’ясувати його жанрові особливості та композиційні елементи; познайомити учнів з реальними історичними персонажами роману, вказати на історичне та вигадане у творі; розвивати вміння зіставляти художній твір і документальну основу його написання; виховувати повагу до історичного минулого України; плекати патріотичні почуття; сформувати переконаність у важливості для громадянина України збереження свободи й незалежності рідного краю, його державності.
Хід уроку
- Повідомлення теми та мети уроку
На минулому уроці ми з вами познайомились з однією із ключових постатей літературного та суспільного життя другої половини ХІХ століття – Пантелеймоном Кулішем. Цій людині ми завдячуємо і появою першого українського правопису, і багаточисельним перекладам творів світової літератури, зокрема Біблії. В історію української літератури Пантелеймон Куліш увійшов як автор першого українського історичного роману-хроніки «Чорна рада», з композицією та жанровими особливостями якого ми й познайомимось сьогодні на уроці.
- Актуалізація опорних знань
- Пригадайте, коли Пантелеймон Куліш почав роботу над «Чорною радою»?
- Скільки років вона тривала?
- Яка подія лягла в основу?
- Які матеріали опрацьовував Куліш для написання твору?
- А який твір надихнув його?
В умовах посилення в українського народу національної свідомості, а відтак й інтересу до свого героїко-драматичного минулого Пантелеймон Куліш проймається думкою про потребу широкого й глибокого художньо-історичного осмислення своєї минувшини в її визначальних процесах, суспільних рухах, як це вже робилося в літературах інших народів.
До здійснення цього задуму його підштовхнула також повість Миколи Гоголя «Тарас Бульба», aлe на противагу гоголівському творові Куліш хотів створити роман, який би ґрунтувався на історичних фактах, зафіксованих літописцями
Працювати над романом «Чорна рада» Куліш почав ще з 1843 року. Загалом написанню книги автор присвятив 14 років. Перша редакція була завершена вже 1846 року. Проте арешт і заслання перешкодили публікації повного тексту твору.
1857 року «Чорна рада» виходить друком одразу українською в Петербурзі та російською у Москві мовами.
За час, що минув між двома редакціями роману, помітно змінилися погляди Куліша.
Джерелами написання роману стали козацькі літописи, зокрема Літопис Самовидця (який, до речі, саме Куліш першим дослідив і видав) та Грабянки; народні історичні пісні і перекази, «Історія русів» та інші праці українських, польських і російських істориків.
Літературознавці визначають жанр «Чорної ради» як історичний роман-хроніка. Чи дійсно це так, давайте з’ясуємо разом, для початку пригадавши визначення.
- Що таке роман як жанр літератури?
- Що таке роман-хроніка?
- Що називають історичним романом?
- Які ознаки історичного роману вам відомі?
Роман — жанр епосу, для якого характерні значний обсяг і складність будови, широке зображення подій і докладне розкриття життєвих доль людей чи однієї людини упродовж тривалого часу.
Роман-хроніка — різновид роману, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.
Історичний роман — роман, у якому відтворюється історична епоха на прикладі конкретних людських долях і подіях.
Ознаки історичного роману:
- великий обсяг;
- опора на історичне джерело;
- зображення всебічної картини життя певного історичного часу;
- мова розповіді характерна для епохи описаних подій
- декілька сюжетних ліній;
- значна тривалість подій у часі;
- велика кількість персонажів, як історичних так і вигаданих осіб;
- поєднання історичних фактів з художнім вимислом;
- Які з ознак історичного роману вже характерні для «Чорної ради Куліша»?
Дійсно, в око одразу впадає великий обсяг твору, адже складається він аж з 18 розділів, і, звісно, основою твору, як ми вже з’ясували, стали реальні історичні події, а саме – розповідь про те, як 27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», де крім козацької старшини, були також запорожці, селяни, міщани («чернь»), тому її і названо чорною радою.
А ось інші ознаки я пропоную з’ясувати, звернувшись до змісту самого твору.
- Робота над змістом твору Пантелеймона Куліша «Чорна рада»
- Пригадайте, що таке композиція твору?
Давайте спробуємо з’ясувати композицію «Чорної ради», пригадавши, що описує автор у кожному з розділів твору.
| І розділ | Знайомство з епохою твору, полковником Шрамом та його сином; Дорога Шрама з сином на хутір Хмарище до Череваня |
| ІІ розділ | Божий чоловік оповідає про те, що твориться на Україні; Бажання Шрама підтримати гетьмана Сомка; |
| ІІІ розділ | Знайомство Петра з Лесею Череванівною; Бажання Шрама та Череваня одружити дітей; |
| ІV розділ | Дорога до Києва |
| V розділ | Проща у Києві; Зустріч з запрожцями |
| VІ розділ | Зустріч з Якимом Сомком; Петро дізнається, що Леся заручена з гетьманом |
| VІІ розділ | Вечеря у Сомка; Поява Кирила Тура |
| VІІІ розділ | Кирило Тур викрадає Лесю, Петро вирушає за ними; Двобій між Кирилом та Петром |
| ІХ розділ | Сомко жаліє пораненого Тура, нехтує Лесею; Серце Лесі відвертається від Сомка; Леся виходжує Петра та закохується у нього; |
| Х розділ | Дорога до хутора Гвинтовки; Поява Пугача. |
| ХІ розділ | Зустріч Петра з Кирилом Туром; Знайомство з родиною Тура; Пугач кличе Кирила на суд |
| ХІІ розділ | Петро йде до Романівського кута; Промова Брюховецького; Суд над Туром |
| ХІІІ розділ | Дорога Шрама до Батурина; Дорога до Ніжина. |
| ХІV розділ | Чорна рада; Брюховецького оголошують гетьмана, Сомка та Васюту беруть під варту. |
| ХV розділ | Повернення Шрама з сином після ради на Козельський шлях; Черевань повертається на хутір до Гвинтовки. |
| ХVІ розділ | Справжнє обличчя Брюховецького, розчарування запорізьких старшин у ньому |
| ХVІІ розділ | Зустріч Тура з Брюховецьким; Кирило Тур хоче визволити Сомка, але той відмовляється. |
| ХVІІІ розділ | Страта Сомка, Васюти та Шрама; Петро навідується до Хмарища, де дізнається, що Кирило Тур вивіз Череванів від Гвинтовки; Одруження Петра та Лесі. |
- Скільки сюжетних ліній, на вашу думку, є у творі?
- З ким вони пов’язані?
- Як би ви їх назвали?
- Яка сюжетна лінія була для вас цікавіша?
- Складання таблиці «Композиція твору»
- Чи можна сказати, що ці лінії переплітаються?
- Коли саме?
- Чи можна окремо розкласти на елементи кожну з них? Укладіть в таблицю
| Політична сюжетна лінія | Любовна сюжетна лінія | |
| Експозиція | зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману | |
| Зав’язка | прагнення Шрама підтримати на раді Якима Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва | Знайомство з Петра з Лесею на хуторі Хмарище |
| Кульмінація | проведення «чорної» ради, за підсумками якої Іван Брюховецький — гетьман, а Сомко — в’язень | Леся закохується у Петра після його двобою з Кирилом Туром, але їх кохання є неможливим, бо вона заручена. |
| Розв’язка | Смерть Сомка, Шрама. | Одруження Петра з Лесею |
- На що вказує наявність двох сюжетних ліній?
- А що можна сказати про час, протягом якого тривають події твору?
- Де доволі довгий час перебувають наші герої?
Абсолютно правильно, оригінальним композиційним прийомом у творі є романтичний образ дороги, яка тривала доволі довго, адже у творі згадано багато місць, у яких перебували наші герої.
- Робота з картою
Пропоную вам пригадати дорогу наших героїв та географічні назви, які згадуються у творі та відмітити їх на карті. Які з них реальні? Які ні? Чому так?
Козелець → Хмарище → Київ → Переяслав → Урочище Романовський кут →
Борзна→ Батурин→ Ніжин
- Чи можна такий довгий шлях подолати швидко?
- Скільки часу, на вашу думку, тривають події, описані у творі?
- Персонажі твору
Ми вже віднайшли з вами більшу частину ознак історичного роману – це і опис епохи, і обсяг, і довгий проміжок часу описуваних подій, і наявність двох сюжетних ліній. Залишились, як на мене, дізнатися найцікавіше: чи є у творі справжні історичні персонажі і хто саме? Давайте пригадаємо всіх героїв нашого твору та спробуємо це дізнатися, а також впорядкувати таблицю «Герої твору»
| Історичні персонажі | Вигадані персонажі |
| · Яким Сомко · Іван Брюховецький · Павло Тетеря · Васюта Золотаренко · Матвій Гвинтовка · Вуяхевич | · Іван Шрам · Петро Шраменко · Михайло Черевань · Меланія Череваниха · Леся Череванівна · Кирило Тур · Богдан Чорногорець · Божий Чоловік · Василь Невольник · Пугач |
- Чи відомо вам щось про реальних історичних осіб твору?
Давайте послухаємо доповіді ваших однокласників, щоб поглибити ваші знання.
- Повідомлення заздалегідь підготовлених учнів
- Бесіда за питаннями
- Як ви вважаєте, а чи є у творі поєднання реальних історичних фактів із дійсністю?
- Яких саме?
- Як ви вважаєте, чи звернувся Пантелеймон Куліш до вигадки, описуючи реального персонажа, наприклад, Якима Сомка?
- Де саме?
- Як ви вважаєте, з якою метою?
- А хто з героїв твору вам більше сподобався?
На наступному уроці ми з вами якраз і розглянемо колоритні образи персонажів роману.
- Підсумки уроку
- Домашнє завдання
Цитатна характеристика героїв творів (завдання для груп)