Головне

Неймовірні технічні досягнення Давнього Єгипту: які вони

Єгипетські піраміди
Єгипетські піраміди

Мабуть, найбільш незбагненним та найбільш відомим досягненням Давньоєгипетської цивілізації була побудова пірамід.

Про призначення цих величних споруд сперечаються навіть сучасні науковці, широко обговорюється і те, чи мали люди, що населяли береги Нілу 5 тисячі років тому і які користувались в будівництві важелями та рампами, спорудити їх? Чому в найбільш давні часи Єгипетської цивілізації піраміди будувались найбільшими та геометрично досконалими, а з часом не розвивались, а навпаки, ставали меншими та більш неправильних пропорцій?

Навколо пірамід існує стільки домислів, що важко розібрати, що вірне, а що вигадка. Звернімось до найбільш авторитетних джерел.

Велика піраміда в Гізі, золота пропорція та число фі (ϕ)

Зв’язок між «золотим» числом фі (числом золотого перетину) та пропорціями піраміди першим описав англійський письменник Джон Тейлор в середині 19 століття. За його обчисленнями, периметр піраміди поділений на її висоту дорівнює приблизно 2ϕ. У своїй книзі, випущеній в 1859 році, він висуває теорію про те, що піраміда символізувала Землю, оскільки висота піраміди співвідносилась із радіусом земної кулі, а периметр піраміди — з екватором.

Пізніше в 19 столітті ідеї Тейлора розвивав Чарльз Пьяцці Сміт, професор астрономії в Единбурзькому університеті.

Сучасний американський математик Ральф Грінберг, професор Вашингтонського університету, на сайті цього навчального закладу пише, що периметр піраміди поділений на її висоту дійсно доволі точно дорівнює числу 2ϕ, а її нахил дорівнює 4/ϕ, причому рівень похибки не перевищує 0,4%.

Здається малоймовірним, що давні єгиптяни могли знати число фі з їхнім рівнем математичних знань. Поясненням цьому може бути те, що давні єгиптяни користувались набагато більш простими пропорціями, які давали майже такі ж точні результати, як сучасні складні обчислення.

На думку Грінберга, «магічне співвідношення» обумовлювалось використанням стандартних простих модулів для вимірювання довжин. Проте цікавим є те, що пропорції «золотого перетину» були застосовані тільки у Великій піраміді та пірамідах Хефрена та Мікеріна, що були споруджені поруч, а також піраміді Сахура. У більш пізніх подібних спорудах відношення висоти до сторони інше.

Існує думка про те, що піраміду побудували представники ще більш давньої та розвиненої цивілізації, а давні єгиптяни лише намагались скопіювати величну споруду.

Суднобудування

Давні люди, що населяли береги Нілу, вміли будувати міцні кораблі ще в 3000 році до нашої ери, але робили це по-своєму. Так, найдавніші знайдені в місті Абідосі човни були «зшиті» з дошок за допомогою ременів. Щілини між дошками затикались стеблями комишу та травою.

Такі човни були вузькими, але дуже довгими: їхня довжина доходила до 23 метрів! А в інших знайдених давніх кораблях дошки кріпились одна до одної навіть за допомогою пазів.

Інші технічні досягнення

Річка Ніл розливалась нерегулярно, а давнім єгиптянам для вирощування їхніх сільськогосподарських культур — пшениці, ячменю, гречихи — потрібно було постійне зрошення, по всій території Давнього Єгипту були побудовані спільні іригаційні системи.

Крім того, єгиптяни мали гончарне коло і виготовляли стільки кераміки, що її вистачало не тільки для забезпечення власних потреб, але й для експорту.

А от колеса люди, що населяли береги Нілу, не використовували. Перші колісниці у них з’явились в часи панування давньої народності гіксосів, що захопили владу в країні.

Давні єгиптяни видобували потрібні їм для будівництва та інших потреб мінерали та руди і навіть організовували далекі експедиції для видобутку таких копалин. Вони займались видобутком будівельного та декоративного каменя, міді, свинцевих руд, золота, смарагдів та напівдорогоцінних каменів, а також солі. Зі спеціального мінералу вони робили штукатурку. Сірку використовували для створення косметичних препаратів.

А якщо давнім єгиптянам чогось і не вистачало, вони імпортували це з-за кордону: розвинені торгівельні зв’язки вони мали в усьому своєму регіоні. Із сусідніх країн завозили золото, олово, мідь, лазурит, ароматичні смоли, чорне дерево, слонову кістку, а також екзотичних тварин — мавп та бабуїнів. Експортували вони переважно зерно, тканини, папірус, скло, кам’яні вироби та… знову золото.

Домашнє начиння

Судячи з артефактів, які зберегли для нащадків гробниці та піраміди, заможні прадавні єгиптяни мали добре налагоджений побут: вони виготовляли чудернацькі меблі з ніжками, стилізованими під лапи тварин, стільці, лави, столи та скрині. Інтер’єри доповнювались скульптурами, розписною керамікою, декоративними вазами, скляними виробами, які давні єгиптяни робили надзвичайно вміло та знали навіть, як регулювати колір та прозорість матеріалу.

Знайомі вони були також з технологією виготовлення фаянсу — глазур покривала чашки, амулети та інші вироби. Фаянс давні єгиптяни сприймали як штучний напівдорогоцінний камінь.

Жінки мали гребінці, ювелірні прикраси із золота, ляпісу, слонової кістки та навіть метеоритних сплавів. Давні єгиптяни мали кілька видів настільних ігор — сенет і мехен, полюбляли також слухати музику. Давньоєгипетські музики грали на флейтах, арфах, трубах, пізніше до країни була завезені й ударні. Багаті єгиптяни розважались полюванням.

Самі будинки давніх єгиптян були побудовані з цегли-сирцю, що добре тримала температуру. Стіни їхніх приміщень могли бути вибілені штукатуркою. В кожному помешканні був свій міні-млин, камінь для розмелювання зерна, та пічка для випікання хлібу. Підлога була вмощена циновками, а на стінах могли висіти гобелени…

Ось таким було життя та побут стародавніх єгиптян, простих та розвинених одночасно, людей, які передали нащадкам унікальні величні піраміди, але не передали жодних знань про ці незбагнені споруди. Чимало нерозгаданих загадок ще зберігають землі на берегах Нілу, на яких зародилась одна з найдавніших відомих цивілізацій.

Джерело: epochtimes.com.ua

Back to top button