Як правило, даний синдром свідчить про те, що малюкові чогось не вистачає. І саме це дитина намагається знайти у власних фантазіях, де є вигаданий світ і придумані герої. Дитині може не вистачати батьківського тепла, турботи, друзів, родичів, спілкування з ровесниками або дорослими і т.д. Тому з’ясування причин небажання дитини повертатися в реальний світ є основним завданням для батьків і психологів.
В першу чергу необхідно поговорити з дитиною. Але не варто при цьому будувати бесіду у формі допиту – дитині і так непросто, і занадто пильна увага, розпитування можуть стати причиною того, що він взагалі замкнеться в собі. Бажано побудувати бесіду так, щоб дитина не здогадалась, з якою метою його розпитують – можна просто поговорити про те, чого б йому хотілося, як він хотів би проводити свій час, чи подобається йому спілкуватися з друзями або не дуже. Також можна поспостерігати за реакцією малюка на обіцянку разом провести вихідні або пропустити один день перебування в дитячому садку. Можливо, у світ фантазій йти його змушує не недолік, а надлишок спілкування – в дитячих садах нерідко діти страждають від занадто нав’язливого суспільства ровесників, від негативного ставлення до себе.
Прояснити ситуацію може і розповідь дитини – якщо він починає говорити про свої фантазії, не варто переривати його . Навпаки, батьки повинні дуже уважно послухати малюка – саме розповідь про те, яким він бачить свій світ, що йому найбільше там подобається, дасть можливість зрозуміти, чого не вистачає дитині і з якими психологічними проблемами він зіткнувся.
Ефективним методом побачити внутрішній світ малюка є малювання. Діти дуже люблять малювати і, як правило, зображують те, про що не думають свідомо, але що їх хвилює на підсвідомому рівні. Навіть якщо батькам малюнок здасться набором різнокольорових ліній і рисок, психолог зможе без зусиль розібратися з внутрішніми проблемами і конфліктами. Адже синдром Пітера Пена в першу чергу припускає наявність гострого конфлікту – між зовнішньою реальністю і внутрішніми потребами малюка.
Незалежно від конкретних причин і проблем, синдром Пітера Пена припускає страх перед новим та незвіданим – діти бояться змін, бояться дорослішати, їм здається, що тоді весь їхній світ зруйнується і вони не зможуть впоратися з новою реальністю. Тому, як би там не було, основне завдання батьків – надавати підтримку дитині в будь-якій ситуації. Якщо він буде відчувати турботу і тепло, буде довіряти оточуючим його дорослим, тоді світ не буде так сильно його лякати і поступово він впорається з усіма тривожними проблемами.