Методична підтримка «Здоров’я, безпека та добробут»Файли

Методичні рекомендації щодо вивчення основ здоров’я у 2014-2015 н.р.

Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р., визначено здоров’язбережувальну компетентність як ключову, що формується на міжпредметному рівні шляхом інтеграції у зміст всіх предметів інваріантної та варіативної складових Типових навчальних планів, і як предметну, що формується у результаті засвоєння змісту предметів освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура».

Навчальний предмет «Основи здоров’я» є складовою вищезазначеної освітньої галузі і його метою визначено: формування здоров’язбережувальної компетентності учнів на основі засвоєння ними знань про здоров’я та безпеку, практичних навичок здорового способу життя і безпечної поведінки, сприяння їхньому фізичному, психічному, соціальному і духовному розвитку, і завдяки цьому, – утвердження ціннісного ставлення самих школярів до життя і здоров’я.

Змістову лінію «Основи здоров’я», підпорядковану загальній меті – формуванню і розвитку здоров’язбероежувальної комптентності учнів, структуровано за чотирма розділами: «Здоров’я людини», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я», «Психічна і духовна складові здоров’я». Зазначені розділи є наскрізними для початкової і основної школи, що забезпечує наступність вивчення предмета. Водночас концентричний спосіб систематизації змісту дозволяє змінювати, ускладнювати навчальний матеріал, маневрувати його вивчення відповідно до конкретних пізнавальних ситуацій.

У 2014/2015 навчальному році викладання предмета «Основи здоров’я» здійснюватиметься за навчальними програмами, при цьому, звертаємо увагу, що у 3-х і 6-х класах – за новими програмами.
• 1-3 класи – Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. К.; «Початкова школа», 2011 р., автори Бойченко Т. Є., Воронцова Т.В., Гнатюк О.В., Гозак С.В., Москаленко О. Л., Савченко В.А.;
• 4 клас – Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. К.; «Початкова школа», 2006 р., автори Савченко О.А., Бойченко Т.Є., Коваль Н.С.
• 5, 6 класи – Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 р., автори Бойченко Т.Є. та ін;
• 7-9 класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005 р., автори Бойченко Т.Є., Заплатинський В.М., Дивак В.В.
Навчання учнів відбуватиметься за підручниками таких авторів:
• у 1-х класах – 1) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В. (К.; Алатон, 2012); 2) Гнатюк О.В. (К.; «Генеза», 2012);
• у 2-х класах – 1) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В. (К.; «Алатон», 2012); 2) Гнатюк О.В. (К.; «Генеза», 2012);
• у 3-х класах – 1) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С.В. (К.; «Алатон», 2014); 2) Гнатюк О.В. (К.; «Генеза», 2014);
• у 4-х класах – Бібік Н.М., Бойченко Т.Є., Коваль Н.С., Манюк О.І. (К.; «Генеза», 2011);
• у 5-х класах – 1) Бойченко Т.Є., Василенко С.В., Гущина Н.І.,
Василашко І.П., Коваль Н.С., Гурська О.К. (К.: «Генеза», 2013), 2) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С. (К: «Алатон», 2013);
• у 6-х класах – 1) Бойченко Т.Є., Василенко С.В., Гущина Н.І.,
Василашко І.П., Коваль Н.С., Гурська О.К. (К.: «Генеза», 2014), 2) Бех І.Д., Воронцова Т.В., Пономаренко В.С., Страшко С. (К: «Алатон», 2014);
• у 7-х класах – 1) Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С.,
Дивак В.В. (К.: «Ґенеза», 2007), 2) Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. (К.: «Алатон», 2008, 2011), 3) Поліщук Н.М. (К.: «Ґенеза», 2007);
• у 8-х класах – авторів: 1) Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. (К.: «Алатон», 2008, 2011), 2) Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С. (К.: «Ґенеза», 2008), 3) Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю. (Харків: «Веста», 2008);
• у 9-х класах – авторів: 1) Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С. (К.: «Ґенеза», 2009); 2) Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. (К.: «Алатон», 2009); 3) Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю. (Харків: «Ранок», 2009).

У кожному з рекомендованих підручників ураховано специфіку предмета та його методологічну основу – навчання здоров’я та безпеки на основі розвитку життєвих навичок.

Звертаємо увагу, що особливість методики проведення уроків у початковій школі полягає в тому, що оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями потребує багаторазового вправляння, насамперед у процесі групової взаємодії. Тому необхідна організація практичної, ігрової, індивідуальної та колективної діяльності учнів, що базується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою.

Особливістю структури уроків з основ здоров’я має бути гнучкість, органічне поєднання навчально-пізнавальної та оздоровчо-рухової діяльності учнів, включати різні види діалогу, групової співпраці. Особливого значення для формування в учнів здорового способу життя та безпечної поведінки має емоційність і доступність навчального матеріалу, його унаочнення. Практичні роботи, зазначені в програмі, виконуються учнями в практично-дієвій формі під час опрацювання відповідної теми для досягнення мети уроку або вдома з батьками.

Слід наголосити, що уроки з основ здоров’я бажано проводити в спеціально обладнаному класі (кабінеті) або на спеціальному майданчику (у дворі школи, спортзалі, медичному кабінеті) з використанням навчально-наочних посібників та обладнання. Деякі заняття з правил дорожнього руху рекомендується проводити на вулиці, поблизу перехрестя, де можна спостерігати роботу засобів регулювання, рух транспортних засобів та пішоходів.

Узагальненим результатом навчання основ здоров’я у початковій школі є відповідний до віку рівень здоров’язбережувальної компетентності учнів. Деталізовані результати навчання у початковій школі представлено у вигляді державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів має бути заохочувальним і здійснюватися переважно засобами моніторингу за прогресом у знаннях, ставленнях та уміннях учнів впродовж навчання у початковій школі.

Вміло користуючись у роботі з учнями початкових класів педагогічною оцінкою, вчитель закладає основи для формування в них умінь об’єктивно оцінювати хід і результати своєї діяльності, стимулює розвиток навчальних мотивів, створює атмосферу доброзичливих взаємин у класі, що необхідно для підтримування в учнів почуття власної гідності, доброти і чуйності, бажання працювати разом з однолітками.

Особливу увагу вчитель має приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я молодших школярів, тому навчальне навантаження в тижневому циклі розподіляти слід таким чином, щоб його найбільша інтенсивність припадала на вівторок і середу, в той час як четвер був дещо полегшеним днем.

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів початкових класів на всіх уроках через кожні 15 хвилин обов’язково необхідно проводити фізкультхвилинки та гімнастику для очей.

Компетентнісний підхід до вивчення основ здоров’я

у 5–9-х класах вимагає продовження формування в учнів і застосування ними навичок здорового і безпечного способу життя, здатності дітей передбачати ризики небезпеки та зменшувати їх вплив.

Завданнями предмета «Основи здоров’я» в 5-9-х класах є:
• формування в учнів мотивації до дбайливого ставлення до життя і здоров’я;
• формування у школярів стійких переконань щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;
• виховання у підлітків бережливого, дбайливого та усвідомленого ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;
• ознайомлення учнів з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах, спрямованої на збереження життя і зміцнення здоров’я;
• формування в учнів сталої мотиваційної установки на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;
• ознайомлення учнів з основними принципами, шляхами й методами збереження життя і зміцнення усіх складових здоров’я;
• навчання учнів методам самозахисту в умовах загрози для життя;
• навчання учнів методам самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;
• розвиток життєвих навичок учнів, спрямованих на заохочення вести здоровий спосіб життя.
Інтегрований предмет «Основи здоров’я» має прикладний характер, тому реалізація його завдань можлива на основі таких компонентів:
• мотиваційний (поєднує в собі знання основ збереження життя і здоров’я з ціннісними орієнтаціями на задоволення соцiальнозначимих і особистісно орієнтованих потреб);
• операційний (поєднує в собі засоби, методи і форми організації діяльності, способи планування і регулювання її перетворювальними процесами);
• інформаційний (поєднує в собі знання про фізичну, соціальну, психічну, духовну складові здоров’я, основні умови і способи його збереження і зміцнення, основні засади здорового способу життя та безпеки життєдіяльності).

При навчанні учнів вчителю основ здоров’я необхідно керуватися, насамперед, принципами наступності, перспективності, активності та емоційності. Необхідним є використання системи завдань, спрямованих на уможливлення оволодіння здоров’язбережувальними компетенціями (розвиток життєвих і спеціальних здоров’язбережувальних навичок) та загальнонавчальними уміннями (управління процесом розуміння учнями прочитаного тексту, оволодіння ними уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, брати участь у проектній діяльності, рольовій грі, розв’язанні конкретних ситуацій тощо).

Звертаємо увагу, що особистісна орієнтованість при вивченні предмета здійснюється через зміст навчального матеріалу та особистісну спрямованість навчального процесу. Запорукою формування здорової особистості учня є взаєморозуміння, взаємоповага, толерантність, творче співробітництво всіх учасників навчального процесу.

При навчанні учнів увага вчителя має бути зосереджена на проведенні занять з використанням методів навчання, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: обговорення, мозковий штурм, розробка концептуальних карт, рольові ігри, дискусії, творчі проекти, інтерв’ю, розгляд і аналіз окремого випадку, екскурсії, робота в групі, розв’язання проблеми тощо.

Особливу увагу необхідно приділити позитивній мотивації учнів не лише на вибір здорового способу життя, а й активну, щоденну й поступальну їх дію за правилами й вимогами збереження життя й зміцнення здоров’я.

У старшій школі з метою забезпечення наступності у формуванні здоров’язбережувальної компетентності підлітків за рахунок варіативної складової робочих навчальних планів запроваджується факультативний курс «Захисти себе від ВІЛ» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.08.2011 № 982) за навчальною програмою «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДу» (схвалено комісією з основ здоров’я Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України, лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 04.08.2010 № 1.4/18-3169).
Навчання учнів здійснюється за підручником «Захисти себе від ВІЛ. Тренінги життєвих навичок: Посібник для учнів старшого підліткового та юнацького віку», який має гриф Міністерства освіти і науки України.

Звертаємо увагу, що в основу викладання навчального предмета «Основи здоров’я» та факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» покладено одну з найефективніших сучасних педагогічних методик – освіту на засадах розвитку життєвих і спеціальних навичок (ООЖН), яка спрямована на формування здорової і просоціальної особистості, гармонійно поєднує функції навчання, виховання і розвитку соціально-психологічної компетентності учнівської молоді.

ООЖН реалізує концепцію особистісно орієнтованого компетентнісного навчання і виховання, враховує вікові та індивідуальні особливості учнів і здійснюється шляхом застосування інтерактивних та активних (тренінгових, ігрових тощо) технологій.
Конкретним результатом навчання має бути розвиток життєвих (психосоціальних) навичок учнів, зокрема, уміння прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина.

З методів інтерактивного навчання, які є найефективнішими на уроках основ здоров’я і факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ», пропонуються такі.

Мозковий штурм. Використовується для генерування ідей та активізації діяльності учнів щодо розв’язання певної проблеми. Можна застосовувати на початку заняття, щоб з’ясувати обізнаність з темою. Усі висловлені ідеї можна об’єднати або проаналізувати, використовуючи інші методи (наприклад, концептуальну карту, «павутиння»).

Дискусії-роздуми. Заохочують до обмірковування й обговорення того, що учні спостерігали, чули або читали. Починають дискусію, ставлячи питання, яке вимагає висловлювання власної позиції та інтерпретації (обговорення) власного досвіду, навчальних відеофільмів, текстів підручників, статей, газетних публікації тощо. Поставлені запитання заохочують учнів співвідносити зміст опрацьованої інформації з власним досвідом.

Обговорення забезпечує можливість кожному учаснику навчального процесу висловити власні думки і погляди щодо конкретного питання. Невеликі групи – 5–7 учнів – найоптимальніші для обговорення, оскільки кожен член групи має нагоду висловитися, хоча це можна здійснити і фронтально.

Міні-лекція (узагальнена назва словесного повідомлення інформації). Метод можна використати для повідомлення такої інформації, яка має основоположне значення і яку учні не можуть здобути самостійно. Можуть вважатися ефективними, коли: продовжуються 5-8 хв.; включають групову дискусію, покази, демонстрації.

Навчальний фільм. Це знятий та записаний сюжет, представлений особою, яку неможливо запросити на урок та поради якої дуже важливі. Фільм може бути зроблений у форматі інтерв’ю або репортажу з міста подій, що дає можливість показати обладнання, предмети, дії, яких немає і не відбувається в класі. Фільм тем не менш повинен бути коротким, 5–8 хвилин. Після фільму доцільне обговорення.

Доповнення. Цей метод передбачає надання можливості для доповнення інформації, що характеризує певні факти, ознаки, методи. Учні мають завершити текст так, щоб він мав сенс. Метод використовують у письмовій або усній формі із застосуванням власного досвіду учнів, повідомленнями про випадки в їхньому житті.

Аналіз окремої життєвої ситуації. Стосується заздалегідь визначених сценаріїв, випадків, котрі ґрунтуються на ситуаціях з реального життя, які учні спостерігають, аналізують, роблять висновки, дають рекомендації.

Концептуальна карта (опорна схема). Складання концептуальних карт часто застосовується для того, щоб можна було побачити зв’язок між новою і відомою інформацією. Також цей метод використовується для того, щоб визначити основні поняття або показати зв’язки між поняттями, схематично відобразити структурні компоненти інформації.

Схеми/таблиці досвіду. Такі схеми/таблиці фіксують досвід, яким діляться учні. Вони є важливими ресурсними матеріалами. Теми для схем/таблиць можуть виникати під час запланованих або спонтанних видів діяльності. Зміст схем/таблиць залежить від рівня та різноманітності тем.
Інтерв’ювання передбачає зустріч учнів з певною особою (науковці, лікарі, батьки, представники державних служб захисту тощо) для обговорення конкретних тем або проблем. З «перших рук» отримується нова найточніша інформація, відбувається знайомство з точкою зору цієї особи з проблеми, яка цікавить учнів. Метод обов’язково доповнюється таким, що дозволяє зробити висновки, узагальнення; наприклад, дискусії-роздуми.

Взаємонавчання. Цей метод використовується таким чином, що учні, більш досвідчені в якомусь конкретному напрямку («фахівці»), діляться своїм досвідом з іншими членами групи.

Консультативна група. Консультативна група створюється для одержання, корекції, збагачення та поглиблення компетентності під керівництвом учителя. До роботи в цій групі,крім учнів, можна залучити батьків, лікарів, медичних сестер та ін.

Вирішення проблеми. Цей метод найчастіше використовується для оволодіння навичками прийняття рішення. Це – пошук відповідей на запитання або шляхів вирішення проблеми, які можуть бути представлені на занятті.

Ситуаційні ігри. дозволяють реалізувати творчий потенціал учнів під час короткого перевтілення, коли розігруються певні життєві ситуації, пов’язані переважно з вибором (корисних чи шкідливих звичок, активного чи пасивного відпочинку, вибором друзів, відмовою від участі в діяльності, пов’язаної з ризиком для життя та здоров’я тощо). Після розігрування певної ситуації в навчальній групі створюється надзвичайно сприятлива нагода обговорити інші можливі шляхи вирішення проблеми, виявити ставлення до тієї чи іншої ситуації та зробити загальні висновки.

Ілюстрування. Ілюструючи певні події, фрагменти підручників чи літературних творів, учні передають свої розуміння, особисте сприйняття й ставлення до прочитаного або почутого. Вони розвивають власне творче мислення, коли зображують ту чи іншу особу, середовище, у якому вона живе, тощо. Ілюстрування розповіді вчителя чи іншого учня розкриває досвід особи.

Екскурсії дозволяють сприймати явища в цілісності, зібрати багатий матеріал для подальшої роботи, набути нові знання та навички, порівняти теоретичні знання з фактами, які мають місце в реальному житті. Екскурсії чітко плануються (наприклад, до Центру здоров’я, дитячої поліклініки, медичного кабінету школи); їх результати фіксуються та обговорюються при реалізації методів навчання, що відносяться до описаних вище навчальних стратегій.

При формуванні здоров’язбережувальної компетентності учнів необхідна тісна співпраця школи з батьківською громадою. Партнерство школи і батьківської громади щодо здоров’язбереження дітей уможливлює:
• участь батьків у навчанні і вихованні дітей в умовах школи;
• спільну відповідальність за навчально-виховний процес;
• підвищення рівня здоров’язбережувальної компетентності членів сім’ї;
• участь батьківської громади у прийнятті рішень щодо здоров’я дітей, підвищення значимості громади в управлінні життя суспільства;
• поліпшення здоров’язбережувального середовища школи.

Особливо звертаємо увагу, що згідно з нормативними документами важливими умовами забезпечення якісної організації навчально-виховного процесу на уроках основ здоров’я, факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» за технологією освіти на основі розвитку життєвих навичок (ООЖН) та практичної реалізації завдань здоров’язбережувальної освіти є:
• навчання з предмета «Основи здоров’я» і факультативного курсу «Захисти себе від ВІЛ» здійснюють педагогічні працівники, які мають документ про проходження навчання за методикою розвитку життєвих навичок (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 17.08.2011 № 982).
• створення кабінету основ здоров’я у кожному навчальному закладі (наказ МОН України 09.12.2009 р. № 1114 «Про затвердження Примірного Положення про навчальний кабінет з основ здоров’я загальноосвітніх навчальних закладів».

 

Завантажити: Методичні рекомендації щодо вивчення основ здоров'я у 2014-2015 н.р. (Розмір: 14.9 KB, Завантажень: 488)
Back to top button