Конспекти уроків української літератури 8 класУсі уроки української мови та літературиФайли

Історичні пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту (8 клас. Українська література) + Презентація

Автор: Дележа Альбіна Ярославівна

Навчальний заклад: гімназія № 290 м.Києва

Тема: Історичні пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту. Пісні про селянські повстання та їх героїв

Мета: ознайомити учнів зі змістом історичних пісень проти соціального та національного гніту XVIII-XIX століття; ознайомити з історичними передумовами виникнення цих пісень, гайдамацьким рухом; розкрити образи Максима Залізняка та Устима Кармалюка у піснях «Максим козак Залізняк», «За Сибіром сонце сходить»; нагадати, які пісні називають піснями літературного походження; ознайомити з історією створення та авторами пісні «За Сибіром сонце сходить»;   розвивати навички виразного читання, характеристики образів літературних героїв, висловлення власних суджень про те, за що народ увіковічив їх імена і чи є ці твори актуальними у наш час.

Хід уроку

  1. Організаційний етап
  1. Перевірка домашнього завдання
  1. Актуалізація опорних знань 
  • Які пісні називають історичними?
  • Назвіть характерні ознаки історичних пісень.
  • Хто є головними героями історичних пісень?
  • Які групи історичних пісень ми з вами розглянули на минулих уроках?
  • Які часи в історії України вони охоплюють?
  1. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми з вами продовжимо опрацьовувати історичні пісні та познайомимось з новою групою пісень, які охоплюють новий етап в історії України. Ви дізнаєтесь про національних героїв XVIII-XIX століття, та чому народ увіковічив їхні імена в історії. Крім того, ви пригадаєте, що називають називається піснею літературного походження і чи є такі серед історичних пісень.

  1. Опрацювання навчального матеріалу

Не буде перебільшенням сказати, що Україна споконвіку формувалася й міцніла не просто в несприятливих умовах самоідентифікації, а в майже безперервному процесі національно-визвольної боротьби з силами, неспівмірно потужнішими й відверто ворожими. На кожному історичному етапі їй випадали жорсткі, а то й жорстокі випробування. І ви в цьому змогли переконатись, вивчивши історичне тло, описане у народних піснях.

Наприкінці XVІІ століття Правобережжя України, спустошені «Руїною», численними набігами турків та кримських татар, треба було заселяти людьми. Польський уряд обіцяв новим поселенцям, які погодилися б обробляти ці землі, свободу і привілеї терміном на 30 років. Однак обіцянки лишилися на папері — селян чекало закріпачення, не менш жорстоке, ніж у сусідній Росії. Польські магнати жили у розкошах і знущалися над селянами у «кращих традиціях» середньовіччя. При цьому королівський уряд явно втратив усякий вплив і владу, а магнати перетворилися на необмежених владарів Речі Посполитої.

Крім того, тривало наполегливе окатоличування православних українців. Великих регулярних козацьких військ, які завжди були захисниками православ’я, на захід від Дніпра не було. Терпцю людей настав кінець. Іскрою, через яку сплахнуло наймогутніше повстання в Україні у ХVIII столітті, став заклик колишнього козака- запорожця Максима Залізняка, який переховувався у православному Мотронівському монастирі (південь Київщини).

Максим Залізняк був родом із селян містечка Медведка і вже у зрілому віці став запорожцем. З весни 1767 року він переховувався у Мотронівському та Жаботинському монастирях під виглядом послушника і активно готував повстання. Залізняк — людина смілива і кмітлива, яка презирливо ставилася до грошей (охоче ділився ними з незаможними та своїми сподвижниками), — з повним правом став душею повстання.

Наприкінці квітня 1768 року з Мотронівського монастиря вийшло близько 70 озброєних людей, які стали ядром майбутнього повстання. Гроза прогриміла. Заколот поступово охоплює села та містечка Київщини, Брацлавщини, Уманщини. Гайдамаки не щадили своїх недругів. За лічені тижні сотні багатих землевласників було повішено, спалено і заколено, так як повстанців називали «коліями», то й цей рух в істрії України відомий як Коліївщина.

У повсталих був заздалегідь розроблений план: охопити землі Київщини та Черкащини і стиснути у кільце всі багаті міста. Це їм вдалося зробити напрочуд швидко. Залізняк стрімко пройшов зі своїми людьми через Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Канів, Богуслав, Лисянку, наводячи повсюди жах на поляків. Через два тижні після початку повстання його загони нараховували 12 тисяч, а коли повстанці розпочали облогу Умані у червні 1768 року, їх кількість доходила до 40 тисяч.

Чому головною метою повстанців було вибрано Умань? Це було найбагатше місто краю, яке належало сім’ї магнатів Потоцьких, важливий торговий пункт, звідки велася жвава торгівля з Молдавією та Туреччиною.

Залізняк, провівши кілька днів у Чигирині, давній козацькій столиці (звідки він розіслав Україною свої «універсали», закликаючи народ приєднатися до нього і обіцяючи «істинну волю»), став потім табором у Соколівці, недалеко від Умані. Важко сказати, як розвивалися б подальші події, якби на допомогу Залізнякові не прийшов Іван Гонта зі своїми козаками. Цей досить благополучний ватажок панської козацької міліції був у милості в своїх господарів Потоцьких. Він таємно послав своїх гінців до Залізняка і домовився з ним про сприяння при штурмі Умані. Це і вирішило долю міста. 18 червня 1768 року об’єднані сили гайдамаків підійшли до міста і наступного дня Умань було взято. Переможці влаштували жорстокий погром, шляхту і всіх, кого підозрювали у співчутті до неї, убивали. Загинуло не менше двох тисяч чоловік.

Бунтівники скликали в Умані раду, на якій проголосили Залізняка гетьманом України, а Гонту — уманським полковником. Однак повсталих і їхніх ватажків чекав раптовий і трагічний кінець. Їхню долю вирішила імператриця Росії Катерина II.  І Залізняк, і Гонта були переконані, що від російського війська, яке розмістилося неподалік від них, чекати прикрощів не доведеться. Коли 6 липня 1768 року генерал Гур’єв запросив ватажків повстання до себе на дружній банкет, вони не відчули ніякої небезпеки. Та до бенкетуючих з’явився загін донських козаків. Гур’єв наказав заарештувати Залізняка, Гонту та інших ватажків. Повстання було обезголовлене. Гонту, як польського підданого, видали шляхетській владі. Йому вготували жорстоку страту: зняли зі спини одинадцять смуг шкіри. Гонта тримався з вражаючою мужністю. Потім його четвертували. Залізняка за наказом Катерини жорстоко били батогами і заслали до Сибіру, де він, певно, і скінчив свої дні.

Образи і Гонти, і Максима Залізняка були героїчними, і тому не дивно, що народ оспівував їх у піснях. Пропоную вам познайомитись із текстом пісні «Максим козак Залізняк»

 

  1. Робота над змістом твору «Максим козак Залізняк»

5.1. Читання пісні «Максим козак Залізняк» учнями

5.2. Бесіда за питаннями

  • Як у пісні зображено ватажка гайдамацького повстання? Які порівняння використано в пісні для кращого відтворення образу Максима Залізняка?
  • Де й коли відбулася вирішальна битва? Скільки козаків у ній брало участь?
  • Які міста захопили повстанці?
  • Хто здобув перемогу в битві?

5.3. Літературний аналіз твору

Тема: зображення повстання українського народу 1768 р. проти національного та соціального поневолення на чолі з Максимом Залізняком

Ідея: уславлення козацького ватажка Максима Залізняка як захисника народних інтересів.

Жанр: історична пісня.

Художні засоби:

Епітети: пишна рожа, гарна слава,  по степу німому;

Метафори:  вдарили з гармат, лине гомін;

Порівняння: як пишная рожа;

Гіпербола: накидали за годину панів повні шанці

  1. Опрацювання навчального матеріалу

Ще однією цікавою постаттю в історії України був Устим Кармалюк. Його називали «українським Робін Гудом», адже він боровся з багатими та роздавав усе бідним.

Народився Устим Кармалюк 27 лютого 1787 року на Вінниччині у родині кріпака. У віці 17 років його забрали до двору пана Пігловського. Устим Кармалюк був роботящим, проте непокірним. Після самовільного шлюбу без дозволу пана, його було віддано у рекрути.

  • Пригадайте, хто такі рекрути?
  • Чому рекрутська служба була однією з найгірших покарань для кріпаків?

Звісно, Устим тікає з полку та повертається на батьківщину, де очолює ватагу кріпаків і військових-дезертирів, що починають нападати на маєтки панів.

Перший раз Устима спіймали досить швидко й етапували до Кам‘янецької фортеці, яка тоді слугувала в‘язницею. Кармалюк тікає з-під варти і повертається в Головчинці, де привселюдно карає пана Пігловського батогом, а все його майно роздає.

Вже наступного року Кармалюка ловлять та засуджують до смертної кари. Однак в тогочасній Росії смертні вироки не виконувались, тому Устима приговорюють до батоження та довічної каторги. Хтось підрахував, що спина Кармалюка витримала 4000 ударів шпіцрутенами, 227 ударів батогом, його тричі таврували як небезпечного злочинця. Він побував у тюрмах Росії, України, Білорусії. Він двічі йшов пішки з Сибіру до рідного села. Втікав із в‘язниць, з яких утекти не вдавалося нікому, у тому числі з знаменитої та неприступної Кам‘янецької фортеці «Папська вежа», що нині носить його ім‘я. Устим навіть спромігся організувати масові втечі – восени, під час нічної бурі, Кармалюк виламав ґрати, зібрав сорочки всіх співкамерників і зв’язав їх у довге полотнище. До кінця прив’язав камінь і закинув за частокіл в’язниці. По цьому висячому мосту, прямо з вікна за огорожу один за одним перебралися усі в’язні — зранку камера була порожня.

Розмах селянської війни на Поділлі невдовзі став таким, що зацікавив царя Миколу І. Аби спіймати бунтівного кріпака, було залучено понад 3 000 солдатів та жандармів. Харизматичні герої, як правило, не помічають зрадників. 1827 року в загоні Устима знайшлась людина, яка перед вирішальною сутичкою з царськими військами змастила рушниці салом, щоб вони не стріляли. Це дало змогу урядові розгромити повстання і притягти до відповідальності 750 чоловік. Ще тисяча мешканців навколишніх сіл виступала на процесі свідками. Однак поки Устим був живим, селянські бунти знов почали набирати обертів.

Кармалюка зрадила жінка. У Коричинцях-Шляхових неподалік від Деражні, у хаті Оляни Процикової на нього зробили засідку. Устим зайшов сюда на світанку 10 жовтня 1835 року і шляхтич Федір Рудковський холоднокровно застрелив його з пістоля срібною кулею, адже, вважали, що Кармалюк – характерник, а їх можна вбити лише так. За вбивство народного месника Рудковський дістав перстень від царського двору та пожиттєве звільнення від податків. Тіло Кармалюка ще довго возили селами, щоб залякати селян, а потім поховали в Летичеві.

Резонанс справи Кармалюка був таким великим, що вся його численна рідня була змушена відмовитись від свого прізвища, аби не зазнавати репресій. А народ захоплювався його подвигами.

Цікавим є те, що Кармалюк був героєм не лише для простих людей, його постать захоплювала всіх. Вражені сміливими вчинками Кармалюка його сучасник, українсько-польский поет, композитор та торбаніст,  Тимко Падура та князь Ян Комарницький написали вірш «За Сибіром сонце сходить» і подарували його графові Ржевуському. Цей вірш так припав графові до душі, що він поклав його на музику.

  • Пригадайте, як називаються пісні, які вважаються народними, проте мають автора?

Так, пісня про Устима Кармалюка «За Сибіром сонце сходить» є піснею літературного походження. Пропоную вам її прослухати та з’ясувати, чому її вважають народною.

  1. Робота над змістом твору «За Сибіром сонце сходить»

7.1. Прослуховування пісні «За Сибіром сонце сходить» у виконанні Кубанського козачого хору

7.2. Бесіда за питаннями

  • Який настрій цієї пісні?
  • Чим вона відрізняється від інших пісень цього розділу, які ми опрацювали?
  • Яким‌ зображено образ Устима Кармалюка у пісні?
  • Які засоби виразності, використані в творі?

7.3. Літературний аналіз твору

Тема: розповідь про Устима Кармалюка, який після повернення із Сибіру продовжує захищати інтереси простого люду.

Ідея:  возвеличення прагнення народного месника боротися за волю, справедливість; надавати допомогу тим, хто її потребує.

Жанр: історична пісня літературного походження

Художні засоби:

Епітети: славні хлопці, світ великий і розкішний

Метафори: сонце сходить, прийшла туга до серденька

Порівняння: А мене, Кармалюка, як звірюку гонять

  1. Підсумки уроку
  • Які враження у вас викликами пісні, які ми опрацювали на сьогоднішньому уроці?
  • Як ви вважаєте, які мелодії їм притаманні?
  • Чи виконують їх зараз?
  • Яке звучання для них характерне у наш час?
  • Чи можна осучаснити народну пісню?

 У наш час нове звучання отримало дуже багато народних пісень, історичні – не виняток. Особливо цікавими є їх виконання у рок або навіть панк-версіях. Наприклад, так звучить пісня про Кармалюка у виконанні сучасного фолк-панк гурту «Теорія ґвалту»

  • Домашнє завдання

Написати повідомлення про Марусю Чурай

Завантажити: Історичні пісні про боротьбу проти соціального та національного гніту (8 клас. Українська література) + Презентація (Розмір: 30.8 MB, Завантажень: 693)
Back to top button