ДЕРЖАВНИЙ ПРАПОР УКРАЇНИ – СВЯТИНЯ НАРОДУ

Прапор незалежної України має давню історію. За часів України-Русі на стягах зображували небесні світила, хрести, княжі знаки − тризуби, двозуби. Тоді ж почали поширюватися й колірні поєднання.

Головні стяги у XVII ст. були переважно червоно-малинові із зображенням архістратига Михаїла, а також герба гетьмана. Свої прапори мали полки, сотні, курені. Козаки мали корогви різних кольорів: жовті, сині, зелені та ін.

У середині XVII ст., після приєднання Гетьманщини до Російської держави, набувають поширення блакитні (сині) полотнища із золотими чи жовтими зображеннями хрестів та інших знаків. З часів Козаччини жовто-блакитне поєднання кольорів поступово починає домінувати на українських корогвах, прапорах та клейнодах, однак тоді ще не вдалося досягти єдності щодо прапора.

Синьо-жовті поєднання в прапорі отримали логічне тлумачення, як національні кольори українського народу у XIX – на початку  ХХ століть: синій колір символізував мирне безкрайнє небо, а жовтий – стиглі пшеничні лани як символ достатку.

У період створення Української Народної Республіки 22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила Закон про Державний прапор республіки, затвердивши жовто-блакитний прапор її символом.

13 листопада 1918 р. синьо-жовтий прапор став державним символом і Західноукраїнської Народної Республіки. (ЗУНР). Його було затверджено на Прикарпатській Русі, а у 1939-му − в Карпатській Україні. Під цим прапором населення Західної України зустрічало Червону армію у вересні 1939 року.

За часів радянської влади в УРСР жовто-блакитна символіка українського прапора ( як і знак тризуба ) була заборонена, а будь-які її прояви та відображення переслідувалися владою. Традиція державної символіки в поєднанні синьої і жовтої барв була відновлена лише в незалежній Україні.

24 серпня 1991 року відбулося проголошення Акта про незалежність України і над будинком Верховної Ради замайорів синьо-жовтий прапор.

28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла постанову “Про Державний Прапор України”. Ним став саме національний синьо-жовтий стяг.

Національна традиція символічного відображення світу, яка формувалася упродовж кількох тисячоліть, мала поєднувати народний, релігійний та державний аспекти в символіці державного прапора :  жовта і синя барви у згаданному тлумаченні та знак, нині відомий під назвою тризуб. Такий  вигляд має  і сучасний прапор України, який є втіленням національної єдності, честі, гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення українського народу.

На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги до державних символів України встановлено “День Державного Прапора”, який з 2004 року відзначається щорічно 23 серпня.

Залишити коментар

Ваша електронна адреса не буде опублікована.Обов'язкові поля позначені *

*