Методичні рекомендації, календарне плануванняУсі уроки початкова школа

Методичні рекомендації про викладання у початковій школі у 2021/2022 навчальному році

Додаток
до листа Міністерства
освіти і науки України
від 22.09.2021 № 1/9-482

Методичні рекомендації про викладання у початковій школі у 2021/2022 навчальному році

Відповідно до п.1 статті 54 Закону України «Про освіту» щодо прав і обов’язків педагогічних працівників в організації освітнього процесу педагогічні працівники, які здійснюють освітню діяльність у початковій школі, реалізують право на академічну свободу, у тому числі свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну діяльність, право на вільний вибір форм, методів і засобів навчання, освітніх методик і технологій, насамперед методик компетентнісного навчання відповідно до освітньої програми закладу освіти.

Крім того, педагогічні працівники, які працюють у початковій школі, мають право на педагогічну ініціативу під час розроблення закладом освіти освітньої програми.

Освітній процес педагогічний працівник зорієнтовує на реалізацію освітньої програми закладу загальної середньої освіти. Відповідно до неї добирає змістове наповнення, дидактичні засоби навчання, облаштовує освітнє середовище. Обсяг обраних учителем для реалізації освітньої програми навчальних матеріалів має відповідати віковим та індивідуальним можливостям учнів їх опрацьовувати протягом відведеного для кожного класу навчального часу. Добираючи змістове забезпечення вивчення предметів, рекомендуємо передбачити можливості використання цифрових засобів в умовах очного навчання, що за потреби може стати основою для організації дистанційного навчання. Вибір цифрової платформи для використання в освітньому процесі заклад загальної середньої освіти здійснює самостійно з урахуванням технічних можливостей учителів та учнів.

Під час розроблення календарно- тематичного, поурочного планування вчитель/вчителька самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність розгортання змісту в обраному ним/нею підручнику та можливості учнів класу. Учитель/учителька може самостійно переносити теми уроків, відповідно до засвоєння учнями навчального матеріалу, визначати кількість годин на вивчення окремих тем.

Звертаємо увагу педагогічних працівників на те, що відповідно до вимог Державного стандарту початкової освіти у навчальних програмах з усіх предметів і курсів передбачено 20 % резервного часу. Під час складання календарно-тематичного планування учитель/учителька може використовувати його на власний розсуд, наприклад для вдосконалення вмінь, дослідження навколишнього середовища, у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проєктів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей. Крім того, пропонується наприкінці кожної чверті планувати корекційно-рефлексивний тиждень для подолання виявлених у процесі формувального оцінювання утруднень у навчальній діяльності школярів. З метою створення умов для проєктної діяльності учнів, здійснення спостережень, досліджень, виконання практико-орієнтованих завдань протягом навчального року пропонується виділити час на проведення навчально-пізнавальної практики, екскурсій. Вибір змісту і форм організації такої навчально-пізнавальної практики заклад освіти визначає самостійно.

Пропонуємо навчальний день у 1 – 4 класах Нової української школи розпочинати ранковими зустрічами, метою яких є створення психологічно комфортної атмосфери в класному колективі та формування в учнів мотивації до навчальної діяльності. На ранкову зустріч бажано відводити перші 15 – 20 хвилин навчального дня, що регламентують під час розроблення розкладу дзвінків для 1 – 4 класів. Решту часу навчального дня необхідно розподілити між уроками та перервами відповідно до кількості годин навчального плану, що є академічними годинами, та тривалості уроків, визначеної у Законі України «Про загальну середню освіту». Для кожного класу розклад дзвінків є гнучким і коригується вчителем з урахуванням особливостей учнів класу та дидактичної доцільності запланованої на день навчальної діяльності.

Тривалість уроків у закладах освіти становить: у перших класах – 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40 хвилин. Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу. Вибір має зумовлюватися дидактичною доцільністю, матеріально-технічною базою закладу, підготовкою вчителя та враховувати індивідуальні особливості учнів. З метою розширення можливостей закладу освіти щодо впровадження інноваційних, науково обґрунтованих організаційних форм навчання рекомендуємо скористатися пропозиціями науковців Інституту педагогіки НАПН України щодо дидактичних моделей організаційних форм компетентнісно орієнтованого навчання.

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у класному журналі відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу учнів початкових класів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 07.12.2018 № 1362 (із змінами, внесеними згідно з наказом МОН України від 09.01.2020 № 21).

Новий Державний стандарт початкової освіти, регламентуючи свободу педагогічних спільнот у виборі шляхів навчання, виховання і розвитку школярів, відкриває можливість вибору та створення власного навчального забезпечення освітнього процесу. Чинні вимоги до його якості доповнюються показниками, що відповідають пріоритетам нового Державного стандарту і передбачають: реалізацію ідеї інтеграції; дослідницький підхід до формування умінь; конструювання знань, а не їх відтворення; організацію пошуку інформації з різних джерел; розвиток критичного мислення, творчості тощо.

У 1 – 4 класах закладів загальної середньої освіти пропонується працювати за підручниками, що за результатами конкурсного відбору отримали гриф «Рекомендовано для використання в закладах загальної середньої освіти» надруковані за кошти державного бюджету. Використання навчальних посібників, зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників, утворюють разом з ними навчальні комплекти, є необов’язковим і може мати місце в освітньому процесі лише за умови дидактичної доцільності навчальних видань для реалізації нових підходів у роботі з учнями, дотримання вимог щодо уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди усіх батьків учнів класу на фінансове забезпечення.

В умовах компетентнісно орієнтованого навчання посилюється увага до роботи з формування навичок самоорганізації і самонавчання, уміння виокремлювати серед потоку інформації тієї, яка цікавить найбільше, яка потрібна для виконання певного навчального завдання тощо. У зв’язку з цим зростає актуальність самоосвітньої діяльності учнів у позаурочний час. Її зміст, характер, форми роботи скеровує вчитель через пропозицію дидактично доцільних домашніх завдань. Їх метою є самовдосконалення учнів з урахуванням результатів формувального оцінювання. Домашні завдання мають забезпечувати диференціацію освітнього процесу з урахуванням вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей здобувачів освіти, їх пізнавальних інтересів та готовності самостійно виконувати те чи інше завдання.

Під час вибору домашнього завдання, визначення його обсягу необхідно враховувати часові затрати дитини на виконання, сумарний час виконання домашніх завдань із різних предметів у співвіднесенні з вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти (затверджений наказом МОЗ 25.09.2020 № 2205, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2020 р. за № 1111/35394), якими визначено, що «тривалість виконання завдань для самопідготовки учнів у позанавчальний час не рекомендується більше ніж 1 година у 3 – 5 класах. Учням 1 – 2 класів не рекомендуються обов’язкові завдання для самопідготовки у позанавчальний час» (пункт 6 розділу V).

Поряд з дидактичною доцільністю домашні завдання мають бути цікавими і посильними для учнів, формувати в них впевненість і відповідальність за власні дії, розвивати творчість та ініціативність. З метою підготовки матеріалів для навчальних проєктів варіантами домашніх завдань може бути ознайомлення з довідковими матеріалами в бібліотеці, спостереження і замальовки/фотографування результатів, інтерв’ю батьків/друзів тощо.

Рекомендовано визначати дітям термін виконання завдання (до наступного уроку; через тиждень/два тижні). Ураховуючи вікові особливості учнів, максимальним терміном виконання домашнього завдання може бути два тижні. Як правило, такий термін надається для підготовки до позакласного читання, представлення групового навчального проєкту тощо. Привертаємо увагу, що домашні завдання можуть передбачати роботу з електронними освітніми ресурсами, які є в арсеналі закладу освіти, учителя, учнів. Такі завдання мають відповідати програмовій темі, що опрацьовується. Також має бути відпрацьована техніка роботи з подібними навчальними матеріалами в умовах класного навчання.

Особливості організації освітнього процесу у 4 класі

У 2021/2022 навчальному році заклади загальної середньої освіти продовжують впровадження концептуальних засад реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа». Пріоритетними залишаються завдання створення освітнього середовища для реалізації інтегративного підходу до компетентнісно орієнтованого навчання, забезпечення умов для взаємодії учасників освітнього процесу на засадах педагогіки партнерства та в умовах психологічної комфортності. Водночас необхідно враховувати, що учні 4 класу завершують другий цикл початкової освіти. Він передбачає інтегративно-предметну основу організації освітнього процесу з пріоритетним використанням проблемно-пошукових, дослідницьких методів навчання тощо. Ця особливість зумовлює вибір таких методик, які створюють для учня ситуацію самостійного вибору, вияву відповідальності й ініціативності, критичної оцінки й сміливості у прийнятті рішень, здатності в команді розв’язувати проблеми. Відповідно основними видами діяльності учнів мають бути дослідницька, пошукова, творча тощо. Ігрову діяльність пропонується організовувати для проведення дидактичних, ділових ігор, ігор-стратегій тощо.

Задля збереження наступності між класами початкової школи навчальний день учнів 4 класу пропонуємо розпочинати ранковою зустріччю з дотриманням методики її проведення. Окрім психологічного налаштування учнів на роботу протягом дня доцільно ранкові зустрічі присвячувати введенню теми дня, тижня, окресленню певної навчальної проблеми, компетентнісно орієнтованого завдання, які необхідно виконати у процесі подальшої навчальної діяльності.

Варіативність організації освітнього процесу в 4 класі забезпечується двома типовими освітніми програмами, що відрізняються моделями інтеграції змісту освітніх галузей та його визначеністю/невизначеністю за роками навчання. Спільним для обох освітніх програм є підходи до організації освітнього процесу та оцінювання результатів навчання здобувачів освіти.

Наголошуємо на необхідності дотримуватись вимог Закону України «Про повну загальну середню освіти» (стаття 17) щодо права учнів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів його навчання. У початковій школі перевірці підлягає кожна виконана учнем робота.

В освітньому процесі 4 класу застосовують формувальне та підсумкове оцінювання. Для його здійснення радимо керуватись чинними Методичними рекомендаціями щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів. Водночас наголошуємо, що у 4 класі, як і в 1 – 3 класах, формувальне оцінювання здійснюють з метою отримання інформації про досягнення учнів задля прийняття рішень про наступні кроки в навчанні як учителем, так і учнем. Однак, ураховуючи певний рівень сформованості уміння вчитися, навичок самооцінювання і взаємооцінювання, уміння визначати для себе певні завдання, робити вибір, пропонуємо більше залучати четвертокласників до складання/коментування інструкцій завдань, опису способу його виконання, очікуваного результату (продукту) та характеристик, яким він має відповідати, що в цілому формує в учнів уміння визначати критерії оцінювання завдання. Окрім того, учитель має спонукати учнів до аргументованого самооцінювання і взаємооцінювання з визначенням того, що дає змогу досягти успіху, чи призвести до утруднень.

Орієнтирами для визначення критеріїв оцінювання є:

  • вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до другого циклу навчання (3 – 4 класи);
  • очікувані результати, зазначені в освітній програмі закладу освіти; орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів
  • закладів загальної середньої освіти (додаток 1 до методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1 – 4 класів закладів загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 № 813).

З метою відстеження навчального поступу учнів та коригування освітнього процесу з урахуванням результатів навчання учитель проводить тематичні діагностувальні роботи. Тематичні діагностувальні роботи можуть бути усними чи письмовими, у формі тестових завдань чи комбіновані, можуть передбачати практичну роботу тощо. Форму роботи, зміст завдань, спосіб зворотного зв’язку вчитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу. Обсяг діагностувальних робіт визначають з розрахунку прогнозованого часу на виконання окремих завдань учнями, із урахуванням їхньої готовності до виконання того чи іншого завдання. У 4 класі тривалість виконання діагностувальної роботи не повинна перевищувати 35 хв (із 40 хв уроку 5 хв інструктаж, 35 хв – виконання роботи).

Протягом навчального дня рекомендовано проводити не більше однієї діагностувальної роботи. З метою уникнення збігів часу проведення діагностувальних робіт терміни необхідно враховувати і узгоджувати під час календарно-тематичного планування. Ураховуючи можливість коригування термінів виконання календарно-тематичного плану і 20 % резервного часу програми, дата проведення діагностувальної роботи може бути змінена на підставі аналізу результатів спостережень у процесі формувального оцінювання.

Підсумковому оцінюванню підлягають результати навчання учня за рік з урахуванням динаміки досягнення певного результату. Результати підсумкового оцінювання за рік фіксують у свідоцтві досягнень учня/учениці та у класному журналі. Рішення педагогічної ради про переведення до наступного класу записують у класному журналі на сторінках «Зведений облік навчальних досягнень учнів».

Особливості реалізації типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко, у 4 класі
Мовно-літературна освітня галузь
Українська мова

За типовою освітньою програмою, створеною колективом під керівництвом О. Я. Савченко, мовно- літературна освітня галузь у 4 класі реалізується через окремі предмети «Українська мова» і «Літературне читання». Відведені у типовому навчальному плані на цю галузь 7 навчальних годин рекомендуємо розподілити порівну на кожний предмет, по 3,5 години. Під час складання розкладу радимо впродовж тижня планувати три уроки української мови і три уроки читання. Сьомий урок на одному тижні присвячувати розвитку мовлення, а на іншому – позакласному читанню.

Уроки української мови у 4 класі необхідно спрямовувати на реалізацію таких завдань: виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення; розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного, критичного та образного мислення школярів; формування повноцінної навички письма, уміння брати участь у діалозі, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення; дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови; залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Зміст та очікувані результати початкового курсу української мови визначено за такими змістовими лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях; спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Розвиток у четвертокласників умінь сприймати й аналізувати усну інформацію здійснюється на матеріалі елементів мовного потоку (звуків, складів, слів, словосполучень, речень), текстів та інструкцій щодо виконання навчальних дій. Для формування умінь аналізувати та інтерпретувати сприйняті на слух тексти радимо використовувати різні жанри художніх текстів (казки, оповідання, вірші), а також науково-популярні, навчальні та медіатексти. Під час їх опрацювання доцільно пропонувати четвертокласникам запитання і завдання, що передбачають відтворення основного змісту усного повідомлення, запам’ятовування елементів фактичного змісту (Хто? Що? Де? Коли?), встановлення причинно-наслідкових зв’язків тощо. Система завдань за змістом прослуханого має спонукати учнів відповідати на запитання, ставити запитання до усного повідомлення, вибирати необхідну або цікаву інформацію з почутого та пояснювати свій вибір, розповідати про почуття, які викликав прослуханий текст, пояснювати, що і чому сподобалось у почутому повідомленні/зумовило позитивну оцінку, а що і чому не сподобалось/зумовило негативну оцінку.

Розвиток умінь спілкуватися з іншими людьми необхідно здійснювати в процесі складання діалогів і побудови усних зв’язних висловлень. Ефективними для розвитку діалогічного мовлення і, водночас, цікавими для учнів є інсценізація прочитаних творів, розігрування сценок, описаних у фрагментах текстів, читання розмови персонажів у ролях, проведення інтерв’ю тощо. Крім того, доцільно використовувати завдання, що передбачають доповнення діалогу репліками-відповідями на подані запитання, побудову запитань до запропонованих реплік-відповідей, розігрування діалогу за ситуативним малюнком, складання діалогу за словесно описаною вчителем ситуацією, продовження діалогу за поданим початком.

У процесі складання і розігрування діалогів необхідно вчити дітей доречно вживати ввічливі слова, українські форми звертання до дітей та дорослих, дотримуватися правил етикету у спілкуванні з людьми різного віку й статусу.

Уміння будувати монологічні усні зв’язні висловлення формуються в процесі переказування текстів та складання власних розповідей, описів, міркувань. Під час переказування слід націлювати учнів на те, що той самий епізод із тексту можна передати різними словами, і спонукати їх не прагнути дослівно відтворювати оригінал тексту або фрази і речення однокласників, а переказувати текст своїми словами. Водночас, заохочувати вживати виражальні засоби мови, використані автором тексту.

Формуючи в четвертокласників уміння будувати самостійні усні зв’язні тексти, варто використовувати різноманітні допоміжні матеріали: малюнки і серії малюнків, опорні слова, початок або початок і кінцівку тексту тощо. Цінним і цікавим для учнів буде складання розповідей про прочитані книжки і журнали, переглянуті мультфільми чи телепередачі, про побачені, почуті, пережиті ситуації з особистого життя.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Робота над формуванням писемного мовлення у 4 класі передбачає такі види завдань: написання розповідей, есе і міркувань на задану тему, за поданими запитаннями, про враження, вподобання, мрії, бажання тощо; написання художніх і науково-популярних описів; написання переказів за поданими запитаннями. Актуальними для четвертокласників залишаються вправи на відновлення деформованих речень і текстів; добір і запис заголовків до тексту; удосконалення текстів з невиправданими повторами тих самих слів; складання і запис письмових повідомлень (записок, смс-повідомлень, листів, вітальних листівок та ін.). Важливим складником системи завдань змістової лінії «Взаємодіємо письмово» є завдання на самоперевірку і взаємоперевірку письмових робіт, що забезпечує формування орфографічної пильності в учнів 4 класу.

Формування культури писемного мовлення (окрім роботи з розвитку орфографічної грамотності) передбачає і роботу над розвитком уміння оформлювати письмову роботу. Вимоги до оформлення письмових робіт мають бути гнучкими, водночас у дитини має бути сформованим розуміння того, що записи мають бути грамотними, чіткими, читабельними, охайними тощо.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» спрямована на формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

У процесі реалізації цієї лінії слід учити четвертокласників сприймати прості медіа-продукти, колективно обговорювати їх зміст і форму, розповідати, про що в них ідеться, визначати кому і для чого призначений медіа-продукт (записка, смс-повідомлення, етикетка, рекламний щит, афіша, квиток до музею тощо), пояснювати зміст вербальної і невербальної інформації в медіа-продуктах, висловлювати свої думки з приводу прослуханих чи переглянутих медіа-продуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами), створювати прості медіа-продукти (листівки, смс-повідомлення, фотоколаж, афішу дитячого ранку, інструкцію тощо) з допомогою інших осіб і самостійно.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Щоб забезпечити усвідомлене засвоєння учнями мовного матеріалу, необхідно в процесі його вивчення залучати дітей до активної розумової діяльності, яка передбачає виконання певних розумових операцій: спостереження за мовними одиницями і явищами, їх аналіз, порівняння, встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ними, узагальнення своїх спостережень, формулювання самостійно/під керівництвом учителя висновків, правил. Дидактично доцільним у початковій школі є організація дослідження мовних одиниць різних рівнів у їх взаємозв’язках, що забезпечує усвідомлене сприйняття функціональності кожної мовної одиниці. Навчальний досвід роботи з мовними одиницями є основою формування мовної, мовленнєвої, мовленнєво-творчої, зрештою – комунікативної компетентностей.

Реалізація змістових ліній початкового курсу мовно-літературної освіти має здійснюватися комплексно. Дібрані на кожний урок завдання повинні утворювати цілісну систему, спрямовану на формування умінь вільно володіти українською мовою і вміло використовувати її для вирішення життєво важливих завдань.

Літературне читання

Уроки  «Літературного  читання»  забезпечують  розвиток  особистості молодшого школяра засобами різних видів читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного, соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності до вивчення української та зарубіжної літератури на рівні базової середньої освіти.

Завданнями вивчення навчального предмета «Літературне читання» у 4 класі є ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів; формування в учнів повноцінної навички читання як універсального інструменту функціональної грамотності; розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької діяльності для задоволення різних потреб читача; формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти; оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу текстів різних видів; розвиток образного, критичного, логічного мислення та мовлення; формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами інформації; формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною, довідковою літературою; формування вмінь безпечного і критичного використання медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за допомогою медіазасобів; розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно-творчої діяльності.

Мовно-літературна освітня галузь через літературне читання покликана розвинути в дітей бажання ширше, повноцінніше, емоційніше, творчо пізнавати світ і себе в ньому засобами ознайомлення з народною та літературною творчістю, пробуджувати в дітях бажання бути не вторинними споживачами, а творцями і співтворцями. Художнє слово здатне розвивати світогляд дітей, їхню уяву і фантазію, мотивувати до пізнання таємниць світу. Ураховуючи вікові особливості четвертокласників, на уроках літературного читання поряд з формуванням навичок різних видів читання (аналітичного/поглибленого, переглядового, вибіркового/пошукового) відповідно до мети читання слід сприяти вихованню в дітей здатності обирати життєві цінності та моральні орієнтири шляхом вдумливого заглиблення у світ народної мудрості; збагачувати емоційно-ціннісний, естетичний, соціальний та пізнавальний досвід шляхом аналітичного сприймання художньої реальності; створювати передумови для розвитку літературно-творчих здібностей.

У програмі навчального предмета «Літературне читання» визначено такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»; «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою»; «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».

Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється у процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної діяльності учнів. Ураховуючи потреби та інтереси молодших школярів у пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого читання найкращих дитячих книжок, текстів різних видів, учитель виховує україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький, мовленнєвий і пізнавальний досвід.

Реалізація змістової лінії «Пізнаємо простір дитячого читання» передбачає ознайомлення учнів 4 класу з різноманітною за темами і жанрами дитячою літературою, з різними видами довідкових, навчальних і медіатекстів, способами здобуття інформації у сучасному медіапросторі. З цією метою рекомендовано організовувати самостійну читацьку діяльність учнів. Її необхідно спрямовувати на формування належного читацького кругозору, розуміння цінності читання. Дитині- читачу необхідно запропонувати такі форми роботи, види завдань, за яких вона могла б виявити свій інтерес до читання і набути достатній читацький досвід, зрозуміти його значущість для подальшого навчання, розвитку, вирішення життєвих проблемних ситуацій.

Реалізація змістової лінії «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного» передбачає роботу з удосконалення й розвитку якісних характеристик технічного і смислового аспектів навички під час читання вголос і мовчки; формування уміння самостійно застосовувати мовленнєві та позамовні засоби художньої виразності; оволодіння, з поступовим нарощуванням ступеня складності, прийомами смислового читання; прийоми самостійного розуміння лексичного значення слів, словосполучень; повноцінного усвідомлення в тексті фактичної, концептуальної, підтекстової (з допомогою вчителя) інформації; формування навичок аналітичного, переглядового, вибіркового читання та їх застосування відповідно до мети читання.

З метою формування і розвитку якісних характеристик навички читання вголос і мовчки рекомендовано пропонувати учням виконувати вправи на регулювання дихання, розвиток уваги, пам’яті, темпу, фонематичного слуху, зорового сприймання, оперативного поля читання. Спеціально організованої роботи потребує формування уміння влучно застосовувати під час читання вголос, декламування напам’ять відповідно до змісту художнього твору інтонаційні мовленнєві засоби виразності (тон, сила голосу, логічний наголос, темп мовлення). Під час підготовки уроків літературного читання необхідно враховувати важливість словникової роботи для розвитку навички читання. З цією метою у системі вправ уроку вчитель передбачає роботу з виносками на сторінках з текстом, який опрацьовується, пошук тлумачень незнайомих слів у словниках, пояснення значень слів з опорою на контекст тощо. Для розвитку розуміння прочитаного учитель планує вправи на знаходження в тексті конкретних відомостей, фактів, понять, пояснення їх змісту (суті); виділення та пояснення важливих думок, які висловив автор, тощо. Наповнення системи роботи з розвитку навички читання й оволодіння прийомами розуміння прочитаного вправами на застосування різних видів читання має бути дидактично доцільним і обґрунтованим жанровою специфікою твору та метою читання. Необхідно враховувати, що метою аналітичного читання є детальне й поглиблене самостійне ознайомлення із змістом тексту; метою вибіркового читання є знаходження потрібної інформації, фактів; метою переглядового читання є загальне ознайомлення із змістом тексту (за завданням учителя).

Формування у школярів повноцінної навички читання вголос (усвідомлення, спосіб читання, правильність, виразність, темп) має постійно перебувати в полі зору вчителя. Продовження практико-зорієнтованого напряму такої роботи в 4 класі забезпечує неперервність процесу удосконалення й розвитку навички читання. У цьому процесі особливу увагу слід приділяти учням, які мають труднощі з навчання читання, пов’язані зі станом розвитку в них різних характеристик усного мовлення (обмежені можливості індивідуального словникового запасу, смислового сприймання і створення зв’язного висловлення, порушення артикуляції, фонематичного та інтонаційного розвитку), а також з функціональною незрілістю пізнавальних процесів невербального характеру (недостатній розвиток властивостей уваги, зорового сприймання, просторових відношень тощо). З метою подолання та корекції зазначених труднощів читання радимо застосовувати індивідуалізовані вправи і завдання, залучаючи батьків до цієї роботи з дітьми в позаурочний час.

Реалізація змістової лінії «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого» передбачає формування в учнів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися з іншими людьми в діалогічній формі заради досягнення певних життєвих цілей.

Ці завдання забезпечуються вправами на розвиток умінь запитувати і відповідати на запитання за змістом прослуханих текстів; визначати послідовність подій, головного героя; виокремлювати цікаву для себе інформацію; визначати тему твору; брати участь в обговоренні інформації, яка зацікавила; розвиток умінь розпізнавати ключові слова і фрази в усному повідомленні.

Значущим компонентом системи вправ, що реалізує зазначену змістову лінію, є вправи на формування умінь висловлювати оцінювальні судження, а саме: висловлення своїх перших вражень щодо прослуханого – що сподобалось, здивувало, який настрій викликав твір і т. ін.; висловлення власної думки про факти, події у сприйнятому на слух тексті, причини подій та їх наслідки. Окрім формування навичок критичного сприймання тексту, виконання таких вправ забезпечує практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Реалізація змістової лінії «Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів» передбачає роботу з цілісного сприймання учнями художніх, науково-художніх текстів, їх аналізу, інтерпретацію з використанням літературознавчих понять (практично); формування умінь висловлювати рефлексивні судження у зв’язку з прочитаним, критично оцінювати інформацію в текстах різних видів та використовувати її для збагачення особистого читацького досвіду. Для досягнення очікуваних результатів навчання за цією змістовою лінією учитель організовує смисловий і структурний аналіз тексту, дослідження засобів художньої виразності, дослідження жанрових особливостей твору. Активну читацьку позицію учнів під час дослідження текстів різних видів формують завдання на розвиток умінь самостійно ставити запитання за змістом тексту про факт, подію, час, місце події, героїв твору; розвиток умінь висловлювати смислові здогадки щодо орієнтовного змісту твору, можливого розвитку подій з опорою на заголовок, ілюстрації, ключові слова; формулювати запитання, які виникають у читача по ходу вдумливого читання твору, та готувати відповіді на них; визначати ставлення письменника до зображуваних подій і вчинків персонажів; висловлювати оцінні судження, почуття щодо подій, вчинків персонажів, описів у художньому творі. Для дослідження учням пропонуються художні, науково-художні твори. У ході дослідження текстів учні можуть створювати нескладні схеми, таблиці, складати малюнковий, словесний план тощо, і використовувати потім у власних висловлюваннях за змістом прочитаного.

Реалізація змістової лінії «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою книжкою» передбачає формування і розвиток в учнів прийомів розрізнення дитячих книжок за жанрово-тематичними ознаками, типом видання (книжка-твір, книжка-збірка, довідник, словник і т. ін.); прогнозування орієнтовного змісту книжки (твору) з опорою на її ілюстративний та довідково-інформаційний апарат; прийомів самостійного вибору книжок з використанням інформаційних ресурсів дитячої бібліотеки; умінь зв’язно висловлювати власні емоційно-оцінні враження щодо змісту прочитаного, складати короткий відгук на прочитану книжку та ін. З цією метою організовують уроки позакласного читання.

Реалізація змістової лінії «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією» передбачає формування і розвиток в учнів понять про різні види медіа та використані в них вербальні і невербальні засоби впливу на читача; формування умінь і навичок сприймати, аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати і безпечно користуватися медіазасобами; виражати себе і спілкуватися з іншими за допомогою власних медіапродуктів.

Оволодіння медіаграмотністю є поліпредметним процесом, який передбачає зв’язок із щоденним життям дітей не лише в школі, а й поза нею, створення можливостей набувати досвід критичного осмислення різної медіапродукції, що має позитивно вплинути на розширення їхнього читацького

і соціального досвіду, вироблення умінь відрізняти корисну інформацію від шкідливої, уникати імовірних для цього віку ризиків взаємодії з медіапродуктами.

Реалізація змістової лінії «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти» передбачає розвиток уяви, художньо-образного мислення і мовлення дітей, оволодіння вербальними і невербальними засобами створення творчих продуктів з різним ступенем самостійності (зміни, доповнення, продовження тексту, ілюстрування; участь в інсценізаціях, дослідницьких проєктах; складання есе, казок, віршів, закличок, загадок, оповідань та ін.). Для виконання зазначених завдань рекомендуємо організовувати групову роботу і пропонувати учням вправи на складання нових кінцівок прочитаних казок, оповідань; знаходження рим у віршах, придумування ланцюжків римованих слів; створення творчих переказів і творів за аналогією; складання розповідей від імені одного з персонажів; складання (у співпраці з учителем) казок, загадок, лічилок; розігрування ігрових ситуацій за прочитаним; інсценізацію текстів. Такі вправи можуть бути запропоновані і для індивідуальної роботи.

Математична освітня галузь

Зміст та очікувані результати навчання математики визначено за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Вирази, рівності, нерівності», «Геометричні фігури», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 4 класі питань утворення чисел у межах мільйона, їх послідовності, читання та запису; формування уміння визначати багатоцифрові числа; формування навичок порівняння чисел у межах мільйона, виконання арифметичних дій додавання, віднімання, множення і ділення у межах мільйона, в тому числі з випадками усного множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами, вироблення досвіду застосування набутих умінь і навичок у різних життєвих ситуаціях.

Розглядаючи нові прийоми обчислень, варто використовувати всі ті способи обчислень і властивості дій, з якими четвертокласники вже ознайомлені. Спеціальними вправами необхідно формувати в учнів уміння переносити відомі їм прийоми додавання та віднімання (укрупненням розрядних одиниць, частинами, порозрядно, округленням тощо) у нову ситуацію – на числа в межах мільйона. Зауважимо, що контролю підлягає лише правильність обчислень, а не застосування учнями всіх обчислювальних прийомів.

У 4 класі учнів ознайомлюють з письмовим прийомом додавання та віднімання у межах мільйона. Привертаємо увагу на важливість процесу формування вмінь письмово виконувати додавання і віднімання багатоцифрових чисел, адже він сприяє закріпленню знань табличних випадків додавання і віднімання одноцифрових чисел, знань нумерації чисел, засвоєнню особливостей десяткової системи числення та буде міцною основою для успішного оволодіння умінням виконувати ці дії на множині будь-яких багатоцифрових чисел.

До ключових програмових умінь з математики, якими діти мають оволодіти у 4 класі, належать уміння ділити з остачею та виконувати перевірку ділення з остачею. Зазначимо, що ділення з остачею є підґрунтям до оволодіння учнями прийомом письмового ділення. Тому діти мають вправлятися в діленні з остачею упродовж вивчення всієї теми «Позатабличне множення та ділення: усні прийоми». Особливістю формування прийомів позатабличного множення та ділення в учнів 3 класу є те, що спочатку вводяться правила, які є теоретичною основою цих прийомів обчислення, а потім – діти ознайомлюються з відповідним прийомом. Вимогами програми передбачено, що учні 4 класу мають оволодіти обчислювальною навичкою позатабличного множення та ділення багатоцифрових чисел на дво-, трицифрові числа; множення і ділення іменованих чисел, поданих в одиницях вимірювання довжини й маси, на двоцифрове число.

Роботу із формування обчислювальних навичок доцільно наповнювати дослідженнями залежності результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Цим забезпечується усвідомлене застосування прийомів обчислення, розвивається швидкість обчислень, уміння здійснювати прикидку результату тощо.

У ході формування обчислювальних навичок учителю необхідно стежити за мовленням дітей, зокрема за правильністю вживання назви виразу та відмінювання числівників. Це запобігатиме помилкам під час читання виразів із багатоцифровими числами та написання числівників у текстах.

Розширення змісту поняття числа відбувається за рахунок уведення звичайних дробів з чисельником 1 – частинами. Ця тема має вивчатися на наочній основі з використанням великої кількості практичних вправ із поділу геометричних фігур на рівні частини та виділення однієї з цих частин. Порівняння частин за величиною також відбувається на наочній основі. Діти мають знати і застосувати у обчисленнях правила знаходження частини від числа та числа за величиною його частини. Ця тема є підґрунтям для вивчення звичайних дробів у 5 класі.

Реалізація змістової лінії «Вирази, рівності, нерівності» у 4 класі: основним змістом програми передбачено розв’язування рівнянь, в яких один із компонентів дії є виразом зі змінною; розв’язування нерівностей зі змінною. З метою більш усвідомленого розуміння сутності рівняння доречно у класі колективно складати рівняння за текстом простої задачі для розв’язування складених задач алгебраїчним методом. Проте зауважимо, оскільки це вміння не є програмовою вимогою, то воно не підлягає контролю.

Відповідно до змістової лінії «Геометричні фігури» розвиток математичної компетентності учнів у геометричному її складнику відбувається за рахунок розширення уявлення про геометричні фігури на площині та у просторі. Особливої уваги потребує формування уміння будувати прямокутник (квадрат); коло, круг за заданими значеннями радіуса, діаметра; прямі кути за допомогою косинця; моделювати геометричні фігури.

Актуальним залишається у 4 класі завдання формування вміння, рухатися за визначеним маршрутом; планувати маршрут пересування; формування уміння розв’язувати задачі геометричного змісту, пов’язані з периметром і площею многокутників.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою; формування уміння користуватися даними, вміщеними в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах, під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в інших життєвих ситуаціях.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень. Актуальним залишається спрямованість роботи над задачею на оволодіння загальним умінням розв’язувати задачі різних математичних структур, у тому числі прості задачі, що містять трійки взаємопов’язаних величин (загальна маса, маса одного предмета та кількість предметів; вартість, ціна, кількість; відстань, час, швидкість тощо). Сформованість уміння розв’язувати прості задачі з трійками взаємопов’язаних величин, є підґрунтям до навчання розв’язування складних задач з трійками взаємопов’язаних величин – задач на знаходження суми, різницеве чи кратне порівняння двох добутків або часток та обернених до них; задач на знаходження четвертого пропорційного різними способами, на подвійне зведення до одиниці, на пропорційне ділення, на знаходження невідомого за двома різницями, на спільну роботу, на прямолінійний рівномірний рух двох тіл.

Робота із задачами у 4 класі передбачає застосування опрацьованого програмового матеріалу інших змістових ліній. Так після ознайомлення з правилами знаходження частини від числа та числа за величиною його частини рекомендовано відпрацьовувати уміння під час розв’язування відповідних простих, а пізніше і складених задач, що потребують застосування цих правил. Під час вивчення додавання і віднімання в межах мільйона учні ознайомлюються із задачами на знаходження дробу від числа та числа за значенням дробу; простими задачами на обчислення тривалості події, дати початку події, дати закінчення події; із задачами геометричного змісту та задачами з буквеними даними, розв’язання яких записується виразом.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проєктів, мінідосліджень тощо.

Учителю слід використовувати можливості математики щодо впливу на розвиток критичного мислення, уміння логічно доводити свою думку, обґрунтовувати свою позицію, вести полеміку. Цілеспрямованою і системною має бути робота щодо розвитку умінь і навичок в усній та писемній формі відповідати на запитання, усно обґрунтовувати правильність розв’язку, будувати логічні конструкції з використанням відповідних словосполучень. Все це важливо для становлення молодшого школяра як особистості, свободи його самовизначення, досягнення ситуації успіху, формування громадянської позиції, що базується на системі гуманістичних цінностей.

Під час проєктування уроків математики рекомендуємо враховувати відповідність навчального матеріалу меті навчання, віковим особливостям і навчальним можливостям учнів, а також потенціал системи навчальних завдань для досягнення очікуваних результатів.

Звертаємо увагу, що у програмі подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати інші теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не є об’єктом контролю й оцінювання.

Природнича, громадянська та історична, соціальна і здоров’язбережувальна освітні галузі
Інтегрований курс «Я досліджую світ»

Зміст природничої, соціальної і здоров’язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної освітніх галузей у 4 класі об’єднано, утворюючи інтегрований курс «Я досліджую світ», для якого типовим навчальним планом встановлено тижневе навантаження 4 години. Змістове забезпечення цього курсу представлено у підручниках «Я досліджую світ», що створені для реалізації типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О. Я. Савченко.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії природничої, громадянської та історичної, соціальної і здоров’язбережувальної освітніх галузей, визначені Державним стандартом початкової освіти.

Типовою освітньою програмою інтегрованого курсу для 4 класу визначено особистісний поступ молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, світоглядних орієнтацій, формування ключових компетентностей, необхідних для життя і продовження навчання, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні завдання.

У другому циклі (3 – 4 класи) початкової освіти ширше застосовується діяльнісний підхід на інтегровано-предметній основі. Опрацювання програмового змісту ґрунтується на частково-пошуковому методі навчання, що спрямований на розв’язання стрижневого завдання предмета, пов’язаного із формуванням способів навчально-пізнавальної діяльності учнів; мисленнєвих дій та операцій; вироблення уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки в природі та суспільстві.

Навчання четвертокласників курсу «Я досліджую світ» буде ефективним за умови постійного мотивування до пізнання навколишнього світу і себе, здорового способу життя і безпечної поведінки. Використання на уроках різноманітних інтерактивних методів забезпечуватимуть індивідуалізацію сприйняття навколишнього світу і активну участь кожного учня у груповій взаємодії, спонукатимуть четвертокласників до співпраці, висловлення своєї думки, спільного прийняття рішення тощо. Поєднання на уроках індивідуальної роботи з парною та груповою, колективною формами роботи, що ґрунтуються на партнерській взаємодії, сприятимуть формуванню критичного мислення, ініціативи, творчості, розвиватимуть уміння міркувати, аналізувати, порівнювати, ставити запитання й шукати відповіді на них, виявляти причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки, вирішувати життєві ситуації.

Чільне місце в реалізації інтегрованого курсу належить творчим завданням, що передбачають застосування знань у незнайомій ситуації (включають вправи з елементами пошукової і дослідницької діяльності, з елементами творчості).

Широко мають застосовуватися завдання, спрямовані на формування навичок самостійної роботи учнів з інформацією, засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення до людей і природи.

В основу навчання має бути покладено діяльнісний підхід, що покликаний змістити акценти в освіті на активну діяльність. Діяльнісний підхід є цілеспрямованою системою, націленою на результат, який може бути досягнутий тільки в тому випадку, коли буде зворотний зв’язок. Тому в навчанні цього курсу перевага надається практичним роботам, демонстраційним і лабораторним дослідам, спостереженням у природі, екологічному моделюванню і прогнозуванню, вирішенню ситуативних завдань, а також практичній діяльності з охорони природи.

Важливе значення у формуванні особистісного ставлення до об’єктів вивчення мають практико-орієнтовані проєкти, які передбачають дослідження культурної спадщини українського народу, вивчення природи рідного краю, екологічних проблем, формують в учнів емоційно-ціннісне ставлення до природи.

Реалізуючи інформаційні проекти-розповіді у найрізноманітніших формах (усній, письмовій, у формі вокальної пісні, підготовці презентаційних матеріалів тощо) у школярів формують способи самоорганізації навчальної діяльності, вміння роботи з інформацією (пошук необхідної інформації в довідкових виданнях, зокрема на електронних носіях, у мережі інтернет), комунікативні та комунікаційні уміння й навички.

Рекомендовано залучати учнів 4 класу до участі в різноманітних творчих проєктах, що створює умови для їхнього особистісного розвитку. Кінцевим продуктом творчого проєкту можуть бути малюнок, журнал, газета, екологічний плакат, постер, збірка, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято, вистава, сценка, годівниця тощо.

Проєктну діяльність необхідно спрямовувати не стільки на поглиблення знань учнів з певного питання, скільки на набуття досвіду самостійного виконання завдань, уміння формулювати завдання і ставити запитання, працювати в команді, знаходити нестандартні й оригінальні розв’язання проблеми, розкрити свій індивідуальний потенціал, проявити творчість.

Тематика проєктів і їхні назви, запропоновані в програмі, можуть змінюватися на розсуд учителя, але відповідати освітнім завданням відповідного розділу програми. Рекомендована кількість проєктів у 4 класі – не менше ніж чотири.

У 4 класі значну увагу приділяють дослідницькому методу навчання, який передбачає організацію процесу опанування нових знань та умінь. Принципова відмінність дослідження від проєктування полягає в тому, що дослідження не передбачає створення будь-якого заздалегідь планованого об’єкта.

Дослідження – це процес пошуку невідомого, нових знань, а проектування – вирішення певного, чітко усвідомленого завдання. Уміння проводити самостійні дослідження, осягнення істини легко прищеплюються і переносяться в подальшому на всі види діяльності, якщо вчитель створює для цього певні умови.

Важливе значення для емоційно-естетичного сприйняття природи молодшими школярами відіграють спостереження і власні дослідження; творчі завдання, екологічні акції, дидактичні ігри; уроки, проведені у формі подорожі, усного журналу, репортажу з місця подій, святкування дня Землі. Такі форми проведення навчальних занять позитивно впливають на емоційну сферу дитини, сприяють розвитку її уяви, фантазії, мислення, концентрують увагу.

Однією із пропонованих форм роботи у 4 класі є екскурсія. Вона дає змогу проводити спостереження, вивчати тіла і явища природи в природних або штучно створених умовах. Зміст екскурсій повинен мати безпосередній зв’язок із пройденим на попередніх уроках матеріалом або випереджувальний характер. Водночас отримані на екскурсіях результати спостережень і зібрані матеріали доцільно використовувати на наступних уроках. Екскурсія в природу є однією з доступних та обов’язкових форм роботи з молодшими школярами, у ході якої учні досліджують взаємозв’язки, що склалися в різних екологічних системах (на луках, у лісі, степах, водоймі тощо).

Організовуючи урок-екскурсію, потрібно пам’ятати, що такі уроки мають іншу структуру й потребують певних завдань для кожного етапу уроку. Перед проведенням екскурсії потрібно скласти список і підготувати необхідне обладнання (блокнот, олівці, ручки, пакетики для збору природного матеріалу, біноклі, лупи, гномон, компас, термометр, мірну стрічку, снігомірну лінійку (рейку), визначники тощо); продумати місце, час проведення екскурсії, розробити маршрут, підібрати загадки, вікторини, вірші, провести інструктаж учнів з безпеки життєдіяльності. Під час вступної бесіди окреслюють тему, мету екскурсії, актуалізують набутий досвід з теми. Самостійна робота учнів під час екскурсії супроводжується коментарями вчителя. Важливим етапом уроку-екскурсії є звітування дітей про виконану роботу, фотозвіт і демонстрація зібраного матеріалу. За необхідності вчитель (або учень) може виступити з додатковими повідомленнями. Завершується екскурсія заключною бесідою, підбиттям підсумків, фото- або відеозвітом.

Формування громадянської компетентності в молодших школярів має здійснюватися в поетапному засвоєнні ними єдності компонентів «Я − сім’я − школа – рідний край – Україна — світ»; що передбачає розкриття взаємодії людей у сім’ї, колективі, суспільстві, активні контакти дітей із соціальним оточенням, накопичення досвіду особистісного ставлення до системи цінностей демократичного суспільства.

Особливо важливе значення надається зв’язку змісту освіти із життям, оскільки відсутність або недостатність відповідного досвіду школярів потребує постійного залучення їх до аналізу життєвих ситуацій, формування навичок критичного мислення. Необхідно сприяти тому, щоб дитина використовувала набуті нею знання про способи громадянської активності як у знайомих, так і змінених, нових ситуаціях, що впливатиме на розвиток досвіду індивідуальної творчої діяльності.

Пріоритетну роль в організації освітньої діяльності молодших школярів необхідно надавати активним методам i формам, що ґрунтуються на демократичному стилі, сприяють формуванню критичного мислення, iнiцiативи, творчості, розвивають уміння міркувати, аналізувати, ставити запитання, шукати власні вiдповiдi, робити висновки. Ефективними є колективні, групові й індивідуальні творчі справи, використання проєктних, інтерактивних, iнформацiйно-комунiкаційних технологій. Важливим є включення молодших школярів в активну пізнавальну, дослідницьку діяльність (оскільки об’єкти вивчення важливо сприймати безпосередньо), створення умов для самовираження, організації комунікативного спілкування, застосування в освітньому процесі елементів дискусії, що є ефективними засобами розвитку особистості, її громадянської позиції, формування в учнів цілісної картини світу.

Важливо наголосити на необхідності формування в молодших школярів медіаграмотності засобами медіаосвіти в інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Цьому сприятиме системна та послідовна робота учнів з різними видами медіатекстів із метою формування в них практичних умінь, а саме: пошук необхідної та відсторонення від непотрібної медіаінформації, створення власних медіатекстів; стимулювання творчого потенціалу молодших школярів як у напрямі створення власних медіатекстів, так і в напрямі творчого сприймання медіатекстів.

Кількість годин на вивчення кожного розділу інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у 4 класі можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, у яких відбувається освітній процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).

Технологічна освітня галузь
Інтегрований курс «Дизайн і технології»

Зміст технологічної освітньої галузі реалізують через інтегрований курс «Дизайн і технології».

Змістове забезпечення інтегрованого курсу «Дизайн і технології» представлено в підручниках «Я досліджую світ», що реалізують типову освітню програму, розроблену під керівництвом О. Я. Савченко.

Технологічна освітня галузь має забезпечувати цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем, культурного й національного самовираження.

Завдання освітньої галузі спрямовані на формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво; сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві; набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в різних матеріалах; вироблення навичок раціонального використання матеріалів, безпечного застосування традиційних та сучасних технологій; формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Змістові лінії, за якими структурована програма інтегрованого курсу «Дизайн і технології», відображають завершений цикл проєктно-технологічної діяльності: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Реалізація змістової лінії «Інформаційно-комунікаційне середовище» спрямовує партнерську взаємодію учасників освітнього процесу на розвиток асоціативно-образного та критичного мислення, оволодіння базовими знаннями, формування цілісного уявлення про виробничу сферу людської діяльності та створює підґрунтя для ознайомлення зі способами інтегрованої проєктно-технологічної діяльності.

Реалізація змістової лінії «Середовище проєктування» забезпечує розвиток аналітичного, просторового та творчого мислення, уміння працювати в команді, створення умов для оволодіння елементами дизайну: виявлення проблем, продукування ідей, вибору соціально і особистісно значущих об’єктів проєктування; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів для виготовлення виробу за їх властивостями; експериментування з матеріалами і технологіями для реалізації власних ідей; планування технології послідовності виготовлення виробу.

Реалізація змістової лінії «Середовище техніки і технологій» передбачає розвиток логічного та алгоритмічного мислення, психомоторних здібностей, здатності до координування дій і взаємодопомоги; навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними, механічними інструментами й пристосуваннями; умінь поетапного виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій, раціональної обробки різних матеріалів.

Реалізація змістової лінії «Середовище соціалізації» спрямована на розвиток емоційного інтелекту; оцінювання і самооцінювання процесу та результатів власної або спільної проєктно-технологічної діяльності; розвиток здатності презентувати освітні результати, обговорювати їх з іншими, ефективно використовувати створені вироби; формування досвіду доброчинної діяльності, підприємливості, гостинності; виконання трудових дій у побуті, розвиток прагнення якісно і безпечно облаштовувати свій життєвий простір.

Водночас для реалізації усіх зазначених завдань актуальним у 4 класі залишається удосконалення навичок безпечних прийомів виконання операцій з ручних технік обробки матеріалів та економного використання матеріалів. Задля цього необхідно акцентувати увагу на організації робочого місця, правилах внутрішнього розпорядку, безпеці праці та санітарних нормах. Предметно-перетворювальна діяльність має забезпечувати розвиток умінь працювати в команді, виховання ціннісного ставлення до себе як суб’єкта діяльності, шанобливого ставлення до людей праці та їхньої професії, трудових традицій українського народу.

Привертаємо увагу, що розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів проєктно-технологічної діяльності вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність. Рекомендуємо навчальний матеріал вибудовувати навколо актуальних освітніх тем. Критеріями вибору тем мають бути корисність, практична значущість виробу, його естетична цінність.

Привертаємо увагу, якщо зміст технологічної освітньої галузі наскрізно вміщено в підручнику інтегрованого курсу «Я досліджую світ», то навчальний матеріал цієї галузі вибудовується навколо актуальних освітніх тем інтегрованого курсу.

Доступність і простота в технологічному виконанні мають стати основними критеріями відбору та розробки навчального матеріалу, а використання різноманітних форм, методів і прийомів дає можливість створити атмосферу творчого пошуку. Наприклад, організація виставок, сімейних конкурсів, аукціонів стимулюватиме процес творчого розвитку учнів. Такого роду діяльність допоможе зміцнити позитивну самооцінку, впевненість у собі, принесе почуття задоволення від досягнутих успіхів, надасть можливість виховати учня/ученицю з власною точкою зору, зі своїм типом висловлювання і способом діяльності.

Процес пошуку і «відкриття» знань не менш важливий для виготовлення іграшок і більш значущий для розвитку учнів. Показником ефективності навчання буде самостійний вибір учнями техніки виконання виробу на задану тему.

Увага акцентується на організації робочого місця, правилах внутрішнього розпорядку, безпеці праці та санітарних нормах.

Головними вимогами до уроку є: мобілізація учасників освітнього процесу на всіх його етапах; цілепокладання і мотиваційне забезпечення; позитивний психологічний клімат; динамічність і варіативність форм організації процесу навчання; профілактичні заходи. Психологічний клімат на уроці створюється на позитивному емоційному тлі, із залученням ситуації успіху, творчої продуктивної комунікації, забезпеченням психологічного комфорту учнів.

Тобто повною мірою слід реалізувати мету навчальної програми, що полягає в особистісному розвитку молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу й суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.

Обов’язковою умовою проведення занять є виготовлення корисного й естетичного виробу – індивідуально, в парі або в групі, оцінювання і презентація освітніх результатів.

Інформатична освітня галузь
Інформатика

Навчальний предмет «Інформатика» має реалізувати завдання інформатичної освітньої галузі Державного стандарту початкової освіти через такі змістові лінії програми: «Інформація. Дії з інформацією», «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією», «Об’єкт. Властивості об’єкта», «Комп’ютерні програми. Меню та інструменти», «Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання», «Лінійні алгоритми».

Основною метою вивчення навчального предмета «Інформатика» є формування в учнів та учениць 4 класу інформаційно-комунікаційної та інших ключових компетентностей, здатності до розв’язування завдань з використанням цифрових пристроїв та цифрових технологій, розвиток обчислювального, критичного, аналітичного, синтетичного, логічного мислення, реалізацію творчого потенціалу учнів, формування їх активної, відповідальної, безпечної та етичної діяльності в цифровому суспільстві.

У процесі засвоєння матеріалу з інформатики має забезпечуватись різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, Формування інформатичної компетентності передбачає набуття початкових практичних навичок використання інформаційно-комунікаційних технологій, що є необхідним продовженням навчання. Також уроки інформатики мають спрямовуватися на розвиток критичного, аналітичного, логічного мислення, творчого потенціалу.

У 4 класі учні продовжують вивчати програмовий матеріал за тими самими змістовими лініями, що у 2 – 3 класах, але навчальний матеріал поглиблено та розширено. Школярі оволодівають новими практичними навичками, у них формуються наскрізні вміння. Так під час вивчення змістової лінії «Інформація. Дії з інформацією» учні навчаються знаходити в інтернеті потрібну інформацію, створивши відповідний запит, працювати з віртуальними довідниками й енциклопедіями, здійснюють віртуальні подорожі, ознайомлюються з електронною поштою тощо. Важливо, щоб школярі навчилися критично оцінювати отриману інформацію, розпізнавати фейки, розрізняти факти й судження та поводити себе безпечно в інтернеті. Із цією метою в підручниках для активного обговорення наведено значну кількість різноманітних життєвих ситуацій, адже саме таке подання матеріалу сприяє виробленню в учнів стійких життєвих позицій та переконань.

Під час вивчення змістової лінії «Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією» учні дізнаються, що, крім пристроїв введення та виведення інформації, є ще пристрої оброблення та зберігання інформації, зокрема внутрішня та зовнішня пам’ять і процесор. Тож учні навчаються зберігати інформацію на спеціальних носіях, зокрема на флешці. Відбувається перше ознайомлення з робототехнікою. Оскільки не кожна школа забезпечена конструкторами з робототехніки, ми пропонуємо здійснювати віртуальний огляд можливостей таких конструкторів.

Важливо, щоб під час вивчення цього розділу було систематизовано знання учнів про види комп’ютерів, учні розуміли завдання та ситуації, за яких використовують різні комп’ютери, та удосконалили свої уміння щодо безпечної роботи з доступними цифровими пристроями, навчилися планувати час роботи за комп’ютером.

Задля реалізації змістової лінії «Об’єкт. Властивості об’єкта» у 4 класі учні продовжуватимуть вивчати поняття «об’єкт», властивості об’єктів і значення цих властивостей. Дітям необхідно пропонувати завдання із власного життя з прикладами різних об’єктів, їхніх властивостей і значень цих властивостей. Важливо навчити учнів впорядковувати та групувати об’єкти на основі значень властивостей за допомогою завдань на класифікацію. При цьому в якості інструмента для побудови схем класифікації об’єктів та виокремлення частин об’єкта варто обрати комп’ютерну програму для створення карт знань. Важливо подавати цю інформацію різними способами. Зокрема, пропонувати до розгляду онлайн інструмент для побудови кругових та стовпчастих діаграм.

У 4 класі учні продовжуватимуть ознайомлення із поняттям моделі, розширюючи її знаннями про математичні та комп’ютерні моделі. Якщо у 3 класі основним програмним засобом для створення моделей були середовища текстового редактора та редактора презентацій, то на завершення курсу інформатики у початковій школі учні навчаються створювати моделі в онлайн інструментах, розробляти динамічні комп’ютерні моделі (анімації) в середовищі редактора презентацій, подавати дані у вигляді таблиць, виконувати прості обчислення з табличними даними та досліджувати об’єкти за допомогою побудованих моделей.

У 4 класі учні узагальнюють знання, вміння та навички під час роботи з відомими комп’ютерними програмами (змістова лінія «Комп’ютерні програми. Меню та інструменти»): редактором презентацій, графічним редактором «Скретч» та ознайомлюються із середовищем програмування «Скретч». Загалом ця змістова лінія тісно переплітається зі змістовою лінією «Лінійні алгоритми». Спочатку учні пригадують основні поняття, які вивчали в 2 – 3 класах: команда, виконавець, система команд виконавця, середовище виконавця тощо. Далі відбувається ознайомлення із середовищем програмування «Скретч», учні опановують елементарні навички програмування. У 4 класі необхідно звернути особливу увагу на формування алгоритмічного мислення молодших школярів. Спочатку учні пригадують поняття «лінійний алгоритм», а згодом ознайомлюються із циклічними й алгоритмами з розгалуженням (повним і неповним). Загалом ще задовго до введення поняття «алгоритм із розгалуженням» проводиться ретельно продумана пропедевтична робота. Так, ще на початку року учням пропонують ігрові завдання, у яких трапляються алгоритми з розгалуженням, проте сам термін ще не вживається.

У разі введення понять «алгоритм із розгалуженням» і «циклічні алгоритми» рекомендуємо звертатися до життєвого досвіду учнів. Це сприятиме кращому засвоєнню матеріалу. Розкриття перед учнями змістової лінії «Лінійні алгоритми» також спрямоване на подальший розвиток розуміння поняття виконавця, його середовища, команди, системи команд виконавця алгоритму, основних алгоритмічних структур, зокрема, слідування, розгалуження та повторення; умінь виконувати готові алгоритми, а також складати прості алгоритми для виконавців, зокрема засобами доступних та цікавих для учнів онлайнових та офлайнових середовищ (http://learn.code.org, http://studio.code.org, Розумні блоки, TuxBot), використовуючи просту систему відповідних команд; навичок шукати помилки в послідовності команд, аналізувати зміст завдань на складання алгоритму для виконавців; уміння розв’язувати задачі з повсякденного життя, застосовуючи алгоритмічний підхід: уміння планувати послідовність дій для досягнення мети, передбачати можливі наслідки.

Інформатика – це практико-орієнтований навчальний предмет. Саме тому завдання із застосування вмінь учнів опрацьовувати інформаційні об’єкти мають виконуватися під час вивчення кожної теми, що забезпечує не тільки закріплення навчальних задач з певної теми. Завдання мають утворювати певну систему формування навичок роботи у найпоширеніших прикладних програмах. Особлива увага під час формування інформатичної компетентності має приділятися розвитку алгоритмічного мислення учня. У 4 класі учні мають продовжувати ознайомлення з основними алгоритмічними структурами, створювати свої перші проєкти. Рівень складності завдань поступово зростатиме – на кінець навчального року передбачається, що учні зможуть створювати власні анімаційні історії, розробляти сценарії до найпростіших комп’ютерних ігор і реалізовувати їх у програмному онлайн середовищі «Скретч» та Makecode.

Основною формою роботи має бути навчання через діяльність та дослідження, обговорення та ознайомлення, керовані вчителем з використанням інтерактивних, ігрових методик, технології перевернутого навчання, опори на практичний досвід учнів.

Учитель має запланувати різноманітні види діяльності для учнів 4 класу, які допомагають формувати уміння висловлювати власну думку, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими учасниками освітнього процесу. Мають бути передбаченої такі форми діяльності, як робота в парах та групах, практичні роботи, онлайн-тестування, проєктна та дослідницька робота тощо.

Під час формувального оцінювання оцінні судження учасників освітнього процесу можуть стосуватися таких аспектів: 1) рівня володіння теоретичними знаннями; 2) здатності до застосування вивченого матеріалу в практичній діяльності; 3) свідомого та відповідального ставлення до етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії; 4) вміння співпрацювати; 5) використання матеріалу з повсякденного життя, навчальних предметів; 6) свідомого знання правил безпечної праці.

Мистецька освітня галузь

Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою. За умови обрання закладом загальної середньої освіти викладання через окремі предмети, у робочому навчальному плані зазначаються окремі навчальні предмети: «Мистецтво: образотворче мистецтво», «Мистецтво: музичне мистецтво», на які відводиться по 1 годині на тиждень.

Засадничим нормативним документом у закладах загальної середньої освіти є Типові освітні програми, які через очікувані результати навчання конкретизують, чого саме мають навчитися здобувачі освіти на певному циклі навчання.

Для досягнення визначених програмою результатів навчання вчитель самостійно може обирати тематику навчання, мистецький контент (художній матеріал), обсяг годин на вивчення окремої теми, поурочний розподіл опанування кожної теми, технології навчання тощо.

Кожен урок інтегрованого курсу може містити систему різних видів діяльності: прослуховування музичних творів, ознайомлення з кращими зразками українських і світових мистецьких творів, аналіз-інтерпретацію, оцінювання творів мистецтва, пізнання особливостей художньої мови різних видів мистецтва, самостійну художньо-творчу діяльність.

Зазначимо, що мистецькі твори для сприймання та виконання учнями мають відповідати критеріям їх високої художньої якості, цікавості для учнів і відповідності їх віку. Вищеозначене педагог відображає у календарно-тематичному плані на навчальний рік, відповідно до якого він здійснює навчання здобувачів освіти.

Матеріали уроку мають бути доповнені і збагачені візуальним рядом (репродукції картин, світлини, малюнки) і з практичними завданнями: спостерігати, поміркувати, пояснити ті чи інші мистецькі явища, інсценувати пісню чи сюжет картини, дібрати музичні інструменти чи матеріали та кольорову гаму для виконання практичної роботи, виконати пісню під власний акомпанемент, спів каноном тощо.

Необхідною умовою реалізації завдань мистецької освітньої галузі є дотримання інтегративного підходу у навчанні, що може розглядатися у декількох значеннях:

  • у вузькому – через узгодження програмового змісту в межах галузі між різними навчальними предметами (за умови автономного викладання «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво»);
  • у широкому – через узгодження предметів мистецької освітньої галузі зі змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови), за умови дидактичної доцільності і коректності використання того чи іншого матеріалу.

 Методика викладання мистецтва в початковій школі будується як на засадах інтеграції, так і на компетентнісному підході, що являє собою окрему теорію навчання і розуміється як спосіб організації практичної та теоретичної діяльності учасників навчання, зумовлений закономірностями та особливостями змісту навчального предмета інтегрованого курсу «Мистецтво». На основі поглядів авторів типових програм, які визначають, що формування ключових компетентностей у процесі вивчення інтегрованого курсу «Мистецтво» має відбуватися системно та природно упродовж усього періоду навчання на уроках (чи у певних навчальних ситуаціях), де це педагогічно доцільно, учитель має застосовувати свій методичний інструментарій у контексті реалізації завдань мистецької освітньої галузі, через відповідні мистецькі трактування і приклади.

У процесі вивчення мистецтва великого значення набуває діяльнісний підхід. Такий підхід у мистецькій освіті спрямовано на розвиток ключових компетентностей і наскрізних мистецьких умінь особистості, які дають змогу застосувати мистецькі навички на практиці, розвивати здібності до роботи в команді, творчої групової роботи на уроках. Цей підхід доводить важливість мистецької художньо-творчої діяльності школярів, дає можливість школярам обирати, оцінювати власні мистецькі результати та результати творчої митецької діяльності однолітків, набувати навички сприймання мистецьких творів та здійснювати комунікацію засобами мистецтва. Діяльнісний підхід надає змогу досягти освітніх цілей, що втілюють потреби школярів у пізнанні мистецтва.

Мистецьку освітню діяльність на інтегрованому уроці необхідно планувати як особистісно-орієнтовану. Особистісно-орієнтований підхід передбачає співпрацю та співтворчість учня й учителя. Завдання учителя мистецтва – простежити динаміку творчого розвитку школяра, визначити особисті переваги в роботі з мистецьким матеріалом, розкрити та розвинути його індивідуальні здібності. Вчитель ураховує особливості розвитку кожного учня в мистецькій діяльності, здійснюючи планування освітнього процесу.

У процесі вивчення інтегрованого курсу «Мистецтво» рекомендуємо забезпечувати диференційований та індивідуальний підходи. Диференційований та індивідуальний підходи в мистецькій освіті дають можливість учителю організовувати освітній процес пізнання мистецтва з урахуванням індивідуальних особливостей школярів, рівнів їхнього індивідуального розвитку, здібностей, можливостей, запобігати неуспішності учнів, максимально розвивати дітей із різним рівнем розвитку. На засадах диференційованого та індивідуального підходів учитель мистецтва планує і здійснює підбір творчих завдань, готує творчі практичні завдання різного ступеня складності з урахуванням індивідуальних особливостей школярів.

Вчителю мистецтва радимо звернути особливу увагу на те, що формування мистецької культури учнів – це основа уроку мистецтва, його суть, яка може мати різне художньо-педагогічне втілення. Цілісність уроку досягається завдяки єдності всіх складових, оскільки в основу його побудови мають бути покладені не різні види діяльності, а різні грані мистецтва як цілісного явища. Це дає можливість вносити в урок будь-які контрасти, задля підтримування уваги учнів, створювати атмосферу творчої зацікавленості, узгоджувати матеріал програми з рівнем розвитку учнів.

Для якісної реалізації інтегрованого підходу у навчанні мистецтву вчителю доцільно долучити й підручники. У 2021/2022 навчальному році здобувачі освіти 4 класу будуть опановувати зміст мистецької освітньої галузі по одному з підручників, які пройшли конкурсне випробовування і рекомендовані до впровадження в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти. З переліком підручників та їх електронними версіями можна ознайомитися на сайті Інституту модернізації змісту освіти на сторінці електронної бібліотеки за посиланням.

Кожен з підручників, відповідаючи типовим освітнім програмам, представляє авторську модель інтегрованої мистецької освіти (тематизм, твори для сприймання і творення, система завдань тощо). Втім, підручник – це навчальне видання для учня, інструмент для оптимізації його навчання. Педагогу він може слугувати орієнтиром для конструювання уроків у частині визначення тематизму, добору мистецького матеріалу та методичного інструментарію. Водночас для досягнення цілей і завдань кожного конкретного уроку, зокрема формування тих чи тих очікуваних результатів навчання, визначених типовою освітньою програмою, педагогу необхідно залучати дітей до різних видів художньо-творчої діяльності. Для реалізації педагогічних завдань учитель може використовувати різний мистецький контент та методичний інструментарій, зокрема не охоплений змістом підручника. Тому наголошуємо, основним нормативним документом, що визначає зміст та вимоги освіти в закладі освіти, є типова освітня програма, а підручник – один з педагогічних засобів (з-поміж багатьох інших), що допомагає розв’язувати освітні завдання, визначені програмою.

Види діяльності учнів на уроках мистецтва репрезентують дві взаємопов’язані складові – сприймання (аналіз-інтерпретація) і творення мистецтва. Поступове і системне набуття учнями художнього досвіду здійснюється у тісному їх взаємозв’язку. Тільки за умови, коли учні активно сприйматимуть художні образи, творити їх самостійно (або у взаємодії з іншими), виявляти власну позицію, здійснювати творчий відбір художніх засобів – діяльність на уроках мистецтва ефективно впливатиме на розвиток емоційної сфери дитини (у тому числі емоційного інтелекту), формування художньо-образного, критичного, інших видів мислення, виховання художніх потреб, інтересів, смаків тощо.

Другий цикл навчання у цьому контексті є важливим, адже діти вже мають певний мистецький досвід, здобутий на першому циклі навчання, у них активно розвиваються мислення, пам’ять, увага, уява. Тому важливим є завдання педагога – підтримати і активно розвивати уміння та навички в галузі мистецтва.

У художньо-творчій діяльності з музичного мистецтва необхідно приділяти увагу формуванню вокальних навичок дітей (зокрема, співу в унісон). При цьому зазначимо, що використання електронного супроводу («мінус»-фонограм) доцільно лише на заключному етапі вивчення вокального твору. Важливим акцентом у діяльності педагога залишається розвиток ритмічного чуття, який здійснюється через створення ритмічного супроводу до власного співу, гра на елементарних музичних інструментах (у тому числі, в ансамблі), хореографічних рухах під музику тощо. На уроках мистецтва учням необхідно давати можливість у виявленні власної музичної творчості через імпровізації, створення ритмічних послідовностей, мелодій тощо. Звертаємо увагу, що ознайомлення учнів з музичною (у тому числі нотною) грамотою має відбуватися природно, у безпосередній музичній діяльності – співі, грі на елементарних музичних інструментах тощо.

В образотворчій діяльності учні на основі вже набутого художнього досвіду, мають системно і послідовно опановувати секрети мови візуальних мистецтв, зокрема різні живописні і графічні техніки, способи ліплення, деякі техніки декоративно-ужиткового мистецтва, ознайомитися з елементарними законами композиції, перспективи, основами кольорознавства, способами стилізації тощо. Для досягнення поставлених завдань педагогу необхідно не тільки запропонувати відтворити той чи той зразок, а й сприяти розвитку творчості дитини: показати варіативність виконання завдання в межах поставленої навчальної цілі; запропонувати можливість додавання елементів (відмінних від запропонованого зразка) у власну композицію тощо.

Набуття елементарних умінь з театрального та хореографічного мистецтва має відбуватися природно у тісному зв’язку з іншими видами діяльності: рухи під музику, інсценізація творів мистецтва тощо.

Водночас, в контексті інтегрованого навчання відбувається формування поліхудожніх умінь та якостей (здатність до порівняння мови різних видів мистецтва, відтворення різних явищ через музичні інтонації, малюнок, рух, жест, «оживлення» творів образотворчого мистецтва, візуалізація музики тощо).

У процесі аналізу – інтерпретації творів мистецтва слід привчати уважно слухати і споглядати твори мистецтва, висловлювати власні враження, розширювати словниковий запас учнів для характеристики мистецьких творів, шукати зміст, розуміти, яким чином він розкривається (через характеристику художньої мови). Водночас, у процесі обговорення не слід вдаватися до суто мистецтвознавчого аналізу, а застосовувати різні методичні прийоми та методи для зацікавлення учнів та їх занурення у зміст твору. Системно і послідовно потрібно привчати дітей визначати, описувати емоційні стани, викликані почутим, побаченим, формувати культуру емоційного сприймання й реагування на твір мистецтва.

Окрім того, важливо привчати дітей не тільки творити і самовиражатися, але й презентувати результати власної творчості, брати участь у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), а з часом виявляти ініціативу щодо їх створення, спілкуватися з друзями та знайомими про мистецтво. Пізнання мистецтва відбувається, як через художньо-творчу діяльність, так і активне сприймання творів різних видів мистецтва та ознайомлення з особливостями їхньої художньо-образної мови.

Система оцінювання результатів навчання в мистецькій освітній галузі ґрунтується на позитивному ставленні до кожного учня (учениці). Оцінюється не рівень недоліків і прорахунків, а рівень прогресу особистісних досягнень, тому критерієм перевірки та оцінювання результатів мистецької освіти є динаміка особистісного розвитку дитини. Безперечно, певну роль у мистецькій сфері відіграють спеціальні художні здібності (музичний слух, вокальні дані, відчуття ритму, кольору, пропорцій, симультанне образне сприймання тощо), які можуть впливати на освітні результати учнів. Втім для створення об’єктивності системи оцінювання, перевірка має інтегрувати такі показники:

  • формувальне оцінювання це ставлення дитини до мистецької діяльності, її активність та ініціативність, особистісне зростання у порівнянні з її попередніми досягненнями;
  • підсумкове оцінювання – це досягнення дитини у різних видах діяльності відповідно до показників успішності, визначених освітньою програмою.

Навчальна та методична література з предметів художньо-естетичного циклу зазначена у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, що розміщені на офіційному сайті МОН. Під час підготовки вчителів до уроків радимо використовувати періодичні фахові видання, зокрема науково-методичний журнал «Мистецтво та освіта».

Фізкультурна освітня галузь

Фізична культура

Завдання предмета фізична культура реалізують за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в дітей уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток, зміцнення здоров’я та формування умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності, здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, способами лазіння та перелізання, навичками володіння м’ячем та стрибками, розвиток фізичних якостей, формування постави й профілактики плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в учнів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення, користуватися власними перевагами і визнавати недоліки у тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізовувати спортивні проєкти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

Частина навчального навантаження з фізичної культури (до 1 години на тиждень) може використовуватися на вивчення окремих навчальних предметів, що забезпечують рухову активність учнів (хореографія, ритміка, плавання тощо), за наявності відповідних умов педагогічних кадрів та навчальних програм, що мають гриф Міністерства освіти і науки України.

Організація освітнього процесу в 4 класах за типовою освітньою програмою, розробленою під керівництвом Р. Б. Шияна

Особливості типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р.Б. Шияна, полягають у структуруванні змісту початкової освіти за освітніми галузями та представленні його інтегровано в предметах вивчення, що визначені навчальним планом. Запропонована у програмі інтеграція забезпечує умови для формування в молодших школярів цілісної картини світу, здатності сприймати предмети/об’єкти і явища різнобічно, системно та визначати практичне застосування вивченого.

Інтеграція змісту та видів діяльності різних освітніх галузей відбувається навколо тем та проблемних питань природничого та соціокультурного змісту. Математичні та мовні уміння при цьому відіграють інструментальну роль та виступають засобами вирішення проблемних питань/ситуацій, пізнання світу, фіксації результатів досліджень. У навчальних програмах з української та іноземної мов, математики, мистецтва, фізичної культури окреслюється поступовий розвиток умінь (шлях досягнення очікуваних результатів навчання) у межах кожної змістової лінії.

Мовно-літературна освітня галузь реалізується у навчальних предметах «Українська мова», «Іноземна мова» та інтегрованому курсі «Я досліджую світ». Вивчення української мови у 4 класі передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» та інтегрованим курсом «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь), відповідно до якого 5 годин на тиждень використовується на вивчення української мови як окремого предмета, 2 години української мови на тиждень включені до інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (мовно-літературна галузь). В інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст мовно-літературної галузі розгортається лінійно разом із змістом решти освітніх галузей, що інтегруються.

Математика вивчається як окремий предмет (4 години на тиждень) та у складі інтегрованого курсу «Я досліджую світ» (1 година на тиждень). Як і зміст мовно-літературної галузі в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» зміст математичної освітньої галузі розгортається лінійно разом із змістом решти освітніх галузей, що інтегруються.

Досягнення очікуваних результатів природничої, громадянської та історичної, соціальної та здоров’язбережувальної, технологічної та частково мовно-літературної та математичної освітніх галузей забезпечує інтегрований курс «Я досліджую світ» (7 год на тижень). Інтеграцію змісту цих освітніх галузей учитель представляє в календарно-тематичному плані.

Реалізація інформатичної освітньої галузі у 4 класі забезпечується предметом «Інформатика» (1 год на тиждень). Реалізація мистецької освітньої галузі може здійснюватись як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво.

Мовно-літературна галузь

Українська мова

Інтегрований  мовно-літературний  курс  «Українська  мова»  забезпечує інтеграцію різних рівнів міжгалузеву, предметну (немає поділу на уроки мови та читання, а подані мовно-мовленнєві завдання виконуються на основі літературних творів та медіатекстів). Наявність мовно-мовленнєвих вправ дає змогу на одному уроці розв’язувати завдання як мовної, так і літературної освіти, які традиційно реалізувалися на окремих уроках. Також змістове забезпечення інтегрованого курсу «Українська мова» ґрунтується на інтеграції змісту природничої, громадянської та історичної, соціальної та здоров’язбережувальної, математичної та мистецької освітніх галузей. Інтегрований курс «Українська мова» має забезпечувати формування нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей, зокрема виховання в учнів початкових класів високої патріотичної свідомості, почуття вірності та любові до Батьківщини; утвердження в свідомості й почуттях особистості молодшого школяра патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурного та історичного минулого України; усвідомлення досягнень українського народу, його інтелектуальних і духовних надбань; формування толерантного ставлення до інших народів, їхніх мов, культур; культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережного ставлення до природи тощо; виховання почуття любові до української мови як мови державної, потреби її вивчати та спілкуватися нею.

Систему завдань на уроках інтегрованого курсу «Українська мова» пропонуємо спрямовувати на формування спільних для всіх ключових компетентностей умінь і якостей особистості, зокрема читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, уміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими учасниками освітнього процесу.

В умовах інтегрованого мовно-літературного курсу на уроках з’являється можливість зреалізувати текстоцентричний (не словоцентричний, як було раніше) підхід до вивчення мовних явищ. З метою розвитку здатності спостерігати за мовними явищами, експериментувати зі звуками, словами, фразами, зокрема і в мовних іграх, для опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови, формування базових правописних умінь четвертокласники досліджують їх, а потім самостійно роблять висновки, тобто складають правила. Для цього широко пропонуються мовні казки. Таким чином забезпечується дослідницький характер вивчення мовних явищ.

Пропонований програмою для дослідження теоретичний матеріал є непростим в опануванні, водночас необхідним для формування мовленнєвих умінь. Задля попередження появи утруднень та створення передумов більш усвідомленого сприйняття матеріалу рекомендуємо під час опанування теоретичної інформації використовувати емоційно забарвлені, цікаві для дітей образи, залучати прийоми мнемотехніки.

Для зацікавлення учнів і залучення у процес дослідження пропонуємо залучати їх до дискусії, формувати уміння ставити проблемні запитання на основі прочитаних текстів та аналізу ілюстрацій до них. З цією метою дидактично доцільними будуть вправи на моделювання життєвих ситуацій, у тому числі конструювання ситуацій вибору та власної відповідальності, авансування успіху (наприклад, Напиши текст. Відредагуй і розкажи однокласникам. Опублікуй його в журналі класу, у блозі на сайті тощо. Такі вправи сприяють формуванню в учнів ціннісного ставлення до світу, розвитку власних здібностей, нахилів, творчості в діяльності; залучають до співпраці учнів із дорослими (працівниками школи, батьками або членами родини: Знайди інформацію в різних джерелах, запитай у рідних і друзів, знайомих, порівняй власні думки з думками інших людей – що в них спільного? Чим вони відрізняються?) тощо.

Формування орфоепічних, правописних, лексичних, граматичних, стилістичних, словотвірних умінь, що в цілому сприяє індивідуальному стилю мовлення, необхідно забезпечувати системою тренувальних, дослідницьких, пізнавальних й цікавих завдань, що подані у підручниках «Українська мова та читання». Ефективним засобом узагальнення та систематизації знань є мовний аналіз, який допомагає свідомому засвоєнню здобувачами освіти програмового матеріалу, формуванню в них мовних та мовленнєвих умінь і навичок.

Значну увагу варто приділити становленню компетентних читачів – особистостей, здатних здійснювати когнітивні читацькі операції, працюючи з текстами різної функціональної спрямованості.

Для удосконалення навичок читання, розвитку пізнавальних інтересів, збагачення духовного світу учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури та медіапродуктів пропонуються завдання на читання з позначками, читання з передбаченням та ін.

Розвитку мовлення, уяви та творчого мислення в процесі роботи над текстом сприятиме переказування, творення текстів на основі коміксів, інфографіки, за поданим початком, серією малюнків, картиною, на основі власних спостережень та ін.

На уроках української мови рекомендовано застосовувати інноваційні технології, зокрема і технології розвитку критичного мислення: мапа думок, сенкан, РАФТ, асоціативний кущ, діаграма Венна тощо; роботу з медіа  (інфографіка, комікси, колаж, створення класної газети, реклама, лист, афіша). Вони сприятимуть вихованню в здобувачів освіти позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, прагнення вдосконалювати своє мовлення, а також розвитку літературно-творчих здібностей, умінь критично мислити та розв’язувати проблемні завдання.

Інноваційним інструментом для розвитку комунікативних умінь учнів є навчальні активності учнів, що передбачені змістовою лінією «Театралізуємо». Для досягнення визначених в ній очікуваних результатів рекомендуємо залучати учнів до сценічної творчості, в умовах якої школярі набувають акторського досвіду, зокрема імпровізації, що забезпечує розвиток у дитини емоційного інтелекту, творчого мислення, ініціативності, самосвідомості й самоефективності, уміння мобілізувати інших, долати бар’єри, пов’язані з неоднозначністю, невизначеністю та ризиками, співпрацювати з іншими особами.

Насамкінець, наголосимо, що відповідно до Державного стандарту початкової освіти уроки/заняття інтегрованого курсу «Українська мова» мають спрямовуватися на «розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому і суспільному житті, у міжкультурному діалозі, бачити її передумовою життєвого успіху; плекання здатності спілкуватися рідною мовою; формування шанобливого ставлення до культурної спадщини; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду».

Математична освітня галузь

Початковий курс математики спрямований на формування та розвиток в учнів математичної компетентності. У 4 класі, як і в 3-му, навчання математики спрямовується на розкриття ролі математики для пізнання об’єктів, явищ, їх закономірностей та перспектив навколишнього світу; формування в учнів основ математичних знань, фактів, способів дій/операцій для розв’язання навчальних і практично-життєвих завдань, проблем, задач.

Програма з математики реалізується за такими змістовими лініями: «Лічба», «Числа. Дії з числами», «Вимірювання величин», «Просторові відношення. Геометричні фігури», «Робота з даними».

Привертаємо увагу, що завдання освітньої математичної галузі реалізуються через вивчення окремого навчального предмета «Математика» (4 год на тиждень протягом навчального року) та включення програмового змісту з математики в інтегрований курс «Я досліджую світ» (1 год на тиждень), в інші освітні галузі як інструмент дослідження, порівняння, передбачення, обчислення, пізнання об’єктів за певними величинами, обґрунтування, опис подій в історичному ракурсі, залежностей між предметами/об’єктами природи тощо. При розподілі програмового змісту навчального матеріалу між окремим предметом та інтегрованим курсом пропонуємо для інтегрованого курсу обирати теми, що передбачають виконання практико-орієнтованих завдань на застосування вивченого матеріалу різних змістових ліній. Водночас, привертаємо увагу, що матеріал змістових ліній «Вимірювання величин», «Просторові відношення», «Геометричні фігури» може бути використаний на уроках інтегрованого курсу і як новий з метою ознайомлення з ним учнів, в подальшому використовуватися на уроках математики.

Навчання в 4 класі є підсумковим, завершальним у початковій школі, і стартовим для навчання в 5 класі основної школи. Тому методи і прийоми роботи з ознайомленням із новими поняттями, їх опрацювання та формування предметних компетентностей мають бути пропедевтичними, адаптаційними, підготовчими до тих, що використовуються на наступному етапі навчання. Зокрема, радимо спільно з учнями визначати тему уроку, основні завдання та мету уроку, щоб потім виконати рефлексію, самооцінювання та взаємооцінювання. Також доцільно практикувати самостійне опрацювання учнями/ученицями окремих теоретичних відомостей та ознайомлення зі способами обчислень тощо відповідно до завдань у підручниках.

З урахуванням того, що зміст математичної освіти є цілісним, системним, послідовним у розкритті та опануванні основними поняттями, які є взаємопов’язаними, взаємозалежними, кожне попередньо здобуте знання є базою для наступного, тому на початку навчального року слід ґрунтовно повторити та систематизувати навчальний матеріал, який вивчався в попередніх класах, зокрема в третьому.

У сучасних умовах підвищеної уваги до вивчення систематичного шкільного курсу математики істотного значення набуває формування мотиваційної складової/мотивації до навчально-освітньої діяльності; розвитку та вдосконалення форм організації освітнього процесу щодо пізнання математичних фактів, залежностей, закономірностей, підвищення інтересу учнів до практичного використання математичних висновків, їх теоретичного, функціонального спрямування тощо.

Рекомендуємо під час ознайомлення з новими поняттями, новими фактами і залежностями в математиці проводити актуалізацію здобутих знань, інформації, навичок учнів, та використовувати проблемні запитання, які стимулюватимуть дітей до роздумів, до пошуку власних ідей, до бажання аргументувати, відстоювати свої позиції, думки, дії.

Наскрізною лінією типової освітньої програми (математична освітня галузь) відповідно до мети і завдань сучасної початкової освіти є формування у дітей умінь бачити, аналізувати, порівнювати, робити висновки, узагальнення, у цілому проводити дослідження. Шляхом досліджень учні пізнають закономірності (закони, властивості) математичних дій, їх зв’язок, залежності, застосування, іншими словами, здобувають самостійно інформацію про математичні факти, які надовго залишаються в пам’яті. І найголовніше: ці факти дитина зможе у будь-який час продовжувати досліджувати самостійно, а значить практично користуватися здобутими знаннями, навичками, компетентностями за потреби.

Зазначимо, що розв’язування проблем математичного змісту, в тому числі сюжетних задач, реалізується наскрізно у всіх змістових лініях. Дослідження та опис математичних фактів, відношень і закономірностей, що закладені в них, реалізують потенціал математичної галузі для формування в учнів здатності логічно мислити, узагальнювати, робити висновки, застосовувати набуті знання, навички для розв’язання навчальних і практичних завдань, задач, формувати, розвивати та вдосконалювати/збагачувати свідоме математичне мовлення.

Формування та розвиток умінь і навичок розв’язування задач навчального та життєвого контенту має здійснюватися системно, систематично, на основі дослідження вихідних даних задачі, зв’язків між ними та невідомими величинами, про які запитується в задачі, добору відповідного математичного моделювання сюжетної дії задачі та її розв’язання. Вимагати від учнів знання назв виду задач та завчання способів розв’язання певних видів задач недоцільно, оскільки видів складених задач, що є поєднанням простих, чимало, і вивчення конкретних прийомів розв’язування задач стримуватиме власне дослідження, власний вибір способу, власне міркування учнів. А це, в свою чергу, обмежуватиме можливості учнів розв’язувати нестандартні задачі, задачі, подані в іншій формі, формулюванні, у самостійному доборі, застосуванні вивчених прийомів та їх комбінацій. Основне, учні мають зрозуміти і міцно засвоїти конкретний зміст кожної дії, і, відповідно, якою дією моделюється певна залежність. Досить ефективним буде навчання учнів досліджувати зв’язки величин і їх залежності за допомогою різних форм моделювання: (схеми, схематичні рисунки та малюнки, зарисовки, таблиці, короткі записи), тобто формалізоване зображення об’єктів, їх кількісних співвідношень і зв’язків.

Для реалізації вимог математичної галузі типової освітньої програми, досягнення учнями очікуваних результатів навчання рекомендуємо систематично використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, практично-діяльнісну інтеграцію з темами, розділами інших освітніх галузей, та пропонованими темами навчальних тижнів. Математика забезпечує реалізацію інтегративного підходу під час ознайомлення з певними математичними поняттям на реальних прикладах з життя, об’єктах, що нас оточують. Інтеграція має бути природньою, логічною, дидактично і практично виправданою.

Враховуючи вікові особливості четвертокласників та з метою усвідомленого, зацікавленого сприйняття змісту навчального матеріалу доцільно на уроках практикувати дії з реальними об’єктами (у тому числі геометричними фігурами), предметними та схематичними ілюстраціями тощо. З цією метою вчитель/учителька може використовувати готові дидактичні засоби навчання для логіко-математичних видів діяльності, та виготовлені самостійно учнями (для створення яких варто проводити вимірювання, співставлення та порівняння їх за певними ознаками (кількістю, розмірами, розміщенням, кольором, формою, призначенням, матеріалом тощо).

Під час вивчення початкового курсу математики особливу увагу доцільно приділяти збагаченню та розвитку мовлення дітей. Правильне використання математичних термінів є важливим для свідомого засвоєння, розуміння суті математичного поняття. Зазначимо, що у підручниках формулювання завдання на обчислення дається по-різному (обчисли, виконай обчислення, знайти значення виразу, обчисли вираз, виконай дію (дії) тощо). Радимо використовувати цю особливість для розширення діапазону мовлення учнів, усвідомлення ними процесу дії для досягнення результату.

Для формування вмінь аналізувати, виділяти істотне, головне, тобто те, що вказує на зв’язок і взаємозалежність між даними величинами, оцінювати інформацію та використовувати її в практичних ситуаціях, математичних формулюваннях, критично мислити пропонуємо у ході розв’язання будь-якої математичної, навчальної чи життєвої проблеми використовувати графічну інтерпретацію: малюнки, світлини, схеми, схематичні рисунки, графи, діаграми, предметну демонстрацію тощо.

Природнича, громадянська та історична, соціальна і здоров’язбережувальна освітні галузі

Інтегрований курс «Я досліджую світ»

Навчальний предмет «Я досліджую світ» у 4 класі спрямований на формування в учнів системи знань про природне і соціальне оточення людини, уявлень про взаємозв’язки і взаємозалежність природи і суспільства як загальнолюдські цінності. Під вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» четвертокласники ознайомлюються з елементарними поняттями з біології, хімії, екології, географії, основ здоров’я, фінансової грамотності, історії, безпеки життєдіяльності тощо.

Важлива роль належить технологічній галузі, яка не тільки формує життєві компетенції, а й допомагає учням більше пізнати навколишній світ та поглибити знання з інших освітніх галузей. Її зміст спрямований на оволодіння основами технологічних знань, вміннями і навичками працювати, способами планування та організації праці; на розвиток сенсорики, дрібної моторики рук, просторової уяви, здібностей орієнтуватися в інформації різного виду; освоєння знань про роль діяльності людини в перетворенні навколишнього світу; виховання працьовитості, шанобливого ставлення до людей різних професій та результатів їх праці.

Технологічна галузь сприяє розвитку знаково символічного і просторового мислення, репродуктивної та творчої уяви на основі розвитку здатності учнів до моделювання і відображення об’єкта і процесу перетворення в формі моделей (малюнків, схем); регулятивних дій, планування (вміння складати план дій і застосовувати його для вирішення завдань); прогнозування (передбачення майбутнього результату при різних умовах виконання дії), контроль, корекцію та оцінку; формування внутрішнього плану на основі поетапного відпрацювання предметно-перетворювальних дій; розвитку планувальної і регулюючої функцій мови; комунікативної компетентності молодших школярів на основі організації спільної продуктивної діяльності; розвитку естетичних уявлень і критеріїв на основі образотворчої і художньої конструктивної діяльності; формування мотивації успіху і досягнень молодших школярів, творчої самореалізації на основі ефективної організації предметно-перетворювальної символіко-моделюючої діяльності; ознайомлення молодших школярів зі світом професій і їх соціальним значенням, історією їх виникнення і розвитку як першої сходинки формування готовності до попереднього професійного самовизначення.

У 4 класі рекомендуємо ширше використовувати інформаційно-комунікаційні технології, пропонувати учням завдання на пошук інформації, створення власних проєктів. Виконання таких завдань має передбачати співпрацю й обмін інформацією та ідеями. Навчальні дії мають формувати в учнів уміння аналізувати, систематизувати та узагальнювати знайдену інформацію, оцінювати один одного, презентувати власні проєкти.

Організовуючи вивчення курсу «Я досліджую світ», учитель має враховувати, що його програма має спірально-концентричну будову, тому у різні роки навчання в межах циклу та з першого циклу у другий повторюється вивчення окремих тем з розширенням та поглибленням їх змісту.

У 4 класі важливою темою курсу є тема «Організм людини», зміст якої спрямований на ознайомлення учнів з внутрішньою будовою тіла людини. Під час вивчення цієї теми учні набудуть життєво важливих знань про свій організм, що є злагодженою високоорганізованою системою, яка регулюється і управляється нервовою системою. Основними методичними прийомами вивчення цієї теми є супроводження вивчення органів людини питаннями їх охорони, збереження здоров’я в цілому. У поєднанні з формуванням елементарних знань про людину, її організм необхідно працювати над прищепленням дітям гігієнічних навичок і правил, вихованням культури здоров’я, культури харчування тощо. Опрацювання теми «Організм людини» закладає основи для формування здоров’язбережувальної компетентності, складниками якої є: турбота про особисте здоров’я і безпеку, реагування на діяльність, яка становить загрозу для власного життя, здоров’я, добробуту та інших осіб; визначення альтернатив, прогнозування наслідків, ухвалення рішень з користю для здоров’я, добробуту, власної безпеки та безпеки інших осіб; аргументований вибір на користь здорового способу життя, аналіз і оцінка наслідків та ризиків; підприємливість та етична поведінка для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.

Привертаємо увагу на те, що у 4 класі, основними методами вивчення навколишнього світу залишаються спостереження й експеримент. Під час організації спостережень у 4 класі з учнями необхідно чітко визначати мету даного виду діяльності та об’єкт спостереження, створити необхідні умови і скласти план роботи. Під час спостереження доцільно фіксувати отримані результати. У кінці спостереження обов’язково робити висновки і розглянути можливості подальшої роботи. Експеримент дає можливість учням перевірити гіпотезу. Експерименти проводить учитель або учні разом із учителем. Використання дослідницького підходу в організації вивчення навколишнього світу сприяє зміні характеру взаємовідносин «учитель – учень» у бік співпраці, а також вихованню пізнавального інтересу, створення позитивної мотивації навчання, формування глибоких, міцних і дієвих знань та навичок.

Дослідницька навчальна діяльність сприяє розвитку інтелектуальної сфери особистості, формуванню способів активної пізнавальної діяльності.

Наповнюючи освітній процес у 4 класі новими видами навчальних активностей, пропонуємо повністю не вилучати ігрове навчання, яке було домінуючим у першому циклі. Ігрова діяльність у формі дидактичних і сюжетно-рольових ігор сприяє активізації пізнавальних інтересів учнів, більш ефективному засвоєнню або закріпленню навчального матеріалу. Застосовуючи цю форму навчання на другому циклі, потрібно пам’ятати головні елементи ігрової технології навчання: перед початком гри ставиться конкретна мета навчання; через ігрову діяльність досягається конкретний педагогічний результат; навчальна діяльність підкоряється правилам гри; навчальні матеріали є засобами гри. Ігрові прийоми, спрямовані на організацію колективних форм діяльності, сприяють тому, що учні вчаться поважати думку інших членів малої групи, прогнозувати кінцеві результати, самостійно планувати діяльність, визначати методи досягнення цілей.

Забезпечуючи наступність між першим і другим циклами початкової освіти, організація вивчення інтегрованого курсу «Я досліджую світ» має ґрунтуватися на ціннісно- орієнтованому, особистісно-орієнтованому, компетентнісному, діяльнісному підходах.

З метою формування в учнів норм, звичок, способу життя, стилю поведінки, необхідних для успішного функціонування у суспільстві, змістове наповнення курсу спрямовується на стимулювання прояву патріотизму і громадянської відповідальності; поваги; партнерської взаємодії; працелюбності і творчої ініціативи тощо.

Діяльнісний підхід на другому циклі навчання передбачає самостійний пошук, інтерпретацію, аналіз, узагальнення і оцінку різних джерел інформації, графічних даних та інших навчальних ресурсів. Це сприятиме реалізації таких очікуваних результатів навчання, як: опрацювання та систематизація інформації природничого змісту, отриманої з доступних джерел, та представлення її у різних формах; критичне оцінювання фактів, поєднання нового досвіду з набутим раніше і його творче використання для розв’язання проблем природничого характеру; робота з різними джерелами соціальної та історичної інформації, аналіз змісту джерел, їх критична оцінка; узагальнення інформації з різних джерел, розповідь про минуле і сучасне та інші.

Рекомендуємо в організації вивчення інтегрованого курсу застосовувати інструменти інтегративного підходу, який дає змогу формувати в уяві учнів цілісну картину світу і будується за принципом об’єднання декількох видів діяльності і різних засобів розвитку учнів, що забезпечує можливість формування і розвитку у них системи навчальних дій, а також передбачає вивчення розділів курсу не ізольовано, а у взаємозв’язку. Реалізація інтегративного підходу зумовлює застосування різних видів навчальних активностей, у тому числі різних видів рухової активності (фізкультхвилинки, рухливі паузи, театралізовані ігри тощо), на уроках з різних предметів. Також доцільно у процесі вивчення змісту навчального матеріалу враховувати міжпредметні зв’язки з мовно-літературної, математичної, мистецької та інших освітніх галузей.

Актуальним для освітнього процесу у 4 класі залишається використання словесних методів навчання, що передбачає проведення бесід, дискусій, пояснень, роботу з підручником, яка включає різноманітні стратегії читання. Використання підручників, наочних посібників рекомендується на кожному уроці, оскільки це сприяє успішній актуалізації вже вивченого матеріалу, допомагає у процесі усвідомлення нової інформації, розкриває вміння критично мислити та аналізувати прочитане, дає можливість учням отримати більш достовірні знання і реальну картину про навколишній світ, підвищує можливості рефлексії отриманої інформації та вміння працювати самостійно. У курсі «Я досліджую світ» доцільно розвивати комунікативні вміння, навички критичного оцінювання інформації, а також збагачувати духовний світ учнів через естетичне сприймання творів художньої літератури.

Актуальним засобом формування світогляду учнів є проблемне навчання, ефективність якого полягає у тому, що під час розв’язання навчальних проблем в учнів формується критичне, творче, діалектичне мислення. Проблемне навчання сприяє формуванню умінь застосування системи логічних прийомів або окремих способів творчої діяльності, умінь творчого застосування знань, тобто застосування знань у новій ситуації. Воно сприяє накопиченню досвіду творчої діяльності, оволодінню дослідницькими методами, набуттю досвіду розв’язання практичних проблем та зміцнює мотиваційний складник освітнього процесу.

Організовуючи навчальну діяльність четвертокласників, варто застосовувати діяльнісний метод, коли учень не отримує вже готові знання, а здобуває їх самостійно у процесі власної навчально-пізнавальної діяльності.

Навчально-пізнавальна діяльність на другому циклі навчання неможлива без проєктної діяльності, яка спрямована на розв’язання учнем або групою школярів дослідницької, творчої або практичної проблеми. В організації проєктної діяльності рекомендується враховувати вікові особливості учнів, їх інтереси та надавити переваги реалізації колективних або групових проєктів. Оскільки проєктні роботи не обмежуються лише урочними годинами, то пропонується використовувати резервний час та інтеграцію з позаурочною діяльністю.

Наголошуємо, що лише комплексне використання всіх підходів до організації навчального процесу створить можливості для організації навчальної діяльності на високому рівні, успішного досягнення очікуваних результатів та підвищення якості освіти.

Завантажити: Методичні рекомендації про викладання у початковій школі у 2021/2022 навчальному році (Розмір: 71.3 KB, Завантажень: 535)
Back to top button