Мапа Української Народньої Республіки. Харків, 1917 рік

Скороминущий час першої української державності був настільки насичений подіями, що тепер, зі столітньої дистанції, буває непросто зорієнтуватися, як у той або інший момент історії бачили свої кордони наші попередники. Тим цікавіша оригінальна мапа Української Народньої Республіки, випущена у Харкові десь на рубежі 1917-1918 років. Хоча точної дати на пам’ятці не зазначено, її зміст свідчить, що мапу створювали до прийняття 16 березня 1918 року Центральною Радою Закону “Про адміністративно-територіальний поділ України”, який розмежовував територію УНР на 32 землі. На мапі регіонів вдвічі менше, та й назви деяких з них (позначені не всі) відрізняються: замість “Полтавщини” стоїть “Гетьманщина”, а замість “Дреговицької землі” – “Полісе”.
Україна 1917-1918 рр. - Шкільне життя
Досить промовиста орфографія карти; її автори ще не мають українського шрифту і послуговуються російським (всюди у друкованій частині замість “ї” стоїть “і”). Назва подвійна – перша українська, друга російська. Стандартна технічна інформація – адреса видавництва, масштаб (в 1 дюймі 150 верст) – також набрані російською мовою у дожовтневому написанні.

Український (за ідеєю) рукописний текст, судячи з усього, виконаний людиною російськомовною або, щонайменше, звиклою писати російською мовою. Всюди стоять “ери”, “українськість” передана здебільшого заміною “ятя” на “і”, причому не завжди, з нашого сьогоднішнього погляду, вдало. Скажімо, назва столиці України на мапі має доволі чудернацький вигляд – “Киівъ”. У кількох випадках (як от “Раздѣльная”, Цвѣтково”) “ять” так і лишився. Суфікс “-ськ” практично всюди подається у російському варіанті без м’якого знаку.

Територія УНР позначена виключно в межах, які реально контролювала (чи прагнула контролювати) київська адміністрація. “Донеччина”, “Кубанщина”,”Крим”, “Бесарабія”, “Румунія”, “Австро-Угорщина”, “Галичина”, “Польша” це закордонні землі. Дещо інакше позначені північні сусіди – не за територіальними назвами, а за назвою народу (“Білорусини”, “Москали”).

Власник мапи зробив фіолетовим чорнилом кілька позначок, які свідчать про планування ним переїзду з Курська через Харків і Катеринослав до Севастополя у Криму. Весь цей шлях розбитий на нерівні інтервали з зазначенням кількості верст від пункту відправлення (дорога до Джанкою займала 778 верст). Праворуч від основного зображення карти тим же чорнилом ретельно закреслений і вже нечитабельний короткий семирядковий (у стовпчик по одному-два слова в рядку) напис, з якого незакресленою лишилася дата “12 Іюня 1919 года”. Дещо пофантазувавши, можна припустити, що карту використовували якісь біженці для еміграції з центральних губерній колишньої Російської Імперії до Криму і далі в Європу. Адже саме в цей час південь і схід України були під владою Добровольчої армії Денікіна.

archeos.org.ua

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*

Яндекс.Метрика