Тема: Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку». (5 клас. Українська література)

Мета:
□  Навчальна: ознайомитись із таким жанром, як народний переказ; з’ясувати його значення для художньої літератури.
□  Виховна: виховувати інтерес до пізнання історичних фактів та постатей з історії українського народу.
□  Розвивальна: розвивати цікавість до героїчного минулого нашого на­роду, творчу уяву, логічне мислення, культуру зв’язного мовлення.
Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.
Обладнання, наочність: дидактичний матеріал.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  1. Забезпечення емоційної готовності до уроку
  2. Перевірка домашнього завдання

▼  Які персонажі вивчених творів є, на вашу думку, добрими? Обґрунтуйте свою думку,
▼  Які персонажі вивчених творів є, на вашу думку, лихими? Обґрунтуйте свою думку,
▼  Наведіть приклади добрих справ, які ви робили.
▼ Що треба робити, щоб не перетворитися на лиху людину? Об­ґрунтуйте свою думку.

  1. Актуалізація опорних знань

▼  Що таке переказ?
▼   Які події найчастіше описані в переказах?
▼   Хто є персонажами переказів?
▼   Які перекази ви знаєте?

  1. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Вступне слово вчителя

— Серед прозових жанрів фольклору перекази посідають значне місце, бо відображають життєві факти шляхом переповідання почу­того, що наближує їх до реальності. Першоосновою в них має бути свідчення про спогади очевидців. Передаючись з уст в уста, вони на­бувають нового емоційного забарвлення, проте реальність фактів за­лишається непорушною. їхня мета — донести до нащадків сутність тих чи інших подій, нерід-

ко — з повчальним підтекстом.

Народні перекази відзначаються плинністю, рухомістю текстів, бо їхня форма залежить від рівня імпровізаційної майстерності оповідача. Ці твори завжди несуть у собі ідеї гуманності, соціальної справедливості, здорової етики. Вони вчать бережливого ставлення до природи, високої моралі в людських відносинах. В історико- героїчних переказах сильні патріотичні мотиви. Усе це викликає до них інтерес в різні періоди життя народу. Настав і наш час по­знайомитися із ними.

  1. Читання народних переказів

2.1. «Ой Морозе-Морозенку».

2.1.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом пере­казу.

Нестор Морозенко (1559-1649) — військово-політичний діяч Хмельниччини з галицько-подільського шляхетського роду.

Навчався в Краківському і Падуанському університетах, пол­ковник реєстрового козацького війська, організатор військових дій на Поділлі, брав участь в битві під Пилявцями, керував кіннотою під Збаражем, де загинув у бою. Герой історичної пісні «Ой Морозе, Морозенку, ти славний козаче», у якій відображено його подвиги в боротьбі проти татар, мужність і героїчну смерть.

2.1.2.     Тема: відображення ролі людини в історії країни.
2.1.3.     Ідея: уславлення народного героя як символу незламності волі.
2.1.4. Виразне читання переказу.
2.1.5. Аналіз народного переказу «Ой Морозе-Морозенку» у формі бесіди за питаннями:

▼ Про кого розповідається у творі?
▼ Ким був Нестор Морозенко?
▼ У яких битвах він брав участь?
▼ Які географічні назви зустрічаються в переказі?
▼ Як до нього ставилися козаки?
▼ Які риси характеру Морозенка підкреслено в тексті?
▼ Як реагували на смерть Морозенка козаки, гетьман Хмельниць­кий, селяни, Україна?

2.2. «Про білгородський кисіль».
2.2.1. Пояснення назви та додаткова інформація за змістом пере­казу.

Бєлгород — місто, засноване у XIII столітті як фортеця Бєлгород на історичній території Слобідської України, а тому серед місцевого населення було відоме також як Білгород. Цю фортецю неодноразово спалювали під час набігів татаро-монголів, і через це за указом царя Федора Івановича вона була відбудована заново, причому цього разу бу­дівельним матеріалом був камінь. Відтоді Бєлгород став головним міс­том 800-кілометрової оборонної лінії, яка захищала Російську держа­ву від набігів кримських татар. На початку XVIII століття, після при­єднання України, була побудована нова оборонна лінія, і стратегічне значення Бєлгорода значно зменшилося. Незабаром після завоювання Криму 1785 року місто було виключене з числа активних фортець.

Печеніги — об’єднання тюркських та інших племен. Перша згадка про печенігів у «Повісті минулих літ» датована 915 роком, коли князь Ігор уклав з ними договір, після чого вони перекочували до кордонів Візантії та Угорщини. 920 року князь Ігор здійснив похід проти пе­ченігів, але 944 року вони взяли участь у поході Ігоря на Візантію. Упродовж першої половини X ст. напади печенігів суттєво не від­бились на відносинах Русі з Візантійською імперією та мусульман­ськими державами Каспію. Після падіння Хозарського каганату кількість печенігів у Північному Причорномор’ї значно збільшилась.

968 року відбувся їхній перший напад на Київ. 972 року пече­ніги розбили біля дніпрових порогів дружину князя Святослава Ігоровича, який загинув у цьому бою. Після його смерті печеніги посилили напади на Русь. У 988-997 роках князь Володимир Святославич вів запеклу боротьбу з печенігами. Інтенсивно зміцнюючи південні кордони своєї держави, він збудував ряд укріплених замків по річках Сулі, Стугні і Трубежу.

Останній похід печенігів на Київську Русь відбувся 1036 року, коли вони зазнали нищівної поразки під Києвом від війська Яросла­ва Мудрого. На знак цієї перемоги було збудовано Софійський собор.

Князь Володимир Святославич (958-1015) — державний і по­літичний діяч з варязької династії Рюриковичів, князь новгород­ський, великий князь Київський. Син Святослава Ігоровича, вели­кого князя Київського та його рабині Малуші. 988 року охрестив Русь, першим із руських князів розпочав карбувати власну монету, канонізований католицькою і православною церквами як Святий рівноапостольний князь Володимир. Відомий також як Володимир Великий, Володимир Святий, Володимир І.

2.1.2. Тема: боротьба українського народу із загарбниками.
2.1.3. Ідея: прославлення кмітливості та винахідливості, яка спря­мована на захист своєї Батьківщини.
2.1.4.     Виразне читання переказу.
2.1.5.     Аналіз народного переказу «Про білгородський кисіль» у формі бесіди за питаннями:

▼ Охарактеризуйте головних героїв переказу. У який період від­бувається дійство?
▼ Хто допоміг мешканцям міста позбутися ворогів та звільнитися від облоги? Що він зробив для цього?
▼ Як поводилися мешканці міста під час перемовин?
▼ Чому переказ має таку назву? Чим став Бєлгородський кисіль для мешканців міста?
▼ Які позитивні та негативні якості проявляли діючі особи пере­казу?

2.3. «Прийом у запорожці».
2.3.1.     Пояснення назви та додаткова інформація за змістом пере­казу.

Козаки (запорожці) — вільні озброєні люди, представники вій­ськового стану, воїни-найманці. Члени самоврядних чоловічих вій­ськових громад, що з XV століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону. Основним заняттям козаків була війна: патрулювання торгових шляхів, за­хист українських земель від татарських навал, участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.

Князь Дмитро Вишневецький у 50-х роках XVI століття побуду­вав на острові Мала Хортиця фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Про­живання козаків Вишневецького єдиною громадою в специфічних умовах сприяло зародженню військово-політичної організації запо­розького товариства. Побудований Вишневецьким замок став прото­типом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60-70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.

Запорозька Січ — це фортеця-містечко. На території фортеці за­звичай знаходилися площа, церква, адміністративні споруди, куре­ні, комори тощо. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев’яних укріплень. Козаки жили там увесь вільний від військової діяльності час.

2.1.2. Тема: зображення побуту та звичаїв запорізьких козаків.
2.1.3. Ідея: демонстрування винахідливості українських воїнів під час вибору гідних новобранців.
2.1.4.     Виразне читання переказу.
2.1.5.     Аналіз народного переказу «Прийом у запорожці» у формі бесіди за питаннями:

▼ Які риси характеру перевіряли запорожці в новобранців?
▼ У чому полягала перевірка? Чи змогли б ви її пройти?
▼ Чому більшість новачків провалювало випробування?
▼    А які ще випробування ви б запропонували козакам?

  1. Теорія літератури

Переказ — це усна оповідь про життєві факти, драматичні ситу­ації, пов’язані з конкретними історичними подіями, інформація про які передається не очевидцями, а шляхом переповідання по­чутого. Джерелом виникнення цього жанру були розповіді оче­видців чи учасників історичних подій минулого, які, викликавши зацікавлення слухачів, почали передаватися з уст в уста. Суттєвою ознакою цього жанру є те, що оповідач перебуває зовні і не бере участі в зображуваних подіях. Найдавніші перекази стосують­ся часів Київської Русі, серед новітніх виділяються оповіді про національно-визвольні армії і рухи, події Першої та Другої світових воєн. Найчисельнішу групу становлять перекази доби Козаччини, серед яких виділяють оповіді про рядових козаків, їхній побут, звичаї, боротьбу з ворогами.

  1. УЗАГАЛЬНЕННЯ УРОКУ,

ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Тестове опитування
  2. Чому князя Володимира не було в місті?

А Пішов до Новгорода воювати з печенігами;

Б відпочивав за кордоном;

В відвідував царя в Москві;

Г прокладав новий торговельний шлях.

  1. Що вирішило народне віче?

А Напасти на печенігів вночі;

Б послати гінця до князя Володимира;

В здатися печенігам;

Г чекати на допомогу в облозі.

  1. Яку хитрість запропонував старець?

А Нагодувати ворогів отрутою;

Б розкласти по криницях мед та бовтанку, із якої потім зва­рити кисіль та пригостити ворогів;

В накрити найкращий стіл та задобрити печенігів;

Г розкрити ворогам таємницю Бєлгородського киселю в обмін на припинення облоги.

  1. Як відреагували печеніги?

А Взяли старійшин міста в полон;

Б продовжили облогу;

В не повірили мешканцям міста;

Г здивувалися та зняли облогу.

  1. У якій місцині поставили Морозенка татари?

А На Савур-могилі;

Б     на Мамай-кургані;

В на горі Говерлі;

Г на Поділлі.

  1. Як, згідно переказу, помер Морозенко?

А Його порубали на шматки;

Б його спалили на вогнищі;

В йому вирвали серце;

Г його втопили в річці.

  1. Яке випробування застосовували запорожці до новачків?

А Веліли зварити кашу;

Б випробовували військову майстерність;

В розпитували про рідних;

Г наказували прибирати в курені.

  1. Що робили козаки, доки новачок проходив випробовування?

А Косили жито в полі;

Б співали славетні пісні;

В вичікували в комишах;

Г тренувалися на свіжому повітрі.

  1. Якщо хлопець не проходив перевірку, що чекало на нього?

А Йому давали ще один шанс;

Б козаки побивали його палками;

В його залишали на Січі як прибиральника;

Г йому давали коня, грошей та виганяли із Січі.

  1. Кому було під силу пройти перевірку?

А Спокійному та врівноваженому хлопцеві;

Б розторопному та кмітливому парубку;

В тому, хто мав знайомих серед козаків;

Г нікому, тому що випробування були дуже важкими.

  1. Яка винагорода чекала на того, кому вдалося пройти випробу­вання?

А Йому дарували кращого коня;

Б його нагороджували грошима;

В йому дарували почесну шаблю;

Г козаки приймали його у своє товариство.

  1. Хто такі печеніги?

А Загарбницькі племена;

Б інша назва поляків;

В ті, хто полюбляє печене;

Г ті, хто обпік собі ноги.

  1. Робота з картками в парах (групах)

Картка № 1

  1. Запропонуйте випробування з хоробрості майбутньому козаку (5—7 речень).
  2. Назвіть п’ять іменників-асоціацій із переказом «Бєлгородський кисіль».
  3. Чим відрізняється міф від переказу? Обґрунтуйте свою думку.

Картка № 2

  1. Запропонуйте випробування з кмітливості майбутньому козаку (5-7 речень).
  2. Назвіть п’ять іменників-асоціацій із переказом «Прийом у запо­рожців».
  3. Яку роль у житті України грали запорожці? Обґрунтуйте свою думку.

Картка № З

  1. Запропонуйте випробування майбутньому козаку з бойової під­готовки (5-7 речень).
  2. Назвіть п’ять прикметників-асоціацій із переказом «Ой Морозе-Морозенку».
  3. Пригадайте приклади з вивчених творів, коли кмітливість однієї людини рятувала все місто.

Картка № 4

  1. Запропонуйте випробування майбутньому козаку з історії коза­цтва (5-7 речень).
  2. Назвіть п’ять іменників-асоціацій з поняттям «переказ».
  3. Що ви запам’ятали про Запорозьку Січ?

Картка № 5

  1. Запропонуйте випробування майбутньому козаку з відданості Батьківщині (5-7 речень).
  2. Назвіть п’ять іменників-географічних назв, які зустрілися у ви­вчених переказах.
  3. Якими якостями, на вашу думку, володіє справжній козак? Чи хотіли би ви бути прийнятим у козацтво?
  4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

     Учитель. Народні перекази дають нам уявлення про героїчне минуле нашого народу, його героїв та видатних воїнів. Нам є ким пишатися та про кого переповідати своїм нащадкам.

  1. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Прочитати народні перекази, визначити їхню повчальну мету. Написати міні-твір (5-10 речень) на тему «Якби я був славетним козаком…».

Шкільне життя

Завантажити: Тема: Народні перекази: «Білгородський кисіль», «Прийом у запорожці», «Ой Морозе-Морозенку». (5 клас. Українська література) (Розмір: 21.9 KB, Завантажень: 71)

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Яндекс.Метрика