Головне

Похід епігонів

Викладено за різними творами.

Минуло десять років після походу сімох проти Фів. За цей час змужніли сини загиблих під Фівами героїв. Вирішили вони помститись на фіванцях за поразку батьків і пішли новим походом. У цьому поході взяли участь: Айгіалей, син Адраста, Алкмеон, син Амфіарая, Діомед, син Тідея, Ферсандр, син Полініка, Промах, син Партенопая, Сфенел, син Капанея, Полідор, син Гіппомедонта, і Евріал, син Менестея. В інших умовах відбувався цей похід. Боги сприяли епігонам (так названі були вожді, які розпочали новий похід проти Фів).

Дельфійський оракул провістив перемогу епігонам, якщо візьме участь у цьому поході Алкмеон, син Амфіарая.

Ферсандр, син Полініка, взявся уговорити Алкмеона не відмовлятися від участі в поході. Довго вагався Алкмеон. Він не зважувався йти проти Фів, перш ніж виконає останню волю батька свого і не відомстить своїй матері за те, що послала вона свого чоловіка на вірну загибель. Як і батько його Полінік, надумав Ферсандр добиватися сприяння Еріфіли, матері Алкмеона. Він підкупив її, подарувавши їй дорогоцінний одяг Кадмової дружини Гармонії, який виткала для неї сама Афіна-Паллада. Спокусилася Еріфіла одягом, як колись спокусилася намистом Гармонії, і наполягла, щоб Алкмеон і його брат Амфілох узяли участь у поході.

Виступило військо епігонів з Аргоса. Невелике було це військо, але мала супроводити його перемога. Вождем війська обраний був Діомед, син Тідея, рівний батькові своєю силою і хоробрістю. Радісні йшли в похід герої, палаючи бажанням помститися за своїх батьків.

У Потнії біля Фів запитали вони оракула Амфіарая про наслідки походу. Відповів їм оракул, що він бачить Алкмеона, спадкоємця слави Амфіарая, як він переможцем входить у браму Фів. Переможуть епігони. Один тільки Айгіалей, син Адраста, що врятувався під час першого походу, повинен загинути.

Нарешті досягло військо епігонів семибрамних Фів. Спустошивши всі околиці, обложили епігони місто. Вийшли в поле під проводом свого царя Лаодаманта, несамовитого сина Етеокла, фіванці, щоб відбити від мурів обложників. Зав’язався кривавий бій. У цьому бою загинув, уражений списом Лаодаманта, Айгіалей, але й Лаодамант був убитий Алкмеоном. Переможені були фіванці, сховалися вони за неприступними мурами Фів.

Розпочали переможені фіванці переговори з обложниками, а самі вночі, за порадою Тіресія, потай від обложників, виселились із Фів з усіма жінками і дітьми. Вони пішли на північ у Фессалію. В дорозі вмер біля джерела німфи Тельпузи віщий Тіресій, який так довго допомагав фіванцям і не раз врятовував їх від загибелі.

Після довгої подорожі досягли фіванці Гістіотіди в Фессалії і оселилися там.

Фіви ж, захоплені епігонами, були зруйновані. Багату здобич, що дісталася їм, поділили між собою епігони. Кращу частину здобичі і серед неї дочку Тіресія, провісницю Манто, вони подарували Дельфійському оракулу.

Щасливо повернулися епігони на батьківщину. А Ферсандр, син Полініка, став царювати у Фівах, відбудувавши їх.

Шкільне життя

Back to top button