Україна та Польща обмінялися 17-ма тисячами копій документів про українських підпільників

У Києві представники Архіву Служби безпеки України та Інституту національної пам’яті Польщі обмінялися електронними копіями документів про Організацію українських націоналістів. Загалом це близько 17 тисяч сторінок.

Таким чином обидві інституції роблять більш доступними історичні матеріали для громадян обох країн. Як відомо, навесні в Україні набув чинності Закон України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”. Польща відкрила свої архіви радянського періоду майже одразу із звільненням від комунізму.

На фото: зліва директор Бюро надання доступу та архівації документів польського Інституту національної пам’яті Рафал Лєскєвіч справа: директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик

На фото:
зліва директор Бюро надання доступу та архівації документів польського Інституту національної пам’яті Рафал Лєскєвіч
справа: директор Галузевого державного архіву СБУ Ігор Кулик

Як розповів директор Архіву СБУ Ігор Кулик, українська сторона передала архівні кримінальні справи на представників ОУН(м). “Ці документи містять знайдені матеріали про учасників підпілля ОУН(м), які діяли на території Рівненщини, Тернопільщини та Чернівеччини. Вони займалися розвідувальною та інформаційною роботою, видавали і переховували антирадянську літературу. Одна з цих боївок діяла на Рівненщині в 1947-1949 роках”, – розповів Ігор Кулик.

Польська сторона передала Україні документи щодо діяльності ОУН(б) періоду 1944-1947 років. Серед них – протоколи допитів та звіти Служби безпеки ОУН надрайонів “Батурин” та “Холодний яр”, інструкції референта СБ Василя Фединського, списки українців, вбитих польськими та радянськими партизанами, списки награбованого майна по датах і населених пунктах, господарські журнали про стан матеріального забезпечення, різноманітні інформаційні звіти та повідомлення про українсько-радянські та українсько-польські стосунки.

Як наголосив під час зустрічі в Києві директор Бюро надання доступу та архівації документів польського Інституту національної пам’яті Рафал Лєскєвіч, ухвалений українським парламентом Закон «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» є кроком у доброму напрямку.

«Надання доступу до документів безпеки громадянам, які були репресовані тоталітарною системою, їх родинам, а також науковцям та журналістам, є дуже істотним елементом «розрахунку» з диктатурою. Це своєрідна форма відшкодування жертвам. Залишається сподіватися, що описаний в законі спосіб комплектування ІНП документами та надання доступу до них буде втілено швидко й без перешкод, що стане поштовхом для викриття злочинів комунізму», – переконаний польський історик.

Нагадаємо, минулого року в Україні відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008—2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ. Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка як невід’ємну ознаку демократії передбачає обов’язкову можливість дізнатися об’єктивно про елементи своєї історії.

21 травня набув чинності Закон України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*