Тортури для очищення душі

Жорстокі тортури в Середні віки застосовувались не для покарання, а для порятунку душі засудженого і схвально сприймались суспільством. Після того як тіло грішника було «підготовлене», душа звільнялась і була готова до зустрічі з богом. Християнські власті карали грішників, щоб ті могли отримати право на вічне життя. Безліч засуджених злочинців навіть добровільно погоджувалися на мученицьку смерть, щоб довести свою чесність або забезпечити собі дорогу в рай.

За кримінальним законом Карла V, виданим 1532 року, застосування тортур обиралося на розсуд «гарних суддів». Кат, який сьогодні уявляється втіленням садиста, насправді мав бути стриманою і розсудливою людиною.

Німецький дослідник Вольфганг Тильд, автор книги «Тортури, ганебний стовп, багаття. Юриспруденція в Середні віки», з’ясував, що, попри все, звинувачувальний вирок потребував надійних доказів. Правда, через їх брак для проголошення звинувачувального вироку у середньовічному суді судді намагалися здобути правду з вуст обвинуваченого будь-якими способами. Наприклад, за допомогою диби. Середньовічні «слідчі» також переконували обвинуваченого зізнатися шляхом психологічного тиску. Так, існувало судове випробування під назвою Bahrprobe: передбачуваного вбивцю примушували поцілувати рани жертви — «дасть бог, вбивця себе викриє». Підсудний мав побачити результати свого діяння і від жаху через скоєне впасти ниць і в усьому зізнатися.

Страти здебільшого проводилися публічно. І люди, які приходили на них подивитися, іноді гнівно реагували на дії ката, якщо той виконував свою роботу неналежним чином і примушував засудженого страждати більше, ніж необхідно. Існували й такі кати, які прагнули полегшити страждання засуджених удаваними катуваннями або прискорюючи смерть. Наприклад, коли злочинця спалювали, кати підкладали у вогонь мокру солому і нещасний швидко задихався від диму і вже не мучився, коли вогонь досягав його тіла.

У своїй книзі Шильд зробив поправку на сприйняття середньовічної людини. Хоча злочинці (а були ж і невинні) піддавалися страшним тортурам, середньовічній людині це не вселяло того жаху, який відчуваємо сьогодні ми, читаючи про страшне минуле «варварських» темних століть.

Шкільне життя

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*