Тема: Образи різних епох (Музичне мистецтво. 7 клас)

Мета   уроку  :
Навчальні : творчість Г. Пер села  та  гурту «Бітлз»;

  • порівняння образного  змісту  музики, створеної в далекому і недалекому  минулому (17- 20 ст);
  • ознайомлення зі  стилем  бароко;
  • визначення понять  гомофонія , сюїтлеманда , рок – музика , біт.

Виховні: Виховувати  інтерес  та  любов  до  музики
Розвиваючі: Розвиток  вокально – хорових  навичок.
Наочні  посібники: Г. М. Макаренко «Музичне  мистецтво»  7 клас, портрет  Г. Пер села, групи «Бітлз»
Музичний  матеріал : Г. Персел «Сюїта  № 7 «Земля», Дж. Ленон, П. Маккартні «Хай буде  так».
Т. Н. З : магнітофон.

ХІД  УРОКУ :

I. Організація учнів до  уроку .

Музичне вітання.

Посміхнись до всіх навколо

Добрий ранок люба школа

І веселий той дзвінок

Кличе всіх нас на урок

Урок музики, урок музики, урок музики , урок.

Вступне слово вчителя .

Вч. Сьогодні ми поговоримо про образи та стилі англійської музики. У XVII столітті Англія була однією з тих країн Європи, де після розквіту музичного мистецтва в епоху Ренесансу і бароко вітчизняна музична традиція почала зникати. Один німецький музикант назвав Англію „країною без музики”.

Про класичну музику Англії знову заговорили лише з кінця ХІХ – початку ХХ століть. Англійську музику сімнадцятого століття прославив композитор Генрі Персел.

Розповідь про стиль бароко

 ХVІІ століття – початок нової епохи в музиці – стилю бароко, в якому втілювалися монументальні та величні образи. Досягла своєї вершини поліфонія, але демократичність нової музики все більше прагнула до гомофонії. У гомофонії на перший план вийшла гнучка, схвильована мелодія, що панує над супроводжуючими голосами.

Важливим кроком епохи стала поява опери, світського мистецтва, яке наслідувало ідеї Відродження і поставило на перше місце ідеал краси і виразності мелодії, багатство людських почуттів. Розвиваються вокальні та інструментальні жанри. Король музичного бароко – орган – поступається місцем клавесину. Якщо органу належали піднесені та патетичні образи, то клавесину – витончені та граціозні.

Бароко – стиль музичного мистецтва ХVІІ-ХVІІІ століть, в якому втілювалися монументальні та величні образи

Розповідь про творчість Г. Персела

 Епоха бароко подарувала світу „Британського Орфея” – так називали сучасники композитора Генрі Персела. Юний Генрі навчався у двох своїх родичів, шанованих музикантів того часу. У шестирічному віці він став хористом Королівської капели, у дванадцятирічному – написав першу оду до дня народження Карла ІІ: звернення дітей Королівської капели до короля.

Персел працював для високопоставлених осіб. Серед його покровителів – чотири монархи (Карл ІІ, Джеймс ІІ, Уїльям ІІІ, Мері ІІ). Саме для них Генрі Персел створював різноманітну церемоніальну та духовну музику.

Псалми, пісні, кантати, музика для театру, інструментальні твори – у всьому відчувається натхнення і майстерність, національний колорит, свідоме використання елементів мелодики народних пісень.

Опера „Дідона та Еней”, написана для шкільного спектаклю, є першою національною оперою.

Генрі Персел писав музику для клавесина, був першокласним органістом та клавесиністом. Одним із жанрів, до якого звертався Персел у клавесинній музиці, була сюїта. Саме в цей час народився чотиричастинний цикл, куди входили чотири контрастних танці різних народів Європи: розмірена німецька алеманда, французька рухлива куранта, іспанська повільна і сумна сарабанда, а також англійська швидка жига.

Яскравий танцювальний початок – лише головна ознака, бо під сюїти, що виконували на клавесині чи лютні, ніхто не танцював. Пізніше сюїтні цикли взагалі втратили ознаки танцювальності (наприклад, „Карнавал” Сен-Санса).

Сюїта – чотиричастинний інструментальний цикл з танцювальних п’єс, контрастних за темпом і характером

ІІ . Слухання. Г. Персел. Сюїта № 7. Алеманда

 Вч. Який характер і темп музики?

Уч. Відповіді.

Вч. Який вид багатоголосся використаний?

Уч. Відповіді.

Аналіз прослуханого твору

 Музика Алеманди із Сьомої сюїти для клавесина стримана, спокійна, навіть сувора, велична, але під кінець стає схвильованою, драматичною. Мелодія, яка звучала у верхньому голосі, мала багато прикрас – різноманітних варіантів оспівування окремих звуків. Таким чином у музиці бароко застосовують своєрідний „декор”, немов у бароковій архітектурі. Ми чітко розрізняли головний голос та голоси, що його супроводжують. Тому музика гомофонічна.

Гомофонія – це вид багатоголосної музики, в якому один із голосів (зазвичай верхній) є головним, а інші лише акомпанують йому.

ІІІ . Теорія. Інтонаційно – виражальні  засоби  мелодії.

 Вч. У   музиці, як   і   в   розмовній  мові, є    свої  інтонаційні  нюанси   та   розділові   знаки. Як  безперервний  мовний  потік  ділиться  на  слова, з  яких  складається  речення,  так  і  музична  мова  має  в  собі   менш  чи  більш  глибші  грані – цезури, що  розділяють  її  частини.

Розчленування –  це  перший  крок  на  шляху  до  організації  звукового  матеріалу, щоб  упорядкувати  його  в  логічно – змістовий   художній  твір. Якими  ж  розчленувальними  засобами  володіє  музика? Це  можуть  бути  паузи, зупинки,  а  також  відносно  довгий  звук. Розчленувальною   можливістю  (дією) володіє  також  і  контраст, що  може  застосовуватись  як  у  ритмічному  рисунку  мелодії, так  і  в  регістрі, тембрі  та  силі  звучання.

IV. Розучування пісні “Най буде”

 Розповідь про рок-музику.

 Вч. Якщо  ХVІІ   століття  дало  світу  стиль   бароко, то ХХ   століття – стільки  стилів  та   напрямків, що   всі важко  й   перерахувати.

Один  із   них  – рок – музика. Це  стиль   розважальної музики, що   з’явився  у  Великобританії  та  США    на межі  50 – 60-х    років. Рок –  музика  має   свої виражальні    особливості – використання   блюзових мелодичних   зворотів, перебільшене  значення   метро-ритму, застосування  тембрів  електричних   музичних інструментів, підсилювачів   звуку,   особлива (експресивна)  манера   виконання. Прослухаємо   пісню англійського  рок – гурту, що  заклав  основи  рок-музики.

Зверніть  увагу   на   виражальні  особливості   мелодії, ритму  та  тембру,  манеру   виконання.

Слухання. „Beatles”.“Let it be” «Хай  буде  так»

 Розповідь про рок-гурт „Бітлз”

 Рок-гурт „Beatles” – символ   молодіжної  музики   60-х, кумири  кількох   поколінь, своєрідні „класики   ХХ століття”.

Навесні  1956   року  15-літній   Джон  Леннон   утворив аматорський  гурт „The  Quarrymen”. Він  виконував  пісні  у  стилях  скіффл, кантрі  та   рок-н-рол. Через   рік до  гурту   приєднався  Пол  Маккартні. Він  грав    на гітарі  значно   краще   ніж   Леннон  і   знав   напам’ять тексти   десятків   американських   шлягерів. Ще   рік потому  „The Quarrymen”  поповнився   Джорджом Харрісоном, який  мав   досвід  роботи  в   музичному колективі. Ці  троє  музикантів  стали  ядром  гурту, назва  якого  часто   змінювалась, поки  не   залишилась знаменита   Beatles.

Восени  1959   року  „Beatles”   познайомилися   з власником   бару   „Jacaranda Club”. Він   дозволив   їм удень   репетирувати  в   його   приміщенні. На   той   час в  активі  Леннона   та   Маккартні  було  вже   більше   100   власних   пісень. Згодом   бар   став     першим ліверпульським   біт – клубом. З   появою  в   1961   році Інго  Стара  четвірка  з   Ліверпуля   з’єдналась    у „зоряному”  складі.

Гастролі, створення  власних   пісень, записи  на   студії – все   це   привело   гурт   до   успіху: з  1962   року „Beatles”  займають  перші  місця   британського   хіт-параду. Після   телевізійної   трансляції  їх   концертного виступу  в   країні   почалася  справжня    бітломанія.

З  1964   року   „Beatles”  підкорили   США – з   20  -ти позицій   американського   хіт – параду  14   займають ліверпульці.

У  1965   році   „Бітлз”  нагородили  орденом   Британської  імперії; це  свідчить  про    визнання консервативним  старшим   поколінням  англійців   нової молодіжної  культури.

У   1968  році  гурт  створив  власну   звукозаписувальну компанію   і  влаштував  „живий   концерт” на    даху студії,  який   став   останнім  спільним    виступом „Beatles”.

На   обкладинці  останнього   альбому   „Let it be”, що вийшов  на  початку   1970 року, обличчя   кожного музиканта   поміщено  в   окрему   рамку. Кожен  сам   за себе. Зрештою   музиканти   оголосили  про  розпад гурту. Усі   вони   потім   творили   самостійно, але  не досягли   того, що   здобули   разом.

Трагічна   доля  спіткала   40 – річного  Джона  Леннона – його застрелив   фанат на   порозі  власного  будинку музиканта.

Демонстрація  пісні   “Най буде”  („Let it be” в перекладі на українську)

 Послухайте  знамениту „Let it be” у   перекладі   на українську  мову, визначте  її   образ.

“Най  буде”

Сл. і муз. Дж. Леннона, П. Маккартні

Розучування пісні “Най буде”

 Розгляньте  нотний   текст   пісні. Зверніть   увагу    на велику   кількість  синкоп   та   залігованих    нот однакової   висоти.

Такий  ритм   переміщує   наголос   на   слабку    долю такту. Подібні   ритмічні   особливості     притаманні джазовій   та   рок –  музиці  Засвоїти  доволі   складний ритм   та   мелодичн  у лінію   нам   допоможе  не    нотний, а   графічний  запис   мелодії.

V . Висновок.

Вч. Англійська    музика   подарувала   нам      образи величні   та   стримані – з   ХVІІ  століття,  ліричні – з  ХХ  століття. У ХVІІІ   та   ХІХ   століттях  у   Англії існувала   музика   для   королівського   двору, музика для   театральних   вистав, народна  та    духовна. Генрі Персел  і   „Бітлз”  прославили  Англію  на   увесь  світ.

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Образи різних епох (Музичне мистецтво. 7 клас) (Розмір: 17.9 KB, Завантажень: 69)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*