Конспекти уроків музичного мистецтва 7 класУсі уроки музичного мистецтваФайли

Тема: Образи народного життя (Музичне мистецтво. 7 клас)

Мета  уроку : 
Навчальна : образи  народного  життя угорців ;
–  творчість Ф.Ліста ;
–  різновиди музичних образів та  форми  їх  утілення ;
–  визначення понять  музичний  образ, рапсодія , чардаш .
Виховна : Виховувати  любов до класичної музики, рідного народу;
–  Виховувати здатність  співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.
Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.
Корекційні завдання : корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

  • корекція фонематичної і музичної пам’яті, уваги.
  • корекція музичного слуху.
  • корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні  посібники: портрет Ф.Ліста , Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво» 7 клас.
Музичний  матеріал:  Ф.Ліст Угорська  рапсодія №2, І.Білик «Хай  живе  надія»
Т. Н. З :  магнітофон.

ХІД    УРОКУ

Організація  учнів  до  уроку .

Музичне вітання.
Посміхнись до всіх навколо
Добрий ранок люба школа
І веселий той дзвінок
Кличе всіх нас на урок
Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Будь-який твір народної музики є образом життя народу. Саме як його віддзеркалення виникають народна музика, народна пісня. Образи народного життя, втілені композиторами у професійній музиці, стають ще яскравішими.

Саме  з  такою  музикою  ми  продовжимо  знайомитися  на  сьогоднішньому  уроці.

Яскравим  представником  романтичного  стилю  Угорщини  був  Ференц  Ліст.

Чудовий  угорський  композитор  і  піаніст, один  із  родоначальників  програмової  музики, Ференц  Ліст  народився  в  селі  Деборьян  у  сім’ї  доглядача  графської  кошари. Батько  його  був  талановитим  музикантом-самоуком, і ще  в  ранньому  дитинстві  за  його   допомогою  Ференц  опанував  мистецтво  фортепіанної  гри. Перший  його  публічний  виступ  відбувся,  коли  хлопчикові  виповнилося  дев’ять   років. Успіх  був  такий  шалений, що  Ференца  повезли  у  Відень  до  композитора, піаніста  і  педагога  К.Черні, відомого  своїми  навчальними  етюдами. Черні  охоче  взявся  за  навчання  Ліста  і  незабаром  містом   поширилася  слава  про  маленького  піаніста-віртуоза. Бетховен, який  був  присутнім  одного  разу  під  час  його  гри, передбачив  Лісту  велике  майбутнє.

Батько  мріяв,  що  син  продовжить  освіту  в  знаменитій  паризькій  консерваторії, але  дванадцятирічному  хлопчикові  відмовили – він  був  іноземцем. Батько  і  син  все ж таки  залишилися  в  Парижі. Особливо  важкий  час  настав  через  чотири  роки,  коли  помер  батько  і  Ліст  залишився   сам. Але, живучи  бідно,  Ліст  все  ж  таки  навчався, не  маючи  регулярної  загальної  освіти, він  пішов  шляхом  самоука. Гордість  і  самолюбність  спонукали  його, і  він  жадібно  вбирав  у  себе  літературу    і  культуру   минулого  і  сьогодення, ставши  врешті-решт  одним  із  найосвіченіших  людей  свого  часу.

Він  продовжував  удосконалюватися  як  музикант-виконавець,  пильно  вивчаючи  твори  композиторів-класиків. Ліст  багато  виступає,  і  поступово  про  нього  дізнаються  не  лише  в  Парижі, але  і  в  інших  європейських  столицях. Здавалося, на  фортепіано  для  Ліста  не  існує  технічних  труднощів. Він  нібито  по-новому  осмислив  цей  інструмент, виявив  раніше  приховані  його  можливості. Ліст  примушував  його  звучати  то  як  оркестр то  як  людський  голос.

Ліст  виступає  з  концертами  усією  Європою. Саме  тоді  він  сам  починає  писати  музику.  Поступово  потяг  до  творчості  перевищує  інше, і  Ліст  відмовляється  від  концертної  діяльності. Оселившись  у  Веймарі, він  віддає  всі  свої  сили  композиторській, диригентській  і  педагогічній   діяльності,  допомагаючи  багатьом, навчаючи  безкоштовно – таку  клятву  він  дав  собі  ще  в  ранній  юності.

Ліст  написав  величезну  кількість  яскравих  концертних  етюдів,  кожен  піаніст  знає  його  «Угорські  рапсодії», фортепіанні  п’єси, обєднанні  назвою  «Роки  мандрів». Особливе  місце  в  його  творчості  посідає  програмова  музика,  навіяна  творами  живопису, скульптури  або  читанням:  наприклад, соната-фантазія  «Після  читання  Данте»  або  фортепіанна  п’єса  «Мислитель», написав  під  враженням  від  скульптури  Мікеланджело.

У  музиці  Ліста  можна  почути  мелодії  різних  народів  і  епох, перегукування  різних  культур. Його  подвижництво  на  ниві  музичної  просвіти  сприяло  заснуванню  1875  року  Будапештської  музичної  академії. Ліст  любив  і  знав  російську  музику  і  неодноразово  приїздив  із  концертами  до  Росії.

Ференц  Ліст  відвідував  Україну. Під  час  подорожі  1847  року  він  дав  концерти  в  багатьох  українських  містах: Києві, Чернівцях, Житомирі, Бердичеві, Львові, Одесі, Миколаєві.

Найкраща  частина  творчого  доробку  Ф.Ліста – це  його  фортепіанні  твори. Геніальний  піаніст  Ф.Ліст  оновив  звучання  фортепіано, зробивши  з  нього  «цілий  оркестр». Сучасники  композитора  говорили, що  починаючи  з  Ф.Ліста, «для  фортепіано  стало  можливим  усе».

Улюблений  жанр  композитора – рапсодія.

  • Пригадайте, хто з  видатних  українських  композиторів  звертався  до  жанру  рапсодії.

Рапсодія – вокальний чи інструментальний твір вільної побудови, що складається з кількох різнохарактерних, контрастних епізодів, основаних на народних темах

Рапсоди – у  Давній  Греції  так  називали  мандрівних співців-оповідачів, виконавців  героїчних  оповідей.

Дев’ятнадцять Угорських рапсодій Ференца Ліста – різнобарвна панорама образів і сцен народного життя. У них можна ніби побачити народні свята з запальними танцями чи почути народного співця, який неквапливо розповідає бувальщину.

Коли  ми  слухаємо  Другу  угорську  рапсодію  Ф.Ліста, то  уявляємо  картину  народного  гуляння. Ця  рапсодія  побудована  у  вільній  двочастинній  формі, має   кілька  епізодів-образів, відповідно  до  кількості  використаних  народних  тем – пісенних  і  танцювальних.

Перший епізод – повільний вступ-роздум в епічному стилі з декламаційно-речитативною мелодикою – вводить слухачів у світ яскравих, різнобарвних картин народного життя і змальовує образ народного співця.

Другий образ – пісенний, хоча супровід надає йому рис танцювальності.

Третій – легкий танець, який розсипається віртуозними пасажами, що імітують гру на народних струнних інструментах. Музика знову повертається до образів вступу та пісні. Таким чином закінчується перша частина рапсодії.

Друга частина рапсодії і четвертий образ – картина народного свята. Побудована вона на танцювальній темі. Танець поступово прискорюється; досягнувши неабиякої стрімкості і сили, він сповільнюється – і ось ми бачимо лише пару танцюючих, яка поволі зупиняється. Але свято, змальоване танцювальною темою, ще не закінчилося: знову збігається весела юрба і починається запальний танок.

Послухайте  Другу  рапсодію  Ф.Ліста

  • Які засоби  музичної  виразності  створюють  образи  народного  гуляння  у  творі?

Слухання. Ф. Ліст. Угорська рапсодія № 2

  • Як ви  вважаєте, чи  належить  Друга  рапсодія  Ф. Ліста  до  програмової  музики?

Рапсодії Ліста – віртуозні інтерпретації та обробки народної музики угорців і ромів для фортепіано. Зараз вони обов’язково входять до програми концертів піаністів.

Варто зазначити, що за часів Ліста винести на велику концертну сцену мелодії та ритми народних пісень і танців було революційним кроком, і  як,  справжній  патріот, Ференц  Ліст  прославляв  свою  країну  своєю  творчістю. Недарма  він  уважав:  «Я  належу  Угорщині, доки  я  живий!»

Виконання  пісні „Хай живе надія”

Караоке. Пісня „Хай живе надія”

Висновок 

Вч. Сьогодні ми на прикладі творчості відомого угорського композитора Ференца Ліста дізналися, наскільки вдало можна використати образи народного життя в музичній творчості.

Тестові  завдання

Оберіть  правильну  відповідь.

1.Музичні  жанри, що  започаткував  Ф.Ліст:

  • а.) Опера;
  • б.) Інструментальна рапсодія;
  • в.) Симфонія;
  • г.) Симфонічна поема.

2.Рапсодія – це:

  • а.) Вокальний або  інструментальний   твір  вільної  форми, що  складається  з  кількох  контрастних  епізодів, заснованих  на  народних  темах;
  • б.) Вокальний твір  вільної  побудови, що  складається  з  кількох  контрастних  епізодів;
  • в.) Інструментальний твір  чіткої  побудови, що  складається  з  двох  контрастних  епізодів.

Домашнє  завдання
Слухати  музику  Ф.Ліста.

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Образи народного життя (Музичне мистецтво. 7 клас) (Розмір: 16.8 KB, Завантажень: 112)
Back to top button